Міжнародний менеджмент – Юхименко П. І. – ГЛОСАРІЙ
Абсолютна перевага – можливості певної країни виробляти і реалізовувати продукцію (послуги) за нижчою вартістю, ніж в інших країнах.
Абсорбція – 1) злиття двох комерційних фірм, за якого могутніша фірма поглинає меншу для створення крупнішої компанії; 2) залучення іммігрантів, які прибули з іншої країни на постійне проживання, до економічного життя країни.
Авторитарне керівництво – один з типів управління, для якого притаманний жорсткий характер відносин між керівником і підлеглим, за якого прийняття рішень є виключною функцією керівника, а підлеглий розглядається як виконавець цих рішень і не впливає на їх прийняття. Р. Лайкерт виокремлює два варіанти авторитарного керівництва: експлуатаційний авторитаризм (система 1), що грунтується на недовірі підлеглим, які вважаються невпевненими в собі (теорія “Х”), та сприятливий авторитаризм (система 2), для якого притаманна довіра до людей і впевненість в їхній майстерності (теорія “У”).
Агентська угода – договір між особою, яка наймає агента, згідно з якою агенту доручається на певних умовах виконання від імені та в інтересах наймача певних послуг, дій, обов’язків, на які агент отримує необхідні повноваження.
Агресивні цінні папери – Акції, облігації та інші цінні папери, курс яких може значно зрости відповідно до прогнозованої кон’юнктури фондового ринку і які купують з метою отримання значних прибутків. Водночас купівля А. ц. п. пов’язана з ризиком. Певна сукупність таких цінних паперів – агресивний портфель.
Аквізиція – придбання одним або декількома акціонерами всіх акцій підприємства, що рівнозначно придбанню цього підприємства.
Акламація – прийняття або відхилення зборами будь-якої пропозиції без підрахунку голосів, на основі реакції учасників зборів у формі реплік, вигуків.
Акредити – банківський документ про виплату певної суми фізичній або юридичній особі при виконанні зазначених в акредитивному листі умов.
Акцепт (лат. acceptus – прийнятий)- згода на оплату або гарантування оплати грошових, товарних і розрахункових документів, а також юридична згода на укладення угоди відповідно до пропозиції (оферти) другої сторони.
Акціонерне товариство – основна форма організації великих та частини середніх підприємств, капітал яких формується від продажу акцій та інших цінних паперів.
Акція засновницька – вид акцій, які розподіляють серед засновників акціонерних компаній і які дають їм право на додаткові голоси на зборах акціонерного товариства, на додаткову кількість акцій при повторному їх випуску та ін.
Акція портфельна – акція, яка в руках емітента виконує роль контрольного пакету акцій.
Амальгамація (лат. amalgama – сплав) – злиття товариств, корпорацій, союзів тощо в єдину компанію з метою централізації капіталу.
Англо-американська модель обліку – система обліку, що грунтується на наданні вичерпної інформації незалежним інвесторам відповідно до вимог органів регулювання фондового ринку і цінних паперів.
Андеррайтинг (англ. underwriting)- купівля і продаж інвестиційними компаніями, банками та крупними брокерськими фірмами цінних паперів нових випусків (акцій і облігацій); договір між гарантом і емітентом про розміщення цінних паперів.
Антиконкурентна практика – порушення монополіями норми конкурентної боротьби внаслідок установлення їх панівного становища на ринку, обмеження доступу до нього інших виробників, диктату цін, умов комерційної діяльності.
Асоціація (лат. association – з’єднання) – добровільне об’єднання фізичних і (або) юридичних осіб з метою співробітництва при збереженні самостійності й незалежності членів, які входять до цього об’єднання.
Багатонаціональна консолідація – об’єднання звітів міжнародної базової корпорації та її дочірніх компаній, розміщених в інших країнах, з використанням спеціальних методів розрахунків показників фінансових звітів.
Базисні умови поставок – визнані в міжнародній практиці торгові звичаї, що їх, як і індивідуальних умов, дотримуються партнери, укладаючи контракти.
