Марксистське вчення генетично пов’язане з англійською класичною школою в політичній економії. Маркс виходить із рікардіанського розуміння трудової теорії вартості, але вносить в аналіз принципово нові моменти. Будь-який товар має дві сторони: споживну і мінову
Карл Маркс використав теоретичні положення А. Сміта і Д. Рікардо про класову структуру капіталістичного суспільства для обгрунтування власної теорії класів. Якщо А. Сміт і Д. Рікардо виділяли три суспільних класи – земельні власники, капіталісти
Карл Маркс використав теоретичні положення А. Сміта і Д. Рікардо про класову структуру капіталістичного суспільства для обгрунтування власної теорії класів. Якщо А. Сміт і Д. Рікардо виділяли три суспільних класи – земельні власники, капіталісти
Карл Маркс використав теоретичні положення А. Сміта і Д. Рікардо про класову структуру капіталістичного суспільства для обгрунтування власної теорії класів. Якщо А. Сміт і Д. Рікардо виділяли три суспільних класи – земельні власники, капіталісти
Карл Маркс використав теоретичні положення А. Сміта і Д. Рікардо про класову структуру капіталістичного суспільства для обгрунтування власної теорії класів. Якщо А. Сміт і Д. Рікардо виділяли три суспільних класи – земельні власники, капіталісти
Від розгляду сутності грошей Маркс переходить до визначення сутності капіталу, досліджуючи перетворення грошей у капітал. “Капітал – це гроші, – наголошує Маркс, – але гроші – це ще не капітал”. У “Капіталі” можна знайти
Від розгляду сутності грошей Маркс переходить до визначення сутності капіталу, досліджуючи перетворення грошей у капітал. “Капітал – це гроші, – наголошує Маркс, – але гроші – це ще не капітал”. У “Капіталі” можна знайти
Від розгляду сутності грошей Маркс переходить до визначення сутності капіталу, досліджуючи перетворення грошей у капітал. “Капітал – це гроші, – наголошує Маркс, – але гроші – це ще не капітал”. У “Капіталі” можна знайти
Від розгляду сутності грошей Маркс переходить до визначення сутності капіталу, досліджуючи перетворення грошей у капітал. “Капітал – це гроші, – наголошує Маркс, – але гроші – це ще не капітал”. У “Капіталі” можна знайти
Марксова теорія заробітної плати випливає з його теорії додаткової вартості. Автор “Капіталу” на відміну від усіх представників класичної політичної економії, які розуміли під заробітною платою плату за працю, трактує заробітну плату найманого робітника як
Марксова теорія заробітної плати випливає з його теорії додаткової вартості. Автор “Капіталу” на відміну від усіх представників класичної політичної економії, які розуміли під заробітною платою плату за працю, трактує заробітну плату найманого робітника як
Марксова теорія заробітної плати випливає з його теорії додаткової вартості. Автор “Капіталу” на відміну від усіх представників класичної політичної економії, які розуміли під заробітною платою плату за працю, трактує заробітну плату найманого робітника як
Карл Маркс запропонував теоретичну концепцію, відповідно до якої капіталізм є історично минущою системою; внаслідок поглиблення внутрішніх суперечностей він повинен поступитися місцем більш прогресивній системі. Соціологічний закон, що діє в суспільстві, виражає принцип відповідності між
Позитивним моментом концепції відтворення К. Маркса стала чудова аргументація критики теорії економічних криз С. Сісмонді і Т. Мальтуса, які вбачали їх причину в недоспоживанні трудящих, а досягнення необхідного рівня споживання пов’язували з існуванням так
Позитивним моментом концепції відтворення К. Маркса стала чудова аргументація критики теорії економічних криз С. Сісмонді і Т. Мальтуса, які вбачали їх причину в недоспоживанні трудящих, а досягнення необхідного рівня споживання пов’язували з існуванням так
7.1. Німецька національна політична економія У Німеччині XIX ст. розвиток економічної думки відбувався власним шляхом, що певною мірою пояснюється своєрідними умовами економічного і соціально-політичного розвитку країни. Сучасна індустрія створювалася тут за збереження сильних пережитків
7.1. Німецька національна політична економія У Німеччині XIX ст. розвиток економічної думки відбувався власним шляхом, що певною мірою пояснюється своєрідними умовами економічного і соціально-політичного розвитку країни. Сучасна індустрія створювалася тут за збереження сильних пережитків
