У створенні багатства нації Сей вирішальне значення надавав промисловості, машинному виробництву і технічному прогресові. Головною діючою особою економічного розвитку він проголосив підприємця, започаткувавши, услід за Р. Кантільйоном, теорію підприємництва й управління виробництвом, яка з
Якщо Адам Сміт зводив у кінцевому підсумку джерела доходів до праці (відповідно до трудової теорії вартості), то Жан Батист Сей (1767-1832) “перевернув” концептуальний підхід А. Сміта. На думку Ж. Б. Сея, джерелами доходів є
Якщо Адам Сміт зводив у кінцевому підсумку джерела доходів до праці (відповідно до трудової теорії вартості), то Жан Батист Сей (1767-1832) “перевернув” концептуальний підхід А. Сміта. На думку Ж. Б. Сея, джерелами доходів є
Якщо Адам Сміт зводив у кінцевому підсумку джерела доходів до праці (відповідно до трудової теорії вартості), то Жан Батист Сей (1767-1832) “перевернув” концептуальний підхід А. Сміта. На думку Ж. Б. Сея, джерелами доходів є
Якщо Адам Сміт зводив у кінцевому підсумку джерела доходів до праці (відповідно до трудової теорії вартості), то Жан Батист Сей (1767-1832) “перевернув” концептуальний підхід А. Сміта. На думку Ж. Б. Сея, джерелами доходів є
Природна, або необхідна, заробітна плата, за Міллем, визначається вартістю життя робітника. Ринкова заробітна плата та “сукупні фонди” орієнтуються на цей рівень. Дж. С. Мілль поділяє погляди Т. Мальтуса на проблему народонаселення і його висновки,
Природна, або необхідна, заробітна плата, за Міллем, визначається вартістю життя робітника. Ринкова заробітна плата та “сукупні фонди” орієнтуються на цей рівень. Дж. С. Мілль поділяє погляди Т. Мальтуса на проблему народонаселення і його висновки,
Природна, або необхідна, заробітна плата, за Міллем, визначається вартістю життя робітника. Ринкова заробітна плата та “сукупні фонди” орієнтуються на цей рівень. Дж. С. Мілль поділяє погляди Т. Мальтуса на проблему народонаселення і його висновки,
Природна, або необхідна, заробітна плата, за Міллем, визначається вартістю життя робітника. Ринкова заробітна плата та “сукупні фонди” орієнтуються на цей рівень. Дж. С. Мілль поділяє погляди Т. Мальтуса на проблему народонаселення і його висновки,
Мілль на відміну від інших представників класичної школи не вважав сучасний йому капіталізм доцільним та ідеальним ладом, тому запропонував широку програму соціальних реформ, у якій намагався, за його словами, “поєднати максимум індивідуальної свободи в
Мілль на відміну від інших представників класичної школи не вважав сучасний йому капіталізм доцільним та ідеальним ладом, тому запропонував широку програму соціальних реформ, у якій намагався, за його словами, “поєднати максимум індивідуальної свободи в
Теорія Кері базується на думці, що суспільний поділ праці потребує якнайтіснішого єднання всіх членів суспільства, і не індивідуальний, а саме загальносуспільний інтерес має стати визначальним. Теорія Кері є оригінальною, оскільки факти, які він аналізує,
Теорія Кері базується на думці, що суспільний поділ праці потребує якнайтіснішого єднання всіх членів суспільства, і не індивідуальний, а саме загальносуспільний інтерес має стати визначальним. Теорія Кері є оригінальною, оскільки факти, які він аналізує,
Теорія Кері базується на думці, що суспільний поділ праці потребує якнайтіснішого єднання всіх членів суспільства, і не індивідуальний, а саме загальносуспільний інтерес має стати визначальним. Теорія Кері є оригінальною, оскільки факти, які він аналізує,
5.1. С. Сісмонді – родоначальник економічного романтизму Епохою формування соціалістичних ідей прийнято вважати першу третину XIX ст. Саме в цей час склалося кілька напрямів соціалістичної думки. Вони відрізнялися уявленнями про майбутнє ідеальне суспільство, його
5.1. С. Сісмонді – родоначальник економічного романтизму Епохою формування соціалістичних ідей прийнято вважати першу третину XIX ст. Саме в цей час склалося кілька напрямів соціалістичної думки. Вони відрізнялися уявленнями про майбутнє ідеальне суспільство, його
П’єр Жозеф Прудон (1809-1865) – ідеолог дрібнобуржуазної політичної економії в період капіталізму, що склався. Головною є праця під назвою “Що таке власність?”, де власність описується як основна причина порушення рівності. При цьому Прудон не
П’єр Жозеф Прудон (1809-1865) – ідеолог дрібнобуржуазної політичної економії в період капіталізму, що склався. Головною є праця під назвою “Що таке власність?”, де власність описується як основна причина порушення рівності. При цьому Прудон не
