Платіжні системи – Вовчак О. Д. – Спеціалізовані посередники

До механізмів, які використовуються для переказу коштів між суб’єктами господарювання в процесі розрахунків за платіжними зобов’язаннями, належать також спеціальні установи, що надають платіжні послуги – клірингові установи, розрахункові банки та агенти з розрахунків.

Комерційний банк може виконувати функції розрахункового банку на підставі договору, який укладається між платіжною організацією платіжної системи та банком. Якщо банк виконує функції платіжної організації платіжної системи, то підставою для виконання ним функцій розрахункового банку є відповідне рішення виконавчого органу банку. Функції розрахункового банку визначаються внутрішнім положенням банку, що регулює проведення міжбанківського переказу з урахуванням вимог законодавства та правил платіжної системи і, зокрема, має визначати:

– технологію, регламент проведення розрахунків і порядок обміну інформацією з учасниками розрахунків;

– порядок урегулювання неплатоспроможності та інших випадків невиконання членами платіжної системи своїх зобов’язань;

– порядок формування та умови використання страхового фонду з покриття ризиків неплатежів членів платіжної системи, якщо відповідно до договору з платіжною організацією розрахунковий банк здійснює облік і контроль за формуванням членами платіжної системи страхового фонду.

Міжбанківський переказ здійснюють через кореспондентські рахунки банків – членів платіжної системи, що відкриваються в розрахунковому банку. Розрахунковий банк здійснює облік коштів за внесками членів платіжної системи до страхового фонду за рахунком, відкритим платіжній організації, якщо це передбачено правилами платіжної системи. Порядок використання коштів за цим рахунком визначається умовами договору з платіжною організацією. У разі надання платіжною організацією розрахунковому банку повноважень здійснювати контроль за формуванням членами платіжної системи коштів страхового фонду їх облік і використання здійснюються відповідно до нормативно-правових актів Національного банку та умов договорів з платіжною організацією та членами платіжної системи.

Національний банк може виконувати функції розрахункового банку платіжної системи на підставі договору, який укладається між платіжною організацією та Національним банком. Якщо Національний банк виконує функції платіжної організації платіжної системи, то підставою для виконання ним функцій розрахункового банку є постанова Правління Національного банку України. Рішення щодо виконання функцій розрахункового банку приймається Національним банком на підставі розгляду документів, що подаються від імені платіжної організації платіжної системи, а саме:

– письмового звернення платіжної організації платіжної системи щодо укладення договору про виконання Національним банком функцій розрахункового банку цієї платіжної системи;

– загальних відомостей про платіжну систему, зокрема, щодо платіжної організації та клірингової установи, що уповноважена платіжною організацією виконувати кліринг;

– опису технології функціонування платіжної системи;

– переліку її членів;

– видів платіжних інструментів;

– способів покриття можливих ризиків та управління безпекою в системі.

Національний банк має право отримати від платіжної організації додаткову інформацію, потрібну для прийняття остаточного рішення.

Національний банк як розрахунковий банк може виконувати такі функції:

– проведення розрахунків між членами платіжної системи на підставі платіжних повідомлень платіжної системи згідно з правилами платіжної системи;

– ведення обліку та використання коштів страхового фонду членів платіжної системи відповідно до правил платіжної системи та умов договорів;

– здійснення контролю за своєчасним формуванням і поповненням страхового фонду членами платіжної системи;

– вжиття заходів щодо забезпечення виконання членами платіжної системи своїх зобов’язань відповідно до правил платіжної системи та умов договорів.

Виконання Національним банком функцій розрахункового банку платіжної системи визначається внутрішнім положенням, що регулює проведення розрахунковим банком міжбанківського переказу з урахуванням вимог законодавства та правил платіжної системи. Міжбанківський переказ виконується засобами СЕП через кореспондентські рахунки банків – членів платіжної системи, що відкриті в територіальних управліннях із застосуванням договірного списання. Обмін інформацією між учасниками розрахунків здійснюється із застосуванням технології, що використовується в інформаційній мережі, та відповідних засобів захисту інформації. Члени платіжної системи зобов’язані мати на кореспондентських рахунках суми коштів для виконання своїх зобов’язань щодо розрахунків між членами платіжної системи відповідно до умов договору з розрахунковим банком.

Банки – члени платіжної системи можуть виконувати функції агента з розрахунків. Відносини агента з розрахунків з банками – учасниками розрахунків регулюються договорами, укладеними відповідно до законодавства. Функції агента з розрахунків визначаються внутрішнім положенням банку, що регулює проведення міжбанківського переказу з урахуванням вимог законодавства і, зокрема, має визначати:

– технологію, регламент проведення розрахунків і порядок обміну інформацією з учасниками розрахунків;

– порядок урегулювання неплатоспроможності та інших випадків невиконання учасниками розрахунків своїх зобов’язань;

– методику розрахунку розміру страхового фонду, спосіб його формування, порядок та умови використання.

Агент з розрахунків проводить міжбанківський переказ через кореспондентські рахунки банків – учасників розрахунків, а також з метою забезпечення здійснення розрахунків має право формувати страховий фонд за рахунок коштів банків – учасників розрахунків у порядку, що визначений його внутрішнім положенням та укладеними договорами.

До свого завершення процес міжбанківського переказу проходить три функціональні стадії:

1) передачу платіжних документів;

2) обробку/кліринг платіжних документів;

3) розрахунок за платіжними документами.

Питання для самостійного вивчення

1. Характеристика закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”.

2. Визначення користувачів платіжних послуг, чинників, які впливають на їх потреби.

3. Характеристика спеціалізованих посередників. Роль агента з розрахунків у діяльності розрахункової палати.

4. Порівняльна характеристика функцій банку-платника та банку-отримувача.

Основна література: 1; 3; 13; 15; 16.

Додаткова: 18; 23; 29; 34; 37; 43.



Платіжні системи – Вовчак О. Д. – Спеціалізовані посередники