Менеджмент туризму – Кіптенко В. К. – 2.5. Сучасні детермінанти менеджменту туризму

Важливою особливістю, яку повинні враховувати менеджери, є уразливість сфери туризму до постійних суспільних змін. Економічні, соціальні або пов’язані зі стилем життя тенденції впливають на туризм, оскільки він є невід’ємним елементом життя суспільства. Сучасні стратегії, пов’язані з продуктами, послугами, маркетингом та інвестиціями мають оперативно корегуватися, адже уподобання або моделі поведінки клієнтів динамічно змінюються.

Раніше пропозиція незаперечно формувала попит, але нині спостерігається зворотна тенденція. Насиченість ринку і поява впевненіших у собі споживачів із високими доходами, більшою кількістю вільного часу стають факторами, які визначають прибуток виробників послуг у туристичному секторі. Умови і риси конкуренції швидко змінюються. Незважаючи на те, що деякі тенденції визначаються пропозицією, необхідно пам’ятати про прогноз змін попиту, оскільки саме він є базою для оцінювання часу й засобів, необхідних для відповідних коректив.

Аналіз тенденцій майбутнього, які суттєво відрізняються від сучасних як кількісно, так і якісно, має на меті допомогти виробникам туристичних послуг у формуванні довгострокової політики. Зазначені тренди характерні для західного, особливо європейського, суспільства. Однак слід пам’ятати, що будь-яка тенденція викликає антитенденцію. Важливо також підкреслити, що у багатьох випадках тенденції відрізняються з погляду їх складності, результатів і значимості. Тому здійснити однозначну декомпозицію напрямів розвитку туризму на абсолютно незалежні тенденції неможливо.

Серед детермінант, які визначають напрями сучасного менеджменту туризму, важливу роль відіграють демографічні тенденції суспільного розвитку. Стрімко зростає кількість людей старших вікових категорій і вважається, що люди похилого віку в майбутньому будуть здоровіші, ніж тепер. Багато з них скористаються можливістю раніше піти на пенсію. Тому кількість досвідчених туристів старшого віку буде зростати швидше, ніж загальний попит на продукти туристичного сектору, незважаючи на те, що поступове зменшення пенсій і підвищення віку виходу на пенсію можуть зменшити темпи реалізації цієї тенденції.

За таких умов туристичний сектор очікує підвищення попиту:

– на якість, зручність і безпеку послуг;

– зручний транспорт;

– більш спокійні види розваг (наприклад гру в гольф);

– продукти для індивідуальних подорожуючих;

– продукти у перед – і післясезонні періоди.

Також маркетингу варто буде менше підкреслювати вік, а більше – комфорт.

Іще одна демографічна тенденція полягає у зменшенні кількості членів домогосподарств. Унаслідок цього будуть зростати середній дохід і купівельна спроможність одного члена родини, що вплине на загальний попит у сфері туризму, особливо на подорожі у далекі країни і на короткий час перебування.

З огляду на це менеджмент туризму має орієнтуватися на підвищення попиту:

– на розкіш (“маленькі задоволення”);

– на спеціалізовані продукти, які купуються імпульсивно;

– па подорожі за місто й на короткі закордонні подорожі, до яких раніше не було інтересу;

– вищу зацікавленість зимовим відпочинком (“відпочинком під зимовим сонцем”).

Підвищення уваги до власного здоров’я, як важлива детермінанта функціонування індустрії туризму, хоча і не вплине на попит, але буде враховуватися у прийнятті рішення про вибір цілі подорожі, а також при реалізації моделі поведінки клієнта під час подорожі. Це вимагає від менеджерів туризму враховувати те, що:

– напрями подорожей, які вважаються менш корисними для здоров’я, в майбутньому будуть обиратися не так часто, як тенор;

– буде й надалі скорочуватися попит на відпочинок, який передбачає тільки перебування на пляжі;

– більш популярним буде активний відпочинок;

– зростатиме попит на продукти, які оздоровлюють (санаторії, спа – і фітнес-центри).

