Маркетингова політика розподілу – Біловодська O. A. – 6.3. Організація постачання товарів підприємств роздрібної торгівлі

Товаропостачання роздрібної торгової мережі – комплекс комерційних і технологічних операцій, спрямованих на доведення товарів до роздрібної мережі у кількості та асортименті, що відповідають попиту населення.

Основними документами, що регулюють взаємовідносини партнерів, пов’язаних із постачанням товарів, є:

1) Цивільний кодекс України від.1.6 січня 2003 р. № 435-ІV;

2) Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-ІV;

3) Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. № 1798-ХII;

4) Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. № 1618-ІV;

5) Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. № 8073-Х;

6) Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. № 2747-ІV;

7) Закон України “Про правові засади цивільного захисту” від 24 червня 2004 р. № 1859-ІV та ін.

Товаропостачання роздрібної торгівлі розглядають як складну динамічну систему, яка мас свою морфологічну та функціональну структуру, основною мстою якої с безперебійне доведення до роздрібної торгової мережі товарів, потрібних для задоволення попиту населення.

Морфологічна структура цієї системи формується сукупністю взаємозв’язаних і взаємодіючих міме собою суб’єктів системи, якими є джерела товаропостачання (і окремі постачальники товарів), транспортні підприємства й організації (перевізники товарів, які забезпечують просторове переміщення товарів у процесі товаропостачання) і роздрібні торговельні підприємства, які с кінцевими пунктами завезення товарної маси (яка є основним об’єктом системи товаропостачання).

Функціональна структура системи товаропостачання складний багатостанний процес взаємодії зазначених суб’єктів, який містить різноманітні заходи із задоволення потреби роздрібної торгової мережі у товарах споживчого призначення, що послідовно виконуються учасниками системи товаропостачання. Зміст товаропостачання у найбільш стислому викладенні зводиться до того, що підприємство-постачальник товарів за замовленням роздрібного торговельного підприємства мас відібрати, скомплектувати партію товарів у кількості та асортименті, достатніх для безперебійної торгівлі ними у кожному магазині протягом певного обумовленого періоду, підготувати і доставити замовлені товари власним або найманим транспортом до відповідного пункту продажу або надати ці товари представникові роздрібного торговельного підприємства для самостійного їх вивезення. Процес товаропостачання завершується прийманням товарів у роздрібному торговельному підприємстві та документальним оформленням операції здавання-приймання товарів.

Для раціональної організації процесу товаропостачання торговельним підприємствам доцільно здійснювати його на основі розроблених комерційною службою планів товарного забезпечення і завезення товарів у магазини.

Фактори виливу та основні вимоги організації процесу товаропостачання.

На організацію товаропостачання впливають об’єктивні та суб’єктивні фактори. До об’єктивних факторів належать:

– виробничі (розвиток і розміщення виробництва, його спеціалізація, сезонність, наявність сировинної бази, достатнього асортименту і запасів готової продукції у постачальників тощо);

– транспорті (етап доріг, наявність транспортних зв’язків між магазинами і джерелами постачання, стан і структура парку транспортних засобів, які використовуються для завезення товарів тощо);

– торговельно-організаційні (чисельність і склад роздрібної торговельної мережі, її розміщення па території районів, обсяги товарообігу підприємств, площі торгових залів і складських приміщені”, рівень організації торговельно-оперативних і технологічних процесів, структура й особливості асортименту товарів тощо).

Па організацію товаропостачання виливають і суб’єктивні фактори, зокрема:

– рівень управління процесом товаропостачання;

– кваліфікація працівників, які визначають потребу в товарах;

– достовірність комерційної інформації. Раціональна організація товаропостачання грунтується на дотриманні таких основних вимог:

1) завезення товарів у роздрібні торговельні підприємства відповідно до обсягів та структури попиту населення і змін кон’юнктури торгівлі;

2) ритмічне постачання товарів у роздрібну торговельну мережу в широкому асортименті й потрібній кількості, з урахуванням встановленого для торгового об’єкта обов’язкового асортиментного переліку та стану його устаткування торговотехнологічним обладнанням (зокрема, холодильним обладнанням для зберігання швидкопсувних товарів);

3) встановлення розмірів партій завезення з урахуванням наявних товарних запасів, обсягів одноденної реалізації і прийнятої періодичності завезення;

4) визначення джерел постачання й найбільш ефективних у певних умовах форм і методів товаропостачання з урахуванням сталу розвитку виробництва товарів (його обсягу, широти, глибини, конкурентоспроможності асортименту товарів, що випускаються), стану розвитку інфраструктури ринку й транспортних зв’язків, складності асортиментної структури закупівлі товарів, територіальної віддаленості постачальників від торговельного підприємства;

5) визначення кількості товарів і частоти їх завезення відповідно до типу, спеціалізації й потужності торговельного підприємства, забезпечення його відповідними площами для зберігання і технологічним обладнанням (особливо холодильним);

6) забезпечення мінімальних витрат на завезення та зберігання товарів у роздрібній торговельній мережі, належної якості обслуговування покупців і отримання бажаного прибутку.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

Маркетингова політика розподілу – Біловодська O. A. – 6.3. Організація постачання товарів підприємств роздрібної торгівлі