Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – “Воєнно-політичний союз” як правова форма відтворення Російської імперії
Де-юре, радянська Україна до кінця 1922 р. вважалася суверенною державою. Назовні УСРР зберігала державну самостійність. Де-факто, московський центр поступово опановував головні сфери українського життя, чим зводив суверенітет радянізованої України до паперового. Причому громадськість завжди інформувалась так, начебто сама Україна в особі свого радянського уряду була ініціатором певних заходів, спрямованих на об’єднання радянських республік.
Спочатку це зумовлювалось необхідністю спільної боротьби проти інтервенції та контрреволюції (Маніфест Тимчасового робітничо-селянського уряду від 29 листопада 1918 р.). А вже 26 січня 1919 р. у декларації того ж уряду, тепер перейменованого на Раднарком, зазначалось, що УСРР об’єднується з РРФСР на засадах “соціалістичної федерації”. Сутність засад не розкривалася, але через півтора місяця УІГІ з’їзд РКП(б) прийняв партійну програму, котра давала на це конкретну відповідь: “Як одну з перехідних форм на шляху до повної єдності партія висуває федеративне об’єднання держав, об’єднаних за радянським типом”. Отже, державність у національних республіках більшовики мали намір будувати лише з чітко визначеною перспективою: щоб вона була радянською.
“Воєнно-політичний союз” як правова форма відтворення Російської імперії
Першого і фактично вирішального удару по декларованому суверенітету УСРР завдав ЦВК Росії на сесії ЦВК за участю представників чотирьох радянських республік – України, Латвії, Литви і Білорусії, а також Криму, де було прийнято (1 червня 1919 р.) декрет Раднаркому РСФРР, згідно з яким було проголошено Воєнний союз радянських республік (пізніше названий “воєнно-політичним”). Варто підкреслити форму документа – декрет РСФРР, а не міжнародна угода – просто В. Ленін та інші керівники більшовицької партії вже тоді вважали суверенітет чотирьох республік цілковитою фікцією, тому питання об’єднання вирішувалися за допомогою звичайного внутрішньо російського декрет) Передовсім декрет проголосив об’єднання військових організацій та військового командування. Втім, відомий український історик зі Львова Я. Дашкевич слушно зауважував, що декрет від 1 червня 1919 р. був документом, виданим постфактум: той час українських військових формувань вже не було. А Українська радянська армія (лише за назвою, бо вона також входила до складу загальноросійських збройних сил) проіснувала аж… 8 днів – від 27 грудня 1918р. до 4 січня 1919 року.
Related posts:
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Політичний лад Російської імперії Політичний лад Російської імперії впродовж XIX – початку XX а. (до 1906 р.) розвивався у рамках спадкової абсолютної монархії ш чолі з імператором, який мав верховну самодержавну владу, а його особа вважалася “священною та недоторканною”. Самодержець оголошував стан війни, укладав договори з іноземними державами, був головнокомандувачем армії та флоту. Жалував ордени, титули, станові права. Від […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Питання суверенітету УСРР в контексті правових взаємовідносин між радянськими Україною і Росією Де-юре, радянська Україна до кінця 1922 р. вважалася суверенною державою. Назовні УСРР зберігала державну самостійність. Де-факто, московський центр поступово опановував головні сфери українського життя, чим зводив суверенітет радянізованої України до паперового. Причому громадськість завжди інформувалась так, начебто сама Україна в особі свого радянського уряду була ініціатором певних заходів, спрямованих на об’єднання радянських республік. Спочатку це […]...
