Правознавство – Олійник А. Ю. – § 2. Державні правоохоронні органи в Україні
Розглянемо організацію роботи державних правоохоронних органів, що безпосередньо здійснюють правоохоронні функції в Україні. До них, на нашу думку, слід віднести органи: а) прокуратури; б) служби безпеки; б) внутрішніх справ; г) митної служби; д) служби охорони державного кордону; е) державної податкової служби; є) державної контрольно-ревізійної служби; ж) виконання покарань.
Одним з органів, що здійснюють досудове слідство та наглядову діяльність є прокуратура України. На неї при забезпеченні конституційних свобод людини і громадянина покладаються функції: а) підтримання державного обвинувачення в суді; б) представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; в) нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; г) нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян; д) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів із цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Конституція України не передбачає таких функцій прокуратури, як здійснення загального нагляду і проведення досудового слідства. Нагляд за додержанням прав і свобод, додержанням законів із цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами можна тлумачити як здійснення функції загального нагляду. А той же час це не вичерпує ознак загального нагляду. Разом із тим прокуратура продовжує виконувати функції щодо загального нагляду та досудового слідства відповідно до чинного законодавства до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за здійсненням законів всіма суб’єктами права та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють його функціонування. Закон України “Про прокуратуру” закріплює, що прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Діяльність органів прокуратури спрямована на всебічне забезпечення верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: 1) закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень; 2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини і громадянина; 3) щодо конституційних основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення.
Служба безпеки України (СБУ) визначається, як державний правоохоронний орган спеціального призначення, на який покладено завдання щодо забезпечення державної безпеки України, конституційних свобод людини і громадянина. Закон України “Про Службу безпеки України” закріплює такі завдання: а) захист державного суверенітету, конституційного ладу та територіальної цілісності України; б) забезпечення економічного, науково-технічного та оборонного потенціалу України; в) забезпечення законних інтересів держави та свобод людини; г) боротьба з розвідувально-підривною діяльністю іноземних спеціальних служб, окремих організацій, груп і осіб; д) попередження, виявлення і припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки; е) попередження, розкриття і розслідування інших, передбачених законодавством, протиправних дій які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України. СБУ, її органи, посадові та службові особи діють на принципах: а) законності; б) поваги до прав і гідності людини; в) позапартійності та відповідальності перед народом України. В оперативно-розшуковій діяльності СБУ здійснює свою діяльність у межах поєднання принципів: а) одноосібності та колегіальності; б) гласності і відкритості та конспірації.
У своїй повсякденній роботі по забезпеченню конституційних свобод людини та громадянина СБУ керуються Конституцією і законами України, міжнародними правовими актами відповідного змісту згода на застосування яких надана Верховною Радою України, іншими законодавчими актами України. Вони діють на основі додержання прав людини і зобов’язані: а) поважати гідність людини та проявляє до неї гуманне ставлення; б) не допускати розголошень інформації про особисте і сімейне життя. У випадках попередження і розкриття злочинів окремі права і свободи людини та громадянина можуть обмежуватися на законних підставах у порядку і межах, передбачених Конституцією і законами України. Неправомірне обмеження законних прав і свобод людини недопустиме і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.
