Економічний аналіз діяльності підприємства – Савицька Г. В. – 3.4. Аналіз якості виробленої продукції
Узагальнюючі, індивідуальні і непрямі показники якості продукції. Завдання аналізу. Способи узагальненого оцінювання виконання плану з якості продукції: бальний метод, середній коефіцієнт сортності, середньозважені ціни у зіставних умовах. Методика розрахунку впливу якості продукції на вартісні показники роботи підприємства. Причини зниження якості продукції.
Важливим показником діяльності промислових підприємств е якість продукції. Підвищення його – одна із форм конкурентної боротьби, завоювання і втримання позицій на ринку. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на продукцію і збільшенню суми прибутку не лише за рахунок обсягу продажів, а й за рахунок вищих цін.
Якість продукції – це поняття, яке характеризує параметричні, експлуатаційні, споживчі, технологічні, дизайнерські властивості виробу, рівень його стандартизації та уніфікації, надійність і довговічність. Розрізняють узагальнюючі, індивідуальні і непрямі показники якості продукції, і
Узагальнюючі показники характеризують Якість усієї виробленої продукції незалежно від її виду і призначення:
А) частка нової продукції в загальному її випуску;
Б) частка продукції вищої категорії якості;
В) середньозважений бал продукції;
Г) середній коефіцієнт сортності;
Д) частка атестованої і не атестованої продукції;
Е) частка сертифікованої продукції;
Є) частка продукції, що відповідає світовим стандартам;
Ж) частка продукції, що експортується, у тому числі у високо-розвинуті промислові країни.
Індивідуальні (одиничні) показники Якості продукції характеризують одну із її властивостей:
А) корисність (жирність молока, зольність вугілля, вміст заліза в руді, вміст білка в продуктах харчування);
Б) надійність (довговічність, безвідмовність у роботі);
В) технологічність, тобто ефективність конструкторських і технологічних рішень (трудомісткість, енергомісткість);
Г) естетичність виробів.
Непрямі показники – це штрафи за неякісну продукцію, за обсяг і частку забракованої продукції, за частку продукції, на яку надійшли рекламації від покупців, за втрати від браку і т. ін.
Перше завдання аналізу – вивчити динаміку перелічених показників, виконання плану їх рівня, причини зміни їх і дати оцінку роботи підприємства за рівнем якості продукції.
Як видно із табл. 3 .10, за звітний рік на підприємстві проведено певну роботу для поліпшення якості продукції та підвищення її конкурентоспроможності, про що свідчить збільшення частка продукції вищої категорії якості і продукції, що експортується.
Таблиця ЗЛО. Аналіз узагальнюючих показників якості продукції
Показник | Минулий | Звітний рік | |
Рік | План | Факт | |
Середньозважений бал якості продукції | 0,70 | 0,75 | 0,74 |
Частка, %: Продукції вищої категорії якості | 75.00 | 76,00 | 78,00 |
Продукції, що експортується | 12,50 | 15,60 | 15,70 |
Забракованої продукції | 0,55 | 0,40 | 0,50 |
Продукції з рекламацією | 0,30 | 0,25 , | 0,20 |
Втрати від браку, тис. грн | 450 | 350 | 420 |
За продукцією, якість якої характеризують сортом або кондицією, визначають частку продукції кожного сорту (кондиції) в загальному обсязі виробництва, середній коефіцієнт сортності, середньозважену ціну виробу у зіставних умовах. Оцінюючи виконання плану за першим показником, фактичну частку кожного сорту в загальному обсязі продукції порівнюють з плановою, а для вивчення динаміки якості – з даними минулих періодів.
Середній коефіцієнт сортності Можна визначити за відношенням вартості продукції всіх сортів до можливої вартості продукції за ціною І сорту (табл. 3.11).
&#*- УвпЖЦІс ‘
Таблиця 3.11. Аналіз якості продукції
Сорт продукції | Ціна за 1 туб, Грн | Випуск продукції, туб | Вартість випуску, тис. грн | ||||
‘о | *0 | # *і | За ціною І сорту | ||||
‘о | *і | ||||||
І | 6 000 | 2 880 | 3 528 | 17 280 | 21 168 | 17 280 | 21 168 |
П | 5 000 | 1 728 | 1 008 | 8 640 | 5 040 | 10 368 | 6 048 |
III | 2 500 | 1 152 | 504 | 2 880 | 1 260 | 6 912 | 3 024 |
Усього | 5 000 | 5 760 | 5 040 | 28 800 | 27 468 | 34 560 | ЗО 240 |
Звідси коефіцієнт сортності:
O у базисному періоді – 0,833 (28 800 : 34 560);
O у звітному періоді – 0,908 (27 468 : ЗО 240).
Індекс зростання якості продукції – 1,09 (0,908 : 0,833).
