Міжнародні економічні відносини – Амеліна І. В. – 3. Показники кон’юнктури світових товарних ринків
Кон’юнктура товарного ринку – це економічна ситуація на ринку, співвідношення попиту і пропозиції на товари та послуги. Показники у окремих сферах:
1. Виробництво:
– обсяги та динаміка виробництва товару;
– головні країни-виробники товару;
– поява нових товарів;
– удосконалення існуючих товарів;
– завантаження виробничих потужностей;
– динаміка капітальних вкладень до галузі;
– рух портфеля замовлень;
– чисельність зайнятих у галузі.
2. Попит та пропозиція:
– обсяги, динаміка і структура споживання;
– якісні характеристики товару;
– обсяги і рух товарних запасів;
– платоспроможність населення.
3. Торговельно-економічні показники:
– динаміка товарообігу;
– структура товарообігу;
– головні країни експортери та імпортери товару;
– нові методи торгівлі.
4. Ціни:
– динаміка цін у країнах-виробниках і країнах-споживачах;
– динаміка експортних цін;
– вплив інфляції на ціни;
– зміна цін на сировину і напівфабрикати;
– вплив монополій на рівень ринкових цін;
– державне регулювання ціноутворення.
4. Ціноутворення на світовому ринку
Формування світової ціни здійснюється на основі дії закону вартості: відбувається прирівнювання національних витрат праці на виробництво товару до суспільно необхідних.
Світові ціни – це домінуючий рівень цін на світових товарних ринках у кожний конкретний період часу.
Ознаки світової ціни
– за нею здійснюються великі комерційні експортно-імпортні угоди;
– платежі здійснюються у вільноконвертованій валюті;
– усі торговельні угоди здійснюються у великих центрах міжнародної торгівлі.
Ціноутворюючі фактори
– ціна виробництва товару;
– співвідношення попиту та пропозиції;
– механізм регулювання цін;
– стан грошової системи.
Рівні світових цін
– високий – ціни СПОТ;
– середній – ціни клірингових розрахунків;
– низький – ціни за програмами допомоги.
Світові ціни за інформаційними джерелами
– довідкові (у бюлетенях, каталогах, прейскурантах, журналах, газетах, пропонуються продавцями, а не конкретних угод);
– ціни аукціонів (у бюлетенях аукціонів, газетах);
– ціни статистики (у статистичних збірниках зовнішньої торгівлі відбивають ціни товарної групи);
– біржові котирування (у біржових відомостях, відбивають реальні ціни на біржах, є еталоном для встановлення світових цін);
– ціни фактичних угод (комерційна таємниця торговельних угод).
5. Види і форми міжнародної торгівлі
Види міжнародної торгівлі – це диференціація світового ринку товарів та послуг в залежності від певного критерію.
1. За критерієм об’єкту
– торгівля сировиною;
– торгівля напівфабрикатами;
– торгівля паливом;
– торгівля продовольчими товарами;
– торгівля готовими виробами:
– виробничого призначення;
– широкого вжитку;
– торгівля послугами:
– виробничими;
– транспортними;
– консультаційні;
– консигнаційні;
– посередницькі;
– туристичні;
– маркетингові та ін.;
– продукція інтелектуальної праці:
– патенти і ліцензії;
– інжинірингові послуги.
2. За критерієм взаємодії суб’єктів МТВ
– традиційна торгівля;
– торгівля кооперованою та спеціалізованою продукцією;
– зустрічна торгівля.
3. За критерієм регулювання
– звичайна міжнародна торгівля;
– дискримінаційна МТ;
– преференційна МТ;
– у режимі найбільшого сприяння.
Форми міжнародної торгівлі – це методи реалізації товарів на міжнародному ринку:
1. Торгівля напряму – без використання послуг посередників, виділяють:
– внутрішньо-фірмова МТ;
– зустрічна МТ.
2. Торгівля через посередників.
Види посередників:
– прості посередники;
– повірені посередники;
– комісіонери;
– консигнатори;
– агенти;
– збутові посередники;
– дилери.
Організаційні форми посередників:
– міжнародні товарні біржі;
– міжнародні аукціони;
– міжнародні торги (тендери);
– міжнародні ярмарки та виставки.