Система СБУ включає в себе: а) Центральне управління СБУ; б) підлеглі йому регіональні органи; в) органи СБУ в Автономній Республіці Крим; г) органи військової контррозвідки; д) військові формування СБУ; е) навчальні, науково-дослідні та інші установи СБУ. До складу Центрального управління СБУ входять: а) Голова СБУ; б) розвідка, контррозвідка, військова контррозвідка; в) органи захисту національної безпеки, боротьби з корупцією і організованою злочинністю; г) підрозділи інформаційно-аналітичної, оперативно-технічної роботи та оперативного документування; д) слідчий апарат; е) підрозділ урядового зв’язку; е) по роботі з особовим складом; ж) адміністративно-господарський, фінансовий, військово-медичний підрозділи; з) інші підрозділи у відповідності з організаційною структурою СБУ. До повноважень Центрального управління СБУ відносяться: а) організація роботи щодо забезпечення державної безпеки України; б) контроль і координація діяльності підпорядкованих органів; в) внесення Президентові України пропозицій щодо видання нормативно-правових актів з питань державної таємниці та деяких інших; г) видання наказів, розпоряджень, вказівок та інше. До регіональних органів СБУ відносяться: а) головні управління, управління в Автономній Республіці Крим, м. Києві, областях та м. Севастополі; б) міжрайонні, районні та міські підрозділи СБУ; в) підрозділи на окремих державних стратегічних об’єктах і територіях; г) підрозділи у військових формуваннях. Вищий нагляд за додержанням і застосуванням законів СБУ здійснює Генеральний прокурор України та уповноважені ним прокурори. Співробітники СБУ самостійно приймають рішення в межах своїх повноважень. Вони повинні відмовитись від виконання будь-яких наказів, розпоряджень або вказівок, які суперечать чинному законодавству. За протиправні дії та бездіяльність вони несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність. Якщо вони виконують свої обов’язки відповідно до наданих законодавством повноважень і в межах закону, то не несуть відповідальності за завдані майнові збитки. Такі збитки відповідно до законодавства відшкодовуються за рахунок державного бюджету. Законні вимоги співробітників СБУ при виконанні ними службових обов’язків є обов’язковими для громадян і посадових осіб. Непокора або опір законним вимогам співробітників СБУ, неправомірне втручання в їх законну діяльність тягнуть за собою відповідальність, передбачену законодавством.
Отже, СБУ є правоохоронним органом держави і в межах своєї компетенції забезпечує реалізацію державних функцій в середині системи та у взаємодії з іншими органами, їх посадовими особами і громадянами. У зв’язку із застарілою нормативно-правовою базою діяльності СБУ необхідно внести зміни до діючих законів.
Органи внутрішніх справ (ОВС) України включають в себе: а) органи міліції; б) органи досудового слідства; в) внутрішні війська України тощо. Органи міліції складаються з таких підрозділів: а) кримінальна міліція; б) міліція громадської безпеки; в) місцева міліція; г) транспортна міліція; д) державна автомобільна інспекція; е) міліція охорони; є) судова міліція; ж) спеціальна міліція. Інші органи також мають свою структуру. Враховуючи, що найбільш поширені в системі органів внутрішніх справ є органи міліції; ми докладніше зупинимось на її діяльності. Міліція відіграє важливу роль в реалізації державних функцій через свою діяльність. Ця діяльність має зовнішню і внутрішню сторони. Зовнішня сторона діяльності міліції характеризується тим, що вона: а) виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності із законом; б) поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення; в) захищає свободи людини і громадянина незалежно від походження, майнового та іншого становища, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань особи; г) не розголошує відомості, що стосуються особистого життя людини, принижують її честь і гідність, якщо виконання обов’язків не вимагають іншого; д) тимчасово, у межах чинного законодавства, обмежує свободи особи, якщо без цього неможливо виконати покладені на неї обов’язки; е) забезпечує право на захист та інші юридичні права затриманих, заарештованих і утримуваних під вартою; ж) створює умови для реалізації свобод, охороняє і захищає особистість від правопорушення, вживає всі передбачені законом заходи до поновлення порушеного права. Внутрішня сторона діяльності міліції характеризується тим, що вона: а) у межах своїх завдань і функцій, своєї компетенції виконує свої обов’язки і права; б) застосовує заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю на законних підставах; в) використовує правові і організаційні форми і методи при забезпеченні прав людини і громадянина; г) її працівники не повинні самі порушувати закони, права і свободи особи.
Виконання цих функцій потребує забезпечення діяльності міліції усім необхідним для повсякденної роботи: нормативною базою, професійною підготовкою, політичним, ідеологічним, соціальним, матеріальним, технічним достатком.
Отже, виконання міліцією своїх завдань по реалізації державних функцій відповідно до закону залежить не тільки від високої професійної правосвідомості і правової культури працівника міліції, а ще й від рівня законодавчого, соціального та матеріально-технічного забезпечення її працівників.
