Людина і світ – Юрій М. Ф. – СУПЕРЕЧЛИВІСТЬ ПРОГРЕСУ

Згадаємо факти з історії ХІХ-ХХ ст.: за революціями нерідко слідували контрреволюції, за реформами – контрреформи, за корінними змінами в політичному устрої – реставрація старих порядків (подумайте, на яких прикладах з вітчизняної чи загальної історії можна проілюструвати цю думку).

Якби ми спробували прогрес людства зобразити графічно, то в нас вийшла б не висхідна пряма, а ламана лінія, що відображає підйоми і спади, приливи і відливи в боротьбі суспільних сил, прискорений рух вперед і гігантські стрибки назад. В історії різних країн бували періоди, коли тріумфувала реакція, коли гонінням піддавалися прогресивні сили суспільства, коли розум придушувався силами мракобісся. Ви вже знаєте, наприклад, які нещастя приніс Європі фашизм: загибель мільйонів, поневолення багатьох народів, руйнування центрів культури, багаття з книг найбільших мислителів і художників, насадження людиноненависницької моралі, культ грубої сили.

Але справа не тільки в таких зламах історії. Суспільство є складним організмом, у якому функціонують різні “органи” (підприємства, об’єднання людей, державні установи тощо), одночасно відбуваються різні процеси (економічні, політичні, духовні тощо), розгортається різноманітна діяльність людей. Усі ці частини одного суспільного організму, усі ці процеси, різні види діяльності знаходяться у взаємному зв’язку і разом з тим можуть не збігатися у своєму розвитку. Більше того, окремі процеси, зміни, що відбуваються в різних сферах життя суспільства, можуть бути різнонаправленими, тобто прогрес в одній сфері може супроводжуватися регресом в іншій.

Так, протягом історії чітко прослідковується прогрес техніки: від кам’яних знарядь до залізних, від ручних знарядь до машин, від використання мускульної сили людини і тварин до парових двигунів, електричних генераторів, атомних електростанцій, від перевезення на тваринах до автомобілів, швидкісних потягів, літаків, космічних кораблів, від дерев’яних рахівниць до могутніх комп’ютерів.

Але прогрес техніки, розвиток індустрії, хімізація й інші зміни в галузі виробництва призвели до руйнування природи, до непоправного збитку в середовищі проживання людини, до підриву природних основ існування суспільства. Таким чином, прогрес в одній галузі супроводжувався регресом в іншій.

Прогрес науки і техніки мав неоднозначні наслідки. Відкриття в галузі ядерної фізики дали можливість не тільки одержати нове джерело енергії, але і створити могутню атомну зброю. Використання комп’ютерної техніки не тільки надзвичайно розширило можливості творчої праці, але і спричинило нові хвороби, пов’язані з тривалою безупинною роботою біля дисплею: погіршення зору, психічні відхилення, зв’язані з додатковими психічними навантаженнями.

Ріст великих міст, необхідність щоденного перебування на транспортних магістралях, ускладнення виробництва і ритмів життя в побуті – усе це збільшило навантаження на людський організм, спричинило стреси і, як наслідок, патології нервової системи, судинних захворювань. Збільшення можливостей виробництва, поліпшення умов життя для великих мас людей супроводжується поширенням наркоманії, алкоголізму, злочинності. Поряд з найбільшими досягненнями людського духу у світі спостерігається знецінювання культурних і духовних цінностей.

Виходить, людству доводиться платити за прогрес високу ціну. Зручності міського життя оплачуються “хворобами урбанізації”: транспортною втомою, забрудненим повітрям, вуличним шумом і їхніми наслідками – стресом, хворобами органів дихання тощо; зручність пересування в автомобілі – перевантаженістю міських магістралей, транспортними пробками.

Спроби прискорити прогрес іноді обертаються непомірно високою ціною. Радянський Союз в 20-30-і рр. XX ст. вийшов за обсягами виробництва з ряду найважливіших продуктів промислового виробництва на перше місце в Європі. Прискореним темпом здійснювалася індустріалізація, почалася механізація сільського господарства, піднявся рівень грамотності населення. Ці досягнення мали зворотний бік: мільйони людей, що стали жертвами жорстокого голоду (в Україні біля 6 млн. осіб), сотні тисяч родин, висланих з місць їхнього звичного проживання, мільйони репресованих, підпорядкування життя всіх людей тотальному регулюванню і контролю.

Як же оцінити ці суперечливі процеси? Чи є позитивні зміни, що оплачуються настільки високою ціною, прогресивними? Чи можна при такій неоднозначності змін говорити про суспільний прогрес у цілому? Для цього потрібно установити, що є загальним критерієм прогресу, які зміни в суспільстві варто оцінювати як прогресивні, а які ні.



Людина і світ – Юрій М. Ф. – СУПЕРЕЧЛИВІСТЬ ПРОГРЕСУ