Соціал-демократичний напрям зародився у 60-ті роки XX ст. Він пережив складну еволюцію, пройшовши через безліч теоретико-ідеологічних і організаційних розколів. Говорити про певну єдину економічну теорію соціал-демократії не доводиться. Єдине, що є загальним для різних
Соціал-демократичний напрям зародився у 60-ті роки XX ст. Він пережив складну еволюцію, пройшовши через безліч теоретико-ідеологічних і організаційних розколів. Говорити про певну єдину економічну теорію соціал-демократії не доводиться. Єдине, що є загальним для різних
Соціал-демократичний напрям зародився у 60-ті роки XX ст. Він пережив складну еволюцію, пройшовши через безліч теоретико-ідеологічних і організаційних розколів. Говорити про певну єдину економічну теорію соціал-демократії не доводиться. Єдине, що є загальним для різних
Духом історизму пройняте й вчення іншого французького соціаліста Шарля Фур’є (1772-1837). Для Фур’є очевидний зв’язок історичних епох із рівнями розвитку виробництва. Фур’є вважав, що для успіху нового суспільства необхідне зростання продуктивності праці, яка забезпечує
Духом історизму пройняте й вчення іншого французького соціаліста Шарля Фур’є (1772-1837). Для Фур’є очевидний зв’язок історичних епох із рівнями розвитку виробництва. Фур’є вважав, що для успіху нового суспільства необхідне зростання продуктивності праці, яка забезпечує
Більшість основних економічних категорій Сісмонді трактував, грунтуючись на висновках класичної політичної економії. Він обстоював позиції трудової теорії вартості. Гроші тлумачив як продукт праці, який має внутрішню вартість. Прибуток розглядав як відрахування від продукту праці
Більшість основних економічних категорій Сісмонді трактував, грунтуючись на висновках класичної політичної економії. Він обстоював позиції трудової теорії вартості. Гроші тлумачив як продукт праці, який має внутрішню вартість. Прибуток розглядав як відрахування від продукту праці
Більшість основних економічних категорій Сісмонді трактував, грунтуючись на висновках класичної політичної економії. Він обстоював позиції трудової теорії вартості. Гроші тлумачив як продукт праці, який має внутрішню вартість. Прибуток розглядав як відрахування від продукту праці
Методології Прудона притаманні ідеалізм і суб’єктивізм. Економічні категорії він розглядає як втілення “абсолютного розуму”, як вічні ідеї, відірвані від реальної дійсності. Намагаючись застосувати у дослідженні гегелівський діалектичний метод, Прудон обмежує його, по суті, намаганням
Методології Прудона притаманні ідеалізм і суб’єктивізм. Економічні категорії він розглядає як втілення “абсолютного розуму”, як вічні ідеї, відірвані від реальної дійсності. Намагаючись застосувати у дослідженні гегелівський діалектичний метод, Прудон обмежує його, по суті, намаганням
Методології Прудона притаманні ідеалізм і суб’єктивізм. Економічні категорії він розглядає як втілення “абсолютного розуму”, як вічні ідеї, відірвані від реальної дійсності. Намагаючись застосувати у дослідженні гегелівський діалектичний метод, Прудон обмежує його, по суті, намаганням
Методології Прудона притаманні ідеалізм і суб’єктивізм. Економічні категорії він розглядає як втілення “абсолютного розуму”, як вічні ідеї, відірвані від реальної дійсності. Намагаючись застосувати у дослідженні гегелівський діалектичний метод, Прудон обмежує його, по суті, намаганням
Родбертус зробив певний внесок у розробку теорії земельної ренти. У його працях закладено основи теорії абсолютної ренти. У Родбертуса середні ціни всіх товарів, як промислових, так і сільськогосподарських, збігаються з їхніми трудовими вартостями. Кількість
Родбертус зробив певний внесок у розробку теорії земельної ренти. У його працях закладено основи теорії абсолютної ренти. У Родбертуса середні ціни всіх товарів, як промислових, так і сільськогосподарських, збігаються з їхніми трудовими вартостями. Кількість
Родбертус зробив певний внесок у розробку теорії земельної ренти. У його працях закладено основи теорії абсолютної ренти. У Родбертуса середні ціни всіх товарів, як промислових, так і сільськогосподарських, збігаються з їхніми трудовими вартостями. Кількість