Митні органи в Україні очолює Державна митна служба України (далі Митна служба), що є центральним органом державної виконавчої влади зі спеціальним статусом. Саме на неї покладена відповідальність за: а) реалізацію митної політики України; б) забезпечення додержання законодавства про митну справу; в) ефективне функціонування митної служби. Вона є керівним органом єдиної державної митної системи, що включає в себе митні органи на місцях, митниці та підпорядковані Митній службі підприемства й організації. У своїй діяльності вона керується Конституцією України, законами та іншими нормативними актами. У межах своєї компетенції вона: а) організує виконання законодавчих актів; б) здійснює систематичний контроль за їх виконанням; в) узагальнює практику застосування законодавства з питань митної справи; г) розробляє пропозиції щодо вдосконалення митної справи; д) вносить їх на розгляд Президента України та Кабінету Міністрів України. Завданнями Митної служби є: а) забезпечення в межах своєї компетенції економічної безпеки України; б) забезпечення додержання законодавства про митну справу; в) забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із міжнародних договорів України стосовно митної справи; г) удосконалення засобів митного регулювання торговельно-економічних відносин, виходячи із пріоритетів розвитку економіки України і створення сприятливих умов для її участі в міжнародному розподілі праці; д) своєчасне і повне внесення до республіканського бюджету мита, податків та інших сум, що надходять від митних органів і підлягають зарахуванню до цього бюджету; е) сприяння в здійсненні заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів, що вивозяться, і додержання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності інтересів України на зовнішньому ринку; е) сприяння створенню умов для прискорення товарообігу і пасажиропотоку через митний кордон України; ж) боротьба з контрабандою, порушеннями митних правил і законодавства про податки, які вчинюються при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів; з) забезпечення участі України в міжнародному співробітництві з питань митної справи, включаючи припинення незаконного обороту наркотичних засобів та психотропних речовин, зброї, предметів культурної та історичної спадщини, об’єктів інтелектуальної власності; і) ведення млтної Статистики; к) забезпечення інформованості державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян із питань митної справи; к) організація підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів у галузі митної справи. Здійснюючи передбачені законодавством завдання Митна служба реалізує організаційну, контрольну, координуючу, нормотворчу, міжнародну та деякі інші функції, форми і методи* При виконанні покладених на неї функцій взаємодіє з міністерствами, іншими центральними і місцевими органами державної влади, підприємствами, установами й організаціями усіх форм власності. Митна служба в межах своїх повноважень видає накази та інструкції, організує і перевіряє їх виконання, а в необхідних випадках разом з іншими органами державного та господарського будівництва видає спільні акти. Очолює Митну службу її голова, який має заступників. Він несе персональну відповідальність за виконання покладених на службу завдань і здійснення службою своїх функцій. В Митній службі створюється колегія у складі голови, заступників голови за посадою, а також інших керівних працівників, у тому числі і інших органів державної виконавчої влади та представників громадських об’єднань. Члени колегії затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням голови Митної служби. Свою роботу по здійсненню функцій колегія проводить шляхом засідань, які збираються за необхідністю, але не рідше двох разів на квартал. Колегія приймає рішення більшістю присутніх на засіданні членів колегії. Рішення проводяться в життя, як правило, наказами голови Митної служби. Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників центрального апарату Митної служби затверджує Кабінетом Міністрів України, а структура центрального апарату затверджується Віце-прем’єр-міністром України, до компетенції якого входить організація і забезпечення здійснення митної справи. Штатний розпис центрального апарату і положення про його структурні підрозділи затверджує голова Митної служби. Державна митна служба України є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із зображенням
Державного герба України і зі своїм найменуванням. Підрозділи митної служби на місцях забезпечують свободи людини і громадянина шляхом здійснення контролю за переміщенням товарів, інших речей та соціальних суб’єктів через державний кордон.
Отже, органи митної служби України, як в центрі, так і на місцях, здійснюють державні функції внутрішні і зовнішні. їх утворення і діяльність регламентується законом. Удосконалення законодавства про митну службу та практики його реалізації сприятимуть підвищенню ефективності її діяльності при виконання державних функцій.
