Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень – Круш П. В. – 4. Особливості діяльності підприємств комунальної власності
До повноважень місцевих органів влади в галузі підприємництва належать такі:
Державна реєстрація підприємства. Відповідно до Господарського кодексу України від 16 січня 2003 р., вона проводиться у виконавчому комітеті міської, районної в місті ради, в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання даного суб’єкта.
Дозвіл на використання природних ресурсів. Відповідно до Господарського кодексу, видається відповідною Радою народних депутатів, а в передбачених законодавчими актами випадках – Верховною Радою України за поданням первинного природо користувача за наявності позитивного висновку державної екологічної експертизи або відповідної Ради народних депутатів.
Ліцензування певних видів господарської діяльності. Відповідно до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1.06.2000 р., здійснює Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи влади, спеціально уповноважені Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноважені виконавчі органи рад (ст. 4). Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої місцевим органом влади, здійснюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (ст. 14).
Патентування деяких видів підприємницької діяльності. Відповідно до Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996 р., органи місцевого самоврядування визначають вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності (ст. 3), вартість торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг (ст. 31).
Підтримка малого підприємництва. Відповідно до Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” від 19.10.2000 р. (ст. 6), місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування на підставі Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні в межах своєї компетенції розробляють, погоджують, затверджують відповідні програми підтримки малого підприємництва та контролюють їхнє виконання. Вони, відповідно до своєї компетенції, готують пропозиції про встановлення для суб’єктів малого підприємництва податкових та інших пільг, сприяють діяльності об’єднань суб’єктів малого підприємництва, приймають рішення про виділення і використання коштів відповідних бюджетів та позабюджетних коштів для підтримки малого підприємництва, сприяють залученню суб’єктів малого підприємництва до виконання науково-технічних та соціально-економічних програм, здійснення поставок продукції (робіт, послуг) для державних, регіональних потреб.
Фінансово-кредитна підтримка суб’єктів малого підприємництва. Відповідно до Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” від 19.10.2000 р. (ст. 13), фінансове забезпечення реалізації державної політики в сфері малого підприємництва на місцевому рівні здійснюють місцеві фонди підтримки підприємництва. Місцеві фонди підтримки підприємництва є юридичними особами, засновниками яких можуть бути місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Український фонд підтримки підприємництва, юридичні та фізичні особи.
Ліквідація і реорганізація підприємства. Відповідно до Господарського кодексу, ліквідація і реорганізація підприємства проводяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника. Реорганізація підприємства, яка може призвести до екологічних, демографічних та інших негативних наслідків, що зачіпають інтереси населення території, повинна погоджуватися з відповідною радою народних депутатів.
4. Особливості діяльності підприємств комунальної власності
Муніципальні підприємства – це підприємства, що грунтуються на комунальній власності.
Згідно зі ст. 142 Конституції, майно, ресурси, земля та кошти комунальної форми власності є власністю територіальної громади. Тобто це означає, що Власником комунальних підприємств є територіальна громада. Підприємства інших рівнів влади (район, область, АР Крим) не належать до комунальних.
Комунальний сектор в Україні включає: промисловість, сільське господарство, транспорт і зв’язок, торгівлю і громадське харчування, постачання і збут, житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування населення та інші галузі. Це 8 % усіх промислових підприємств України.
З урахуванням зарубіжного досвіду і відповідно до Господарського кодексу України від 16.01.2003 р., слід установити, що комунальні підприємства можуть утворюватися з таким правовим статусом:
Комунальні унітарні підприємства – підприємства, що не мають права власності на закріплене за ними майно. Діяльність комунальних унітарних підприємств регламентується, зокрема, ст. 78 Господарського кодексу;
Комунальні акціонерні товариства – акціонерних товариств, у яких більше ніж 50 % акцій перебуває в комунальній власності;
Комунальні товариства З Обмеженою відповідальністю – товариства, в яких більше ніж 50 % акцій перебуває в комунальній власності.
Неприпустимим є створення комунальних підприємств у формі повних товариств, командитних товариств і товариств із додатковою відповідальністю, а також участь органів місцевого самоврядування в капіталі таких товариств. Територіальна громада не може нести відповідальності за діяльність комунального підприємства своїм майном.
Майно комунальних підприємств може використовуватися:
O на підставі права повного господарського відання – для підприємств, які функціонують у режимі комерційної самоокупності;
O на підставі права оперативного управління – для комунальних закладів і установ, які мають кошторисне та змішане фінансування.
Комунальні підприємства в Україні мають самостійні фінансові баланси. їхні рахунки не об’єднуються з бюджетними рахунками органів місцевого самоврядування. Більшість установ і закладів, які перебувають у комунальній власності, є самостійними юридичними особами і фінансуються з місцевих бюджетів на підставі кошторисів.
Фінанси підприємств комунальної власності функціонують на підставі законодавства, яке регламентує діяльність усіх господарських структур України. Особливим є розподіл прибутку в порядку, визначеному відповідними місцевими радами згідно зі статутами цих підприємств. Статути затверджуються місцевими радами.
Згідно з Бюджетним кодексом України, 100 % податку на прибуток комунальних підприємств зараховується до бюджету місцевого самоврядування. Місцеві ради можуть надавати пільги або повністю звільняти від оподаткування підприємства комунальної форми власності в тій частині, в якій ці податки зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)