Людина і світ – Юрій М. Ф. – ПРОГРЕСИВНІ СИЛИ
Застосовуючи критерії прогресу до історичного процесу, на кожному його стані ми виділяємо ті суспільні сили, які називаємо прогресивними. Згадаємо, що, вивчаючи революцію XVIII ст. у Франції і війну за незалежність у північноамериканських штатах, мм прогресивною силою називали буржуазію. Саме представники цього класу створили документи, що здійснили великий крок людства до свободи. Декларація незалежності 1776р., складена в республіканському і демократичному дусі, зафіксувала право людей на життя, свободу, рівність, прагнення на щастя. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. говорила: “Люди народжуються і залишаються вільними і рівними в правах. У ній говорилося про природні і невід’ємні права людини, суть яких свобода, власність, безпека й опір гнобленню.
Із середини XIX ст. багато суспільних діячів вважали головною прогресивною силою суспільства робітничий клас. І справді, руки робітників створили сучасне виробництво, звели міста і транспортні магістралі, створили численні блага, необхідні людині. Боротьба робітників спонукувала правлячі кола в багатьох країнах розширювати політичні свободи, доступ до цінностей культури.
У XX ст. деякі мислителі відстоювали тезу про особу, прогресивну роль інтелігенції. Безсумнівно, інтелекту, знанням, творчим зусиллям цієї соціальної сили людство зобов’язане багатьма великими відкриттями і винаходами, духовними цінностями, які робили людину більш незалежною у внутрішньому житті і більш вільною стосовно природних і соціальних умов.
Широко розповсюдженим став поділ на прогресивні і реакційні класи суспільства, прогресивні і реакційні суспільні системи. Однак багато учених і суспільних діячів вважають тепер такий підхід застарілим. Лінія розмежування сил прогресу і реакції багато в чому перестала збігатися з межами країн і класів у тому вигляді, у якому вони склалися історично. Як прогресивні сили розглядаються сьогодні прихильники реформ у країнах, що порвали з тоталітарним минулим, різноманітні соціальні і політичні сили в усьому світі, що борються за виживання людства, за ліквідацію загрози ядерної загибелі, припинення регіональних військових конфліктів, подолання знедоленості двох третин людства, що проживають у звільнених від колоніального гніту країнах, за рівноправне міжнародне співробітництво у вирішенні глобальних проблем людства, за дотримання прав і свобод людини.
Супротивники прогресу – це сили, що розпалюють соціальні, національні, расові конфлікти, що прагнуть урізати права і свободи людини, що виступають з позицій національного егоїзму, групових привілеїв, культу сили і наживи, що досягається за будь-яку ціну. Це всі ті, хто домагається своїх цілей, розглядаючи людину як засіб для їхнього досягнення.
Застосовуючи універсальний критерій прогресу, ми можемо оцінити діяльність окремих осіб, груп, партій як прогресивну чи спрямовану проти прогресу. Якщо сказати коротко, то прогресивною є діяльність, націлена на реалізацію гуманістичних ідеалів, орієнтована на гуманістичні цінності, ствердження яких у житті й означає розвиток суспільства в напрямку усе більш досконалої організації.
Основні поняття
Прогрес. Регрес. Критерії прогресу.
Терміни
Прогресивні сили. Реакційні сили.
Питання для самоперевірки
1. Які точки зору з питання про прогрес висловлювалися філософами в минулому й у наш час?
2. У чому полягає суперечливий характер прогресу?
3. Які критерії прогресу пропонувалися мислителями різних епох? В чім їх “плюси” і “мінуси”?
4. Чому гуманістичний критерій прогресу можна вважати комплексним?
Завдання
1. Порівняйте критерії прогресу, що пропонувалися різними мислителями. Чи суперечать вони один одному? Свою думку аргументуйте.
2. Подумайте, чи прогресивна діяльність Богдана Хмельницького, М. Грушевського, Л. Кравчука, Л. Кучми. Свою оцінку аргументуйте.
3. Філософ XX ст. М. Мамардашвілі писав “Кінцевий зміст світобудови чи кінцевий зміст історії є частиною людського призначення. А людське призначення наступне: здійснитися як Людина. Стати Людиною”. Яким чином ця думка філософа пов’язана з ідеєю прогресу?
4. Подумайте, які ідеї досліджуваної теми можуть бути проілюстровані наступними фактами: з 1868 з 1980 рр. багато країн світу підписали цілий ряд договорів, які називають документами з міжнародного гуманітарного права, – конвенції про заборону застосування на війні задушливих, отруйних газів і бактеріологічних засобів, про захист цивільного населення під час війни, а також інші документи, що містять заборони застосовувати зброю і методи ведення воєнних дій, здатних заподіяти зайві руйнування чи надмірні страждання, убивати і наносити каліцтва полоненим; вимоги допомагати пораненим і хворим, утому числі й тих, хто опинився у владі супротивника тощо. Чому такі норми називають гуманітарним правом?
Короткі висновки до розділу
1. Свобода, яка розуміється як відсутність будь-яких норм і обмежень, у суспільстві неможлива. Поряд із зовнішніми регуляторами поведінки людини існують внутрішні. Найважливіша з них – почуття обов’язку і відповідальності.
2. Історію творять люди. Суб’єктами історичного процесу є народи, соціальні групи, еліти, організації, видатні особистості. Діяльність усіх суб’єктів історії породжує ланцюг змінюючих одна одну подій, що складають історичний процес.
3. Політична діяльність виражає інтереси великих соціальних груп і суспільств у цілому. Вона містить у собі різноманітні дії, використання різних засобів, які не повинні виходити за межі, зазначені в документах про права людини, у міжнародному гуманітарному праві. Напрямок і зміст політичної діяльності багато в чому визначається політичною ідеологією.
4. Прогрес суспільства залежить від діяльності людей, від їхніх зусиль, спрямованих на розвиток гуманізму, на створення умов для вільного розвитку особистості.
Питання до розділу
1. Чи вільні люди у виборі шляхів і форм суспільного розвитку? Якщо так, то чи може ця свобода бути безмежною? Що може обмежити свободу і чи
2. Яким повинне бути суспільство, щоб забезпечити вільний розвиток особистості? Який зміст ви вкладаєте в поняття “вільна особистість”? Як людина користується цією свободою?
3. Яку роль відіграє в розвитку суспільства кожний із суб’єктів історичного процесу?
4. Чому саме політична діяльність може викликати значні зміни в житті суспільства? Чим вплив на життя суспільства політичної діяльності відрізняється від впливу діяльності економічної?
5. Як пов’язані між собою суспільний прогрес і зростання свободи людини? Що означає зростання свободи?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)