Маркетингова політика розподілу – Біловодська O. A. – Розділ 5. ОПТОВА ТОРГІВЛЯ У КАНАЛАХ РОЗПОДІЛУ
5.1. Сутність, види і функції оптової торгівлі.
5.2. Фактори потреби у виникненні та функціонуванні оптових підприємств па ринку.
5.3. Роль і значення оптової торгівлі у процесі розподілу товарів.
5.4. Організаційна структура оптової торгівлі.
5.5. Розміщення оптових підприємств.
5.6. Організація та документальне оформлення оптових закупівель.
5.7. Сутність та основні методи оптового продажу товарів.
5.1. Сутність, види і функції оптової торгівлі
Є безліч підходів щодо визначення сутності оптової торгівлі, кожне з яких акцентує увагу па певних її особливостях.
Так, за організаційною сутністю оптова торгівля є формою організації господарських зв’язків між суб’єктами інституціонального ринку (товаровиробниками, оптовими і роздрібними торговельними підприємствами, комерційними посередниками, державними установами, виробничими і суспільними колективними споживачами) стосовно купівлі-продажу великих партій товару або комплексу послуг. Основним місцем її здійснення є оптовий ринок, де сконцентровані оптові і комерційні посередники (оптові продавці) і на який виноситься попит колективних набувачів товарів і послуг (оптових покупців)1.
Економічна сутність оптової торгівлі полягає у здійсненні процесу продажу товарів і послуг у сфері товарного обігу з метою подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну ланку або для безпосереднього виробничого споживання та надання оптовим покупцям послуг.
В оптовій торгівлі, яка не має на мсті, на відміну від роздрібної, чітко вираженої реалізації попередньо закуплених товарів у кінцеве споживання, поділ па продавців і покупців залишається доволі умовним. Оптові підприємства, придбавши партію товару, одночасно стають його продавцем. Зворотна аналогія простежується у діяльності виробничих підприємств – реалізація виготовленого товару супроводжується закупівлею товарів сировинного характеру (постачання).
Окреме місце займають колективні покупці партій товарів (комплексу послуг) – бюджетні і трансфертні органи й установи (органи влади і соціального захисту). Ці суб’єкти оптової торгівлі залишаються виключно покупцями оптових партій товарів, оскільки самостійної комерційної діяльності, що передбачає виготовлення і реалізацію матеріальних благ, вони не здійснюють. Підставою для віднесення бюджетних і трансфертних колективних споживачів до оптових покупців с насамперед значний обсяг партій матеріальних благ, які ними закуповуються. На відміну від роздрібних покупців, колективні споживачі закуповують, за незначними винятками, не споживчі товари (окремі послуги), а великі партії товарів (комплекси послуг) або високовартісні одиниці устаткування, обладнання – основних засобів.
Оперування відносно великими партіями товарів є тією характерною рисою оптової торгівлі, що підкреслює її відмінність від роздрібної. Однак це слід забувати, що у практиці оптової торгівлі поняття “партія товару” інколи тотожне одиничному капіталомісткому товару (літак, будинок, заводський корпус тощо)1.
Оптова торгівля бере активну участь практично в усіх сферах розширеного суспільного відтворення, що зумовлює наявність кількох її функціональних видів. В умовах планової економіки ця підгалузь охоплювала тільки два види: торгівлю продовольчими товарами і торгівлю непродовольчими товарами, тоді як паралельно були матеріально-технічне постачання і заготівля сільгосппродукції, які забезпечували оптовий розподіл і перерозподіл продукції, сировини, матеріалів виробничого призначення і попереробленої аграрної продукції.
У ринкових умовах усі об’єкти торговельної діяльності – рівноцінні товари, а підгалузь оптової торгівлі містить основні види торгівлі:
1) засобами виробництва і предметами праці;
2) попереробленою сільськогосподарською продукцією;
3) продовольчими товарами;
4) непродовольчими товарами;
5) транспортними засобами;
6) послугами.
Включення ринкових чинників у сферу товарного обміну поступово перетворило матеріально-технічне постачаний в оптову торгівлю засобами виробництва і предметами праці, оскільки продукція виробничо-технічного призначення централізовано більше не розподіляється за директивно встановленими цінами, почала отримувати реальну ринкову ціпу і вільно реалізовуватися па традиційних засадах оптової торгівлі.
Колишня система державних заготівель під виливом кардинальних організаційно-правових змін в аграрному секторі економіки трансформувалася у такий вид оптової торгівлі, як торгівля не переробленою сільськогосподарською продукцією. Сьогодні закупівля сільськогосподарських продуктів і сировини проводиться в усіх категоріях господарств для поповнення державних ресурсів або з мстою реалізації переробним підприємствам, па експорт тощо через спеціалізованих оптових трейдерів.