Сучасні підходи менеджменту в туризмі визначаються і тим, що підвищення середнього рівня освіти позначиться на зростанні інтересу до заходів, у яких суттєву роль відіграють мистецтво, культура й історія, тобто до заходів із більшими освітніми можливостями, пов’язаними з духовним розвитком, розширенням світогляду. З огляду на це очікується:

– підвищення попиту на спеціалізовані продукти;

– помітніше впровадження елементів мистецтва, культури, історії в організовані заходи та індивідуальні програми;

– потреба у більш якісній та креативній подачі інформації.

Розвиток інформаційних технологій, як детермінанта сучасного

Менеджменту туризму, пов’язується з подальшим зростанням ролі Інтернету та його використанням у отриманні інформації та придбанні туристичних продуктів і послуг. Роль цієї світової мережі як нового засобу візуальної презентації туристичних продуктів буде зростати і надалі стане основною. Це приведе до того, що доступність інформації про напрями подорожей і туристичні продукти сприятиме продуктивнішому порівняльному аналізу пропозиції (пошук в Інтернеті) і таким чином стимулюватиме конкуренцію. Крім того, досвідчені туристи все частіше компонуватимуть подорожі з доступних модулів прямим резервуванням, тому роль бюро подорожей буде зменшуватися, оскільки організовані заходи дедалі більше купуватимуть через Інтернет. Врешті-решт “світова мережа” сприятиме зменшенню ролі національних туристичних організацій і зростанню значення маркетингу туристичних місць, зокрема формуванню бренда за підтримки громадськості, внаслідок частого відвідування відповідних сайтів.

Спеціалісти прогнозують, що важливою передумовою успіху інтернет-сайтів стане висока пропускна здатність і надійність каналів зв’язку з постачальниками туристичних послуг. Можливість покупок через Інтернет скоротить строк попереднього резервування, проте з метою власної безпеки вимогливі туристи будуть більше потребувати резервування з використанням захищеного режиму онлайн.

Зростання доступності швидкісних поїздів і економічних авіаперевізників (транспорт) змінить організацію туризму, водночас автомобільне сполучення дедалі більше буде ускладнюватися проблемами дорожнього руху і заторами. З огляду на такі тенденції менеджерам туризму доведеться враховувати, що:

– все частіше будуть обиратися доступні й недорогі короткострокові подорожі, особливо для відвідування великих заходів, організованих поза туристичним сезоном;

– завдяки прямому залізничному й авіасполученню попит на короткострокове перебування у сільській місцевості буде скорочуватися на користь перебування у мегаполісах і міських комплексах;

– поїздки на середні відстані швидкісною залізницею замінять більшу частину подорожей, які тепер здійснюються на літаках;

– дорожні затори негативно вплинуть на подорожі на власних автомобілях, особливо у пік сезону;

– буде зменшуватися значення автобусних подорожей;

– посилиться негативний вплив неузгоджених розкладів руху транспортних засобів на вибір мети подорожі;

– зросте популярність (особливо серед туристів, старших за 50 років) недорогих екскурсійних подорожей.

Особливо актуальним на сучасному етапі розвитку туризму, як і будь-яких інших видів людської діяльності, є постійне зростання усвідомлення необхідності охорони навколишнього середовища. Наслідком цього є збільшення попиту на місця, що функціонують на принципах стійкого розвитку, коли виникають гармонійні стосунки в системі “людина – природа” між місцевим і приїжджим населенням та природою.

У контексті зазначених принципів управління туристичною сферою має враховувати недопустимість поплутання екотуризму і туризму стійкого розвитку. Крім того, характерними будуть такі тенденції:

1. Підвищиться значення регіонального характеру мети подорожі.

2. Туристи надаватимуть перевагу місцям, населення яких сприятливо сприймає зростання кількості гостей.