Друге завдання аналізу – визначення впливу якості продукції на вартісні показники роботи підприємства: на випуск товарної продукції (д 777), на виручку від реалізації продукції (Д В) І прибуток (Д Я). Розрахунок виконують так:
Д777 = (Ці-Цо)КВЛІ;
Ав = щГ-ц0)урп 1І
ДЯ = [№ – До) урщ] – ЦсГ – с0) o урпіі,
Де До і Ці – відповідно ціна виробу до і після зміни якості;
Со і Сі – відповідно рівень собівартості виробу до і після зміни якості;
Увп – кількість виробленої продукції підвищеної якості;
Урп – обсяг реалізації продукції підвищеної якості.
Якщо підприємство випускає продукцію за сортами і відбулася зміна сортового складу, то спершу необхідно розрахувати, як змінилися середньозважена ціна і середньозважена собівартість одиниці продукції, а потім за наведеними вище алгоритмами визначити вплив сортового складу на випуск товарної продукції, на виручку і прибуток від її реалізації.
Розрахунок впливу сортового складу продукції на обсяг її виробництва у вартісному вираженні можна здійснити за одним із чотирьох способів, описаних у попередньому параграфі, які за* стосовують для аналізу структури виробництва продукції. Виконаємо цей розрахунок за методом абсолютних різниць: зміну частки за кожним сортом (Д¥,) треба помножити на ціну відповідного сорту (-Ці), а результати додати. Отриману зміну середнього рівня ціни треба помножити на загальний фактичний випуск продукції цього виду в натуральному вираженні (КВ/7ЗагД).
АДсОРТ=І(А*гДіо); >
ЛВЛСорт = ДЦСорт – УВПШгЛ.
Як видно із табл. 3.12, у зв’язку із підвищенням якості продукції (збільшення частки продукції І сорту і зменшення відповідно частки продукції П і III сорту) середня ціна реалізації виробу А вища від планової на 450 грн, а вартість усього фактичного випуску – на 2268 тис. грн (450 грн * 5040 туб).
Таблиця 3.12. Вплив сортового складу продукції на обсяг випуску виробу А у вартісному вираженні
Структура продукції, % | Зміна | ||||
Сорт продукції | Оптоаа ціна 1 туб, грн | ‘о | H | +o – | Середньої Ціни за рахунок структури, грн |
І | 6000 | 50 | 70 | +20 | +1200 |
II | 5000 | ЗО | 20 | -10 | -500 |
III | 2500 | 20 | 10 | -10 | -250 |
Усього | 5000 | 100 | 100 | ~” | +450 |
Аналогічно визначають зміну середнього рівня собівартості виробу за рахунок зміни сортового складу (Л С^^):
ДСЕдІ№=£(Д7гС(О).
Після цього можна визначити вплив зміни сортового складу на суму прибутку:
ДЯСорт = (ДІ(СОРт-ДССОРТ) ■ КРЯаагл,
Де Д Дсорт – зміна середнього рівня ціни за рахунок сортового складу;
Д ССорт – зміна середнього рівня собівартості виробу за рахунок сортового складу;
УРПЯйгЛ – фактичний загальний обсяг реалізації продукції звітного періоду в натуральному вираженні.
Такі розрахунки роблять для всіх видів продукції, за якими встановлено сорти, після чого результати узагальнюють.
Непрямим показником якості продукції є брак. Він поділяється на виправний і невиправний, на внутрішній (виявлений на підприємств) і на зовнішній (який виявили покупці). Випуск браку веде до підвищення собівартості продукції, зменшення обсягу товарної і реалізованої продукції, до зниження прибутку і рентабельності.
У процесі аналізу вивчають динаміку браку за абсолютною сумою і часткою у загальному випуску товарної продукції; визначають втрати від браку:
Тис. грн
1. Собівартість забракованої продукції 500
2. Витрати на усунення браку 80
3. Вартість браку за ціною можливого використання 150
4. Сума вирахувань з винуватих осіб 10
5. Втрати від браку (п. 1 + п. 2 – п. З – п. 4) 420
Для визначення втрат товарної продукції необхідно знати фактичний рівень рентабельності. У нашому прикладі вартість товарної продукції в діючих цінах становить 104 300 тис. грн, а ЇЇ собівартість – 84 168 тис. грн. Звідси фактичний рівень рентабельності дорівнює +23,9 % ((104 300 – 84 168): 84 168 o 100). Це означає, що фактичний рівень ціни вищий від собівартості продукції в 1,239 раза. Втрати ж товарної продукції дорівнюють 520,4 тис. грн (420* 1,239), або 0,5 % від вартості фактичного випуску.
Потім вивчають причини зниження якості і допущеного браку продукції за місцями виникнення та центрами відповідальності і розробляють заходи для усунення їх. Основними причинами зниження якості продукції є погана якість сировини, низький рівень технології, організації виробництва і кваліфікації робітників, аритмічність виробництва тощо.