До середини 50-х років XIX ст. історична школа пройшла апогей розвитку і увага до неї стрімко вгасала. Однак на початку 70-х років відбувся новий сплеск інтересу до ідей, що лежать у її основі. Це
Від традиційного напряму представників історичної школи відрізняють специфічні погляди на предмет і метод політичної економії, її проблематику. У них свої підходи до трактування основних економічних понять, до розуміння економічних законів. “Історики” акцентують увагу на
Від традиційного напряму представників історичної школи відрізняють специфічні погляди на предмет і метод політичної економії, її проблематику. У них свої підходи до трактування основних економічних понять, до розуміння економічних законів. “Історики” акцентують увагу на
На думку Ліста, універсальна і схоластична концепція класиків не придатна для практичного використання. Ділова економічна система має спиратися на достовірні історичні факти. Вона покликана дотримуватись істинно національних інтересів, а не “забивати голови” практиків різними
На думку Ліста, універсальна і схоластична концепція класиків не придатна для практичного використання. Ділова економічна система має спиратися на достовірні історичні факти. Вона покликана дотримуватись істинно національних інтересів, а не “забивати голови” практиків різними
На думку Ліста, універсальна і схоластична концепція класиків не придатна для практичного використання. Ділова економічна система має спиратися на достовірні історичні факти. Вона покликана дотримуватись істинно національних інтересів, а не “забивати голови” практиків різними
На думку Ліста, універсальна і схоластична концепція класиків не придатна для практичного використання. Ділова економічна система має спиратися на достовірні історичні факти. Вона покликана дотримуватись істинно національних інтересів, а не “забивати голови” практиків різними
Шмоллер одним із перших в історії економічної науки запровадив “етичний принцип”, який сьогодні набув великого поширення у світовій економічній практиці. Він доводить, що господарське життя визначається не тільки природними та технічними, а й моральними
Шмоллер одним із перших в історії економічної науки запровадив “етичний принцип”, який сьогодні набув великого поширення у світовій економічній практиці. Він доводить, що господарське життя визначається не тільки природними та технічними, а й моральними
Шмоллер одним із перших в історії економічної науки запровадив “етичний принцип”, який сьогодні набув великого поширення у світовій економічній практиці. Він доводить, що господарське життя визначається не тільки природними та технічними, а й моральними
Шмоллер одним із перших в історії економічної науки запровадив “етичний принцип”, який сьогодні набув великого поширення у світовій економічній практиці. Він доводить, що господарське життя визначається не тільки природними та технічними, а й моральними
Карл Бюхер – автор відомої книжки “Піднесення національної економіки” (1893 р.). У цій праці він досліджує доекономічні стадії індустріальної еволюції, які передували розквіту цивілізації, аналізує зростання національної економіки на стадіях домашнього господарства, розвитку міста,
Карл Бюхер – автор відомої книжки “Піднесення національної економіки” (1893 р.). У цій праці він досліджує доекономічні стадії індустріальної еволюції, які передували розквіту цивілізації, аналізує зростання національної економіки на стадіях домашнього господарства, розвитку міста,
Запропонована німецьким соціологом і економістом Максом Вебером (1864-1920) концепція ідеальних типів господарства використовується для зіставлення ідеальної конструкції з реальністю. Порівнюючи ідеальну “модель” із дійсним процесом економічного розвитку, Вебер відстежує ступінь відхилення реальної системи відносин
Запропонована німецьким соціологом і економістом Максом Вебером (1864-1920) концепція ідеальних типів господарства використовується для зіставлення ідеальної конструкції з реальністю. Порівнюючи ідеальну “модель” із дійсним процесом економічного розвитку, Вебер відстежує ступінь відхилення реальної системи відносин
Запропонована німецьким соціологом і економістом Максом Вебером (1864-1920) концепція ідеальних типів господарства використовується для зіставлення ідеальної конструкції з реальністю. Порівнюючи ідеальну “модель” із дійсним процесом економічного розвитку, Вебер відстежує ступінь відхилення реальної системи відносин