- Історія України – Коваль М. В. – “Воєнно-політичний союз” В міру того; як Червона армія витісняла війська Директорії, реальні ознаки незалежного існування України поступово зникали. Проте декларативна незалежність зберігалася, і опанування московським центром тієї чи іншої сфери українського життя щоразу фіксувалося спеціальними постановами. У столиці України створювався центр, який мав певну свободу дій, але у принципових питаннях підпорядковувався Москві. Конституційна неврегульованість відносин між столицями […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – “Воєнний комунізм” як організаційно-правова форма здійснення соціально-економічної політики радянської України Насадження радянської державності призвело до кардинальних змін життя українського суспільства у соціально-економічній сфері формах власності та виробництва, методах розподілу націонал його продукту в промисловому та аграрному секторах економію. Цей процес, який фактично призвів до руйнування в Україні форм господарювання, здійснювався на основі нової політики російських більшовиків, що дістала назву “воєнного комунізму”. Розроблена В. Леніним (квітень […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Судоустрій в українських губерніях Російської Імперії початку XIX ст Судоустрій в українських губерніях Російської імперії початку XIX ст., порівняно із загальноросійською судовою системою, вирізнявся місцевими особливостями. Структура й підсудність судів у губерніях Правобережної України та Лівобережжя визначалися, крім імперських актів, місцевим правом (Литовським статутом). І лише в губерніях Південної (Степової) України (Слобідсько-Українській, Катеринославській, Херсонській і Таврійській) судову систему було приведено у відповідність до судової […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Державно-правовий устрій на українських землях у складі Російської імперії Кінець XVIII ст. (остання чверть) в українській історії – час великих політичних і соціальних змін, зумовлених новою геополітичною ситуацією в Центральній і Східній Європі. В результаті декількох російсько-турецьких війн зникла турецька присутність на півдні України, частиною Російської імперії стало Кримське ханство (1783 р.), зазнала поділів (1772, 1793, 1795 рр.) і зникла з політичної мали Річ […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Союзний договір 1922 p.: історико-правова оцінка Логічним завершенням кількарічних зусиль державної влади РСФРР щодо реалізації своєї політичної доктрини щодо УСРР після укладення “Військово-політичного союзу” і т. зв. “Робітничо-селянського союзу” стало “добровільне” об’єднання в складі Союзу PCP. У сучасній вітчизняній науковій літературі (Я. Брицький, Я. Дашкевич, С. Кульчицький, С. Юрійчук) обгрунтовано наголошується, що історія утворення СРСР густо насичена ідеологічними штампами. Попри те, […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – “Доба договірних відносин”: взаємовідносини між УСРР і РСФРР У третьому радянському періоді Радянська Росія з мстою забезпечення свого впливу в Україні розмістила тут шість армій, загальна чисельність яких перевищувала мільйон бійців (С. Кульчицький). Разом з органами державної безпеки і міліції вони утворювали потужне силове поле, в якому ніхто не міг кинути виклик силоміць насадженій диктатурі. Проте пролетарські вожді розуміли, що утримувати тільки силою […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Політичний устрій міжвоєнної Румунії Панівні кола Румунії не мали ні змоги, ні бажання економічно розвивати ново приєднай і території. Навпаки, нерідко наявне з довоєнних часів промислове устаткування вивозилося в центральні регіони Румунії. Зокрема, було демонтовано й вивезено устаткування Аккерманських трамвайних майстерень і прядильної фабрики, а також основна частина обладнання Ізмаїльського й Ренійського портів. Промислові підприємства Північної Буковини та Бессарабії […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Правова політика королівської Румунії щодо етнічних українських земель Характерною рисою і головним завданням правової політики міжвоєнної Румунії щодо окупованих етнічних українських земель стала уніфікація системи права, що існувала у Бессарабії (колишня частина Російської імперії), Буковині (колишня частина дуалістичної Австро-Угорської монархії – т. зв. Ціслейтанії, з австрійською правовою системою) та Мараморощині (колишня частина дуалістичної Австро-Угорської монархії – т. зв. Транслейтанії, з угорською правовою системою) […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Адміністративно-політичний розвиток Адміністративно-політичний розвиток західноукраїнських земель (адміністративно-територіальний устрій та місцеві органи управління) після приєднання їх до володінь Австрійської імперії здійснювався в напрямі уніфікації його з усією монархією, а також вирізнявся низкою позначених попередніми історичними умовами особливостей. Входження Закарпаття до складу Австрійської імперії мале позначилося на адміністративно-політичному устрої краю. Тут продовжували існувати традиційні адміністративні одиниці – комітети (окупи). […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Утворення та політичний