Альфреда Маршалла вважають засновником кембриджської школи економічної науки. Маршалл – систематик; він синтезував і використовував теоретичні розробки своїх попередників, у тому числі теорію факторів виробництва, теорію граничної корисності. Теорію вартості він переробив і трансформував
Альфреда Маршалла вважають засновником кембриджської школи економічної науки. Маршалл – систематик; він синтезував і використовував теоретичні розробки своїх попередників, у тому числі теорію факторів виробництва, теорію граничної корисності. Теорію вартості він переробив і трансформував
Розвиваючи теорію “ціни попиту”, Маршалл висунув концепцію “еластичності попиту”. Він поставив попит на певний товар у функціональну залежність від трьох факторів – граничної корисності, ринкової ціни і грошового доходу, який використовується на споживання. Особливе
Розвиваючи теорію “ціни попиту”, Маршалл висунув концепцію “еластичності попиту”. Він поставив попит на певний товар у функціональну залежність від трьох факторів – граничної корисності, ринкової ціни і грошового доходу, який використовується на споживання. Особливе
Розвиваючи теорію “ціни попиту”, Маршалл висунув концепцію “еластичності попиту”. Він поставив попит на певний товар у функціональну залежність від трьох факторів – граничної корисності, ринкової ціни і грошового доходу, який використовується на споживання. Особливе
Найцінніші наукові досягнення Кларка потрібно розглядати у двох аспектах: методологічному і теоретичному. В першому випадку йдеться про новизну методології досліджень у рамках створеного Кларком вчення про три природних розділи економічної науки, а в другому
Найцінніші наукові досягнення Кларка потрібно розглядати у двох аспектах: методологічному і теоретичному. В першому випадку йдеться про новизну методології досліджень у рамках створеного Кларком вчення про три природних розділи економічної науки, а в другому
Кожен фактор виробництва, на думку Кларка, характеризується специфічною продуктивністю, що полягає у створенні відповідних доходів. Американський вчений увів поняття “гранична продуктивність факторів виробництва”, яку він поставив у залежність від їх обсягу. За так званим
Кожен фактор виробництва, на думку Кларка, характеризується специфічною продуктивністю, що полягає у створенні відповідних доходів. Американський вчений увів поняття “гранична продуктивність факторів виробництва”, яку він поставив у залежність від їх обсягу. За так званим
Теорія граничної продуктивності Кларка доповнюється теорією рівноваги економіки. Кларк при цьому застосував методи граничного аналізу в сфері макроекономіки, які маржиналісти, як правило, використовували на мікроекономічному рівні. З цією метою він ввів поняття “соціальної праці”
Теорія граничної продуктивності Кларка доповнюється теорією рівноваги економіки. Кларк при цьому застосував методи граничного аналізу в сфері макроекономіки, які маржиналісти, як правило, використовували на мікроекономічному рівні. З цією метою він ввів поняття “соціальної праці”
Модель швейцарського економіста, засновника лозаннської школи Леона Вальраса – замкнута математична модель, у якій всі учасники поділяються на дві групи: власників факторів виробництва (землі, праці, капіталу) і підприємців. Кожен учасник домагається максимуму корисності від
Модель швейцарського економіста, засновника лозаннської школи Леона Вальраса – замкнута математична модель, у якій всі учасники поділяються на дві групи: власників факторів виробництва (землі, праці, капіталу) і підприємців. Кожен учасник домагається максимуму корисності від
9.1. Історичні передумови виникнення кейнсіанства Світова економічна криза 1929-1933 рр. з небаченою силою вдарила по всій системі ринкової економіки, продемонструвавши безсилля знекровленого монополістичним пануванням ринкового економічного механізму в її саморегулюванні. Настав час кінця старої
9.1. Історичні передумови виникнення кейнсіанства Світова економічна криза 1929-1933 рр. з небаченою силою вдарила по всій системі ринкової економіки, продемонструвавши безсилля знекровленого монополістичним пануванням ринкового економічного механізму в її саморегулюванні. Настав час кінця старої
9.1. Історичні передумови виникнення кейнсіанства Світова економічна криза 1929-1933 рр. з небаченою силою вдарила по всій системі ринкової економіки, продемонструвавши безсилля знекровленого монополістичним пануванням ринкового економічного механізму в її саморегулюванні. Настав час кінця старої
Вчення Кейнса згодом розділилося на ліве кейнсіанство і неокейнсіанство. Найбільш визначним представником лівого кейнсіанства була Джоан Робінсон. Ліві кейнсіанці, погоджуючись із Кейнсом у тому, що основна проблема капіталізму – проблема ефективного попиту, бачать головну