Два види оптової торгівлі – торгівля продовольчими товарами (продуктами харчування) і торгівля непродовольчими товарами – разом утворюють велику за масштабами і важливу за значенням підсистему оптової торгівлі товарами широкого вжитку. Вона має на мсті налагодження і відпрацювання господарських зв’язків між виробництвом і роздрібною торгівлею за умови забезпечення раціонального товаропросування виготовлених матеріальних благ і є активним важелем організації і розвитку як виробничих галузей, так і роздрібної торговельної мережі.
1 Поняття оптової партії товару у цілому є доволі відносним, як і сама межа між оптовою і роздрібною торговельною діяльністю. У цьому аспекті важко розмежувати між підгалузями торгівлі поодинокі, але реальні операції із сьогоднішньої торговельної практики, як, наприклад, придбання 10 ящиків “Кока-Коли” у магазині “Продукти” чи однієї-двох пляшок цього папою па продуктовій оптовій базі. Єдиним критерієм розмежування товарних партій на оптові та роздрібні залишається ціна одиниці товару: оптова ціна, як правило, с дещо нижчою від середньої ціни того самого товару у крамницях.
Зростання потреб ринкової економіки у розвитку інфраструктури товарного ринку сформувало у вітчизняній оптовій торгівлі відносно нові види – торгівлю транспортними засобами і торгівлю послугами. Оптова торгівля транспортними засобами охоплює практично всі операції купівлі-продажу в галузях транспортної інфраструктури: автомобільному, залізничному, водному й авіаційному, в яких ринкова вартість будь-якої транспортної одиниці значно перевищує вартісний обсяг середньостатистичної оборудки в інших видах оптової торгівлі. Торгівля послугами па оптовому ринку с надзвичайно перспективним її видом і містить операції з інтелектуальними, науково-технічними, орендними та іншими послугами масштабного характеру.
Функціями оптової торгівлі у частині її взаємодії із представниками сфери виробництва с:
1) стимулювання і концентрація підприємницької діяльності всіх форм, видів і різновидів;
2) активна участь у проектуванні і формуванні виробничого асортименту товарів і послуг, піднесенні загального рівня якості виготовлюваних матеріальних благ;
3) організація й інвестиційне забезпечення процесу руху щойно виготовлених матеріальних благ зі сфери виробництва внаслідок повсякденного вдосконалення наявних і створення нових каналів товаро-просування;
4) взяття на себе певної частини комерційного ризику, постійно супутнього життєвому циклу товарів і послуг на ринку; усунення або згладжування діаметральних суперечностей бізнесового ризику (успіх-поразка);
5) формування оптимальної концепції логістичного забезпечення сучасних виробництв відповідно до комерційних, справді ринкових засад, основною з яких с максимізація прибутку на фоні безумовного врахування комерційних інтересів інших суб’єктів ринку.
Оптова торгівля виконує також низку функцій, спрямованих на обслуговування потреб роздрібних торговельних підприємств та індивідуальних споживачів товарів і послуг. Ці функції передбачають:
1) постійне і системне вивчення попиту і поточної кон’юнктури всередині окремих сегментів товарного ринку і певних цільових ринків;
2) перетворення виробничого великосерійного асортименту в торговельний, адаптований до реальних можливостей наявної роздрібної та дрібнороздрібної торговельної мережі;
3) концентрацію матеріальних благ внаслідок власних і залучених основних та оборотних засобів з мстою створення передумов для ритмічного постачання торговельних підприємств у зоні обслуговування;
4) здійснення внутрішньоскладських технологічних операцій, супутніх процесу зберігання товарних запасів;
5) організацію своєчасної доставки товарів у роздрібну торговельну мережу;
6) проведення товарного і фінансового кредитування клієнтів-покупців (підприємств роздрібної торгівлі);
7) інформаційне обслуговування наявних і потенційних клієнтів з числа покупців оптових партій товарів або комплексу послуг.
Крім сукупності основних оптова торгівля викопує також цілий комплекс допоміжних функцій, пов’язаних з інфраструктурним забезпеченням оптового продажу матеріальних благ. До них належать заходи, які сприяють збереженню матеріальних цінностей у процесі транспортування вантажів, забезпечують сезонне і тимчасове зберігання на гуртових підприємствах, фасування і підсортування, подрібнення і розукомплектування товарних партій відповідно до вимог клієнтів споживчого ринку або інших оптових покупців.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)