8.1. Попередники маржиналізму А. Курно, Г. Госсен, Ж. Дюпої, Й. Г. Тюнен задовго до фундаторів теорії маржиналізму вивчали принципи та ідеї цього напряму економічної думки. Складно віддати перевагу комусь одному з них, оскільки погляди
8.1. Попередники маржиналізму А. Курно, Г. Госсен, Ж. Дюпої, Й. Г. Тюнен задовго до фундаторів теорії маржиналізму вивчали принципи та ідеї цього напряму економічної думки. Складно віддати перевагу комусь одному з них, оскільки погляди
8.1. Попередники маржиналізму А. Курно, Г. Госсен, Ж. Дюпої, Й. Г. Тюнен задовго до фундаторів теорії маржиналізму вивчали принципи та ідеї цього напряму економічної думки. Складно віддати перевагу комусь одному з них, оскільки погляди
Австрійська школа маржиналізму – найстаріший неокласичний напрям. Основні положення австрійської школи маржиналізму: O в трудовій теорії вартості увага цієї школи зосереджена на споживній вартості, корисності; O представники школи ввели до економічної науки поняття “суб’єктивна
Альфред Маршалл (1842-1924) – англійський економіст, фундатор кембриджської школи, з ім’ям якого пов’язують становлення неокласичного напряму в економічній теорії. Народився в сім’ї службовця. Закінчив з відзнакою Кембриджський університет, після чого залишився у ньому на
Джон Бейте Кларк (1847-1938) – професор Колумбійського університету, фундатор американської школи маржиналізму. Народився в м. Провіденсі штату Род-Айленд у США. Кларк навчався спочатку в Амхерстському коледжі, а потім в Європі в університетах Гейдельберга і
Леон Вальрас (1834-1910) – швейцарський економіст, фундатор лозаннської школи, яка є відгалуженням математичної школи. Економічною теорією захопився завдяки працям О. Круно. З 1870 р. працював на кафедрі політичної економії в Лозаннському університеті. Його основна
Леон Вальрас (1834-1910) – швейцарський економіст, фундатор лозаннської школи, яка є відгалуженням математичної школи. Економічною теорією захопився завдяки працям О. Круно. З 1870 р. працював на кафедрі політичної економії в Лозаннському університеті. Його основна
Перший закон Госсена – закон насиченості потреб. Згідно з ним із задоволенням потреб у якихось благах їхня цінність падає, або в міру збільшення кількості товару його корисність спадає. Перехід до насиченості потреб відбувається звичайно
Перший закон Госсена – закон насиченості потреб. Згідно з ним із задоволенням потреб у якихось благах їхня цінність падає, або в міру збільшення кількості товару його корисність спадає. Перехід до насиченості потреб відбувається звичайно
Парадокс А. Сміта: чому, незважаючи на те, що вода для людини набагато корисніша, ніж алмаз, ціна на алмаз набагато вища? Чим викликаний цей парадокс? Згадавши, що блага, які задовольняють другорядні потреби (алмази, золото, діаманти),
Значну увагу Менгер приділив проблемам обміну. Обмін він зводив до відносин двох партнерів, результат яких взаємовигідний, але обмін не еквівалентний, що знову заперечує твердження класичної школи. За його словами, “обмін благами означає для суб’єктів,
Значну увагу Менгер приділив проблемам обміну. Обмін він зводив до відносин двох партнерів, результат яких взаємовигідний, але обмін не еквівалентний, що знову заперечує твердження класичної школи. За його словами, “обмін благами означає для суб’єктів,
Значну увагу Менгер приділив проблемам обміну. Обмін він зводив до відносин двох партнерів, результат яких взаємовигідний, але обмін не еквівалентний, що знову заперечує твердження класичної школи. За його словами, “обмін благами означає для суб’єктів,
Значну увагу Менгер приділив проблемам обміну. Обмін він зводив до відносин двох партнерів, результат яких взаємовигідний, але обмін не еквівалентний, що знову заперечує твердження класичної школи. За його словами, “обмін благами означає для суб’єктів,
Відповідно до теорії альтернативних витрат їх цінність визначається не факторними цінами, а на основі принципу “зобов’язання”. На відміну від класиків, які вважали, що витрати складаються відповідно до витрат на виробництво цього товару, представники австрійської
Відповідно до теорії альтернативних витрат їх цінність визначається не факторними цінами, а на основі принципу “зобов’язання”. На відміну від класиків, які вважали, що витрати складаються відповідно до витрат на виробництво цього товару, представники австрійської