Крім забезпечення митної безпеки важливе значення для національної безпеки та суверенітету України, забезпечення прав і свобод людини і громадянина має охорона її державних кордонів. Закон України “Про державний кордон України” визначає його як лінію і вертикальну поверхню, яка проходить по цій лінії, що встановлюють межі суші, вод, надр, повітряного простору території України. Державний кордон України визначається законами України, що приймаються Верховною Радою України, а його зміна можлива лише за міжнародними договорами України після позитивного рішення всеукраїнського референдуму. Кабінет Міністрів України в межах своїх повноважень вживає заходів щодо забезпечення охорони та захисту державного кордону і територіальної цілісності України. Безпосередньо охорона і захист державного кордону України покладаються на Державну прикордонну службу України (далі прикордонну службу) та Збройні Сили України. Головним їх завданням є забезпечення недоторканності державного кордону України на суші, у повітрі, морі, річках, озерах та інших водоймах України, а також охорона континентального шельфу і економічної зони України. Діяльність прикордонної служби здійснюється з додержанням таких основних принципів: а) законності; б) поваги і дотримання конституційних свобод людини та громадянина; в) позапартійності; г) безперервності; д) поєднання гласних, негласних та конспіративних форм і методів роботи; е) поєднання одноособового керівництва з колегіальністю при розробці важливих рішень; є) взаємодія з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями при здійсненні покладених на прикордонну службу завдань; ж) відкритість для демократичного цивільного контролю. Організує і провадить прикордонна служба свою діяльність на основі дотримання прав і свобод людини та громадянина. її органи, військовослужбовці та працівники зобов’язані поважати гідність людини, виявляти до неї гуманне ставлення. Неправомірне обмеження свобод людини неприпустиме і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Прикордонна служба є правоохоронним органом спеціального призначення. На неї покладаються такі основні функції: а) охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах із метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; б) здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; в) охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов’язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій; г) ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшуко-вої діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України “Про розвідувальні органи України” та “Про оперативно-розшукову діяльність”; д) участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів; е) участь у здійсненні державної охорони місць постійного і тимчасового перебування Президента України та посадових осіб, визначених у Законі України “Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб”; є) охорона закордонних дипломатичних установ України; і) координація діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов’язаної із захистом державного кордону України, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України,
Прикордонна служба має таку структуру: 1) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрація Державної прикордонної служби України); 2) територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону; 3) Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони; 4) органи охорони державного кордону – прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини; 5) розвідувальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону. У системі Державної прикордонної служби України є, також, навчальні заклади, науково-дослідні установи, підрозділи спеціального призначення та органи забезпечення. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах охорони державного кордону, територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, органи охорони державного кордону та інші визначені законом органи є юридичними особами, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в банках, у тому числі в іноземній валюті. Управління у названій сфері діяльності покладається на Адміністрацію Державної прикордонної служби України (далі Адміністрацію). Очолює прикордонну службу голова Адміністрації. Затверджує структуру, загальну чисельність, визначає функції прикордонної служби Верховна Рада України.
При виконанні покладених на прикордонну службу завдань її працівники мають певні обов’язки та права. Серед їх обов’язків такі як: а) припиняти будь-які спроби незаконного порушення державного кордону України на місцевості; б) відбивати вторгнення на територію України озброєних формувань, припиняти збройні та інші провокації на державному кордоні України; в) захищати від злочинних посягань населення і власність у всіх її формах; г) відвертати і не допускати перетинання державного кордону України особами і транспортними засобами поза пунктами пропуску або іншими незаконними способами; д) виявляти і затримувати порушників державного кордону України та інше.
Працівники прикордонної служби мають право: а) розташовувати прикордонні наряди, пересуватися при виконанні службових обов’язків по будь-яких ділянках місцевості; б) вести дізнання у справах про порушення державного кордону України, здійснювати оперативно-розшукову діяльність відповідно до чинного законодавства; в) здійснювати адміністративне затримання осіб, які порушили режим державного кордону України, прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний кордон України; г) піддавати затриманих особистому оглядові, а також оглядати і при необхідності вилучати наявні при них речі; д) здійснювати інші дії щодо охорони державного кордону України. Прикордонна служба та Збройні Сили України, здійснюючи охорону державного кордону України, мають право застосовувати зброю та бойову техніку в тому числі і Збройних Сил України для: а) відбиття збройного нападу і вторгнення на територію України; б) припинення збройних провокацій; в) відвернення угону повітряних, морських та річкових суден, що належать Україні, без пасажирів на борту; г) припинення порушень державного кордону України на суші, воді і в повітрі у відповідь на застосування ними сили та в інших передбачених законодавством випадках.
