Платіжні системи – Вовчак О. Д. – Центральний банк
Організація платіжної системи є невід’ємною частиною триєдиної функції центрального банку. Дві інші частини – це проведення грошово-кредитної політики і здійснення нагляду за банківськими та фінансовими ринками щодо забезпечення надійності та стабільності їх діяльності, надійна й ефективна платіжна система абсолютно необхідна для підтримання нормальної роботи банківського та фінансового ринків і проведення грошово-кредитної політики. Центральні банки є невід’ємним складовим елементом процесу платежу з двох причин.
По-перше, центральні банки ведуть депозитні рахунки широкого кола кредитних установ країни (наприклад, банків). Оскільки центральний банк, за визначенням, не може стати неспроможним повернути депозити, банки можуть надати перевагу у проведенні розрахунків за своїми міжбанківськими платіжними зобов’язаннями шляхом переказу таких вимог за депозитами.
По-друге, центральний банк є органом грошово-кредитного регулювання та кредитором останньої інстанції і несе відповідальність за гарантування стабільності (безпеки, надійності та ефективності) фінансової системи загалом, а платіжна система є її ключовим елементом. Досвід показує, що в довгостроковому плані центральний банк відіграє важливу роль щодо забезпечення стійкості розвитку платіжної системи в правильному напрямі.
Центральні банки відіграють головну роль у міжбанківських розрахунках, виступаючи у ролі посередників у платежах між комерційними банками, що використовують кредитні ресурси для перерахування коштів з одного рахунку на другий.
Центральний банк у діяльності платіжної системи відіграє кілька ролей, які можна підсумувати у вигляді п’яти основних функцій:
1) користувача платіжної системи, що виконує власні платіжні трансакції, які включають операції на грошовому ринку для втілення своєї монетарної політики, операції з державними цінними паперами, короткострокове та довгострокове кредитування, офіційні трансакції на валютному ринку, виконання власних платежів (виплати заробітної плати, оплата виставлених рахунків) тощо;
2) учасника платіжної системи, який виконує платежі за дорученням своїх клієнтів (наприклад, урядових установ або інших центральних банків);
3) надавача платіжних послуг, що можуть включати проведення розрахунків через кореспондентські рахунки комерційних банків, а також (самостійно чи разом із комерційними банками чи іншими комерційними організаціями) надання мережі комунікацій, обладнання, програмного забезпечення та експлуатаційного обслуговування для платіжних систем;
4) “охоронця суспільних інтересів”, який виконує нормативні, наглядові, управлінські, арбітражні обов’язки у платіжних системах, планує їх подальший розвиток, сприяє дотриманню норм чесної конкуренції, бере участь у розробці та затвердженні технічних стандартів;
5) гаранта остаточного розрахунку, при цьому кошти центрального банку можуть використовуватися для виконання платіжних зобов’язань комерційних банків (хоча цю функцію потрібно застосовувати дуже обережно, аби уникнути зловживань).