Баланс міжнародних розрахунків – система балансів, які відображають стан економічних відносин країн з іншими країнами.
Банківські монополії – о’бєднання крупних банків або окремі банки-гіганти, що відіграють вирішальну роль у банківській справі та привласнюють монопольно високі прибутки.
Бартер – прямий безгрошовий обмін товарами (послугами, роботами) між двома сторонами.
Біржові учасники – особи, які беруть участь у біржових операціях як члени біржі.
Біхевіоризм – вивчення психологічних аспектів поведінки споживачів у процесі вибору та купівлі ними товарів з метою виявлення їх мотивації і переваг.
Боніфікація – 1) надбавка до ціни товару за високу якість; 2) повернення податку на товар, вилученого в середині країни при його вивезенні за кордон; 3) державне субсидіювання кредиту з метою зменшення кредитного відсотка, виплаченого позичальниками, яким держава прагне допомогти.
Брендинг країни Являє собою цілеспрямовано сформовані позитивні риси іміджу країни та її нації в розгалуженій системі міжнародних відносин і стосунків, а також уявлення зовнішнього світу про певну країну.
Брокер – посередник при укладанні угод між заінтересованими сторонами (клієнтами) про купівлю-продаж на біржах товарів, цінних паперів, валют.
Бюрократичний контроль – вид контролю, що грунтується на використанні встановленої у компанії системи правил і процедур.
Бюрократична культура – тип корпоративної культури, що грунтується на чіткому підпорядкуванні нижчих рівнів управління вищим і ретельному дотриманні встановлених процедур і вимог організаційних документів.
Валюта базисна – валюта, щодо якої в країні або фінансовому центрі здійснюється використання інших валют, наприклад долар США, англійський фунт стерлінгів тощо.
Валютні зони – об’єднання держав на основі валютних союзів (колективних угод) для координації політики у сфері зовнішньоекономічних відносин.
Валютна позиція – співвідношення вимог і зобов’язань суб’єкта господарювання в певній валюті.
Валютний арбітраж – продаж певної валюти на одному ринку іноземної валюти з одночасною купівлею цієї ж валюти на іншому ринку іноземної валюти, який грунтується на використанні багатосторонніх взаємозв’язаних обмінних курсів.
Валюта клірингова – валютна одиниця, яка використовується для клірингових розрахунків між країнами, що уклали угоду, в межах якої передбачено точне збалансування взаємного товарообороту у вартісному вираженні.
Валютний курс – кількість грошових одиниць даної валюти, яка може бути куплена за одну грошову одиницю іншої валюти.
Валютний опціон – один з видів контрактів, власник якого має право, але не зобов’язання купити (колл-опціон) чи продати (пул-опціон) певний валютний актив у майбутньому за ціною, зафіксованою в даний момент.
Валютний ризик – імовірність збитків учасників міжнародного бізнесу внаслідок несприятливої зміни обмінних курсів.
Валютний своп – одночасні купівля і продаж певної суми іноземної валюти за курсом різних дат, наприклад купівля за курсом “спот” і продаж за форвардним курсом через певний час.
Валютні контракти – різновид угод купівлі-продажу, предметом яких є валюта або певні права щодо здійснення валютних обмінів.
Вертикальна інтеграція. Цей процес грунтується на спеціалізації окремих відділень за стадіями технологічного процесу і зосередженні виготовлення кінцевої продукції в незначній кількості філій, які поставляють її на світові ринки.
Вертикальні прямі іноземні інвестиції – різновид міжнародних інвестицій, що вкладаються в інші галузі економіки зарубіжних країн порівняно з материнською країною.
Відбір працівників – встановлені в компанії методи і процедури залучення на вакантні посади конкретних працівників з кількох кандидатів.
Геоцентризм (глобалізм) Означає діяльність компанії по всьому світу шляхом розвитку співробітництва штаб-квартири з філіями для розробки стандартів і процедур, що відповідають і загальним, і локальним завданням фірми.
Глобалізація – об’єктивний соціальний процес, змістом якого є зростаючий взаємозв’язок та взаємозалежність національних економік, національних політичних, соціальних, систем, національних культур та навколишнього середовища.
