Профілактика злочинів – Джужа О. М. – 17.2. Причини та умови необережної злочинності
Розроблені наукою кримінології загальні методологічні положення про причини злочинності як негативного соціального явища повністю поширюється і на макрорівень необережних злочинів. Однак відносна самостійність і специфіка злочинної необережності як елементу загальної злочинності зумовлюють необхідність уточнення деяких загальних положень, виявлення її специфічних причин, визначення їх співвідношення з причинами конкретних злочинів. Уже наголошувалося: основною причиною необережних злочинів є безвідповідальне, недбайливе ставлення особи, що скоїла злочин, до свого обов’язку, особиста недисциплінованість. Порушники або свідомо, умисне порушують визначені норми поведінки, виявляючи тим самим повну зневагу до своїх обов’язків, зокрема до дотримання Правил дорожнього руху, або допускають недбале ставлення до свого обов’язку, легковажно і неуважно оцінюючи дорожню обстановку, обираючи внаслідок цього неадекватний варіант поведінки, що породжує злочинні наслідки.
Щодо генезису протиправної поведінки, то, на думку академіка В. М. Кудрявцева, антигромадська поведінка формується на базі виникнення поступового розвитку суперечностей конфліктів у різних ланках психологічного процесу. Початком цих суперечностей є етап несприятливого етичного формування особи, який відбувається в обстановці економічної, соціальної, політичної, ідеологічної, правової кризи суспільства. У цих умовах виникає розгалуження між властивостями особи і вимогами навколишньої дійсності, що стосується передовсім таких категорій та властивостей особи, як: потреби і інтереси, норми моральності та уявлення про право, звичні форми (стереотипи) поведінки і оцінка їх самим суб’єктом, а також самооцінка власної особистості. При цьому суперечності можуть виникнути між позитивними цілями і суспільно шкідливими об’єктивними результатами вчинку, що характерний для злочинів, учинених з необережності, коли ситуація до кінця не продумана і ухвалено поспішне рішення. Отже, причини необережних злочинів пов’язані:
– з егоїстично споживчим або безвідповідальним ставленням до правил безпеки, обережності в професійній і побутовій діяльності (у цьому випадку мова йде про такі криміногенно-деформовані елементи психології, як кар’єризм, авантюризм, недбале ставлення до суспільних інтересів);
– з низьким рівнем професійної підготовки, навчання, виховання учасників трудових процесів, зокрема водіїв, диспетчерів, операторів механізмів на виробництві з джерелами підвищеної небезпеки (АЕС, трубопроводи з енергоносіями, танкери тощо), і посадових осіб, тих, хто керує діяльністю диспетчерів, операторів (начальники цехів, ділянок, лабораторій, капітани і їх помічники і т. ін.);
– з недисциплінованістю учасників процесів, що становлять підвищену суспільну небезпеку.
На формування і закріплення мотивації необережних злочинів роблять вплив:
– соціально-психологічні норми поведінки, наявні в суспільстві;
– традиції і атмосфера сімейно-побутового середовища;
– атмосфера виробничого середовища;
– негативні приклади з боку осіб, що здійснюють наставницькі, професійні та побутові функції, а також негативний вплив з боку осіб, навчальних груп або нових членів колективу (інструктора, майстра, бригадири, оператора тощо);
– недоліки та порушення в організації і управлінні діяльністю техніки та технології виробництва, що мають стосунок до об’єктів із джерелами підвищеної небезпеки;
– недоліки у спеціальній профілактиці щодо забезпечення невідворотності відповідальності за злочин, учинений з необережності.
Нарешті, до криміногенних умов, що сприяють вияву необережних злочинів, відносять такі чинники:
– організаційно-технічні (украй незадовільний стан дороги, що характерний для всієї країни в цілому. З поганим станом доріг з року в рік пов’язано близько 13-15% ДТП). Багатьом вітчизняним транспортним засобам властиві серйозні конструктивні недоліки, а більшість автомобілів зарубіжного виробництва виробили свій матеріальний ресурс, далеко не всі вони оснащені універсальними засобами безпеки;
– організаційно-правові недоліки нормативного регулювання процесу дорожнього руху, інших трудових процесів, які мають суспільну небезпеку при експлуатації, низький рівень правової підготовки учасників трудового процесу, правовий нігілізм у суспільній свідомості;
– організаційно-управлінські: незадовільне технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів, дефекти в організації дорожнього руху, недосконалість системи професійного відбору в навчальний процес водіїв.
