Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 4. Види юридичної відповідальності, їх засоби
За галузями права розрізняють такі види юридичної відповідальності:
1. Конституційно-правова (юридична підстава – Конституція України, Закон України “Про Конституційний Суд України”, Регламент Конституційного Суду України) – настає за вчинення конституційних правопорушень (порушення конституційної заборони; вчинення дій, що суперечать загальним принципам і змісту Конституції), спрямована на припинення зловживання владою, проведення профілактики її діяльності. Цей вид відповідальності – зі складними політико-правовими і морально-правовими властивостями, зумовленими боротьбою політичних сил у парламенті і державі.
Суб’єкти відповідальності: президент, уряд, парламент, орган конституційного контролю (в Україні – Конституційний Суд); органи і посадові особи місцевого самоврядування, органи самоорганізації населення, депутати, громадські об’єднання, виборчі комісії.
Суб’єкти притягнення: парламент, Конституційний Суд, президент, територіальна громада (виборці) тощо.
Засоби конституційно-правової відповідальності: усунення президента в порядку імпічменту, розпуск парламенту, недовіра і відставка уряду, відставка окремих міністрів, вираження недовіри депутатам та їх відкликання виборцями, визнання неконституційними актів чи окремих його частин, призупинення актів виконавчих органів влади та інші. Так, до Голови Верховної Ради третього скликання і його перших заступників парламент України застосував санкції конституційно-правової відповідальності за порушення норм Регламенту Верховної Ради України. Постановами Верховної Ради України (від 21.01.2000,13.12.2001) вони були відкликані з посад.
Правозастосовний акт – постанова, указ, рішення.
2. Адміністративна відповідальність (юридична підстава – кодекс про адміністративні правопорушення, Митний кодекс, Закон “Про засади запобігання і протидії корупції” від 07.04.2011 р. та ін.) – настає за вчинення адміністративних правопорушень.
Суб’єкти відповідальності: фізичні (з 16 років) і юридичні особи. Суб’єкти притягнення: 1) індивідуальні (суддя, посадова особа відповідних органів); 2) колегіальні шляхом голосування (виконавчі комітети та адміністративні комісії, інспекції).
Засоби адміністративної відповідальності: попередження, штраф, платне вилучення чи конфіскація предметів, адміністративний арешт, позбавлення спеціальних прав (наприклад, прав водія) тощо.
Правозастосовний акт – постанова.
3. Цивільно-правова відповідальність (юридична підстава – Цивільно-процесуальний кодекс та ін.) – настає за вчинення цивільного правопорушення: невиконання договірного зобов’язання майнового характеру у встановлений строк або виконання неналежним чином, заподіяння позадоговірної шкоди (цивільно-правового проступку) здоров’ю або майну особи. Особливість цивільно-правової відповідальності полягає у її добровільному виконанні правопорушником, без застосування примусових засобів. Державний примус використовується у разі виникнення конфлікту між учасниками цивільних правовідносин.
Суб’єкти відповідальності: фізичні і юридичні особи.
Суб’єкти притягнення: суди – загальний, господарський, третейський.
Засоби цивільно-правової відповідальності: відшкодування майнових втрат, скасування незаконних угод, штраф, пеня та інші засоби, що полягають у примушуванні особи нести негативні майнові наслідки. Компенсація моральної шкоди – засіб цивільно-правової відповідальності, що охоплює сферу не тільки цивільно-правових відносин, але і кримінально-правових, трудових, сімейних, адміністративно-правових відносин.
Правозастосовний акт – рішення.
4. Трудова відповідальність (її різновиди: дисциплінарна і матеріальна) (юридична підстава – Кодекс законів про працю71 та ін.) – настає за вчинення трудового (дисциплінарного чи матеріального) правопорушення: невиконання або неналежне виконання службових обов’язків відповідно до дисциплінарних статутів і положень; порушення внутрішнього трудового розпорядку, заборон чи обмежень, а також за збиток, заподіяний підприємству, установі, організації через недотримання технології виробництва та ін. Має на меті забезпечення трудової дисципліни (дисциплінарна) чи відшкодування завданої шкоди (матеріальна).
Суб’єкти відповідальності: дисциплінарна відповідальність – працівники (з 16 років), учні (з 14 років); матеріальна відповідальність – працівники і роботодавці.
Суб’єкти притягнення: адміністрації підприємств, установ, організацій (особа, котра володіє розпорядчо-дисциплінарною владою над конкретним працівником).
Засоби трудової відповідальності: дисциплінарної відповідальності – догана, зниження за посадою, звільнення; матеріальної відповідальності – грошове стягнення працівника на користь роботодавця – розміром завданої шкоди у межах середнього заробітку, а за умисне заподіяння шкоди – у повному її розмірі; грошове стягнення роботодавця на користь працівника – в повному розмірі незалежно від його (роботодавця) фінансово-економічного становища.
Правозастосовний акт – наказ. Відшкодування майнової шкоди може бути й без видання акта – добровільним.
5. Кримінальна відповідальність (юридична підстава – Кримінально-процесуальний кодекс) – настає за кримінальні злочини, вичерпний перелік яких міститься в Кримінальному кодексі, отже встановлюється лише законом, настає з моменту офіційного обвинувачення і реалізується винятково в судовому порядку.
Суб’єкти відповідальності: фізична особа, що скоїла злочин одноосібно чи колективно, групою (груповий злочин – простий і організований – кваліфікується відповідною нормою кримінального законодавства із визначенням ролі в ньому кожного співучасника), в тому числі службова особа (незаконне збагачення, комерційний підкуп, тощо).
Суб’єкт притягнення: суд – кримінальний.
Засоби кримінальної відповідальності і види покарання: штраф; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; громадські роботи; виправні роботи; службові обмеження для військовослужбовців; конфіскація майна; арешт; обмеження волі; утримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі – застосовуються тільки в судовому порядку.
Правозастосовний акт – вирок.
Особливим видом юридичної відповідальності є міжнародна відповідальність держави, що встановлюється на основі норм міжнародного права за дві категорії міжнародно-протиправних діянь держав: міжнародні злочини і правопорушення держав11. Невинна поведінка держави не становить міжнародно-протиправного діяння і не спричиняє юридичної відповідальності держави. Відшкодування невинної шкоди відбувається в межах так званої о б’є к т и в н о ї відповідальності – відповідальності за шкоду, що об’єктивно настала (без участі волі суб’єкта). У деяких країнах Європи встановлена міжнародна безвинна відповідальність держави за шкоду, заподіяну такими видами діяльності, які кваліфікуються як небезпечні: повітряний транспорт, залізниця, нафтопроводи, небезпечні речовини, ядерна енергетика, біотехнології тощо. Практична значущість інституту об’єктивної відповідальності держави зростає в сучасному світі.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)