устрій Чехо-Словацької республіки (ЧСР) Міжвоєнна Чехо-Словацька держава постала в умовах розпаду Австро-Угорщини, коли Чеський Національний комітет (ЧНК)у Празі ухвалив Тимчасову конституцію (13 листопада 1918 р.), відповідно до якої Габсбурзька династія позбавлялася права на землі та проголошувалася Чехо-Словацька республіка (ЧСР). Вищим законодавчим органом країни ставали Тимчасові національні збори, які утворювалися завдяки розширенню складу ЧНК (з 30 до 256 депутатів – […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Політичний устрій міжвоєнної Польщі Політичний устрій міжвоєнної Польщі основувався на двох Конституціях держави, прийнятих у березні 1921 і квітні 1935 рр. Конституція 1921 р. складалася з 126 статей і визначала Польщу як республіку (Річ посполиту), в якій влада належить народу. Законодавча влада надавалася двопалатному парламенту (Національним зборам), який складався з сенату (верхня палата) і сейму (нижня палата). Депутати обиралися […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Державно-політичний статус Запорозької Січі Державно-політичний статус Запорозької Січі в середині XVII-XVIII ст. зазнав значних змін. Рубіжною віхою еволюції Запорозької Січі та її політичних інституцій стала Хмельниччина. Змінилися роль і функції Січі в суспільно-політичному житті українського народу. Якщо раніше військово-політичні дії запорозького козацтва мали напрям оборонних і визвольних змагань українського козацтва і всього народу, то тепер Запорозька Січ виступала переважно […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Державно-політичний устрій Державно-політичний устрій Галицько-Волинської Русі мав низку своєрідних рис, що пояснювалися особливостями соціально-економічного й політичного розвитку князівства, однак у головному був подібним до державно-політичного устрою інших князівств і земель Південно-Західної Русі (України). Органи державної влади У Галицько-Волинському князівстві державна влада належала князеві (великому князеві), який спирався на бояр-землевласників і міський патриціат. І князь, і феодальна верхівка […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Військово-політичний устрій Запорозької Січі Устрій запорозької спільноти базувався на республікансько-демократичних засадах, чоловими елементами яких були інститут козацької ради та курінно-кошовий устрій. Як військово-політичне утворення Запорозька Січ мала подвійний поділ – військовий і територіальний. У військовому аспекті Січ та її військо поділялися на курені, які були базовою структурною одиницею адміністративно-політичного устрою Січі. Традиційно на Запорожжі налічувалося 38 куренів. Незмінними впродовж […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Адміністративно-політичний статус Слобідської України Адміністративно-політичний статус Слобідської України (Слобожанщини) у межах Російської держави вирізнявся певною своєрідністю укладу. Це пояснювалося особливостями освоєння вільних земель Слобожанщини, колонізація якої здійснювалася від середини XVII ст. під охороною московських військових укріплень як українцями, так і росіянами. Останні від самого початку заселення Слобожанщини становили значний відсоток її населення як “службово-ратні люди” (пушкарі, стрільці, засічні сторожі, […]...
- Історія держави та права України – Трофанчук Г. І. – Тема 10. Державність і право на українських землях у складі Російської імперії (XVIII – початок XX ст.) 1. Остаточна ліквідація української державності Після виступу Івана Мазепи проти Петра І та трагічної для долі України Полтавської битви тиск із боку російського самодержавства зробився цілком виразний. Політичний курс російського уряду, спрямований на обмеження української автономії аж до її ліквідації, проявлявся у різних сферах життя. Досить показовим у цьому плані стало ставлення російської адміністрації до […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Рейхскомісаріат “Україна” (1941-1944 рр.): адміністративно-політичний устрій Керівні органи рейхскомісаріату “Україна” перебували у місті Рівне. Очолив його (не випадково) рейхскомісар Еріх Кох. Про нього ходила слава особливо нещадної людини (проявив себе таким будучи гауляйтером Пруссії), і тому була думка, що він – єдиний, хто здатен якнайкраще виконати завдання німецької окупаційної влади в Україні. За споминами сучасників: про що б він не говорив, […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Політико-правова лінія українського державотворення З другої половини 1917 – початку 1918 рр. найчіткіше простежується на прикладі універсалів, звернень Української Центральної Ради програмного характеру. Оприлюдненні за різних політичних умов, універсали розглядаються в сучасній вітчизняній історичній та історико-правовій літературі як якісні кроки з утвердження української державності, часто – підставовими умовами розвитку законодавства. Свого часу творці цих документів називали їх “першими виразними […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Державно-правовий устрій на західноукраїнських землях у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії Загарбання західноукраїнських земель Австрією Географічно західні етнічні українські землі