Економічний аналіз діяльності підприємства – Савицька Г. В. – 5.4. Аналіз використання технологічного обладнання
Показники, що характеризують використання технологічного обладнання. Порядок обчислення й аналізу їх. Розрахунок впливу факторів на зміну випуску продукції.
Аналіз роботи обладнання базується на системі показників, що характеризують використання його чисельності, часу роботи і потужності.
Розрізняють обладнання наявне, встановлене (здане в експлуатацію) і діюче (фактично використовуване у виробництві). Частина встановленого обладнання може перебувати у резерві, на модернізації, у ремонті, на консервації.
Для характеристики ступеня залучення обладнання у виробництво Розраховують такі показники:
O коефіцієнт використання наявного обладнання:
” Кількість діючого обладнання Кількість наявного обладнання
O коефіцієнт використання парку встановленого обладнання:
” Кількість діючого обладнання
Кількість встановленого обладнання
Підвищення ефективності використання діючого обладнання можна досягнути екстенсивним шляхом (завдяки більш повного використання його за часом) та інтенсивним (більш повного використання його потужності).
Для характеристики ступеня екстенсивного завантаження Обладнання вивчають баланс часу його роботи. До нього входять:
O календарний фонд часу – максимально можливий час роботи обладнання (кількість календарних днів у звітному періоді множать на 24 і на кількість одиниць встановленого обладнання);
O режимний фонд часу – (кількість одиниць встановленого обладнання множать на кількість робочих днів звітного періоду і на кількість годин щоденної роботи з урахуванням коефіцієнта змінності);
O можливий фонд – відрізняється від режимного часу перебування обладнання в плановому ремонті і в модернізації;
O плановий фонд – час роботи обладнання за планом;
O фактичний фонд Відпрацьованого часу за даними обліку.
Порівняння фактичного і планового календарних фондів часу дає змогу встановити ступінь виконання плану введення обладнання в експлуатацію за кількістю і термінами; календарного і режимного – можливості кращого використання обладнання за рахунок підвищення коефіцієнта змінності, а режимного і планового – резерви часу за рахунок скорочення його витрат на ремонт.
Для характеристики використання часу роботи обладнання застосовують такі показники:
O коефіцієнт використання календарного фонду часу:
К *ф = ФРЧФ:ФРЧК;
O коефіцієнт використання режимного фонду часу:
К^ФРЧ^ФРЧ^
O коефіцієнт використання планового фонду часу:
КПф = ФРЧФ:ФРЧП;
O коефіцієнт використання можливого фонду:
К^ФРЧ^ФРЧ^
Де ФРЧф, ФРЧА, ФРЧХ, ФРЧР, ФРЧК – відповідно фактичний, плановий, можливий, режимний і календарний фонди робочого часу обладнання.
Під інтенсивним завантаженням обладнання розуміють випуск продукції за одиницю часу в середньому на одну машину (1 машино-годину). Показником інтенсивності роботи обладнання є коефіцієнт інтенсивності його завантаження:
Де ГВф, ГВдд – відповідно фактичний і плановий середньогодинний виробіток.
Узагальнюючий показник, що комплексно характеризує використання обладнання, – коефіцієнт інтегрального навантаження як добуток коефіцієнтів екстенсивного й інтенсивного завантаження обладнання:
ІК =КПф o к Івт.
У процесі аналізу вивчають динаміку цих показників, виконання плану і причини зміни їх.
За групами однорідного обладнання розраховують зміну об-сягу виробництва продукції за рахунок його кількості, екстенсивності й інтенсивності використання:
ВП ,ш К ,.дгешІ-ТгГВ,.
Де К{ – кількість і-го обладнання;
Д І – кількість днів, відпрацьованих одиницею обладнання; КВМ( – коефіцієнт змінності роботи обладнання; Ті – середня тривалість зміни;
ГВ1 – виробіток продукції за одну машино-годину на і-му обладнанні.
Розрахунок впливу цих факторів роблять за методом ланцюгової підстановки, абсолютних і відносних різниць. Методика розрахунку за методом ланцюгової підстановки (за даними табл. 5.3):
ВП0 = К0 O Д0 ■ КЗМо o Т0 ■ ГВ0 =
= 64 o 250 2 7,5 o 0,4 = 96 000 тис. грн;
ВЛуил = Кг o До o. КзМо o Т0 O ГВ0 =
= 66-250-2 7,5 o 0,4 = 99 000 тис. грн;
#Лум.2 – # 1 ‘ Ді * #ам0 ‘ ^0 ” ~
= 66 o 245 2 7,5 o 0,4 = 97 020 тис. грн;
ВяУм.3 = К І ■ ДГ – яЗмї o Т0 o ГВо =
= 66 245 1,92 7,5 * 0,4 = 93 139 тис. грн;
ВПУнА^К1Д1 ■ #ЗМ1 – тХ o гв0 =
= 66. 245 o 1,92 o 7,3 o 0,4 = 90 655 тис. грн;
ВПг^КгД^К^.Т^ГВ^
= 66 o 245 1,92 o 7,3 o 0,445 = 100 800 тис. грн;
ДВЛК = ВП^Л – ВЯ0 = 99 000 – 96 000 = +3000 тис. грн;
ДВЛЯ=ВЛу* 2 – ВЯуил =o 97 020 – 99 000 = -1980 тис. грн;
&;ВПКп = ВЯ^.3 – ВЯ^.2 = 93 139 – 97 020 ■ -3881 тис. грн;
АВЯТ = ВП ^.4 – ВЯ^.з = 90 655 – 93 139 = -2484 тис. грн;
АВПП = ВЩ – ВЯу.,.4 = 100 800 – 90 655 ” +10 145 тис. грн.
