Відомо, що основну частину знань людство здобуває шляхом самоосвіти, а не офіційної освіти. Цьому воно завдячує вмінню самостійно опрацьовувати джерельну базу знань. Як стверджують відповідні дослідження, необхідність у цьому з кожним роком стає все
До них прийнято відносити ілюстрування, демонстрування, самостійне спостереження. Ілюстрування – переведення певних знань у наочну форму пізнання за допомогою малюнків, репродукцій картин, фотографій, схем, плакатів, карт, портретів, графіків, таблиць, колекцій, гербаріїв, матеріалів чи предметів
Cпрямовані на безпосереднє пізнання учнями виучуваних фрагментів дійсності на основі власного досвіду діяльності. До них належать: вправи, практичні, лабораторні, графічні, дослідні роботи. Вправи – цілеспрямоване, багаторазове повторення учнями певних навчальних дій з метою тренування
Його обгрунтовує Н. Є. Мойсеюк як метод, у виборі якого головну роль відіграє ситуація. Метод застосовується у тих випадках, коли жоден із відомих навчальних методів не дозволяє досягти поставлених цілей за наявних конкретних умов.
Його обгрунтовує Н. Є. Мойсеюк як метод, у виборі якого головну роль відіграє ситуація. Метод застосовується у тих випадках, коли жоден із відомих навчальних методів не дозволяє досягти поставлених цілей за наявних конкретних умов.
Сугестопедагогіка – психотерапевтична течія світової педагогіки, започаткована у 20-х рр. XX ст., пройшла тривалий шлях розвитку, упродовж якого змінювалися її сугестивні навчальні методи: гіпнопедичний, ритмопедичний, релаксопедичний, сугестопедичний. Відмінною рисою цих методів є незвичайний спосіб
Сугестопедагогіка – психотерапевтична течія світової педагогіки, започаткована у 20-х рр. XX ст., пройшла тривалий шлях розвитку, упродовж якого змінювалися її сугестивні навчальні методи: гіпнопедичний, ритмопедичний, релаксопедичний, сугестопедичний. Відмінною рисою цих методів є незвичайний спосіб
Згідно з Г. К. Лозановим, цей метод передбачає під час вивчення глобалізованих навчальних тем досеансову і післясеансову фази та концертний сеанс, який розділяє їх. У період досеансової фази проводиться попереднє ознайомлення з новим навчальним
1. Визначення місця та ролі запланованого для проведення навчального заняття у системі занять певної навчальної теми. 2. Обдумування можливостей та способів реалізації цілей і завдань уроку в межах визначеного програмою змісту навчального матеріалу, наявності
Один з найвидатніших педагогів XX ст. Селестен Френе у своїх відомих “педагогічних інваріантах” заявляв: “Ніхто – ні дитина, ні дорослий – не любить, щоб за ним наглядали і карали, це завжди сприймається як зазіхання
Поняття “контроль” (франц. controle) в дидактиці означає нагляд, спостереження, перевірка успішності учнів. Контроль – ширше поняття, ніж перевірка. Завдання перевірки – виявити знання, вміння та навички учнів і порівняти їх із вимогами, визначеними навчальними
Поняття “контроль” (франц. controle) в дидактиці означає нагляд, спостереження, перевірка успішності учнів. Контроль – ширше поняття, ніж перевірка. Завдання перевірки – виявити знання, вміння та навички учнів і порівняти їх із вимогами, визначеними навчальними
Поняття “контроль” (франц. controle) в дидактиці означає нагляд, спостереження, перевірка успішності учнів. Контроль – ширше поняття, ніж перевірка. Завдання перевірки – виявити знання, вміння та навички учнів і порівняти їх із вимогами, визначеними навчальними
Ця шкала оцінювання побудована з урахуванням підвищення рівня особистих досягнень учня. Передбачено, що при оцінюванні вчитель має враховувати рівень досягнень учня, а не ступінь його невдач, до того певним чином спонукала попередня система оцінювання.
Ця шкала оцінювання побудована з урахуванням підвищення рівня особистих досягнень учня. Передбачено, що при оцінюванні вчитель має враховувати рівень досягнень учня, а не ступінь його невдач, до того певним чином спонукала попередня система оцінювання.
