Людина і світ – Юрій М. Ф. – НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС І ЕКОЛОГІЧНА АЛЬТЕРНАТИВА

Який же вихід з становища, що склалося? Перш ніж відповісти на це питання, давайте подумаємо: чи сам по собі науково-технічний прогрес викликає руйнування природного середовища, чи його негативний вплив обумовлений способами використання досягнень науки і техніки, суспільними порядками? Історичний досвід показав, що руйнівні впливи природі нанесла господарська діяльність, спонукувана лише приватним інтересом. Досвід показав також, що суспільство в стані обмежити негативний вплив приватних інтересів, воно може знаходити розумні способи регулювання відносин виробництва і природи.

Серед частини вчених і представників громадськості екологічна загроза породила настрої песимізму, невір’я в можливість запобігти руйнуванню навколишнього середовища. Не випадкові і їхні висновки, ворожі науці і техніці, вимоги зупинити зростання виробництва, а в зв’язку з цим і поклоніння перед дикою, необробленою природою. Відлунням подібних настроїв є масові акції з вимогами закрити ряд підприємств, що випускають украй необхідну людям продукцію (наприклад, ліки), зупинити атомні електростанції тощо. Однак такий спосіб вирішення проблем лише породжує нові проблеми (подумайте які).

Справжня перспектива виходу з екологічної кризи – у змінах виробничої діяльності людини, ЇЇ свідомості і способу життя. Науково-технічний прогрес створює не тільки “перевантаження” для природи; у найбільш прогресивних ресурсоємних і безвідхідних технологіях, побудованих за принципом замкнутого циклу, він дозволяє запобігати негативним впливам, створює можливість для екологічно чистого виробництва. Таким чином, сьогодні з’явилася не тільки гостра необхідність, але і реальні передумови зміни суті технологічної цивілізації, надання їй природоохоронного характеру.

Один з напрямів такого розвитку – створення безвідхідних виробництв. Використовуючи досягнення науки, технологічний процес можна організувати так, щоб відходи виробництва не забруднювали навколишнє середовище, а знову надходили у виробничий цикл як вторинна сировина. Приклад дає сама природа: вуглекислий газ, виділюваний тваринами, поглинається рослинами, що виділяють кисень, необхідний для дихання тварин.

Безвідхідним є таке виробництво, у якому уся вихідна сировина в кінцевому рахунку перетворюється в ту чи іншу продукцію. Якщо врахувати, що 98% вихідної сировини сучасна промисловість переводить у відходи, то стане зрозумілою складність і грандіозність завдання створення безвідхідного виробництва.

Розрахунки показують, що 80% відходів теплоенергетичної, гірничодобувної, коксохімічної галузей можуть знову використовуватися в процесі виробництва, причому одержувана з них продукція найчастіше перевершує за своїми якостями вироби, виготовлені з первинної сировини. Наприклад, зола теплових електростанцій, застосовувана як добавка при виробництві газобетону, приблизно в два рази підвищує міцність будівельних панелей і блоків.

Велике значення має розвиток природовідновлювальних галузей (лісове, водяне, рибне господарство тощо). Наша країна займає одне з перших місць у світі за обсягом лісовідновлювальних робіт.

“Тиск” на природу знижують матеріало – і енергозберігаючі технології, усі види економії ресурсів.

Екологічно чистими є і деякі альтернативні (стосовно теплових, атомних і гідроелектростанцій) джерела енергії. Йде пошук способів практичного використання енергії Сонця, вітру, припливів, геотермальних джерел.

Екологічна ситуація викликає необхідність оцінювати наслідки будь-якої діяльності, пов’язаної з втручанням у природне середовище. Необхідна екологічна експертиза всіх технічних проектів.



Людина і світ – Юрій М. Ф. – НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС І ЕКОЛОГІЧНА АЛЬТЕРНАТИВА