територія Галичини, Північної Буковини (Пониззя) та Закарпаття (Закарпатська Русь) в останній чверті XVIII ст. перебували у складі Австрійської імперії. До останньої чверті XVII ст., коли розпочався процес загарбання Австрією західноукраїнських земель, вони входили до складу кількох держав із різним юридичним статусом. Хронологічно першим до складу Австрії […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – “Козацьке право”. Правова система Козацько-гетьманської держави Дослідники (А. Гурбик, О. Кресін) обгрунтовано стверджують, що найпомітніший вплив на формування “козацького права” справив історичний період існування Запорозької Січі. Звичаєве право Запорозької Січі “козацьке право” становило основу звичаєвого права тогочасної України. Такі його принципи, як рівноправність сторін, справедливість, волелюбність, діставали загальну підтримку населення і мали велике значення для судової практики на українських землях Війська […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Форма держави Державний лад у Київській Русі від часу зародження державних форм і до політичного занепаду постійно еволюціонував: кожний етап розвитку Київської держави характеризувався певними особливостями у політичній організації: форма держави, органи влади та управління. Форма держави Навколо проблем форми державного ладу Київської Русі, його сутності й характеру точились і точаться гострі дискусії. Одні вчені, як, наприклад, […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Правова система Правова система Австрійської імперії формувалася зведенням звичаїв і традицій окремих австрійських провінцій у крайові права (Р. Петрів). Цей процес, що розпочався ще в XIII ст., заклав основу для систематизації правових норм в окремі збірники, які у другій половині XVI ст. були вже в усіх провінціях. Упродовж XVIII ст. видавалися вже загально-австрійські збірники законів і розпоряджень. […]...
- Історія держави і права України – Музиченко П. П. – 14.5. ПРАВОВА СИСТЕМА Нова економічна політика потребувала нормативного наповнення. Ще в 1919 році П. Стучка запропонував розпочати кодифікацію нового права. Головне місце в ній повинна була зайняти Конституція, за якою йшло “соціальне право”, яке включало в себе сімейне право і право соціального забезпечення. Далі розташовувались “майнові права”, під якими Стучка розумів норми, що скасовували або обмежували ці права […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Поширення в Україну радянської (більшовицької) державності На процес поширення в Україну радянської (більшовицької) державності вирішальний вплив мали кілька чинників – існуючі на українській території ради й більшовицькі організації з їх воєнізованими підрозділами – з одного боку, а з іншого – військові сили радянської Росії. Упродовж 1917-1920 рр. відбулися три спроби встановлення більшовицької влади в Україні, кожна з яких започатковувала окремий період […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Організація конституційних органів державної влади Формально органами державної влади в Україні, від часу її проголошення радянською республікою, ставали Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, а найвищим органом радянської влади оголошувався Всеукраїнський з’їзд Рад. Зазначалося що у період між з’їздами вся повнота влади повинна була належати обраному Центральному Виконавчому Комітету України, однією з функцій якого було визначено вибори уряду як вищого […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Державно-правовий статус УСРР у складі Союзу РСР Проголошення утворення СРСР призвело до певних (хоча і формальних) змін у структурі владних органів центру (федерації) і суб’єкті Союзу. Вони були закріплені першою Конституцією СРСР (січень 1924 р.) та у її республіканському варіанті – новій редакції Конституції УСРР, прийнятій на IX Всеукраїнському з’їзді Рад (травень 1925 p.). На рівні федерації зміни владної структури фактично зводилися […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Соціально-економічний і політичний розвиток Російської імперії наприкінці XIX – на початку XX ст У пореформений період (з 1861 р.) внаслідок економічного розвитку, насамперед у промисловості, остаточно сформувалася система російського капіталізму. На межі XIX-XX ст. Росія з відсталої аграрної держави стала аграрно-індустріальною, а за обсягом промислової продукції ввійшла в п’ятірку наймогутніших. держав (Англія, Франція, США і Німеччина) і дедалі більше втягувалася в світову систему господарства. Порівняно з більшістю європейських […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Конституційно-правове оформлення радянської форми державності в Україні Правовим оформленням радянської форми державності в Україні стала перша українська радянська Конституція (березень 1919 р.). Принципове рішення – при опрацюванні Основного закону радянської України – взяти за основу Конституцію радянської Росії (липень 1918 р.) – було прийнято на 111 з’їзді КП(б)У. І вже через кілька днів, 10 березня 1919 р., на зібраному з цією метою […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Форма державно-правових зв’язків між Україною і Московською державою Усвідомивши безперспективність