Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень – Круш П. В. – 4.5.4. Особливості й проблеми земельних відносин у містах
1. Основи земельної реформи в Україні.
2. Особливості реформування земельних відносин в місті.
3. Земельно-кадастрова інвентаризація території міста.
4. Функціональне зонування території міста.
5. Грошове оцінювання земель і плата за землю.
1. Основи земельної реформи в Україні
Земельні відносини – найсуттєвіша складова ринкової економіки і тому повинні бути повністю врегульовані законодавчо.
Сучасні земельні відносини України характеризують такі концептуальні положення:
^ земельні відносини визначаються державою;
^ в Україні не забезпечується продуктивне і раціональне землекористування.
Землекористування – це встановлений законом або такий, що історично склався, звід правил використання землі як засобу виробництва, а також в інших цілях.
^ Процес розмежування земель, їх роздержавлення та приватизації, визначення комунальних земель йде без достатнього законодавчого забезпечення і не може вважатися легітимно незворотнім і легітимним.
^ У державі, її виконавчих структурах сформувалося хибне уявлення, що в містах, особливо великих, 50-70 % земель повинні бути фактично вилученими з комунальних земель муніципалітетів як державні. (Як приклад: у Швеції у державній власності перебувають національні парки, землі оборони, землі, на яких розташовані об’єкти органів державної влади та водні об’єкти відповідно до закону про воду. Наслідок: за даними міської ради Стокгольма, в державній власності перебуває 12- 15 %, у комунальній – 65-70 %, а решта – у приватній власності.)
^ Землі населених пунктів складають 11,7 % всієї території України, в тому числі 2 % – Е землі міст, на яких концентрується до 75 % основних промислово-виробничих фондів і проживає дві третини населення.
За прийнятим у 1992 р. Земельним кодексом, у державній власності перебувають усі землі України, за винятком тих, що передані в колективну та приватну власність.
Суб’єктами права державної власності на землю Були проголошені і як такі діяли:
^ Верховна рада України – на землі загальнодержавної власності;
^ Верховна рада Криму, обласні, районні, міські, селищні, сільські ради народних депутатів – на землі в межах їхніх територій, за винятком земель загальнодержавної власності.
З утвердженням в Україні місцевого самоврядування, визначенням у Конституції комунальної власності як окремої і рівноправної форми власності новий Земельний кодекс передбачає роздержавлення земель, їхній розподіл на державну і комунальну та приватну в межах населених пунктів.
Земельний Кодекс України від 25.10. 2001 р. (витяг):
Стаття 12. Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин.
До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:
А) розпорядження землями території громад;
Б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;
В) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
Г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
Г) викуп земельних ділянок для спільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;
Д) організація землеустрою;
Е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;
Є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;
Ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;
З) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;
И) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;
Ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;
Й) вирішення земельних спорів;
Вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.