У педагогічній літературі якість знань визначається на основі таких їхніх параметрів: міцності, повноти, глибини, оперативності, гнучкості, конкретності та узагальненості, систематичності, системності та ін. Міцність знань пов’язується з тривалістю збереження у пам’яті вивченого навчального матеріалу,
Підготовка до екзаменів розпочинається з продумування вчителем та оптимізації уроків узагальнюючого повторення, організації поточного, тематичного і підсумкового повторення. Передбачливі вчителі паралельно з вивченням нового навчального матеріалу постійно узагальнюють раніше вивчений, використовують його як опорну
Підготовка до екзаменів розпочинається з продумування вчителем та оптимізації уроків узагальнюючого повторення, організації поточного, тематичного і підсумкового повторення. Передбачливі вчителі паралельно з вивченням нового навчального матеріалу постійно узагальнюють раніше вивчений, використовують його як опорну
Підготовка до екзаменів розпочинається з продумування вчителем та оптимізації уроків узагальнюючого повторення, організації поточного, тематичного і підсумкового повторення. Передбачливі вчителі паралельно з вивченням нового навчального матеріалу постійно узагальнюють раніше вивчений, використовують його як опорну
Передачу його учням пов’язують із засвоєнням ними процедур творчої діяльності, визначених І. Я. Лернером. їх зміст визначається як уміння: 1) самостійно переносити раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію; 2) бачити нову проблему
Передачу його учням пов’язують із засвоєнням ними процедур творчої діяльності, визначених І. Я. Лернером. їх зміст визначається як уміння: 1) самостійно переносити раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію; 2) бачити нову проблему
Передачу його учням пов’язують із засвоєнням ними процедур творчої діяльності, визначених І. Я. Лернером. їх зміст визначається як уміння: 1) самостійно переносити раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію; 2) бачити нову проблему
У філософській словниковій літературі під формою (лат. forma) розуміють спосіб існування і вияву змісту, а також внутрішню організацію цього змісту (Див.: Философский энциклопедический словарь. – М., 1983. – С. 621). Про опосередкований характер зв’язків
Його можна визначити як викінчену у змістовому, організаційному, структурному, часовому відношеннях складову цілісного навчального процесу. Упродовж багатьох років дослідники проблем педагогіки, розробляючи теорії уроку, намагаючись відгадати секрети його прихованих можливостей, шукали відповіді на запитання:
Від правильної організації і проведення уроку залежить не лише рівень навчально-пізнавальної діяльності учня, а і його виховання, розвиток, самопочуття та стан здоров’я. Серед основних вимог до уроку розрізняють: організаційні, дидактичні, психологічні, психотерапевтичні, санітарно-гігієнічні, етичні.
Від правильної організації і проведення уроку залежить не лише рівень навчально-пізнавальної діяльності учня, а і його виховання, розвиток, самопочуття та стан здоров’я. Серед основних вимог до уроку розрізняють: організаційні, дидактичні, психологічні, психотерапевтичні, санітарно-гігієнічні, етичні.
Більшість учених визначають такі форми навчальної роботи на уроці, як: індивідуальну, фронтально-колективну, групову. Інші дослідники, уникаючи змішування понять “форма навчальної діяльності” з “формою навчально-виховного процесу”, першу з них називають способом (Г. Кумаріна, В. Онищук,
Більшість учених визначають такі форми навчальної роботи на уроці, як: індивідуальну, фронтально-колективну, групову. Інші дослідники, уникаючи змішування понять “форма навчальної діяльності” з “формою навчально-виховного процесу”, першу з них називають способом (Г. Кумаріна, В. Онищук,
Більшість учених визначають такі форми навчальної роботи на уроці, як: індивідуальну, фронтально-колективну, групову. Інші дослідники, уникаючи змішування понять “форма навчальної діяльності” з “формою навчально-виховного процесу”, першу з них називають способом (Г. Кумаріна, В. Онищук,
Більшість учених визначають такі форми навчальної роботи на уроці, як: індивідуальну, фронтально-колективну, групову. Інші дослідники, уникаючи змішування понять “форма навчальної діяльності” з “формою навчально-виховного процесу”, першу з них називають способом (Г. Кумаріна, В. Онищук,
Проблема класифікації уроків за типами по-різному знаходила своє вирішення залежно від того, що бралося за основу такої класифікації. Зважаючи на це, відомі класифікації на основі: а) особливостей процесу навчання і його складових частин (С.
Проблема класифікації уроків за типами по-різному знаходила своє вирішення залежно від того, що бралося за основу такої класифікації. Зважаючи на це, відомі класифікації на основі: а) особливостей процесу навчання і його складових частин (С.
Проблема класифікації уроків за типами по-різному знаходила своє вирішення залежно від того, що бралося за основу такої класифікації. Зважаючи на це, відомі класифікації на основі: а) особливостей процесу навчання і його складових частин (С.
