Теорія права і держави – Скакун О. Ф

Розділ 1. Теорія права і держави як юридична наука і навчальна дисципліна 1. Теорія права і держави, її об’єкт і предмет Теорія права і держави – фундаментальна юридична наука, що є системою наукових знань

Функції теорії права і держави – основні напрями її теоретичного і практичного призначення в суспільстві з метою його прогресивного перетворення. Конкретна функція – це єдність змісту, форм і методів її здійснення, що характеризується певною

Методологія теорії права і держави (від грец. “methodos” – метод + logos – вчення) – система загальних підходів, принципів, методів, способів І засобів пізнання права і держави, реалізованих на основі знань про закономірності їхнього

Понятійно-категоріальний апарат теорії права і держави – це система погоджених та взаємозалежних понять і категорій (позначених словами і словосполученнями), необхідних для теоретичного пізнання праводержавних явищ і процесів. Загальнотеоретичні юридичні поняття є формою конкретного мислення,

Співвідношення філософії і теорії права і держави Для виконання своїх функцій теорія права і держави використовує досягнення всіх гуманітарних знань. Філософія, предметом якої є загальні закономірності розвитку природи, суспільства, мислення, виступає як підгрунтя теорії

Співвідношення філософії і теорії права і держави Для виконання своїх функцій теорія права і держави використовує досягнення всіх гуманітарних знань. Філософія, предметом якої є загальні закономірності розвитку природи, суспільства, мислення, виступає як підгрунтя теорії

Соціологія, досліджуючи суспільство в цілому та окремі його інститути, процеси, групи, включає у свій об’єкт пізнання і праводержавні явища. Але соціологія вивчає право і державу в генетичних зв’язках зі структурами соціуму, в аспекті їх

1. Основні теорії виникнення права Кожна історична епоха виробляла своє розуміння виникнення права, його ролі в суспільстві, характеру взаємин з іншими соціальними явищами, функціонування. Пізнавальна цінність цих теорій полягає в тому, що через різні

1. Основні теорії виникнення права Кожна історична епоха виробляла своє розуміння виникнення права, його ролі в суспільстві, характеру взаємин з іншими соціальними явищами, функціонування. Пізнавальна цінність цих теорій полягає в тому, що через різні

(П. Лабанд, К. Бергбом – у Німеччині; Д. Остін – в Англії; Г. Шершеневич – у Росії та ін., друга половина XIX ст.) відкинула поділ права на природне і позитивне, визнавала і вихваляла позитивне

(П. Лабанд, К. Бергбом – у Німеччині; Д. Остін – в Англії; Г. Шершеневич – у Росії та ін., друга половина XIX ст.) відкинула поділ права на природне і позитивне, визнавала і вихваляла позитивне

(Р. Ієринг, Є. Ерліх, Г. Канторович, Р. Паунд та ін., кінець XIX – друга половина XX ст.) мала девізом вивчення права в дії, у житті (“функціоналізм”), шукала витоки права у суспільстві, у фактичних суспільних

Сучасні держави світу мають різний вік: одні з’явилися в сиву давнину (первинне виникнення держави); інші, а це дві третини з понад 200 існуючих держав світу,-у процесі ліквідації імперій, колоній, суверенізації державоподібних утворень, що відбулися

Сучасні держави світу мають різний вік: одні з’явилися в сиву давнину (первинне виникнення держави); інші, а це дві третини з понад 200 існуючих держав світу,-у процесі ліквідації імперій, колоній, суверенізації державоподібних утворень, що відбулися

(Г. Спенсер, XIX ст.) ототожнює процеси виникнення і функціонування держави з біологічним організмом. Уявлення про державу як про своєрідну подобу людського організму сформульовані ще давньогрецькими мислителями. Г. Спенсер, натхненний успіхами природознавства, розвинув цю думку,

(Г. Спенсер, XIX ст.) ототожнює процеси виникнення і функціонування держави з біологічним організмом. Уявлення про державу як про своєрідну подобу людського організму сформульовані ще давньогрецькими мислителями. Г. Спенсер, натхненний успіхами природознавства, розвинув цю думку,

У будь-якому історичному суспільстві для підтримування в ньому порядку потрібне регулювання за допомогою соціальних норм, так зване соціальне регулювання. Слово “регулювати” означає спрямовувати поведінку людей, їх груп і всього суспільства, установлювати певні межі їх

Такими ознаками публічної влади первіснообщинного ладу є: 1) соціальна однорідність общини, відсутність антагоністичних суперечностей слугують підставою формування публічної влади (общинного самоврядування); 2) наявність публічної влади (общинного самоврядування), яка безпосередньо збігається з общиною, виражає і

Такими ознаками публічної влади первіснообщинного ладу є: 1) соціальна однорідність общини, відсутність антагоністичних суперечностей слугують підставою формування публічної влади (общинного самоврядування); 2) наявність публічної влади (общинного самоврядування), яка безпосередньо збігається з общиною, виражає і

На стадії розпаду первісного суспільства в різних народів світу, незважаючи на певні закономірності, виникли й розбіжності в походженні держави. Основні шляхи виникнення держави: * європейський (Афіни, Рим, давньогерманські держави); O східний, азіатський (Єгипет, Вавилон,

Історично право спочатку утворювалося однаково в усіх народів світу шляхом переростання соціальних норм (норм-звичаїв) на правові звичаї, які згодом записувалися, об’єднувалися в особливі списки, офіційно визнавалися та охоронялися органами управління, що виділилися із суспільства.

Розділ 3. Людина, її правовий статус 1. Людина, особа, громадянин: співвідношення понять В юридичній науці, законодавчих і підзаконних актах, нормативно-правових договорах та інших джерелах (формах) права вживаються терміни “людина”, “особа”, “індивід”, “індивідуальність”, “громадянин”. Здавалося

Правовий статус людини (від лат. “status” – положення, стан) – юридично закріплене становище людини в суспільстві, відповідно до якого фізична особа як суб’єкт права вступає у правовідносини, координує свою діяльність і поведінку в суспільстві.

У результаті наукової систематизації прав людини в історичному огляді з’явилася теорія трьох поколінь прав людини. Нині відбувається становлення четвертого покоління прав людини. Щороку 10 грудня, за рішенням ООН, відзначається в усьому світі День прав

Права людини і права громадянина є тісно взаємозалежними, але не тотожними. Відмінності між правами людини і правами громадянина: Права людини є Права громадянина Позатериторіальними – існують незалежно від державного визнання, закріплення в законі і