Міжнародні економічні відносини – Амеліна І. В. – 3. Економічні закони і принципи розвитку МЕВ
Основні економічні закони розвитку МЕВ і світового господарства:
1. Закон вартості – це об’єктивний економічний закон товарного виробництва, згідно з яким обмін товарів здійснюється на засадах суспільно необхідних витрат праці, це закон еквівалентного (рівноцінного) обміну товарів. Різниця між інтернаціональними і національними витратами складає величину економічної вигоди країни з більш продуктивною працею.
2. Закон попиту і пропозиції – чим більша пропозиція товарів, тим меншим є попит і нижчі ціни на товари, і навпаки.
3. Закон нерівномірного економічного розвитку. Форми прояву закону:
– нерівномірна участь країн у світовій торгівлі;
– поділ країн на експортерів та імпортерів різних рівнів;
– дискримінація окремих країн у світовій торгівлі.
4. Закон міжнародної конкуренції – обумовлює конкурентну боротьбу між суб’єктами СГ.
Цей закон потребує постійного удосконалення товарів і зменшення витрат на виробництво.
5. Закон інтернаціоналізації господарського життя – проявляється у посиленні економічної єдності і взаємозалежності між країнами у розвитку процесів глобалізації. Вимагає розвитку постійних і тісних зв’язків між суб’єктами СГ.
6. Закон міжнародного поділу праці – вищий ступінь поділу праці, пов’язаний з виходом останнього за межі господарства окремої країни; це спеціалізація та кооперація окремих країн, на виробництві окремих товарів, для обміну ними.
7. Закон міжнародної економічної інтеграції.
8. Закон пропорційності розвитку – існують структурні елементи і відповідне співвідношення між ними.
9. Закон відповідності продуктивних сил характеру розвитку виробничих відносин – рівень розвитку виробничих сил визначає форму розвитку виробничих відносин.
10. Закон зростання продуктивності праці – постійне скорочення витрат на виробництво одиниці продукції передбачає зростання виробництва.
11. Закон нагромадження – необхідність капіталізації частини доходів у цілях розвитку МЕВ. Проявляється в інвестиціях.
Загальні і спеціальні принципи розвитку МЕВ Відображають тенденції і особливості правового регулювання ЗЕД.
Загальні принципи МЕВ
1. Суверенітет – право на здійснення внутрішньої та зовнішньої політики окремими державами.
2. Мирного співіснування – право держав на мирне розв’язання суперечок.
3. Рівності.
4. Співробітництва держав з метою розвитку.
5. Невтручання – виключає можливість застосування тиску, різних економічних санкцій, введення обмежень.
6. Добросовісного виконання міжнародних зобов’язань.
7. Взаємної вигоди.
Спеціальні принципи МЕВ
1. Розвитку міжнародних економічних відносин – держави мають сприяти розвиткові МЕВ.
2. Юридичної рівності і недопущення економічної дискримінації прав – кожна країна має право на рівні умови в МЕВ.
3. Свободи вибору форм організації ЗЕД – держава лише регулює ЗЕД, відсутня монополія держави на ЗЕД.
4. Невід’ємного суверенітету держав з приводу їх ресурсів і економічної діяльності – право держав на володіння і використання своїх ресурсів.
5. Найбільшого сприяння – надання країною іншій країні пільгового режиму співробітництва.
6. Національного режиму при здійсненні МЕВ – прирівнювання прав іноземних суб’єктів ЗЕД до національних.
7. Однакові вимоги щодо виконання національного законодавства для всіх суб’єктів МЕВ.
Термінологічний словник
Відкритість економіки країни – взаємодія національної економіки із зовнішнім світом. Це поняття, яке протилежне категоріям “замкнутість національної економіки”, “самодостатність національного господарства”.
Рівень відкритості національної економіки залежить від характеру і величини обмежень, які заважають руху товарів, капіталів, робочої сили в країну та з країни.
Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності – процес зменшення або повної ліквідації різного роду обмежень та перешкод, які гальмують рух товарів, капіталів, послуг, робочої сили через кордон країни. Лібералізація, зокрема, призводить до посилення конкуренції між національними та зарубіжними виробниками.
Механізм МЕВ Включає правові норми та інструменти їх реалізації (міжнародні економічні договори, угоди, “кодекси”, хартії і т. д.), відповідну діяльність міжнародних економічних організацій, спрямовану на реалізацію цілей щодо розвитку МЕВ.
Міжнародна економіка – теорія, яка описує закономірності взаємодії економічних суб’єктів різних країн.
Міжнародні економічні відносини – торговельні, валютно-фінансові та інші економічні відносини, які виникають між економічними суб’єктами різних країн.
Об’єкти МЕВ – це те, на що направлена господарська діяльність суб’єктів світового господарства.
Принципи організації міжнародних економічних відносин (МЕВ) – сукупність міжнародних правил поведінки учасників МЕВ (суверенітет, взаємна вигода, добросовісне виконання міжнародних зобов’язань тощо).
Рівні МЕВ – форми зв’язків між суб’єктами МЕВ, які розрізняються між собою тривалістю, інтенсивністю взаємодії (економічні контакти, взаємодія, співробітництво, міжнародна економічна інтеграція).
Суб’єкти МЕВ – це їх учасники, які здатні відносно незалежно діяти в міжнародному економічному середовищі з метою реалізації своїх переважно економічних інтересів.
Суб’єктами МЕВ є: домогосподарства та окремі фізичні особи, підприємства, держава і державні органи, міжнародні організації та інтеграційні об’єднання.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)