Маркетингова політика розподілу – Біловодська O. A. – 7.4. Організація державних замовлень
Організація державних замовлень на основі положень Закону України “Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб” від 22 грудня 1995 р. № 493/95-ВР зі змінами, внесеними згідно із законами від 21 грудня 1999 р. № 1329-ХІV, від 15 травня 2003 р. № 762-ІV, від 15 грудня 2005 р. №3205-ІV та постанови Кабінету Міністрів України “Про Порядок формування та розміщення державних замовлень на постачання продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням” від 29 лютого 1996 р. № 266 зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1999 р. № 1412, від 27 вересня
2000 р. №469, від 3 листопада 2000 р. №1634, від 13 грудня
2001 р. № 1650, від 2 червня 2003 р. №819, від 10 вересня 2003 р. № 1436, від 30 листопада 2004 р. № 1607, від 13 січня 2006 р. № 19.
Державне замовлення – це засіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (договірній) основі складу та обсягів продукції, необхідної для забезпечення пріоритетних державних потреб, розміщення державних контрактів на постачання (закупівлю) серед підприємств, організацій та інших суб’єктів господарської діяльності України всіх форм власності.
Пріоритетні державні потреби – це потреби України в товарах, роботах і послугах, необхідних для розв’язання соціально-економічних проблем, підтримання обороноздатності країни та її безпеки, створення і підтримання на належному рівні державних матеріальних резервів, реалізації державних і міждержавних цільових програм, забезпечення функціонування органів державної влади, що утримуються за рахунок Державного бюджету України.
Постачання продукції для пріоритетних державних потреб забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються для цього. Державне замовлення формується Міністерством еконо-міки разом з іншими міністерствами, органами державної влади, установами, організаціями (потенційні державні замовники) за такими пріоритетними напрямами:
– розроблення новітніх технологій у сфері науки і техніки та забезпечення розвитку матеріально-технічної бази науки;
– виконання завдань із розвитку земельної реформи й охорони земель;
– підготовка фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів;
– підвищення кваліфікації, перепідготовка та підготовка кадрів (післядипломна освіта);
– виконання завдань щодо розвитку культури, у тому числі надання інформаційних послуг, проведення реставраційно-ремонтних робіт на об’єктах, що є пам’ятками культурної спадщини, створення фільмів та аудіовізуальних програм, закупівля творів образотворчого, драматичного та музичного мистецтва;
– випуск друкованої продукції;
– постачання продукції медичного та соціального призначення, зокрема лікарських засобів та імунобіологічних препаратів, медичного обладнання та продукції, що виробляється підприємствами громадських організацій інвалідів, суб’єктами малого підприємництва, підприємствами пенітенціарної системи;
– постачання дорогоцінних металів;
– збільшення видобутку запасів корисних копалин, проведення топографо-геодезичних та сейсмічних робіт та ін.
Державне замовлення формується за критеріями, що визначаються Міністерством економіки (за участю потенційних державних замовників) на підставі завдань, визначених законодавством України, та доводиться до потенційних державних замовників щороку до 15 червня.
Потенційні державні замовники щороку до 15 липня подають Міністерству економіки пропозиції до проекту державного замовлення на постачання продукції у натуральному та вартісному вимірах відповідно до напрямів та критеріїв.
Міністерство економіки:
1) опрацьовує подані потенційними державними замовниками пропозиції і визначає обсяги продукції, необхідної для державних потреб у наступному році, та загальну суму коштів для її закупівлі;
2) у разі подання пропозицій щодо залучення позабюджетних джерел фінансування державних замовлень враховує їх у загальні обсяги фінансування проекту державного замовлення і виділяє окремим рядком;
3) включає зведені показники обсягів проекту державного замовлення до проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України;
4) разом з державними замовниками формує проект державного замовлення на постачання продукції для державних потреб, виходячи зі схвалених Кабінетом Міністрів України проектів Державного бюджету України та Державної програми економічного і соціального розвитку України;
5) після затвердження Верховною Радою України Державного бюджету України вносить разом із державними замовниками до проекту державного замовлення необхідні зміни й уточнення та подає їх на розгляд Міністерству фінансів;
6) погоджує проект державного замовлення з Міністерством фінансів і у двомісячний термін з дня набрання чинності законом України про Державний бюджет України подає його разом із пропозиціями щодо визначення державних замовників Кабінету Міністрів України на затвердження.
Державні замовники (Верховна Рада України та інші центральні органи державної влади України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації та інші установи – головні розпорядники коштів державного бюджету), виходячи із затверджених обсягів державного замовлення та виділених на їх виконання коштів, самостійно розміщують замовлення на постачання продукції для державних потреб серед виконавців на конкурсних засадах у порядку, визначеному законодавством.
Розміщення державного замовлення на постачання продукції оформляється державним контрактом, який укладається між державним замовником і виконавцем державного замовлення.
Контроль за виконанням державного замовлення покладається на державних замовників і Міністерство економіки.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)