3. Для зменшення видатків регіонів стійкого розвитку витрати дедалі більше будуть перекладатися на туристів.

На жаль, тероризм, регіональні війни, забруднення та інші негативні явища зумовлюють необхідність забезпечення безпеки туристів. Відповідно, не обиратимуться напрями, які вважаються небезпечними. Менеджери туризму повинні звертати більше уваги на такі особливості:

1. Якість води (в озерах, басейнах, а також питної води) буде відігравати все більшу роль при виборі напряму подорожі.

2. Вимогливі туристи будуть активніше виставляти рекламації у випадку невідповідності отриманого продукту заявленим стандартам.

3. Різко зростуть витрати на забезпечення безпеки.

4. Туристична індустрія має краще підготуватися до більш еластичного задоволення попиту у кризових ситуаціях.

У сучасному суспільстві постійно зростає кількість вільного часу для відпочинку й розваг, однак кількість днів оплачуваної відпустки не збільшується. У майбутньому це негативно вплине на зростання доходів, які залишаються у вільному розпорядженні сім’ї, а отже, й на тривалість туристичного відпочинку. З огляду на це прогнозується:

– зростання попиту на дешеві продукти;

– збільшення попиту на продукти, пов’язані лише з відпочинком;

– відмова від однієї тривалої відпустки на користь декількох короткострокових.

Все більше споживачів відкрито висловлюють свої вимоги й турбуються про дотримання своїх прав. У сфері туризму це виражається у більш критичному ставленні до співвідношення “ціна – якість” і вражень після подорожі. Наслідками цього є:

1. Конкуренція альтернативних способів витрати грошей та проведення вільного часу з туристичними подорожами, а в межах самої подорожі – протиставлення і порівняння цілей подорожі й стандартів розміщення.

2. Негативний тривалий вплив на подорожі, які не задовольняють прийняті стандарти.

3. Велике різноманіття поведінки клієнтів: одного року – недорога, наступного – дорожча; одного року – дальня, наступного – близька.

4. ІІосилення тенденції до вибору більш коротких мандрівок і зменшення прив’язаності до тих самих напрямів подорожей.

5. Зміна підходу досвідченішими туристами: будуть втрачати популярність пропозиції організованих заходів, які нічим не відрізняються від інших, наприклад тематичних парків, якщо вони не відповідатимуть усім стандартам.

6. Повторне відвідування місць, пов’язаних із приємними спогадами (сентиментальний туризм, “повернення до витоків”) як наслідок досвіду і критичного ставлення туристів.

7. Сприятливий вплив підвищеної мобільності туристів на оренду транспортних засобів.

8. Частіший вибір туристами регіонів, які пропонують комплексну, різноманітну і цілком збалансовану концепцію, внаслідок чого їм буде потрібно ефективніше управління.

Особливе місце серед детермінант сучасного менеджменту туризму займає стиль життя. Поступові зміни стилю життя західного суспільства впливають на потреби і поведінку туристів. Менеджери туризму мають зважати на те, що:

– знижується інтерес до послуги “ночівля і сніданок”, яка розглядається як послуга низької якості;

– підвищується попит на менші кімнати, оскільки статус не має настільки важливого значення, як раніше;

– зміни у сприйнятті життя та його стилю призводять до зниження попиту на повністю організовані подорожі;

– постачальники послуг досягнуть більшого, якщо зможуть створити абсолютно нові продукти, концепції і послуги, які відрізнятимуться від інших доданою цінністю;

– посилення спеціалізації постачальників послуг, яка пов’язана з орієнтацією на конкретні інтереси й захоплення, стане визначальною і буде частіше асоціюватися з проведенням вільного часу;

– усе більше поширюватиметься бажання мати “тиху гавань”, що стимулюватиме потребу в купівлі другого дому;

– тенденція “повернення до витоків” передбачає вибір простих рішень: перехід, зміна готелю на бунгало, автопричепу на намет.

