Менеджмент туризму – Кіптенко В. К. – Конфесія

Релігійні туристи здійснюють тури, які відповідають їхнім переконанням і задовольняють пізнавальні та духовні інтереси відповідно до способу життя, віросповідання, можливостей реалізації обрядів і молитов. Віруючі, як правило, відмовляються від таких розважальних програм, як вар’єте, стриптиз-шоу, казино.

Дохід визначає вибір туристом рівня туристичного обслуговування і виду подорожі (на основі їхньої вартості і власних матеріальних можливостей). Забезпечені туристи висувають більше вимог до маршруту й комплексу послуг, можуть оплатити багато туристичних подорожей. Люди з низьким доходом здійснюють меншу кількість туристичних подорожей. Підвищення/зниження життєвого рівня змінює пріоритети у виборі туристичних маршрутів, послуг тощо.

Сімейний стан суттєво впливає на мотивацію вибору подорожі. За цією ознакою вирізняють такі категорії:

– діти дошкільного віку – здатні впливати на батьків у виборі країн, у яких були їх товариші;

– молодь – свобода від сім’ї дає можливість вирушати у тури, пов’язані з активним відпочинком;

– подружжя з дітьми, особи, які супроводжують дітей, – намагаються забезпечити відпочинок дитини, тому відносно обмежені у можливості вибору виду відпочинку і розваг;

– подружжя – як правило мають достатньо коштів для вибору бажаного виду відпочинку, оскільки не шукають собі партнера на період подорожі, надають пріоритет пляжному відпочинку.

Робота (її вид, характер, напруженість) безпосередньо впливає на формування мотивів подорожі, оскільки на роботі людина проводить значну частину часу; впливає на них і вид трудової діяльності (розумова або фізична) та трудовий колектив.

Відпустка

Її тривалість впливає на мотивацію подорожей і вибір туристичного продукту. Відсутність відпустки позбавляє людину можливості здійснювати тривалі тури, залишаючи для вибору лише маршрути вихідного дня.

Сучасні дослідження свідчать, що останнім часом виявляється тенденція до скорочення, до того швидкими темпами, часу відпустки. Спеціалісти вважають, що її тривалість у майбутньому може становити 3-4 дні, включаючи вихідні, але вона буде надаватися частіше. Люди все більше будуть намагатися провести такі відпустки у регіонах проживання, в одному часовому поясі, що може позначитися на розвитку міжнародного туризму. Саме тому виникла думка про існування нового споживача туристичних послуг, який має вищий рівень доходу, але менше часу, та вимогу до туристичних організацій розробляти нову маркетингову стратегію і новий туристичний продукт, високоефективні методи вибору й купівлі турпродукту без затримок і очікувань.

Стан здоров’я – фізична підготовка, імунітет, спортивні навички – значною мірою визначають вибір подорожі. Наприклад, той, хто страждає на морську хворобу не наважиться на морський круїз або яхтинг; страх висоти не дозволить людині здійснити сходження на гірську вершину тощо. Людина, яка має певну хворобу, намагається обирати подорож, яка дасть їй можливість лікування, оздоровлення, проходження різноманітних профілактично-оздоровчих процедур. Значна частина курортів пропонує такі послуги, що може суттєво впливати на рішення про подорож і купівлю туру.

Люди з обмеженими можливостями можуть становити особливий сегмент ринку туристичних послуг, якщо засоби й умови їх розміщення й обслуговування будуть відповідати їхнім специфічним вимогам. Дослідження підтверджують, що все більша кількість людей з обмеженими можливостями надає перевагу проведенню часу в подорожі і підтверджують це різницею в кількості ночівель поза домом родиною, в якій деякі члени мають обмеження, і сім’ями, де таких членів немає (табл. 3.2).

