Фінанси підприємств – Славюк P. А. – 1.2. ГРОШОВІ ВІДНОСИНИ ЯК СКЛАДОВІ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ
Сукупність грошових відносин можна поділити на кілька груп:
– грошові відносини, що пов’язані з купівлею-продажем товарів;
– грошові відносини, що пов’язані з купівлею-продажем послуг;
– грошові відносини, що пов’язані з найманням робочої сили;
– грошові відносини, з допомогою яких здійснюється перерозподіл доходів.
Які ж конкретні види грошових відносин включають фінанси?
Перш за все, це грошові відносини підприємств із державою. Не менш вагомими є грошові відносини з приводу використання санкцій і стимулів щодо виконання договорів. Істотне місце в діяльності підприємств та організацій займають грошові відносини з працівниками. Окремо слід виділити грошові відносини з населенням. У виробничій та комерційній діяльності значну роль відіграють грошові відносини підприємств зі страховими компаніями, банками. В умовах ринкової економіки зростає роль грошових відносин у процесі зовнішньоекономічної діяльності.
На рівні підприємств фінансові відносини охоплюють:
– відносини з іншими підприємствами та організаціями з приводу постачання сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, реалізації продукції, надання послуг;
– відносини з банківською системою та небанківськими установами з приводу банківських послуг під час отримання і погашення кредитів, купівлі і продажу валюти та інших операцій;
– відносини зі страховими компаніями та організаціями з приводу страхування активів, комерційних та фінансових ризиків;
– відносини з товарними, сировинними, фондовими біржами;
– відносини з інвестиційними інститутами з приводу розміщення інвестицій;
– відносини з філіями та дочірніми підприємствами;
– відносини з працівниками з приводу виплати заробітної плати, премій, дивідендів;
– відносини з акціонерами (зовнішніми інвесторами);
– відносини з податковою адміністрацією з приводу сплати податків і зборів;
– відносини з аудиторськими фірмами.
1.3. ФУНКЦІЇ ФІНАНСІВ
В економічній літературі виділяють дві ключові функції фінансів підприємств:
– розподільча;
– контрольна.
Розподільча функція виявляється в тому, що за допомогою фінансів реалізуються послідовності розподілу національного доходу (НД). Адже перш ніж розпочнеться індивідуальне споживання, створюються резервний фонд, фонди розвитку виробництва, покриваються витрати. Завдяки цій функції забезпечується кількісне співвідношення між різними фондами. Це означає, що в ході розподілу національного доходу важливе значення має не тільки послідовність відокремлення його частин, а й дотримання пропорцій на макро – і мікрорівні економіки. Помилки і прорахунки в розумінні закономірностей пропорційного розподілу національного доходу на кожному рівні і кожному етапі розвитку держави можуть призвести до негативних наслідків у розвитку економіки.
Завдяки розподільчій функції забезпечується оптимальне поєднання різних інтересів в Україні (загальнодержавних, корпоративних, особистих) і створюються стимули для ефективного господарювання.
Контрольна функція перебуває в тісному зв’язку і взаємозумовленості з розподільчою функцією. Якщо існують закономірності розподілу національного доходу, то існує й механізм інформування про результати дотримання цих закономірностей та контролю за дотриманням цих закономірностей. Фінансовий контроль – це перевірка спеціально уповноваженими органами форм і змісту фінансових відносин та порядку здійснення фінансово-господарської діяльності. Фінансовий контроль може бути державний, незалежний (у формі аудиту), внутрішньогосподарський, який проводять бухгалтерія, фінансовий відділ у таких формах:
– рахункова перевірка;
– тематична перевірка;
– економічний аналіз.
Аудит – це незалежний платний фінансовий контроль, а також система надання платних послуг з удосконалення фінансово-господарської діяльності. Аудит здійснюють аудиторські фірми чи окремі самостійні аудитору, які мають ліцензію. Значна кількість фінансової інформації та звітності підприємств відповідно до чинних нормативних документів завіряється аудиторами.
Залежно від часу здійснення фінансовий контроль поділяється на попередній, поточний і наступний. Попередній контроль проводиться до здійснення фінансово-господарських операцій; поточний – під час фінансових і господарських операцій; наступний – після здійснення операцій і покликаний виявити ті порушення, які виникли і не були встановлені під час попереднього та поточного контролю.
Питання для самоконтролю
1. Що є предметом дисципліни “Фінанси підприємств”?
2. У чому виявляється контрольна функція фінансів?
3. Які умови найбільш суттєво впливають на механізм фінансового забезпечення діяльності підприємств?
4. Яка роль внутрішньогосподарського контролю в діяльності підприємств?
5. Які є види фінансового контролю?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)