Отже, Державна прикордонна служба та Збройні Сили України забезпечують реалізацію державних функцій по забезпеченню зовнішньої безпеки України, прав і свобод людини та громадянина шляхом охорони державного кордону. Законодавство передбачає певні обмеження прав і свободи людини та громадянина. На наш погляд, слід удосконалювати законодавство в сторону його демократизації і вирішення питань обмеження прав і свобод людини шляхом одержання по кожному конкретному випадку судового рішення. Є потреба внести зміни до закону України “Про Державну прикордонну службу України” щодо призначення і звільнення Голови Адміністрації Державної прикордонної служби України.
В системи органів, що забезпечують реалізацію державних функцій, слід розглядати Державну податкову службу. Вона включає в себе: а) Державну податкову адміністрацію України (ДПАУ); б) державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; в) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі – органи державної податкової служби). До складу органів державної податкової служби входять відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (далі – податкова міліція). ДПАУ залежно від кількості платників податків та інших місцевих умов може утворювати міжрайонні (на два і більше районів), об’єднані (на місто і район) державні податкові інспекції та у їх складі відповідні підрозділи податкової міліції. Очолює ДПАУ її Голова, який призначається Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України. Потрібно внести зміни до ст. 5 Закону України “Про державну податкову службу” з урахуванням змін внесених до Конституції України щодо призначення на посаду і звільнення з посади Голови ДПАУ. Для колективного вирішення питань у ДПАУ та державних податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюються колегії. Чисельність і склад колегії ДПАУ затверджуються Кабінетом Міністрів України, а колегій державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі – ДПАУ. Колегії є дорадчими органами і розглядають найважливіші напрями діяльності відповідних державних податкових адміністрацій. Структура ДПАУ затверджується Кабінетом Міністрів України. Завдання органів державної податкової служби закріплюються Законом України “Про державну податкову службу України”. Цей закон визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності. До завдань органів державної податкової служби закон відносить: а) здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі – податки, інші платежі); б) внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; в) прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій із питань оподаткування; г) формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб; д) роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків; е) запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання. Порядок їх присвоєння, розмір надбавок за звання та положення про них затверджуються Кабінетом Міністрів України. В систему таких звань включаються: а) головний державний радник податкової служби; б) державний радник податкової служби І рангу; в) державний радник податкової служби II рангу; г) державний радник податкової служби ПІ рангу; д) радник податкової служби І рангу; е) радник податкової служби П рангу; є) радник податкової служби ІІІ рангу; ж) інспектор податкової служби І рангу; з) інспектор податкової служби П рангу; і) інспектор податкової служби III рангу. Посадовим особам і працівникам органів державної податкової служби видаються службові посвідчення. Зразок таких посвідчень затверджує ДПАУ.
В структурі органів державної податкової служби утворена податкова міліція. Вона складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями. Міліція діє у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Податкова міліція забезпечую права і свободи людини, такі як недоторканність життя, честі і гідності, особистості, її житла та особистого життя та інших свобод. Закон покладає на податкову міліцію такі завдання: а) запобігати злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; б) розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів; в) запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів; г) забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням службових обов’язків.
Для організації роботи по забезпеченню прав і свобод важливе значення має закріплена законом структура податкової міліції. До її складу належать: а) Головне управління податкової міліції; б) Слідче управління податкової міліції; в) Управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби ДПАУ; г) управління податкової міліції, слідчі відділи податкової міліції, відділи по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби відповідних державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; д) відділи податкової міліції, слідчі відділення (групи) податкової міліції відповідних державних податкових інспекцій в районах, містах, районах у містах, міжрайонних та об’єднаних державних податкових інспекцій.
