Міжнародні економічні відносини – Амеліна І. В. – 3. Форми МЕВ
1. Міжнародна торгівля – Обмін товарами і послугами між країнами, включає вивіз (експорт) і ввезення (імпорт).
2. Міграція робочої сили – переміщення осіб найманої праці між країнами і перерозподіл робочої сили між сферами світового господарства.
3. Міжнародні валютно-фінансові відносини – система валютних платіжних розрахунків між країнами.
4. Міжнародні валютно-кредитні відносини – стосунки між кредиторами і позичальниками різних країн.
5. Міжнародна виробнича співпраця і інвестиційна діяльність – Проявляється в міжнародній спеціалізації і кооперації виробництва і залученні іноземних капіталів у розвиток економіки. Основні форми – ТНК і спільні підприємства.
6. Міжнародна співпраця у сфері послуг – це міжнародні відносини, де основним товарним об’єктом є різні види послуг.
Світовий обсяг експорту послуг в 2011 р. склав 8295 млрд. дол.
7. Міжнародна науково-технічна співпраця – це стосунки з обміну результатами науково-дослідних і науково-конструкторських робіт і спільному їх проведенню країнами.
8. Міжнародні транспортні відносини – це відношення щодо переміщення (перевезення) вантажів і людей з однієї країни в іншу.
Ядром сучасних МЕВ виступає Міжнародна економічна діяльність Економічних суб’єктів, насамперед, підприємств. Діяльність останніх спрямована на отримання певних економічних результатів, передусім прибутку.
Є підприємства, діяльність яких переважно зорієнтована на національний ринок. Зовнішньоекономічні зв’язки для таких підприємств у системі пріоритетів їх діяльності мають другорядне значення. Інші підприємства розглядають зовнішньоекономічну діяльність як необхідний фактор свого ефективного функціонування. Деякі з них орієнтацію на світовий ринок вважають вихідним принципом своєї діяльності. І, нарешті, існують фірми, які “працюють” виключно на зовнішній ринок.
Діяльність підприємств на міжнародному ринку здійснюється в таких формах:
1. Експорт та імпорт товарів та послуг.
Це є часто першою зовнішньоекономічною операцією фірми. Ця операція передбачає, як правило, мінімальні зобов’язання і найменший ризик для виробничих ресурсів фірми, вимагає порівняно невеликих видатків. Наприклад, фірми можуть збільшувати експорт продукції шляхом завантаження своїх надлишкових потужностей, що робить мінімальною потребу в додаткових капіталовкладеннях.
2. Контрактні, коопераційні угоди (ліцензування, франчайзинг).
При ліцензуванні фірма (ліцензіар) вступає у відносини із зарубіжною фірмою (ліцензіатом), пропонуючи права на використання виробничого процесу, товарного знаку, патенту, ноу-хау в обмін на ліцензійну плату.
Франчайзинг – один із способів кооперації (насамперед міжнародної) зі збуту товарів і послуг достатньо відомої фірми, (франчайзера) через спеціально створену за її участю збутову організацію, (франчайзі) завдяки праву використання франчайзі товарного знаку і ноу-хау франчайзера.
Так, відомий виробник копіювальної техніки компанія “Ксерокс”, маючи надійну репутацію, створює в різних країнах мережу збутових підприємств для спільного просування на ринок різних послуг із копіювання друкованих матеріалів. “Ксерокс” вимагає від національних партнерів суворого виконання технології надання послуг; фінансує купівлю або оренду партнерами приміщень; навчає місцевий персонал; контролює належне використання партнерами фірмової назви.
Франчайзинг товарів та послуг використовують такі відомі фірми: McDonald’s Corporation, Singer Corporation, The Coca-Cola Company, Hilton Worldwide. Найбільше застосування франчайзинг має у сфері послуг: туризмі, сервісі побутової техніки, системі швидкого харчування, авторемонтні.
Часто підприємства купують іноземні ліцензії та звертаються до франчайзингу після того, як вони досягли успіхів в експорті своєї продукції на зовнішньому ринку.
3. Господарська діяльність закордоном
(Науково-дослідницькі роботи, банківські операції, страхування, підрядне виробництво, оренда). Підрядне виробництво передбачає укладання фірмою контракту із зарубіжним виробником, що може виготовляти товари, реалізацією яких може займатися вказана фірма. Оренда передбачає надання орендодавцем в тимчасове користування орендарю майна за узгоджену орендну плату на певний термін з метою одержання комерційної вигоди.
Номенклатура товарів, що здаються в оренду, є досить широкою: легкові та вантажні автомобілі, літаки, танкери, контейнери, комп’ютери, засоби зв’язку, стандартне промислове обладнання, склади, тобто рухоме і нерухоме майно, яке відноситься до основних засобів.
4. Портфельне і пряме інвестування закордоном.
Інвестиційна діяльність закордоном може бути пов’язана зі створенням підприємством власної виробничої філії; вкладанням коштів в акції існуючої зарубіжної фірми; інвестуванням у нерухомість, державні цінні папери.
Вищенаведена класифікація форм міжнародної підприємницької діяльності досить умовна. Наприклад господарська діяльність закордоном (3) практично завжди супроводжується надходженням туди інвестицій (4).
(2 votes, average: 3,00 out of 5)