Міжнародні економічні відносини – Амеліна І. В. – 6. Регулювання міжнародних торговельних відносин
Основні принципи регулювання МТВ
1. Протекціонізм – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом збільшення кількості обмежень у торгівлі.
Види протекціонізму:
– вибірковий (селективний);
– колективний;
– прихований;
– монопольний.
2. Лібералізація – політика, направлена на відкриття внутрішнього ринку для іноземних конкурентів шляхом зниження кількості обмежень у торгівлі.
Форми лібералізації:
– здійснення вільної торгівлі, тобто без втручання держави у розвиток торговельних відносин між суб’єктами світового господарства;
– застосування режиму найбільшого сприяння (режим РНС), тобто надання податкових, митних пільг для суб’єктів зовнішньоторговельних відносин.
Рівні регулювання МТВ
1. Фірмовий – це угоди між компаніями про розподіл ринків сировини, матеріалів, збуту товарів, сфер впливу, цінової політики.
2. Національний – зовнішня торгівля кожної країни здійснюється у відповідності до національно-правового забезпечення регулювання ЗЕД.
3. Міжнаціональний – це укладання відповідних угод між державами, групами держав.
4. Наднаціональний – реалізація стратегії світової спільноти або заходи з регулювання МТ шляхом створення міжнародних спеціальних інституційних структур, відповідних угод.
Методи державного регулювання МТВ
1. Тарифне регулювання – збір коштів у вигляді податків, що сплачуються при перетині товаром митниці.
Єдиний митний тариф – систематизований перелік митних ставок на товари, які перетинають митний кордон.
Види мита
– адвалерне: нараховується у % до митної вартості;
– специфічне: нараховується на обсяг, вагу масу, тощо;
– комбіноване.
Види ставок мита
– повні;
– пільгові;
– преференційні.
Нетарифне регулювання.
Категорії методів нетарифного регулювання:
– методи, безпосередньо спрямовані на обмеження операцій з метою захисту національного виробництва;
– адміністративні формальності.
Термінологічний словник
Зовнішня торгівля (ЗТ) – обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами.
Міжнародна торгівля – сукупність зовнішньої торгівлі країн.
Міжнародна товарна біржа – постійно діючий оптовий ринок декількох країн, де укладаються угоди купівлі-продажу широкого асортименту сировинних і продовольчих товарів, що відповідають уніфікованій системі стандартних вимог до товарів.
Міжнародний аукціон – це спеціально організовані, періодично діючі в певних місцях ринки, на яких шляхом публічних торгів в завчасно обумовлені терміни та в спеціально визначеному місці проводиться продаж раніше оглянутих товарів, які переходять у власність покупця, який запропонував найвищу ціну.
Міжнародні торги Є методом міжнародної торгівлі, сутність якого полягає в конкурентному відборі зарубіжних постачальників і підрядників через організований товарний ринок шляхом залучення до певної, заздалегідь встановленої дати пропозиції від зарубіжних і національних постачальників та підрядників, проведення конкурсу (порівняння) представлених проектів (умов) та укладання контракту з тим з них, пропозиції якого найповніше задовольняють потреби і вимоги імпортерів-замовників.
Виставка – це показ, яким би не була його назва, основна мета котрого полягає в ознайомлені публіки шляхом демонстрації із засобами, які маються в розпорядженні людства, для задоволення його потреб, а також з метою сприяння прогресу в одній або кількох сферах діяльності або майбутніх перспектив.
Ярмарок – це міжнародна економічна виставка зразків, яка незалежно від її назви у відповідності з традиціями країни, на території якої він проводиться, являє собою великий ринок товарів широкого вжитку та /або обладнання, діє у визначені терміни протягом обмеженого періоду в одному і тому ж місті та на якій експонентам дозволяється представляти зразки своєї продукції для укладання торговельних угод у національному та міжнародному масштабах.
Міжнародна (світова) ціна – це грошовий вираз інтернаціональної вартості виробництва.
Мито – обов’язковий податок, що стягується митними органами при імпорті або експорті товару і є умовою імпорту або експорту.
Демпінг – засіб фінансової нетарифної торговельної політики, що полягає в просуванні товарів на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних цін нижче нормального рівня цін, існуючого в цих країнах.