Податкову міліцію очолює її начальник який за посадою є Першим заступником Голови ДПАУ. В державних податкових адміністраціях Автономної Республіці Крим, областей, містах Києва та Севастополя податкову міліцію очолюють начальники її управлінь, що за посадою являються першими заступниками голів відповідних державних податкових адміністрацій,. Закон закріплює у відповідності до покладених на податкову міліцію завдань такі її повноваження: а) приймати і реєструвати заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснювати в установленому порядку їх перевірку і приймати щодо них передбачені законом рішення; б) здійснювати відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводити дізнання та досудове слідство в межах своєї компетенції, вживати заходів щодо відшкодування заподіяних державі і особі збитків; в) виявляти причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживати заходів до їх усунення; г) забезпечувати безпеку працівників органів державної податкової служби та їх захист від протиправних посягань, пов’язаних із виконанням ними посадових обов’язків; д) запобігати корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби; е) збирати, аналізувати, узагальнювати інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозувати тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов’язаних з оподаткуванням.
Атестовані працівники податкової міліції незалежно від займаної ними посади, місцезнаходження і часу в разі звернення до них громадян або посадових осіб із заявою чи повідомленням про загрозу особистій чи громадській безпеці або в разі безпосереднього виявлення такої загрози повинні невідкладно вжити заходів щодо запобігання правопорушенню і його припинення, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події. Про це вони невідкладно повідомляють в найближчий орган внутрішніх справ. Закон передбачає права податкової міліції при виконання ними покладених на них обов’язків у межах правових норм, що закріплюються Законом України “Про міліцію”. На службу до податкової міліції приймаються на контрактній основі громадяни України, які мають відповідну освіту, здатні за своїми особистими, діловими, моральними якостями та станом здоров’я виконувати покладені на неї обов’язки. Зараховані на службу до податкової міліції особи начальницького складу, складають і підписують присягу текст якої зберігається в їх особовій справі. Вони проходять службу у порядку, установленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ і на час служби знімаються з військового обліку і перебувають у кадрах податкової міліції ДПАУ. їм присвоюються спеціальні звання. Вищий начальницький склад: а) генерал-лейтенант податкової міліції; б) генерал-майор податкової міліції. Старший начальницький склад: а) полковник податкової міліції; б) підполковник податкової міліції; в) майор податкової міліції. Середній начальницький склад: а) капітан податкової міліції; б) старший лейтенант податкової міліції; в) лейтенант податкової міліції. Молодший начальницький склад: а) старший прапорщик податкової міліції; б) прапорщик податкової міліції. Законодавством передбачається певний порядок присвоєння спеціальних звань працівникам податкової міліції: а) молодшого начальницького складу визначається нормативними актами ДПАУ; б) старшого і середнього начальницького складу визначається Кабінетом Міністрів України; в) вищого начальницького складу відповідно до Конституції України присвоює Президент України за поданням Голови ДПАУ. Атестовані працівники податкової міліції мають формений одяг та знаки розпізнавання і забезпечуються ними безкоштовно. Кабінетом Міністрів України затверджуються опис і зразки форменого одягу, знаків розпізнавання начальницького складу податкової міліції. Закон встановлює відповідальність посадових і службових осіб податкової міліції за невиконання чи неналежне виконання своїх обов’язків чи інші протиправні діяння. У межах своїх повноважень вони самостійно приймають рішення і несуть за свої протиправні дії або бездіяльність юридичну й інші види відповідальності. Дисциплінарну відповідальність вони несуть згідно з Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ. Кримінальну, цивільну та адміністративну відповідальність – у порядку передбаченому законами. При виконанні свої обов’язки відповідно до наданих законодавством повноважень та у межах закону працівники податкової міліції не несуть відповідальності за завдані збитки. Такі збитки компенсуються за рахунок держави. При порушенні працівником податкової міліції прав і свобод людини і громадянина відповідний орган державної податкової служби зобов’язаний вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно вибачитися. Дії бездіяльність або рішення податкової міліції, її посадових та службових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду чи прокуратури.
Отже, державна податкова служба в Україні приймає безпосередню участь у забезпеченні реалізації державних функцій, прав і свобод людини та громадянина. Необхідно удосконалювати законодавство та практику діяльності податківців щодо реалізації забезпечувальної функції по забезпеченню здійснення названих свобод. Найближчим часом, на наш погляд, необхідно прийняти низку законів щодо удосконалення податкової політики в Україні.
Державний контроль за використанням коштів та матеріальних ресурсів здійснює в Україні Державна контрольно-ревізійна служба. Структурно вона складається з: а) Головного контрольно-ревізійного управління України; б) контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі; в) контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах. Головне контрольно-ре
(2 votes, average: 4,00 out of 5)