Глобальна організація – централізований бізнес, в якому переважна більшість активів і рішень є об’єктом централізованого керівництва.
Глобальна структура – різновид організаційної структури транснаціональних корпорацій, основні повноваження в якій належать регіональним відділенням, утвореним по частинах світу.
Глобальний ефект Фішера – взаємозв’язок між реальними відсотковими ставками та очікуваними відносними темпами інфляції, умова економічної рівноваги реальних відсоткових ставок різних країн.
Глобалізація ринків – усунення перешкод між країнами в процесі руху факторів виробництва, об’єднання історично відокремлених і відмінних між собою національних ринків і поступове формування на цій основі цілісного світового ринкового простору.
Глобалізація соціальна – Посилення взаємозалежності між національними соціальними системами шляхом зменшення відмінностей між ними та зростання мобільності людського фактора.
Глобалізація технологічна – усунення бар’єрів між країнами та корпораціями на шляху руху технологічних нововведень шляхом прискорення внутрішньокорпоративних і міжкорпоративних технологічних трансфертів.
Глобалізація фінансова – посилення взаємозалежності між світовими фінансовими центрами і регіональними фінансовими ринками та валютними зонами і поступове формування на цій основі єдиного світового фінансового ринку.
Глобалізм – система економічної і політичної влади провідних глобальних корпорацій, які використовують планетарні можливості для свого розвитку і подальшого посилення свого впливу на всі процеси у світі у своїх інтересах.
Глобалістика – нова сучасна самостійна галузь науки, що вивчає планетарні проблеми розвитку людської цивілізації як одного цілого.
Глобальна відповідальність – усвідомлений обов’язок певної групи людей – глобальних лідерів – здійснювати керівництво соціально-економічними і культурно-освітніми процесами через призму моральності і справедливості таким чином, щоб забезпечити гідне спілкування світової спільноти і гармонізувати свої дії з інтересами суспільства і природи.
Глобальна (світова) етика – тип етики, що виключає вплив національних культур і релігійних вірувань, а грунтується на виробленні міжнародних правил поведінки шляхом діалогів між ними.
Глобальна інтеграція – формування міжрегіональних об’єднань країн незалежно від їх географічного розташування та усунення національних і регіональних кордонів.
Глобальна компанія – один з видів міжнародних корпорацій, що господарює по всьому світу як на єдиному ринку, долаючи національні кордони та інші перешкоди в досягненні своїх цілей.
Глобальна конкуренція – одна з форм конкуренції між глобальними компаніями на світових ринках незалежно від наявних національних і регіональних кордонів.
Глобальна культура – культура, позбавлена національної приналежності; базується виключно на загальноцивілізаційних цінностях.
Глобальна синергія – розвиток міжнародного бізнесу за рахунок використання концепції, наукових розробок і ресурсів з усього світу.
Глобальна цивілізація – майбутня цивілізація, яка виникне в результаті докорінної трансформації більшості інститутів, насамперед країн і компаній, і грунтуватиметься, з одного боку, на хаотичних мозаїчних культурних відмінностях, а з іншого – на міжнародних культурних гібридах.
Глобальне мислення – такий тип мислення, в якому найвищої цінності набувають обмін інформацією, знаннями та досвідом, які долають національні, функціональні та бізнесові бар’єри.
Глобальне розумове спрямування – інструмент глобального мислення, спеціальний розумовий фільтр, за допомогою якого індивідуальності та організації усвідомлюють шляхом навчання і різних випробовувань тенденції розвитку світових процесів.
Глобальний менеджмент – система наднаціональних і над-корпоративних механізмів цілеспрямованого впливу на розвиток інтеграційних угруповань, міжнародних корпорацій та окремих країн в інтересах переважної частини населення світу й уникнення соціально-політичних конфліктів.
Глобально-корпоративний менеджмент – система інструментів управління функціонуванням і розвитком глобальної корпорації, а також диференційованого впливу на різні держави залежно від їх ролі у світогосподарських процесах.
