Інтелектуальна власність – Базилевич В. Д

Розділ 1. ЕКОНОМІКА ЯК ОБ’ЄКТ МЕТАФІЗИЧНОГО АНАЛІЗУ Хитромудрі побудови теоретичної економії постають навіть привабливими, достатньо внутрішньо логічними, але при серйозній перевірці вони не дуже-то витримують порівняння з реальністю. Ю. М. Осипов 1.1. Онтологічні основи

Розділ 1. ЕКОНОМІКА ЯК ОБ’ЄКТ МЕТАФІЗИЧНОГО АНАЛІЗУ Хитромудрі побудови теоретичної економії постають навіть привабливими, достатньо внутрішньо логічними, але при серйозній перевірці вони не дуже-то витримують порівняння з реальністю. Ю. М. Осипов 1.1. Онтологічні основи

Предметність індивідуального буття людей і навколишніх речей постійно “відкривається” в нових і нових формах, що завжди вимагало від людей конструктивних зусиль там, де життя повинно відбуватися саме собою. Життєві позиції, опредметнені “економічною субстанцією”, визначали

Пізнання “світу економіки” – це претензія на виявлення основних смислів життя. Економічні процеси (у взаємодії із соціальними, політичними) постійно утворюють нові змістові ланцюжки, структура ланок яких у кожному окремому випадку начебто і зрозуміла, але

Метафізика у своїх відповідях на питання про суще як таке перед цим останнім уже уявила собі буття. Вона постійно висловлює буття. Але метафізика не дає слова самому буттю, тому що продумує буття не в

Призначення метафізики – дати відповіді на запити людського духу, які стосуються Бога, свободи і безсмертя, про що говорив /. Кант. Відношення людини до цих проблем характеризує її світоспоглядання. Метафізика досліджує те, що перебуває в

Для “метафізики економіки” суттєвим і значущим завданням стає прагнення співвіднести абстракції, категорії, систему міркувань і обгрунтувань із самою людиною, яка відчуває, думає, діє – в цілісності всіх її іпостасей та проявів. Ця тенденція дедалі

Для мене розум в дійсному і строгому смислі слова є кожна дія мислення, завдяки якому ми встановлюємо зв’язок з реальністю і зустрічаємося з трансцендентним. Все інше лише нехитра домашня гра без наслідків, котра спочатку

Світ людини, взятий з його життєво-практичного боку у всьому своєму чуттєво-предметному багатстві та смисловій варіативності, не містить спеціальних правил отримання теоретичних узагальнень для орієнтації в економічній реальності. Разом із тим зв’язок економічної теорії та

Економічна свідомість невід’ємна від самосвідомості, що зумовлено природою свідомості. Р. Декарт, досліджуючи природу людської свідомості, зазначав, що вона становить єдину духовну силу, різноманітні функції якої виявляються залежно від того, на що вона спрямована. Однак

Розділ 4. ЕТОС ВЛАСНОСТІ: ЕКОНОМІКА, РОЗУМ, ЛЮДИНА Власність є ідеальним продовженням особистості в речах, або її перенесенням на речі. В. Соловйов 4.1. “Своє” і “власне”. 4.2. Поняття власності у процесі самореалізації людини. 4.3. Форми

Розділ 4. ЕТОС ВЛАСНОСТІ: ЕКОНОМІКА, РОЗУМ, ЛЮДИНА Власність є ідеальним продовженням особистості в речах, або її перенесенням на речі. В. Соловйов 4.1. “Своє” і “власне”. 4.2. Поняття власності у процесі самореалізації людини. 4.3. Форми

Традиційне розуміння власності як економічної категорії є вираженням відносин присвоєння засобів виробництва і створюваних за їх допомогою матеріальних благ у процесі їх виробництва, розподілу, обміну і споживання. Тут фіксується увага на тому, що факт

Власність як суспільне відношення виникає в її особистій формі. В умовах стародавніх цивілізацій (“азіатський спосіб виробництва” за К. Марксом) особиста власність правителя (фараона, імператора, царя) поширювалась фактично на всі багатства країни, значною мірою –

Історія розвитку економічної думки показує, що в кінцевому підсумку вона має антропологічну спрямованість. Кожна проблема, навіть абстрагована від людини, насправді спрямована на вирішення її безпосередніх, смисложиттєвих проблем. Особливо рельєфно це виявляється в контексті вирішення

Перший, кому випала думка відгородити ділянку землі і сказати “це моє”, хто знайшов людей, достатньо простодушних, щоб цьому повірити, був істинним засновником громадянського суспільства. Ж. Ж. Руссо 5.1. Концептуальний смисл власності. 5.2. Античні мислителі

Суспільна думка середньовічної Європи розвивалась на грунті феодальних відносин під всебічним та всеохопним впливом християнства. Теологічні філософські концепції, що грунтувалися на ідеї рівності всіх людей перед Богом, визначали власність як дар Творця людям. Так,

Меркантилізм як стиль життя, економічної і господарської діяльності справив величезний вплив на формування мислення епохи Нового часу, коли набувають розвитку основні раціоналістичні постулати – розум, вигода, право, інтерес, власність. Це епоха формування нової, “ділової”

Увага до проблеми власності в епоху Просвітництва зумовлена прагненням втілити в життя гуманістичні проекти громадянського суспільства. Варіанти вирішення цих проектів реалізуються в концепціях видатних представників німецької класичної філософії І. Канта, И. Г. Фіхте, Г.

Соціально-класова позиція марксизму, незважаючи на зовнішню привабливість для мас ідеї “експропріації експропріаторів” , яка особливо збігалася з бажаннями одвічно пригноблених мас Російської імперії (про що свідчить її значне поширення наприкінці XIX – на початку

Сучасні тенденції розвитку відносин власності пов’язані з посиленням багатоваріантності, поліфонії, багатоманітності її типів, форм та систем; демократизацією, деперсоніфікацією й одночасно індивідуалізацією процесів привласнення, урізноманітнення об’єктів та суб’єктів відносин власності, ускладненням та збагаченням її соціально-економічного

Ніщо так не робить життя легким і доступним, як діяльність, спрямована до однієї мети. Ф. Шіллер 6.1. Предмет і структура праці в сучасну епоху та спосіб її організації. 6.2. Інтелектуальний продукт та інтелектуальний товар:

Постановка такого питання зумовлена необхідністю розуміння факту, у зв’язку з чим той чи інший продукт може ставати товаром? У цьому випадку нас цікавить не те, на якому етапі суспільного розвитку продукти набувають форми товарів,

Проблема відтворення і подальшого розвитку інтелектуального потенціалу є нагальною для сучасного постіндустріального суспільства. Проте для України вона має особливе значення і, внаслідок багатьох причин, набуває особливої гостроти. Адже зрештою йдеться про захист інтелектуальної власності,

Розділ 7. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ В ЕКОНОМІЦІ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА Ми живемо в істинно цікаві часи, і це можна пояснити: ми живемо у столітті найбільшої біфуркації за всю історію людства. Ервін Ласло 7.1.