Останніми роками в розвитку туризму можна визначити фактори загальносвітового впливу, які виявляються і в Україні. Насамперед це глобалізація. У результаті відкритості кордонів і збільшення масштабів міжнародної торгівлі послугами туризм набуває масового характеру.

Тісно пов’язаний з глобалізацією і фактор інформатизації суспільства, який визначає основу діяльності туристичних організацій, дає можливість отримувати оперативну і наочну туристичну інформацію.

Не менш важливий фактор технологізації. Розвиток нової техніки та технологій, їх впровадження і використання у туристичній сфері сприяли зростанню мобільності туристичних потоків.

Нестійкість розвитку в умовах перехідного суспільства, характерна в цілому для українського туризму на початку і в середині 1990-х років, сьогодні вже не є визначальною тенденцією. Виїзний туризм став більш масовим і доступним, вільним від регламентацій, лімітів тощо. Обсяги внутрішнього туризму скоротилися порівняно з обсягами у радянський період. Рекреаційні потреби населення постійно змінюються, і споживчий ринок туристичних послуг усе більше сегментується. На мотивацію вибору туристичних напрямів впливають “неринкові фактори”, такі як ускладнення візового режиму, запровадження віз у країни, до яких раніше в’їзд був безвізовим тощо.

Отже, початок XXI ст. визначає новий етап розвитку туристичної індустрії в нашій країні. Його характерними рисами є:

– глобалізація світового суспільного життя, що формує філософію сучасного “туризму без кордонів”, згідно з якою людина має право на ознайомлення з пам’ятками світової культури й історії, а також право відпочинку у будь-якому куточку земної кулі; держави мають створювати умови для реалізації цих прав;

– встановленні! та зміцнення сприятливих політичних і економічних відносин із багатьма країнами дають змогу українським туристам відвідувати ті країни, які раніше були для них недоступні. Крім того, значно зросла доступність туристичних послуг, як фізична, так і психологічна, що впливає на масштабність туристичного процесу (екстенсивний аспект) та його інтенсивність;

– Україна стала відкритою (фактично, майже вся її територія) для іноземних туристів, які тепер без перешкод і повною мірою можуть ознайомитися з національними цінностями. Запровадження безвізового режиму для туристів із країн Шенгенської зони, США,

Японії, Швейцарії та багатьох інших значно підвищили психологічну доступність нашої країни для іноземців;

– управління туристичною індустрією здійснюється на державному рівні; реалізація цього напряму визнана одним із пріоритетів національної політики;

– завдяки розвитку туристичної індустрії вдалося показати туристам багато пам’яток культури та історії України, відновити унікальні природні пам’ятки;

– ринкові відносини дали змогу сформувати конкурентний ринок туристичних послуг, що позитивно впливає на якість туристичних послуг;

– боротьба за клієнтів примушує організації, що надають туристичні послуги, постійно вдосконалювати свою діяльність, розробляти й використовувати інновації;

– розвиток туристичної індустрії сприяє формуванню наукової бази її вивчення, що підтверджує відкриття у багатьох навчальних закладах країни спеціальностей “Туризм”, “Менеджмент туризму” і проведення наукових досліджень, присвячених аналізу різних аспектів туристичної діяльності.

Контрольні запитання і завдання

1. У чому полягає сутність детермінант сучасного розвитку менеджменту туризму?

2. Які наслідки для управління туристичною індустрією викликають:

– демографічні тенденції суспільного розвитку;

– розвиток інформаційних технологій;

– принципи стійкого розвитку;

– зміни у стилі життя населення?

3. Як впливають на розвиток туризму в Україні загальносвітові фактори?

4. Охарактеризуйте визначні риси розвитку туризму в Україні на початку XXI ст.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

Менеджмент туризму – Кіптенко В. К. – 2.5. Сучасні детермінанти менеджменту туризму