Міжнародні економічні відносини – Амеліна І. В. – 3. Показники кон’юнктури світових товарних ринків

Кон’юнктура товарного ринку – це економічна ситуація на ринку, співвідношення попиту і пропозиції на товари та послуги. Показники у окремих сферах:

1. Виробництво:

– обсяги та динаміка виробництва товару;

– головні країни-виробники товару;

– поява нових товарів;

– удосконалення існуючих товарів;

– завантаження виробничих потужностей;

– динаміка капітальних вкладень до галузі;

– рух портфеля замовлень;

– чисельність зайнятих у галузі.

2. Попит та пропозиція:

– обсяги, динаміка і структура споживання;

– якісні характеристики товару;

– обсяги і рух товарних запасів;

– платоспроможність населення.

3. Торговельно-економічні показники:

– динаміка товарообігу;

– структура товарообігу;

– головні країни експортери та імпортери товару;

– нові методи торгівлі.

4. Ціни:

– динаміка цін у країнах-виробниках і країнах-споживачах;

– динаміка експортних цін;

– вплив інфляції на ціни;

– зміна цін на сировину і напівфабрикати;

– вплив монополій на рівень ринкових цін;

– державне регулювання ціноутворення.

4. Ціноутворення на світовому ринку

Формування світової ціни здійснюється на основі дії закону вартості: відбувається прирівнювання національних витрат праці на виробництво товару до суспільно необхідних.

Світові ціни – це домінуючий рівень цін на світових товарних ринках у кожний конкретний період часу.

Ознаки світової ціни

– за нею здійснюються великі комерційні експортно-імпортні угоди;

– платежі здійснюються у вільноконвертованій валюті;

– усі торговельні угоди здійснюються у великих центрах міжнародної торгівлі.

Ціноутворюючі фактори

– ціна виробництва товару;

– співвідношення попиту та пропозиції;

– механізм регулювання цін;

– стан грошової системи.

Рівні світових цін

– високий – ціни СПОТ;

– середній – ціни клірингових розрахунків;

– низький – ціни за програмами допомоги.

Світові ціни за інформаційними джерелами

– довідкові (у бюлетенях, каталогах, прейскурантах, журналах, газетах, пропонуються продавцями, а не конкретних угод);

– ціни аукціонів (у бюлетенях аукціонів, газетах);

– ціни статистики (у статистичних збірниках зовнішньої торгівлі відбивають ціни товарної групи);

– біржові котирування (у біржових відомостях, відбивають реальні ціни на біржах, є еталоном для встановлення світових цін);

– ціни фактичних угод (комерційна таємниця торговельних угод).

5. Види і форми міжнародної торгівлі

Види міжнародної торгівлі – це диференціація світового ринку товарів та послуг в залежності від певного критерію.

1. За критерієм об’єкту

– торгівля сировиною;

– торгівля напівфабрикатами;

– торгівля паливом;

– торгівля продовольчими товарами;

– торгівля готовими виробами:

– виробничого призначення;

– широкого вжитку;

– торгівля послугами:

– виробничими;

– транспортними;

– консультаційні;

– консигнаційні;

– посередницькі;

– туристичні;

– маркетингові та ін.;

– продукція інтелектуальної праці:

– патенти і ліцензії;

– інжинірингові послуги.

2. За критерієм взаємодії суб’єктів МТВ

– традиційна торгівля;

– торгівля кооперованою та спеціалізованою продукцією;

– зустрічна торгівля.

3. За критерієм регулювання

– звичайна міжнародна торгівля;

– дискримінаційна МТ;

– преференційна МТ;

– у режимі найбільшого сприяння.

Форми міжнародної торгівлі – це методи реалізації товарів на міжнародному ринку:

1. Торгівля напряму – без використання послуг посередників, виділяють:

– внутрішньо-фірмова МТ;

– зустрічна МТ.

2. Торгівля через посередників.

Види посередників:

– прості посередники;

– повірені посередники;

– комісіонери;

– консигнатори;

– агенти;

– збутові посередники;

– дилери.

Організаційні форми посередників:

– міжнародні товарні біржі;

– міжнародні аукціони;

– міжнародні торги (тендери);

– міжнародні ярмарки та виставки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

Міжнародні економічні відносини – Амеліна І. В. – 3. Показники кон’юнктури світових товарних ринків