Родбертус зробив певний внесок у розробку теорії земельної ренти. У його працях закладено основи теорії абсолютної ренти. У Родбертуса середні ціни всіх товарів, як промислових, так і сільськогосподарських, збігаються з їхніми трудовими вартостями. Кількість
Сен-Симон намагався зрозуміти сутність поступального розвитку людства, вважаючи, що воно проходить три стадії (формації): рабовласницьку, феодальну і промислову, або індустріальну. Перехід від однієї стадії до іншої здійснюється через зростання обсягу знань і вдосконалення господарства,
Сен-Симон намагався зрозуміти сутність поступального розвитку людства, вважаючи, що воно проходить три стадії (формації): рабовласницьку, феодальну і промислову, або індустріальну. Перехід від однієї стадії до іншої здійснюється через зростання обсягу знань і вдосконалення господарства,
Сен-Симон намагався зрозуміти сутність поступального розвитку людства, вважаючи, що воно проходить три стадії (формації): рабовласницьку, феодальну і промислову, або індустріальну. Перехід від однієї стадії до іншої здійснюється через зростання обсягу знань і вдосконалення господарства,
Фур’є, як і всі соціалісти, основу всіх лих вбачав у приватній власності, з відразою ставився до ринку і конкуренції. Приватна власність, вважав він, породжує анархію, призводить до несправедливого і нерівномірного розподілу багатства і марнотратного
Фур’є, як і всі соціалісти, основу всіх лих вбачав у приватній власності, з відразою ставився до ринку і конкуренції. Приватна власність, вважав він, породжує анархію, призводить до несправедливого і нерівномірного розподілу багатства і марнотратного
Фур’є, як і всі соціалісти, основу всіх лих вбачав у приватній власності, з відразою ставився до ринку і конкуренції. Приватна власність, вважав він, породжує анархію, призводить до несправедливого і нерівномірного розподілу багатства і марнотратного
Основною рушійною й організуючою силою суспільства Фур’є вважав сильну владу, яку на період формування нового суспільства буде, на його думку, репрезентувати держава. Саме держава примусить робітників і капіталістів до спільних дій, спрямованих на трансформування
Основною рушійною й організуючою силою суспільства Фур’є вважав сильну владу, яку на період формування нового суспільства буде, на його думку, репрезентувати держава. Саме держава примусить робітників і капіталістів до спільних дій, спрямованих на трансформування
Основною рушійною й організуючою силою суспільства Фур’є вважав сильну владу, яку на період формування нового суспільства буде, на його думку, репрезентувати держава. Саме держава примусить робітників і капіталістів до спільних дій, спрямованих на трансформування
Оуен визначає вартість по-рікардіанському, тобто працею, витраченою на виробництво товару, а не тією працею, що купується на товар. Він заперечує думку А. Сміта, що з нагромадженням капіталу і встановленням приватної власності на землю продукт
Оуен визначає вартість по-рікардіанському, тобто працею, витраченою на виробництво товару, а не тією працею, що купується на товар. Він заперечує думку А. Сміта, що з нагромадженням капіталу і встановленням приватної власності на землю продукт
Оуен визначає вартість по-рікардіанському, тобто працею, витраченою на виробництво товару, а не тією працею, що купується на товар. Він заперечує думку А. Сміта, що з нагромадженням капіталу і встановленням приватної власності на землю продукт
Оуен визначає вартість по-рікардіанському, тобто працею, витраченою на виробництво товару, а не тією працею, що купується на товар. Він заперечує думку А. Сміта, що з нагромадженням капіталу і встановленням приватної власності на землю продукт
6.1. Формування і методологія марксистської політичної економії Марксистська політична економія почала формуватися у 40-х роках XIX ст., коли у передових країнах світу на зміну феодалізму прийшов і утвердився розвинений капіталізм вільної конкуренції. Проте становлення
6.1. Формування і методологія марксистської політичної економії Марксистська політична економія почала формуватися у 40-х роках XIX ст., коли у передових країнах світу на зміну феодалізму прийшов і утвердився розвинений капіталізм вільної конкуренції. Проте становлення
6.1. Формування і методологія марксистської політичної економії Марксистська політична економія почала формуватися у 40-х роках XIX ст., коли у передових країнах світу на зміну феодалізму прийшов і утвердився розвинений капіталізм вільної конкуренції. Проте становлення
Сторінка 3 з 7«12345...»Остання »