Глобальний перерозподіл – рух ресурсів незалежно від національних і регіональних кордонів.
Глобальні режисери – впливові політичні і громадські діячі різних країн, світова когорта менеджерів глобальних корпорацій, володарі великих капіталів, які визначають зміни в сучасному гло-балізованому світі.
Глобальний стиль життя – універсальний спосіб життєдіяльності людей, що не залежить від національних культур і змінюється відповідно до процесу формування глобальної цивілізації.
Горизонтальна інтеграція Означає таку взаємодію відділень міжнародної корпорації, за якої виготовлення і реалізація певної продукції на міжнародних ринках закріплюється за відповідними відділеннями з урахуванням усіх витрат.
Горизонтальні прямі іноземні інвестиції – різновид міжнародних інвестицій, що вкладаються в ту саму галузь економіки, в якій материнська компанія діє на вітчизняному ринку.
Громадянське право – це система правових відносин, що базується на детально розроблених комплексах законів, що зведені в певні кодекси, які і становлять основу ведення бізнесу.
Демократичне керівництво – один з типів керівництва, який грунтується на рівноправних робочих відносинах, з одного боку, між підлеглими, які часто утворюють команди, а з іншого, – між підлеглими і керівниками.
Депозитарні розписки – похідні цінні папери, які випускаються в обіг на міжнародних фондових ринках уповноваженими банками-депозитаріями під гарантію вилучених банком-зберіга-чем відповідної кількості акцій компанії-емітента на суму емісії депозитарних розписок.
Дзайбацу – ієрархічно побудовані промислово-торговельні об’єднання, холдинги в Японії, що належать кільком десяткам сімейних угруповань, серед яких виділяється “велика п’ятірка”: Міцуі, Сумімото, Міцубісі, Йасуда, Фурукава.
Дзен-буддизм – японська школа буддизму Махаяні, що пропонувала своїм прихильникам різноманітні шляхи до досконалості, зокрема військовим мистецтвом. Поширена притча дзен-буддизму про мандрівника, який піднімається в гору, орієнтує його на те, щоб не нехтувати тим, чого він не бачить. Адже це можна побачити з іншої гори або побачить хтось інший. Ця притча введена в практику міжнародного менеджменту Р. Кантер для усвідомлення загроз від невидимих суперників – невідомих конкурентів, що діють у всьому світі в інших галузях, однак володіють належними технологіями і можуть увійти в нашу галузь. На думку Р. Кантер, “виробники стурбовані видимими помилками; клієнтів втрачають через помилки невидимих”.
Двозначність контролю – спірність причин незадовільних результатів роботи підрозділу, що були виявлені в процесі контролю.
Дискримінація – проведення відмінностей між різними людьми в процесі їхньої діяльності за непрофесійними критеріями: стать, раса, вік, національність, вірування, стан здоров’я і т. ін., що не мають відношення до виконання ними своїх службових обов’язків.
Дискримінація позитивна (перевернута) – надання певних переваг тим чи іншим соціальним групам, що постраждали в минулому від дискримінації, шляхом надання пільг у найму на роботу, призначення на посади представників цих груп навіть у випадках, коли є кваліфікованіші кандидати.
Зарубіжний бізнес Означає для національної компанії сукупність операцій за кордоном в одній або кількох країнах
Звичайне право Являє собою таку правову систему, що грунтується на традиції, прецеденті, звичаях, а ключову роль у тлумаченні законів відіграють суди.
Золоті парашути – система заохочення головних керуючих міжнародних корпорацій, згідно з якою вищі керівники при звільненні з посади отримують винагороду в розмірі потроєної суми річних окладів та премій, а також можливість повністю реалізувати всі свої опціони на придбання акцій незалежно від термінів і умов їх надання.
Закон єдиної ціни – продаж ідентичних продуктів у різних країнах за однакову ціну, якщо вона виражена в одній і тій самій валюті.
Зворотні вертикальні прямі іноземні інвестиції – одна з форм вертикальних прямих іноземних інвестицій, коли міжнародна корпорація вкладає кошти в такі галузі зарубіжних країн, які забезпечують вхідні ресурси для виробництва у країні походження.