Проблема класифікації уроків за типами по-різному знаходила своє вирішення залежно від того, що бралося за основу такої класифікації. Зважаючи на це, відомі класифікації на основі: а) особливостей процесу навчання і його складових частин (С.
Переслідує мету встановлення як внутрішніх зв’язків засвоєної системи знань, так і зовнішніх, міжсистемних зв’язків на основі попередньо вивченого. Уроки цього типу передбачають в основному індуктивний підхід: від окремого до загального, їхню структуру складають: ознайомлення
Переслідує мету встановлення як внутрішніх зв’язків засвоєної системи знань, так і зовнішніх, міжсистемних зв’язків на основі попередньо вивченого. Уроки цього типу передбачають в основному індуктивний підхід: від окремого до загального, їхню структуру складають: ознайомлення
Переслідує мету встановлення як внутрішніх зв’язків засвоєної системи знань, так і зовнішніх, міжсистемних зв’язків на основі попередньо вивченого. Уроки цього типу передбачають в основному індуктивний підхід: від окремого до загального, їхню структуру складають: ознайомлення
Переслідує мету встановлення як внутрішніх зв’язків засвоєної системи знань, так і зовнішніх, міжсистемних зв’язків на основі попередньо вивченого. Уроки цього типу передбачають в основному індуктивний підхід: від окремого до загального, їхню структуру складають: ознайомлення
Переслідує мету встановлення як внутрішніх зв’язків засвоєної системи знань, так і зовнішніх, міжсистемних зв’язків на основі попередньо вивченого. Уроки цього типу передбачають в основному індуктивний підхід: від окремого до загального, їхню структуру складають: ознайомлення
Вона передбачає таку послідовність дій педагога: 1. Визначення за навчальною програмою характеру та обсягу змісту освіти, який запланований для засвоєння на уроці. 2. Планування навчальних, виховних та розвивальних цілей уроку на основі вимог навчальної
Вона передбачає таку послідовність дій педагога: 1. Визначення за навчальною програмою характеру та обсягу змісту освіти, який запланований для засвоєння на уроці. 2. Планування навчальних, виховних та розвивальних цілей уроку на основі вимог навчальної
Факультатив (лат. fscultatis – необов’язковий) – навчальний курс, не обов’язковий для відвідування всіма учнями. За освітнім завданням факультативи поділяють на такі види: А) з поглибленим вивченням навчальних предметів; Б) з вивченням додаткових дисциплін; В)
Факультатив (лат. fscultatis – необов’язковий) – навчальний курс, не обов’язковий для відвідування всіма учнями. За освітнім завданням факультативи поділяють на такі види: А) з поглибленим вивченням навчальних предметів; Б) з вивченням додаткових дисциплін; В)
Факультатив (лат. fscultatis – необов’язковий) – навчальний курс, не обов’язковий для відвідування всіма учнями. За освітнім завданням факультативи поділяють на такі види: А) з поглибленим вивченням навчальних предметів; Б) з вивченням додаткових дисциплін; В)
Факультатив (лат. fscultatis – необов’язковий) – навчальний курс, не обов’язковий для відвідування всіма учнями. За освітнім завданням факультативи поділяють на такі види: А) з поглибленим вивченням навчальних предметів; Б) з вивченням додаткових дисциплін; В)
Їхнє призначення – допомогти відстаючим учням наздогнати у вивченні програмового навчального матеріалу своїх однокласників. Зацікавити їх навчальним матеріалом, надихнути віру в можливість успіху. Додаткові індивідуальні заняття зазвичай проводяться також із учасниками предметних олімпіад і
Їхнє призначення – допомогти відстаючим учням наздогнати у вивченні програмового навчального матеріалу своїх однокласників. Зацікавити їх навчальним матеріалом, надихнути віру в можливість успіху. Додаткові індивідуальні заняття зазвичай проводяться також із учасниками предметних олімпіад і
Увесь сенс життя, вважав французький письменник Еміль Золя, полягає в безконечному завоюванні невідомого, у вічних зусиллях пізнати більше. Тих, кому вдавалося досягати на цьому шляху значних успіхів, називали геніями, які від звичайних людей, на
Кожна навчальна технологія спирається на певні теоретичні засади. У цьому випадку ними стали концептуальні положення систем розвивального навчання Л. С. Виготського, Л. В. Занкова, В. В. Давидова, Д. Б. Ельконіна. Л. С. Виготський обгрунтував
Модель розвивального навчання передбачає реалізацію таких етапів (Мороз ОТ., Омеляненко В. Л.). 1) формування в учнів мотивів навчання, позитивного ставлення до нього; 2) оволодіння новою інформацією, що є пізнавальною діяльністю, спрямованою на опанування нових