Менеджмент туризму – Кіптенко В. К. – 2.2. Індустріальні відносини і менеджмент туризму
Промислові революції XVIII ст. супроводжувалися зростанням населення майже вдвічі, посиленням міграційних процесів, розвитком будівництва, збільшенням попиту на робочу силу. Поява потягів і розвиток залізниць особливо вплинули на розвиток туризму і зумовили необхідність управління цим явищем. Саме в цей період з’являються поняття “тур” і “туризм” у їх сучасному розумінні.
Виникнення ринку екскурсій, орієнтованого на утримувачів фондів і фінансистів, стимулювало створення туристичних підприємств і агентств. Однією з перших організованих подорожей називають перевезення англійським підприємцем Томасом Куком залізницею близько 600 осіб з метою прогулянки (червень 1840 p.). Він на пільгових умовах гуртом викупив квитки для Товариства тверезості для турподорожі потягом з Лейстера у Лафборо. Цього підприємця можна сміливо назвати першим менеджером у галузі туризму. З середини 1860-х років починає розвиватися туризм у Англії та Америці. Саме Т. Кук у 1865 р. організував туристичні подорожі з Америки до Англії, і з Англії до Америки. Туризм починає набувати міжнародного характеру. Яскравий опис цього феномену представлений Марком Твеном у пародії “Простаки за кордоном” (1869).
Швидкі темпи урбанізації і поява середнього класу створили сприятливі умови для розвитку туризму. Зростання потреб і можливостей проведення дозвілля зумовили формування індустрії відпочинку і розваг. Хоча кількість подорожей була значно меншою, ніж сьогодні, і подорожуючі часто самі організовували свій відпочинок, почала відчуватися реальна потреба в організаційній структурі, яка відповідала б за створення комплексу туристичних послуг.
У Росії туризм розвивався не менш швидкими темпами. Початком організованого туризму в цій країні багато хто вважає тур В. Генша, який у грудні 1777 р. у “Московських відомостях” опублікував запрошення “План пропонованої подорожі у чужі краї, створений за вимогою деяких осіб утримувачем благородного пансіону”. Росіянам було запропоновано взяти участь у груповій подорожі до однієї з країн Західної Європи.
У 1871 р. було відкрито турфірму “Акціонерне товариство Іматри”, яке вважається прообразом турфірми, що спеціалізувалася на обслуговуванні туристів у Росії.
Особливими рисами першого етапу розвитку туризму в Російській імперії є:
– елітарність подорожей;
– подорож стала необхідною умовою і засобом досягнення певної мети (торговельні справи, розширення світогляду, лікування, паломництво), а не самоціллю.
У другій половині XIX ст. (просвітницький і підприємницький етапи) особлива увага приділяється екскурсійній діяльності. В цей період набули популярності “Товариство любителів природознавства”, яке мало свої філії у декількох містах Російської імперії, в тому числі в Санкт-Петербурзі, Москві, Казані, Тифлісі, Єкатеринбурзі; “Кримський гірський клуб”, який діяв в Одесі; “Кавказьке гірське товариство” у П’ятигорську. Розвитку подорожей та екскурсій значною мірою сприяло Російське географічне товариство (1845) і Російське товариство туристів (1895), які, по суті, вважають першими організаторами туризму на території Російської імперії. З 1899 р. у Москві при Педагогічному товаристві працювала Комісія з організації загальноосвітніх екскурсій для учнів.
До кінця XIX ст. менеджмент туризму набув таких характерних рис:
– з’явилися організаційні структури управління туризмом;
– почалося структурне розширення мережі туристичних та екскурсійних маршрутів;
– почала вирішуватися проблема кадрового забезпечення туристичної індустрії.
Найбільша заслуга в розвитку уявлень про державне управління в період зародження індустріальних відносин належить Адаму Сміту. Він є не лише представником класичної політичної економії, а й спеціалістом у галузі управління, оскільки саме він уперше проаналізував різні форми поділу праці та охарактеризував обов’язки державовладця (володаря) та держави. В подальшому його ідеї про абсолютні переваги були розвинуті у концепціях про порівняльні переваги, фактори виробництва та їхнє співвідношення тощо.
У цей час з’являються і перші спроби виокремлення управлінської діяльності в самостійну сферу. Перших менеджерів здебільшого хвилювало питання ефективності виробництва (технічний підхід). Свою діяльність вони зосереджували на адаптації працівників. З цією метою розроблявся дизайн робочих місць, вивчалися витрати часу на різні операції тощо. Більшість дослідників того періоду вважали менеджмент мистецтвом. Таке розуміння пов’язане з фактом, що не всі працівники можуть бути керівниками. Є певні риси характеру та павички, притаманні успішним менеджерам. Саме тому вчені пропонували вивчати особистість, зважаючи на її характер. Стверджувалося, якщо встановити ці риси, то можна знайти людей, які такими якостями наділені. Результати досліджень свідчать, що визначити параметри менеджменту таким способом неможливо. Навіть така категорія як розум у деяких випадках може не мати первинного значення.
Контрольні запитання і завдання
1. Охарактеризуйте причини, які стали результатом промислових революцій XVIII ст. і зумовили зародження управлінської наукової думки.
2. Які суттєві риси визначають етап зародження індустріальних відносин у сфері туризму?
3. У чому полягає сутність характерних рис менеджменту туризму в XVIII-XIX ст.?
4. Які основні настанови мали перші “індустріальні” менеджери?
(2 votes, average: 3,50 out of 5)