Зустрічна закупівля – експортна угода, що містить зобов’язання фірми-продавця використати частину виручки на придбання товарів країни-імпортера, запропонованих партнером.
Европейсько-японська система обліку – система бухгалтерського обліку як один з варіантів організації бухгалтерського обліку, що орієнтований на підтримку тісних відносин і взаємозв’язку бізнесу з банками, які задовольняють значну частку його потреб у капіталі.
Експорт Є найпростішою формою міжнародного бізнесу і являє собою продаж товарів (послуг) в інші країни.
Експатріанти – частина працівників міжнародних корпорацій, які є громадянами країни походження і працюють у відділеннях, розташованих в інших країнах.
Екстерналії – “переливи” знання.
Ефект Фішера – взаємозв’язок номінальної відсоткової ставки, з одного боку, та реальної відсоткової ставки і очікуваних темпів інфляції в одній країні – з іншого.
Еклектична парадигма Данінга – положення про доцільність спрямування прямих іноземних інвестицій для створення виробничих потужностей там, де зовнішні активи у вигляді ресурсів країни поєднуються з унікальними активами фірми.
Екологічний менеджмент – система управлінських інструментів, що регулюють вплив діяльності організації на навколишнє середовище.
Еколометрика – перетворення екологічних вимог суспільства на універсальну мову кількісних показників діяльності корпорації, що використовуються в практиці прийняття і реалізації управлінських рішень.
Економічне середовище міжнародного менеджменту Являє собою сукупність економічних відносин і ресурсів країн-господарів, що визначають можливості започаткування і розвитку відділень транснаціональних корпорацій у цій країні.
Експортно-імпортні операції – комерційна діяльність, пов’язана з купівлею-продажем товарів (послуг, робіт) і вивезенням їх за кордон чи ввезенням їх з-за кордону.
Електронна демократизація – розширення можливостей спілкування влади з народом шляхом використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
Етика бізнесу – система моральних зобов’язань розрізняти і враховувати в процесі прийняття рішень правильні і помилкові поведінку і вчинки.
Етноцентризм Означає підпорядкування зарубіжних операцій внутрішнім операціям.
Ефект маховика – концепція вдосконалення компаній, запропонована Дж. Коллінзом. Включає чотири стадії: рух вперед відповідно до концепції “їжака”, досягнення конкретних результатів, докладання співробітниками більших зусиль завдяки натхненню від цих результатів, розгін маховика.
Євроакції – акції міжнародних корпорацій, що перебувають у лістингу і в обігу на зарубіжних щодо материнської країни біржах і фондових ринках.
Євробонди – зобов’язання, деноміновані у валютах країн, що відрізняються від валюти тієї країни, в якій вони продаються.
Євровалюта – валюта, вкладена в банк за межами країни-емітента.
Єврокредит – кредит, наданий в євровалюті.
Єврооблігація – облігація, продана в іншій державі, але не в державі, у валюті якої вона деномінована.
Інвестиційний аналіз – різновид аналізу, що використовується інвестиційними компаніями для виявлення найбільш привабливих активів для вкладення коштів і засобів усунення впливу змін валютних курсів та уникнення інших ризиків.
Інвестиційні стимули – мотиви, що спонукають міжнародні корпорації до зарубіжного інвестування; пов’язані з політикою і діями приймаючого уряду у формі податкових пільг, тарифних по-ступків і субсидій.
Індекс інституційної якості Кауфмана-Крейда-Зойдо-Лоба-тона-Ведера Визначається за 300 показниками економічного розвитку, що зведені в 6 груп і змінюються в межах від (-25) до (+25).
Індекс лібералізації де Мело-Денізера-Гельба Грунтується на визначенні кумулятивного показника зменшення впливу держави на економічні процеси.
Індикатор структурних реформ ЄБРР Базується на середньому значенні 8 показників: приватизація і реструктуризація підприємств, лібералізація і конкуренція, реформа фінансового сектору та ін.