Зауважимо: проблеми причин та умов необережної злочинності у кримінології належать до найменш досліджених. Оскільки необережна злочинність співвідноситься зі злочинністю в цілому як особливе і загальне, характеристика детермінант всієї злочинності поширюється і на чинники необережних злочинів. До загальних факторів, що зумовлюють необережну злочинність, можна віднести суперечності соціального, економічного, морального, правового, управлінського характеру, які визначають криміногенну ситуацію у суспільстві в цілому.
Відносна самостійність необережної злочинності та її специфіка спричиняють потребу виокремлення чинників, що детермінують цей вид злочинності. З урахуванням специфіки механізму необережних злочинів, їх ситуаційного характеру, а головне, – криміногенного – навантаження ситуацій їх вчинення, під детермінантами необережних злочинів слід розуміти взаємопов’язану сукупність об’єктивних і суб’єктивних факторів, що суперечать вимогам громадської безпеки і пов’язані з дефектами особистісних властивостей правопорушників, а також з існуючими традиціями, звичками в індивідуальній та груповій поведінці.
До основних особливостей детермінант необережних злочинів треба віднести такі:
1) для цієї категорії діянь є характерним більш тісний зв’язок між негативними зовнішніми факторами і скоєним злочином. Так, збільшення джерел підвищеної небезпеки або швидкостей руху на автошляхах без вжиття відповідних заходів безпеки спричиняє зростання зазначених злочинів;
2) необережні злочини здебільшого скоюються особами із значно меншими соціально-психологічними дефектами, порівняно з умисними злочинцями, а це робить специфічною профілактичну роботу з такими особами;
3) серед суб’єктивних чинників, що зумовлюють необережні злочини, значну кількість становлять такі, які можна визначити як детермінанти необережної поведінки взагалі, а саме: неуважність, недалекоглядність, безтурботність, легковажно-безвідповідальне ставлення до інтересів інших осіб, бажання виконати завдання “будь-якою ціною”, протиставлення відомчих інтересів державним, ігнорування правил безпеки під виглядом “інтересів виробництва” і т. ін.
Криміногенні ситуації вчинення необережних злочинів породжуються певними обставинами як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру. До них належать:
– обмеженість матеріальних ресурсів суспільства, що перешкоджає виконанню всіх необхідних заходів щодо ліквідації небезпечних властивостей ситуацій, знарядь і засобів (будівництво якісних шляхів сполучення, запровадження автоматизованих систем безпеки на виробництві тощо);
– недостатній рівень наукових знань у галузі безпечного використання техніки;
– неповнота і недосконалість норм, що регулюють безпеку виробництва;
– використання несправних технічних засобів суб’єктами господарювання, відсутність відповідної ремонтної бази;
– недостатній контроль за правильністю використання техніки, засобів сигналізації тощо;
– снотворне уявлення про допустимість порушень норм і правил техніки безпеки.
Наведений перелік детермінант не є вичерпним і може бути доповнений та конкретизований стосовно різних видів необережних злочинів. Так, головним чинником автотранспортних злочинів є грубі порушення правил безпеки дорожнього руху, а саме: перевищення швидкості; керування транспортним засобом у нетверезому стані; виїзд на смугу зустрічного руху; керування несправним транспортом; перехід через проїзну частину у невстановленому місці. Крім того, вагомими факторами зазначених злочинів є незадовільний стан покриття автомобільних доріг, відсутність знаків та дорожньої розмітки, недоліки в проведенні технічних оглядів автомобілів, недостатня пропаганда правил дорожнього руху серед населення тощо.
Якщо необережні злочини трапляються на виробництві, то їх чинниками найчастіше слугують: порушення трудової і технологічної дисципліни; залучення до роботи працівників без попереднього медичного обстеження та перевірки знань з питань охорони праці; порушення вимог техніки безпеки під час експлуатації устаткування, його незадовільний стан; конструктивні недоліки механізмів та обладнання; ігнорування засобів індивідуального захисту тощо.
До типових факторів, які призводять до загибелі людей на пожежах, слід віднести: необережне поводження з вогнем, нетверезий стан потерпілих, залишення малолітніх дітей без нагляду і т. ін.
Не можна не торкнутися і такої обставини, як недоліки в діяльності правоохоронних органів, зокрема ОВС, які заохочують необережні злочини. Подібні недоліки мають свої причини: найчастіше це несумлінне виконання службових обов’язків, відсутність обліку викриття злочинів; низький рівень професійної кваліфікації, боязнь бути звинуваченим у порушенні законності, а іноді – і в корупції, організаційні моменти тощо. Усунення цих і інших недоліків у діяльності правоохоронних органів – серйозний резерв у боротьбі з необережною злочинністю.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)