Таблиця 3.2. Кількість ночівель поза домом, % від загальної кількості туристів

Кількість ночівель

Родина

Має у складі членів з обмеженими можливостями

Не має у складі членів з обмеженими можливостями

1-3

37

42

4-6

24

31

7-9

15

15

10-12

5

5

13-15

7

3

16 і більше

1

4

Родини, які мають членів сім’ї з обмеженими можливостями, ретельно підходять до планування та вибору туристичної подорожі, враховують можливі труднощі й специфіку відпочинку. У світі є курорти, розраховані на обслуговування такої категорії туристів, наприклад, у Колорадо створено гірськолижний курорт зі спеціальними програмами для сліпих, людей із пошкодженнями рухового апарату тощо. Туристична індустрія пропонує спеціальні послуги для цього сегменту споживчого ринку, зокрема деякі авіакомпанії – спеціальні програми обслуговування, готелі – приміщення, побудовані з урахуванням такої специфіки, спеціальні сходи і ліфти, адаптовані для інвалідних візків, готельні номери з дистанційним електронним управлінням усією побутовою технікою тощо.

Є низка захворювань, які не виражені яскраво, але обмежують туристичну активність, проте, як правило, вони рідко враховуються працівниками сфери туризму (наприклад діабет, фобії). Менеджер турфірми повинен пам’ятати, що наявність у групі туристів з такими захворюванням може створити передумови для виникнення екстремальних ситуацій під час подорожі.

Для участі в турі високої категорії складності слід запроваджувати обмеження за віком і медичними показаннями, попередньо узгоджувати їх із лікарем і вимагати від туриста рекомендацію або дозвіл лікаря на участь у турі.

Чисельність туристичної групи визначає вид туру.

1. Індивідуальний тур, або мала група (до 10 осіб), передбачає найбільшу можливість урахування потреб туриста, високий ступінь самостійності. Участь у такому турі не потребує від туриста комунікабельності й уміння пристосовуватися до інтересів інших. Туроператор під час складання туру може врахувати побажання окремого туриста.

2. Група чисельністю 11-20 туристів характеризується середнім рівнем складності управління. Для неї підбирають маршрут і комплекс послуг, що відповідає інтересам більшості членів групи.

3. Група чисельністю 20-30 осіб погано управляється, оскільки її члени можуть виявляти дуясс різні вимоги до організації відпочинку. Для такої групи передбачають більш різноманітні можливості вибору туристичних послуг за їх змістом і рівнем цін.

Хоча участь у груповому турі обмежує індивідуальні вимоги, закликаючи пристосовуватися до загальних інтересів, однак це також дає можливість:

– уникнути негативних моментів під час відвідування незнайо – мого місця (незнання мови, географії, культури та звичаїв країни відвідування; страх загубитися, стати жертвою нападу, залишитися без підтримки тощо);

– знайти нових знайомих і друзів;

– мати компаньйона на час подорожі.

Географічний напрям туристичної подорожі може приваблювати місцем розташування (природними або штучними факторами, культурними елементами та ін.), подією (проведенням фестивалю, спортивних ігор тощо)” можливостями для певної діяльності (занять спортом), а також станом матеріальної бази, транспортною інфраструктурою тощо.

Крім того, мотив вибору географічного напряму часто невизначений та багато в чому залежить від віддаленості й доступності місця туристичного призначення. На вибір значною мірою впливає підготовленість туриста, в т. ч. відомості, отримані ним з навчальної, популярної та іншої літератури, засобів масової інформації, що утворюють фундамент його географічних, краєзнавчих і країнознавчих знань. Оцінюють також можливі способи розваг, задоволення туристичних потреб.

Сезонність (сезонна привабливість) туристичних ресурсів визначається їх географічним положенням і кліматичними особливостями. В туристичній практиці річний цикл прийнято поділяти на сезони, коли кліматичні умови сприяють або, навпаки, створюють перешкоди для відпочинку в конкретній місцевості у певний період:

– “високий” – період, найбільш сприятливий для відпочинку;

– “середній” – період, коли відпочинок можливий, але за менш комфортних умов, ніж у “високий” сезон;

– “низький” – відносно несприятливий для відпочинку в певному місці.

Туристи, як правило, надають перевагу відвідуванню курортів саме у “високий” сезон. У світі завжди можна знайти місце з найбільш сприятливими умовами відпочинку в певний час.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Менеджмент туризму – Кіптенко В. К. – Конфесія