Головна ідея кейнсіанства полягає в тому, що ринкова система зовсім не є досконалою та саморегульованою і що максимально можливу зайнятість і економічне зростання може забезпечити тільки активне втручання держави в економіку. Новаторство економічного вчення
Головна ідея кейнсіанства полягає в тому, що ринкова система зовсім не є досконалою та саморегульованою і що максимально можливу зайнятість і економічне зростання може забезпечити тільки активне втручання держави в економіку. Новаторство економічного вчення
У праці “Загальна теорія зайнятості” відсотка і грошей” Джон Мейнард Кейнс (1883-1946) зосереджує увагу на недостатній ефективності споживчого попиту. Саме попит, на його думку, відіграє визначальну роль у стимулюванні та розвитку виробництва. На запитання,
У праці “Загальна теорія зайнятості” відсотка і грошей” Джон Мейнард Кейнс (1883-1946) зосереджує увагу на недостатній ефективності споживчого попиту. Саме попит, на його думку, відіграє визначальну роль у стимулюванні та розвитку виробництва. На запитання,
При зростанні доходу, що йде на споживання, більша частина його переважно витрачається на купівлю предметів тривалого користування. Ці предмети відносно дорожчі за звичайні споживчі товари, кошти на їх купівлю мають певний час нагромаджуватися. Структура
При зростанні доходу, що йде на споживання, більша частина його переважно витрачається на купівлю предметів тривалого користування. Ці предмети відносно дорожчі за звичайні споживчі товари, кошти на їх купівлю мають певний час нагромаджуватися. Структура
При зростанні доходу, що йде на споживання, більша частина його переважно витрачається на купівлю предметів тривалого користування. Ці предмети відносно дорожчі за звичайні споживчі товари, кошти на їх купівлю мають певний час нагромаджуватися. Структура
Як відомо, у неокласичній теорії зайнятість залежить від двох чинників: граничних витрат тягаря праці (чинник, що визначає пропозицію праці) і граничної продуктивності праці (чинник, що визначає попит на працю). При цьому розміри попиту на
Як відомо, у неокласичній теорії зайнятість залежить від двох чинників: граничних витрат тягаря праці (чинник, що визначає пропозицію праці) і граничної продуктивності праці (чинник, що визначає попит на працю). При цьому розміри попиту на
У концепції Кейнса економічні чинники поділяються на незалежні та залежні. До незалежних чинників, які він називає незалежними змінними, Кейнс відносить: схильність до споживання, граничну ефективність капіталу і норму відсотка. Саме вони визначають обсяг ефективного
У концепції Кейнса економічні чинники поділяються на незалежні та залежні. До незалежних чинників, які він називає незалежними змінними, Кейнс відносить: схильність до споживання, граничну ефективність капіталу і норму відсотка. Саме вони визначають обсяг ефективного
Теорія Кейнса озброїла економічну науку новим теоретичним інструментарієм аналізу проблем ринкового відтворення. Вона визнала, що ринкові відносини значно модифікувались, вільна конкуренція поступилась монополіям і недосконалій конкуренції, а разом з обмеженням дії ринкового механізму вільної
Теорія Кейнса озброїла економічну науку новим теоретичним інструментарієм аналізу проблем ринкового відтворення. Вона визнала, що ринкові відносини значно модифікувались, вільна конкуренція поступилась монополіям і недосконалій конкуренції, а разом з обмеженням дії ринкового механізму вільної
Проблеми розширення державного впливу на ринкову економіку досліджували насамперед американські неокейнсіанці А. Хансен, С. Гарріс, Дж. М. Кларк. Спираючись на вчення Дж. М. Кейнса, вони вважали за додільне збільшити податки з доходів домашніх господарств
Проблеми розширення державного впливу на ринкову економіку досліджували насамперед американські неокейнсіанці А. Хансен, С. Гарріс, Дж. М. Кларк. Спираючись на вчення Дж. М. Кейнса, вони вважали за додільне збільшити податки з доходів домашніх господарств
10.1. Ідейно-теоретичні основи та етапи розвитку інституціоналізму Причина виникнення інституціоналізму полягає насамперед у переході капіталізму в монополістичну стадію, який супроводжувався значною централізацією виробництва і капіталу, що й породило соціальні суперечності в суспільстві. Інституціоналізм (з
10.1. Ідейно-теоретичні основи та етапи розвитку інституціоналізму Причина виникнення інституціоналізму полягає насамперед у переході капіталізму в монополістичну стадію, який супроводжувався значною централізацією виробництва і капіталу, що й породило соціальні суперечності в суспільстві. Інституціоналізм (з
