Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 3. Зловживання правом
Зловживання правом – особливий вид юридично значущої поведінки, яка полягає у соціально шкідливих учинках суб’єкта права, у використанні недозволених конкретних форм у межах дозволеного законом загального тилу поведінки, що суперечить цільовому призначенню права.
Ознаки зловживання правом:
1) наявність в особи суб’єктивного права (зловживати можна тільки суб’єктивним правом);
2) діяльність особи, що спрямована нібито на реалізацію цього права, видимість легальності поведінки; відсутність порушення конкретних юридичних заборон (їх додержання) чи невиконання обов’язків (їх виконання);
3) використання недозволених засобів і способів здійснення права;
4) здійснення права всупереч його соціальному призначенню;
5) усвідомлення особою незаконності своїх дій, свідомий вихід за встановлені законом межі (наявність умислу);
6) заподіяння шкоди (збитку) інтересам суспільства чи інтересам іншої особи;
7) невиразність протиправної поведінки як юридичної ознаки правопорушення;
8) нетрадиційність юридичних наслідків – відсутність юридичної відповідальності, що властива правопорушенню. Адже юридична відповідальність настає тільки у разі встановлення факту зловживання суб’єктивним правом, а це можливо, коли зловживання правом заподіює істотну шкоду інтересам, що охороняються законом.
Передумови виникнення на практиці випадків зловживання правом – прогалини у законодавстві або недостатня чіткість правової регламентації тих чи інших суспільних відносин.
Будь-яке суб’єктивне право має межі, оскільки суб’єктивне право є міра свободи, міра можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах. Зловживання суб’єктивним правом – це використання суб’єктивного права з порушенням меж його дії, ненормальне (марне, незвичайне, шкідливе, аморальне) здійснення права, яке виражається в недозволених конкретних діях, що заподіюють шкоду іншій особі чи загрожують чужому праву.
Види зловживання правом за правовою кваліфікацією:
– правомірне (легалізоване, але аморальне чи недоцільне): явно не виходить за межі встановленого законом суб’єктивного права, зовні правомірне, однак виражається в соціально шкідливій поведінці правомочної особи – заподіює шкоду неохоронюваним законом відносинам (замовчування ЗМІ суспільно значущої інформації або передбачення в публікації судового рішення);
O протиправне (неправомірне, нелегалізоване): явно виходить за межі встановленого законом обсягу суб’єктивного права, є соціально небезпечним, винним діянням (журналіст, зловживаючи свободою ЗМІ, може здійснити такі злочини, як наклеп, образа, породження національної, расової або релігійної ворожнечі).
Види зловживання правом (термінологічно звучить як “шкідливість”) в Англії і США: приватна сфера – задимлення території сусіда; розміщення на сусідній землі виробництва, що створює підвищений шум; публічна сфера – дії, що стосуються інтересів суспільства.
Види зловживання правом за галузевою ознакою: у сфері конституційного права (“чорний піар”, використовуваний у передвиборній агітації); у сфері сімейного права (фіктивні шлюби; зловживання батьківськими правами – заподіяння фізичної, психічної, моральної шкоди дитині); у сфері цивільного права (зловживання домінуючим становищем на ринку; підкуп службовців конкурентом; несумлінна реклама з метою створення умов для збуту товарів) та ін.
Види зловживання правами за їх субординацією в правовому регулюванні:
1) зловживання матеріальними правами; 2) зловживання процесуальними правами (можливе на будь-якій стадії судового провадження).
Види зловживання правом за суб’єктивною стороною:
O необережне – вчиняється без наміру, але об’єктивно спричиняє настання шкоди (відмова члена сім’ї наймача житлового приміщення без наміру та будь-яких причин дати згоду на його обмін);
O навмисне – вчинене з наміром нашкодити іншій особі; найбільш відомим видом зловживання правом (сфера застосування цивільного права) що полягає у здійсненні навмисних дій в галузі договірних, зобов’язальних та інших цивільно-правових відносин з наміром заподіяти іншій особі майнову шкоду (зменшення або втрата доходу потерпілим) та моральну шкоду (зазіхання на гідність, ділову репутацію тощо).
При зловживанні суб’єктивним правом поведінка суб’єкта права полягає в створенні ситуації, яка лише має видимість законної. Особа, чиї права і законні інтереси порушені, почувається особливо неспроможною і беззахисною. Довести зловживання суб’єктивним правом дуже складно або просто неможливо. Хоч види зловживання правом можуть співпадати або мати багато однакового, проте правові наслідки зловживання будуть різними. Залежно від обставин конкретної справи настають такі наслідки зловживання правом: визнання його наслідків недійсними; заборона дій; припинення здійснення суб’єктивного права без його позбавлення; відказ у захисті права, яким зловживають; притягнення до відповідальності тощо. Запобігання і припинення зловживання правом входить до компетенції всіх державних органів. Стримування зловживання правом – це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними виявами юридично значущої поведінки, що завдають шкоди особі, суспільству, державі.
Зловживання правом слід відрізняти від перевищення прав (неналежного здійснення прав).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)