Інтерналізація Означає процес перетворення зовнішніх ринкових зв’язків на внутрішні (централізовано корпоративні) за умов більшої досконалості останніх.
Інтернаціоналізація бізнесу і менеджменту – це поєднання зусиль національних і міжнародних компаній різних країн у здійсненні різноманітних ділових операцій.
Кайзен – японський термін, що означає організацію,
Кейрецу – багатогалузеві корпорації Японії, в яких існують давні численні тісні виробничі зв’язки і партнерські відносини між головною компанією і постачальниками.
Керівництво – вплив керівника на ділову поведінку підлеглих в інтересах успішного вирішення поставлених перед ними завдань.
Кластер – це група країн переважно одного географічного регіону, яким притаманні загальні форми економічних відносин і однотипна соціально-культурна складова менеджменту міжнародних корпорацій, що мають походження з країн цього кластера.
Критерій самосприйняття – це неусвідомлене сприйняття інших культурних цінностей через власні цінності, що є основною причиною виникнення проблем здійснення бізнесу за кордоном.
Компонентні технології Сенге – сукупність п’яти напрямів діяльності самонавчальної організації: системне мислення, загальне бачення, ментальні моделі, командне навчання та індивідуальна майстерність.
Корпоративна культура – одна з ключових характеристик ділової поведінки працівників організації, яка включає загальні цінності, норми поведінки і символічні дії.
Команда – група людей, які об’єднуються не службовими відносинами, а насамперед певними спільними проблемами і завданнями.
Комунікативні бар’єри – ускладнення в процесі комунікацій.
Комунікативні відстані – регламентоване у просторі розташування учасників комунікації.
Комунікації – обмін інформацією між відправником і отримувачем повідомлення.
Комунікації міжнародні – один з типів комунікацій, в яких відправник і отримувач повідомлення розташовані в різних країнах.
Комунікації приховані – один з типів комунікацій, що не потребує вичерпної формалізації; притаманний східним культурам.
Комунікації прозорі – один з типів комунікацій, що грунтується на вичерпному взаєморозумінні і притаманний західним культурам.
Компарабільність – можливість даних, результатів, спостережень, отриманих у процесі контролю, для подальших порівнянь, зіставлень, аналізу й обгрунтування висновків.
Контролінг – система інформаційного забезпечення орієнтованих на результат функцій планування, регулювання і моніторингу подій на підприємстві і взаємозв’язку з функціями інтегрування, організації та координування на базі системи показників виробничого, фінансового та управлінського обліку (пов’язаних з банком даних, моделей і знань).
Контроль – процес стеження за результатами діяльності окремих працівників.
Контроль за результатами – один з видів контролю, ключовою особливістю якого є стеження за результатами (а не процесами) тих чи інших видів діяльності.
Контроль культурний – один з видів контролю, в основі якого лежить дотримання працівниками компанії вимог корпоративної культури.
Контроль непрямий – різновид контролю, коли вимірювання виконання здійснюється опосередковано, наприклад через звіти, повідомлення.
Контроль особистий – один з типів контролю, коли стан виконання встановлюється особисто контролером (керівником).
Контроль прямий – один з видів контролю, коли рівень виконання відбувається безпосередньо на місці здійснення операцій за допомогою адекватних показників.
Клірингова угода – договір між двома державами про обмін товарами між ними протягом визначеного терміну і оплату в клірингових валютах центральними банками країн-партнерів.
Коносамент – Товарно-розпорядчий документ, що видається перевізником товару експортерові і виконує функцію контракту на перевезення вантажу та засвідчує перехід відповідальності за вантаж до перевізника.
Культура. Під культурою розуміють домінуючу в суспільстві систему цінностей, вірувань, звичаїв і установок. Кожне суспільство має свою культуру, яка вливає на стиль повсякденного життя. Взагалі культура – це набуті знання, які використовуються людьми для пояснення досвіду і загальної суспільної поведінки. Ці знання формують цінності, створюють позиції і впливають на поведінку.
Культура колективної дисципліни – тип корпоративної культури, що грунтується на груповій звітності і відповідальності.