10.1. Ідейно-теоретичні основи та етапи розвитку інституціоналізму Причина виникнення інституціоналізму полягає насамперед у переході капіталізму в монополістичну стадію, який супроводжувався значною централізацією виробництва і капіталу, що й породило соціальні суперечності в суспільстві. Інституціоналізм (з
Після Другої світової війни вплив чистого інституціоналізму пішов на спад, але цей напрям у дещо іншій формі відродився у творах Джона Кеннета Гелбрейта (нар. у 1909 р.). Його основна праця “Нове індустріальне суспільство” (1961
Інституціоналізм грунтується переважно на позаекономічному тлумаченні сутності господарських процесів у ринковому суспільстві. При цьому рушійними силами економічного розвитку вважаються соціальні явища як політичного, правового, етичного, морального, психологічного, технічного, так і економічного характеру – держава
Інституціоналізм грунтується переважно на позаекономічному тлумаченні сутності господарських процесів у ринковому суспільстві. При цьому рушійними силами економічного розвитку вважаються соціальні явища як політичного, правового, етичного, морального, психологічного, технічного, так і економічного характеру – держава
Американського економіста Торстейна Веблена (1857- 1929) називають основоположником нового, нетрадиційного інституціонального напряму в економічній науці. Веблен виступив проти концепції “економічної людини”, що набула поширення ще за часів класиків (А. Сміта). Людина не повинна трактуватися
Американського економіста Торстейна Веблена (1857- 1929) називають основоположником нового, нетрадиційного інституціонального напряму в економічній науці. Веблен виступив проти концепції “економічної людини”, що набула поширення ще за часів класиків (А. Сміта). Людина не повинна трактуватися
В основу методології Веблена покладено соціальний дарвінізм, тобто вчений розглядав еволюцію суспільства, грунтуючись на теорії еволюції природи Ч. Дарвіна. Крім того, фундатор інституціоналізму виходив із принципу взаємозв’язку і взаємозумовленості всіх суспільних відносин, у тому
В основу методології Веблена покладено соціальний дарвінізм, тобто вчений розглядав еволюцію суспільства, грунтуючись на теорії еволюції природи Ч. Дарвіна. Крім того, фундатор інституціоналізму виходив із принципу взаємозв’язку і взаємозумовленості всіх суспільних відносин, у тому
В основу методології Веблена покладено соціальний дарвінізм, тобто вчений розглядав еволюцію суспільства, грунтуючись на теорії еволюції природи Ч. Дарвіна. Крім того, фундатор інституціоналізму виходив із принципу взаємозв’язку і взаємозумовленості всіх суспільних відносин, у тому
В основу методології Веблена покладено соціальний дарвінізм, тобто вчений розглядав еволюцію суспільства, грунтуючись на теорії еволюції природи Ч. Дарвіна. Крім того, фундатор інституціоналізму виходив із принципу взаємозв’язку і взаємозумовленості всіх суспільних відносин, у тому
Всі “угоди” в суспільстві Коммонс поділив на три групи: ринкові, адміністративні й розподільчі. Перші з них, як він міркував, включають п’ять учасників: покупця і продавця, потенційного покупця і потенційного продавця, а також суд, який
Всі “угоди” в суспільстві Коммонс поділив на три групи: ринкові, адміністративні й розподільчі. Перші з них, як він міркував, включають п’ять учасників: покупця і продавця, потенційного покупця і потенційного продавця, а також суд, який
Всі “угоди” в суспільстві Коммонс поділив на три групи: ринкові, адміністративні й розподільчі. Перші з них, як він міркував, включають п’ять учасників: покупця і продавця, потенційного покупця і потенційного продавця, а також суд, який
Джон Кеннет Гелбрейт (нар. 1909 р. в Канаді) – американський економіст. У книзі “Американський капіталізм: концепція врівноважуючої сили” (1952 р.) Гелбрейт заклав основи неоінституціоналізму, запропонувавши теорію “врівноважуючої сили”, яка стала розвитком теорій монополістичної конкуренції
Джон Кеннет Гелбрейт (нар. 1909 р. в Канаді) – американський економіст. У книзі “Американський капіталізм: концепція врівноважуючої сили” (1952 р.) Гелбрейт заклав основи неоінституціоналізму, запропонувавши теорію “врівноважуючої сили”, яка стала розвитком теорій монополістичної конкуренції
Термін “техноструктура” запропоновано Джоном Гелбрейтом. Це – менеджери, фахівці, учені, технологи, конструктори, які фактично забезпечують функціонування великих корпорацій. Справжня економічна влада належить їм, а не власникам, не акціонерам. Реальну силу у великих фірмах становить
Сторінка 5 з 7« Перша«...34567»