намірів будувати Українську державу як автономію у складі Польщі, Б. Хмельницький, проводячи активну й багатосторонню дипломатичну діяльність, остаточно зважився на новий план – союз із Москвою, тобто спробу побудувати Українську державу під протекторатом Москви. З укладанням Переяславського договору розпочався новий етап юридичного закріплення (визнання) української державності, але вже у межах Московської держави. Положення […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Нотаріат Організація і діяльність нотаріату (нотаріальних контор) в УРСР як державних органів, що мали обов’язок посвідчувати безспірні права і факти, котрі мали юридичне значення, регулювалися законодавством. Правові основи нотаріату радянського періоду заклало перше Положення про державний нотаріат (1922 p.), прийняте Раднаркомом РСФРР. Згодом аналогічні положення були прийняті у всіх радянських республіках, зокрема в Україні (1923 і […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Адвокатура Організація і діяльність нотаріату (нотаріальних контор) в УРСР як державних органів, що мали обов’язок посвідчувати безспірні права і факти, котрі мали юридичне значення, регулювалися законодавством. Правові основи нотаріату радянського періоду заклало перше Положення про державний нотаріат (1922 p.), прийняте Раднаркомом РСФРР. Згодом аналогічні положення були прийняті у всіх радянських республіках, зокрема в Україні (1923 і […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Формування в Україні радянської міліції У початковий період існування радянської державності в Україні, тобто наприкінці 1917 – початку 1918 рр., єдиної системи органів охорони правопорядку на українській території, що контролювалася більшовиками, не існувало. На організаційно-правовому рівні правоохоронні функції утворених в містах різних (за назвою) органів поєднувалися з функціями збройного захисту радянської держави Одним з перших (за О. Олійником) органів охорони […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Особливості проведення в Україні Першої кодифікації законодавства УСРР Вітчизняна наука “історія держави і права” свідчить про закріплення в Україні 1920-х років радянської державності. Це спричинилося до якісного щабля у розвитку системи радянського права – перших кодифікаційних робіт в УСРР. Проведення таких робіт об’єктивно було викликано, передовсім, необхідністю зафіксувати правові форми нових суспільних відносин, покликаних до життя непом. Крім того, необхідність проведення в УСРР […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Тенденції розвитку основних галузей права УСРР Розвиток українського радянського права 1920-х років характеризується суперечливими тенденціями. З одного боку, кодифікація, що проводилася, мала на меті забезпечити ефективне здійснення непу, а з іншого – після проголошення утворення СРСР на території УСРР чинними ставали загальносоюзні законодавчі акти. Попри те, що союзні органи влади і управління мали приймати правові нормативні акти в межах, передбачених ст. […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Вищі органи виконавчої державної влади Єдиним вищим виконавчим органом влади в УНР доби Директорії була Рада Народних Міністрів (РНМ). її було створено, згідно з наказом Директорії (26 грудня 1918 р.), з метою забезпечення виконання політичної стратегії й тактики Директорії. Статус і функції Ради Народних Міністрів у прийнятих Директорією документах чітко не визначалися. Натомість широко декларувалися головні пріоритети й завдання уряду. […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Захоплення Румунією етнічних українських земель Захоплення Румунією етнічних українських земель мало певні особливості. Румунська експансія основувалася на ідеологічних засадах і так само, як і у Польщі, здійснювалася усупереч волевиявленню місцевих українців та за дипломатичного сприяння країн Антанти. Ідеологічні засади політики правлячих кіл Румунії щодо українських земель від початку XX ст. базувалися на концепції об’єднання усіх “румунських історичних провінцій” в “унітарну […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Формування основ системи радянського права в Україні Формування в Україні основ радянського права як і радянської правової системи в цілому безпосередньо пов’язується з поширенням на її територію радянської влади (державності) і будівництвом радянського державного апарату. За спостереженнями дослідників (В. Грищук), впровадження нового типу права (названого згодом “соціалістичним”) в Україні однозначно було підпорядковане правотворчій і правозастосувальній практиці РРФСР. Ідейні засади формування в Росії […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Організаційно-правові засади створення і діяльності в Україні радянської судової системи Внаслідок жовтневого перевороту 1917 р. попередній судоустрій Російської імперії був, як одна із “форм класового панування поміщиків і капіталістів”, скасований і замінений “революційним правосуддям” (декрет про суд РСФРР від 24 листопада 1917 р.). Надалі такий підхід до судоустрою разом з радянською державністю поширився і на Україну. Отож, принципи організації нового радянського суду в Україні були […]...