Міжнародні економічні відносини – Амеліна І. В. – 5. Інформаційні послуги
Сучасний етап розвитку економіки обумовив зростання потреб в інформації, тому що інформація все більше відіграє роль виробничого фактора та стратегічного ресурсу.
Інформація – це дані, адаптовані для конкретних людей, цілей, проблем та ситуацій.
Вся сукупність інформації може бути поділена на 3 види:
– інформація, яка правильно відображає дійсність і є необхідною для прийняття конкретного рішення;
– інформація, яка неправильно відображає дійсність (неточна, неповна або вигадана);
– інформація, в якій немає необхідності в даній ситуації, тобто яка або не має відношення до справи, або є надлишковою.
Виділяється декілька характеристик якісної інформації:
O невигаданість;
O точність;
O повнота;
O ясність;
O відсутність надлишкових даних;
O вірність припущень;
O правильність узагальнень.
Інформація може приймати різноманітні форми, в залежності від глибини зіставлення даних.
Документована інформація, яка підготовлена відповідно до потреб користувачів і призначена (або застосовується) для їх задоволення, є інформаційним продуктом.
Інформаційна послуга – діяльність щодо забезпечення споживачів інформаційними продуктами.
Ринок інформаційних послуг – сукупність економічних, правових і організаційних відносин з продажу і купівлі інформаційних продуктів та послуг, які складаються між їх постачальниками і споживачами.
В інформаційний ринок входять ділова, правова, екологічна, медична й інша інформація, інформація для фахівців і масова споживча інформація.
Світовий ринок інформаційних послуг підкоряється загальним законам конкурентної боротьби між сотнями тисяч взаємодіючих на цьому ринку суб’єктів.
Ринок інформаційних послуг зазвичай поділяється на:
– глобальний (загальнопланетарний);
– міжнародний (охоплює групи країн);
– національний (телебачення, радіомовлення й інші засоби масової інформації);
– регіональний (теле – і радіопередачі у визначеному регіоні);
– локальний (місцеве радіомовлення, місцеві газети і журнали);
– крапковий (інформаційні мережі в навчальних закладах, наукових установах, бібліотеках, музеях і т. п.).
Приблизно 3/4 сучасного світового ринку інформаційних послуг припадає на операції п’яти економічно найбільш розвинених країн. При цьому частка США на світовому ринку інформаційних послуг складає понад 50 %, що значно більше частки цієї країни, наприклад, у світовій торгівлі (12 %). На другому місці знаходиться Японія, обсяг операцій купівлі-продажу інформаційних послуг у якій наближається до 10 % світового ринку. Третє місце займає Великобританія. В усіх перерахованих країнах основу ринку складають власне інформаційні послуги.
Ринок інформаційних послуг характеризується: з одного боку, попитом громадськості, підприємств і державних установ, а з іншого боку, пропозицією послуг державних установ, підприємств із змішаним капіталом та приватних організацій і осіб. Діяльність приватних інформаційних фірм регулюється попитом і ефективністю пропозиції. Розвиток і надання інформаційних послуг, включаючи дослідження, розробки і консультування, які фінансуються державою, відбувається за межами пропозиції і попиту, керованих інформаційним ринком. Інформаційні служби державних установ намагаються орієнтуватися на існуючий попит, який не представляє інтересу для приватних інформаційних підприємств і тому не веде до пропозиції ними інформаційних продуктів і послуг.
На думку американських аналітиків, які досліджували державний і змішаний сектори, перший не є конкурентоспроможним в силу централізованого управління, відсутності розвинутої системи зв’язку зі споживачами й ін.
Змішаний сектор надає користувачам широкий спектр інформаційних продуктів і послуг і гнучко реагує на зміни попиту.
Основні споживачі інформації відрізняються завданнями, які вирішуються з використанням інформаційних послуг.
Підприємства вдаються до цих послуг головним чином з метою оптимізації управлінської діяльності, розробки торгово-економічної стратегії і довгострокових програм розвитку виробництва.
Об’єктивне зростання інформаційних потреб пов’язано із загальним підвищенням складності управління і з необхідністю обгрунтовано аргументувати запропоновані заходи, користуючись інформацією прогнозного характеру.
Споживачами більшості видів інформаційних послуг можуть бути як безпосередні споживачі, так і спеціалізовані інформаційні органи, для яких ці послуги виступають предметом праці і напівфабрикатом при підготовці власних інформаційних послуг.
Телекомунікації.
Під Телекомунікаційними послугами Маються на увазі будь-які послуги з передачі інформації за допомогою електромагнітних випромінювань (наприклад послуги телефонного зв’язку), в тому числі передача телевізійних і радіопрограм в ефір.
У багатьох країнах надання таких послуг іноземними підприємствами підпадає під цілий ряд жорстких обмежень. В основі такого підходу лежить низка причин:
1) у багатьох країнах держава традиційно володіла, контролювала і регулювала всі аспекти телекомунікацій, включаючи телефонний зв’язок, радіо, телебачення тощо. Вплив фінансових інтересів бюрократичних і комерційних структур призводить до того, що держави часто намагаються максимально обмежити або виключити доступ іноземних підприємств на ринок цих послуг;
2) у деяких випадках держави, громадські організації побоюються посилення іноземного культурного впливу;
3) деякі держави бояться, що іноземні підприємства, які поширюють теле – і радіопередачі на їхній території, будуть надавати фальсифіковані (на їхню думку) відомості й маніпулювати суспільною думкою.
Держави можуть обмежувати іноземну участь на ринку:
– забороняючи іноземним підприємствам контролювати вітчизняні об’єднання або обмежуючи це право (наприклад, забороняючи володіти значною часткою акцій таких підприємств);
– забороняючи або обмежуючи участь іноземних підприємств. Такі обмеження можуть носити найрізноманітніші форми, що пов’язано з особливостями самих телекомунікаційних послуг (наприклад, цензура, хоча її основу можуть складати політичні та інші “некомерційні” мотиви (суспільна мораль), також може обмежувати торгівлю телекомунікаційними послугами);
– забороняючи або обмежуючи показ реклами, розробленої закордоном.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)