Культурні бар’єри – ускладнення в міжнародних комунікаціях, що виникають внаслідок приналежності відправника і отримувача повідомлення до різних національних культур.
Лайкерта система – чотири типи управління, що виокремлюються за критеріями характеру відносин між керівником і підлеглими, зокрема довіри, участі у прий.
Лідерство – вплив керівників на підлеглих, який досягається без використання інструментів влади завдяки винятковим особистим якостям.
Ліцензування Означає передачу прав інтелектуальної власності партнеру з іншої країни на умовах отримання певних доходів.
Локальне складання і продаж – експорт з материнської країни або третіх країн до країни-господаря комплектуючих деталей чи вузлів з подальшим складанням на місці на власному чи орендованому підприємстві готової продукції з наступними продажами як у приймаючій країні, так і третіх країнах.
Локальне складування і продаж Означає завезення великих партій товарів на спеціальні склади в країні-господарі з подальшим продажем товарів з цього складу-магазину.
Мак-Грегора теорії “Х”, “У” – концепції протилежної поведінки людей, які без ініціативи працюють лише заради винагороди (“Х”) або ж робота приносить їм задоволення і вони працюють творчо і відповідально (“У”).
Матрична структура – це одна з тимчасових структур, у межах якої члени сформованої групи відповідають і перед керівником проекту за своєчасність виконання своїх завдань (складових елементів проекту), і перед керівником свого постійного підрозділу за методику і якість роботи.
Менеджмент Являє собою процес проектування і утримання середовища, в якому індивідуальності, що працюють разом у групах, продуктивно досягають обраних цілей.
Міжнародна організація – це координоване об’єднання, в якому материнська компанія передає до закордонних ринків знання, компетенції і досвід.
Міжнародний бізнес Являє собою сукупність ділових операцій, пов’язаних з перетинанням національних кордонів і рухом товарів, послуг, капіталів, працівників; трансфером технологій, інформації і даних, і навіть керівництво виконавцями.
Міжнародний менеджмент (ММ) – особливий вид менеджменту, головними цілями якого є формування, розвиток і використання конкурентних переваг фірми за рахунок можливостей ведення бізнесу в різних країнах і відповідного використання економічних, соціальних, демографічних, культурних та інших особливостей цих країн і міждержавної взаємодії.
Міжнародна альянсова мережа – об’єднання трьох або більше транснаціональних корпорацій, пов’язаних між собою формальними і неформальними угодами про співробітництво.
Міжнародна дивізіональна структура – різновид організаційних структур транснаціональних корпорацій, що грунтується на наділенні основними повноваженнями зарубіжних відділень
Міжнародна організаційна структура – один з видів організаційних структур управління, що включає національні і зарубіжні підрозділи і притаманна транснаціональним корпораціям.
Міжнародні альянси – тривалі міжкорпоративні угоди щодо співробітництва транснаціональних корпорацій у певних сферах з метою досягнення спільних цілей, які включають спільне використання певних ресурсів і організаційних структур управління.
Міжнародні інтегровані структури – один з видів міжнародних галузевих чи міжгалузевих об’єднань, які включають як дочірні компанії, філії, представництва, так і асоційовані фірми, розташовані в різних країнах.
Міжнародний реінжиніринг – радикальна перебудова бізнесу в зарубіжних відділеннях і транснаціональній корпорації в цілому, спрямована на поліпшення якості продукції і рівня обслуговування, зниження витрат завдяки перенесенню управлінських дій з функцій на процеси і розширення командної роботи.
Міжнародний колектив – формальна чи неформальна група працівників транснаціональних корпорацій, яка включає представників різних національних культур.
Місцевий персонал – переважна частина працівників міжнародних корпорацій, яка є громадянами країн, в яких розташовані зарубіжні відділення.
Мультинаціональна організація – це децентралізоване об’єднання активів і відповідностей, які дозволяють враховувати місцеві відмінності в процесі здійснення зарубіжних операцій.