Методика розрахунку за методом абсолютних різниць:
ДВЛ. = (Кг – К0) До o КМо o Г0 ■ ГВ0 =
= (66 – 64) 250 2 o 7,5 o 0,4 = +3000 тис. грн;
ДВЯд-* ЩХ ‘Д0)КАМо o Т0 o ГВ0 =
= 66 o (245 -250) 2 ■ 7,5 o 0,4 = -1980 тис. грн;
ДВЯк,. = *і’ ді ” *ам0) Т0 – ГВ0 =
= 66 245 (1,92 – 2) 7,5 ■ 0,4 = -3881 тис. грн;
ДВЛг-*і o ді o КШі – (Г! – Г0) – ГВ0 =
= 66 o 245 ■ 1,92 (7,3 – 7,6) 0,4 = -2484 тис. грн;
ДВЛгв = Щ ■ ДГ o К9иі o ТХ (ГВХ – ГВо) =
= 66 245 o 1,92 o 7,3 (0,445 – 0,4) = +10145 тис. грн.
Результати факторного аналізу показують, що обсяг випуску продукції зріс за рахунок збільшення кількості обладнання і виробітку продукції за одну машино-годину. Збільшення цілоденних, внутрізмінних простоїв обладнання і зниження коефіцієнта змінності викликали зменшення обсягу товарної продукції на суму 8345 тис. грн, або на 8,7 %.
Отже, більш повне використання обладнання на цьому підприємстві можна розглядати як можливий резерв збільшення виробництва продукції за наявності ринків збуту.
5.5. Резерви збільшення випуску продукції, фондовіддачі і рентабельності основних засобів
Основні джерела резервів збільшення випуску продукції і підвищення рівня фондовіддачі. Методика підрахунку їх.
На завершення аналізу підраховують резерви збільшення випуску продукції і фондовіддачі. Ними можуть бути введення в дію невстановленого обладнання, його заміна і модернізація, скорочення цілоденних і внутрізмінних простоїв, підвищення коефіцієнта змінності, інтенсивніше його використання.
Резерви збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового обладнання Визначають множенням його додаткової кількості на фактичну величину середньорічного виробітку в звітному періоді або на фактичну величину всіх факторів, які формують її рівень:
РЇВПк^РЇК-РВг^РЇК-Ді-К^ Т1ГВ1.
Скорочення цілоденних простоїв обладнання За рахунок конкретних оргтехзаходів приводять до збільшення середньої кількості відпрацьованих днів кожної його одиниці за рік. Цей приріст необхідно помножити на можливу (прогнозовану) кількість одиниць обладнання і фактичний середньоденний виробіток одиниці у звітному періоді:
РТВЛд =К М – РІД-ДВг = РГД-К9иі Гї ГВг.
Щоб підрахувати резерв збільшення випуску продукції за рахунок підвищення коефіцієнта змінності Внаслідок кращої організації виробництва, необхідно можливий приріст цього коефіцієнта помножити на плановану кількість днів роботи всього парку обладнання і на фактичний змінний виробіток (ЗВ):
Р Т В Якам = К м o Д” o Р Т КШ o ЗВі =
= КМДМР^КМ-Т1-ГВІ.
За рахунок скорочення внутрізмінних простоїв Збільшується середня тривалість зміни, а отже, і випуск продукції* Для визначення величини цього резерву слід планований приріст серед-
Ньої тривалості зміни помножити на фактичний рівень середньо-годинного виробітку обладнання і на можливу кількість машино-змін (ЗмМ) (добуток можливої кількості обладнання, можливої кількості відпрацьованих днів одиницею обладнання і можливого коефіцієнта змінності):
РЇВП Т=ЗмМ – РТГ ГВХ=КЯДИ КЗНя – РІТ-ГВі.
Для визначення резерву збільшення випуску продукції за рахунок підвищення середньогодинного виробітку обладнання Необхідно спочатку виявити можливість зростання випуску продукції шляхом модернізації обладнання, інтенсивнішого його використання, впровадження інноваційних заходів і т. ін. Потім виявлений резерв підвищення середньогодинного виробітку треба помножити на можливу кількість годин роботи обладнання ФРЧИ (добуток можливої кількості одиниць, кількості днів роботи, коефіцієнта змінності, тривалості зміни):
РТВЯГв =ФРЧМ РІГВ=К”-ДИ >КЗМк ТМ р Ггв. Резерви зростання фондовіддачі Визначають таким чином:
О1-*> Л Л ВПІ+РЇВЛ ВПХ
РТ Фв = Фвм – Фві =-=-:—–Ц
1 031+ОЗД-РІОЗ Оз,
Де РТфв – резерв зростання фондовіддачі;
ФвМ, Фв – відповідно можливий і фактичний рівень фондовіддачі;
РТ ВП – резерв збільшення виробництва продукції;
ОЗД – додаткова сума основних засобів виробництва, необхідна для освоєння резервів збільшення випуску продукції;
РІОЗ – резерв скорочення основних засобів виробництва за рахунок реалізації і здачі в оренду непотрібних і списання непридатних.
Резерви зростання рентабельності основних засобів Визначають множенням виявленого резерву зростання фондовіддачі на фактичний рівень рентабельності продажів у звітному періоді:
РТР03=РТФ*оЗ-РовЛ.
На закінчення розробляють заходи з освоєння виявлених резервів.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)