Міжнародне право Являє собою систему міжнародних правових актів, а також неписаних домовленостей, які регламентують міжнародний рух активів і захист прав та інтересів юридичних і фізичних осіб.
Міжнародне фінансове середовище – сукупність факторів, що впливають на рух грошових коштів у всіх валютах світу, та обмінні курси між ними.
Міжнародний банк – банк, що здійснює ділові операції у двох або більше країнах.
Міжнародний валютний ринок (ринок іноземних валют)
– частина міжнародного фінансового ринку, учасники якого здійснюють конвертацію однієї валюти в іншу відповідно до обмінного
Курсу.
Міжнародний ефект Фішера (відкрита умова Фішера) –
Взаємозв’язок між очікуваними змінами обмінного курсу та відмінностями відсоткових ставок обмінюваних валют.
Міжнародна зустрічна угода – взаємна угода між двома сторонами з різних країн про взаємну закупівлю товарів.
Міжнародний життєвий цикл продукту – сукупність послідовних фаз створення нового продукту і виведення його на внутрішні і зарубіжні ринки в поєднанні зі створенням відділень різного спрямування.
Міжнародний контракт купівлі-продажу – договір або ряд уніфікованих умов між суб’єктами господарювання різних країн, викладені в письмовій формі і сформульовані заздалегідь з урахуванням міжнародної торговельної практики після узгодження їх сторонами з урахуванням конкретної угоди.
Міжнародний лізинг – комплекс майнових та економічних відносин, що виникають між суб’єктами господарювання різних країн (виробником майна, лізингодавцем, лізингокористувачем та ін.) з приводу придбання у власність цього майна й подальше його тимчасове використання і володіння за визначену плату.
Міжнародний ринок інвестицій – сукупність економічних відносин між учасниками міжнародного бізнесу, що пропонують інвестиції або потребують їх.
Міжнародні інвестиційні компанії – фінансові посередники міжнародного бізнесу, що акумулюють кошти фізичних і юридичних осіб і розміщують їх у різних країнах з метою отримання доходів.
Міжнародні інвестиційні проекти – сукупність взаємозв’язаних дій, спрямованих на досягнення пріоритетних цілей міжнародних корпорацій шляхом розміщення в інших країнах прямих чи портфельних інвестицій.
Міжнародні інвестиційні ризики – ймовірність отримання збитків інвесторами внаслідок непередбачених змін середовища в приймаючих країнах, на фондових ринках і валютних курсів.
Міжнародні інвестиції – вкладення вільних у даний момент коштів учасників бізнесу однієї країни в майнові цінності, цінні папери іншої країни з метою отримання доходу в майбутньому.
Міжнародні фонди – інвестиційні компанії, портфель яких містить активи багатьох країн усіх частин світу.
Міжнародна ділова етика – різновид етики, що грунтується на дотриманні міжнародних нормативно-правових актів, традицій та звичаїв.
Міжнародна допомога – матеріальні, фінансові, інформаційні ресурси, що надаються безкоштовно або на пільгових умовах міжнародними організаціями чи корпораціями окремим країнам або регіонам для розв’язання невідкладних проблем чи прискорення їх соціально-економічного розвитку.
Міжнародна корупція – Підкуп міжнародними корпораціями, урядовими і неурядовими організаціями інших країн посадових осіб органів державної влади й управління приймаючих країн з метою прийняття рішень на користь цих організацій.
Міжнародна мережа екологічного менеджменту – всесвітній союз некомерційних ділових асоціацій у галузі екологічного менеджменту і сталого розвитку.
Міжнародна репутація фірми – громадська думка в двох або біль ше країнах про діяльність міжнародної компанії.
Міжнародний діловий етикет – встановлений міжнародними традиціями порядок поведінки, форм спілкування, яких дотримуються в офіційних відносинах учасники міжнародного бізнесу.
Міжнародні принципи корпоративної соціальної відповідальності – основоположні правила ведення бізнесу, яких неухильно дотримуються транснаціональні корпорації по всьому світу.
Міжнародні стандарти екологічного менеджменту ЇЯО-14000 – система вимог д
(1 votes, average: 5,00 out of 5)