Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Питання суверенітету УСРР в контексті правових взаємовідносин між радянськими Україною і Росією
Де-юре, радянська Україна до кінця 1922 р. вважалася суверенною державою. Назовні УСРР зберігала державну самостійність. Де-факто, московський центр поступово опановував головні сфери українського життя, чим зводив суверенітет радянізованої України до паперового. Причому громадськість завжди інформувалась так, начебто сама Україна в особі свого радянського уряду була ініціатором певних заходів, спрямованих на об’єднання радянських республік.
Спочатку це зумовлювалось необхідністю спільної боротьби проти інтервенції та контрреволюції (Маніфест Тимчасового робітничо-селянського уряду від 29 листопада 1918 р.). А вже 26 січня 1919 р. у декларації того ж уряду, тепер перейменованого на Раднарком, зазначалось, що УСРР об’єднується з РРФСР на засадах “соціалістичної федерації”. Сутність засад не розкривалася, але через півтора місяця УІГІ з’їзд РКП(б) прийняв партійну програму, котра давала на це конкретну відповідь: “Як одну з перехідних форм на шляху до повної єдності партія висуває федеративне об’єднання держав, об’єднаних за радянським типом”. Отже, державність у національних республіках більшовики мали намір будувати лише з чітко визначеною перспективою: щоб вона була радянською.
“Воєнно-політичний союз” як правова форма відтворення Російської імперії
Першого і фактично вирішального удару по декларованому суверенітету УСРР завдав ЦВК Росії на сесії ЦВК за участю представників чотирьох радянських республік – України, Латвії, Литви і Білорусії, а також Криму, де було прийнято (1 червня 1919 р.) декрет Раднаркому РСФРР, згідно з яким було проголошено Воєнний союз радянських республік (пізніше названий “воєнно-політичним”). Варто підкреслити форму документа – декрет РСФРР, а не міжнародна угода – просто В. Ленін та інші керівники більшовицької партії вже тоді вважали суверенітет чотирьох республік цілковитою фікцією, тому питання об’єднання вирішувалися за допомогою звичайного внутрішньо російського декрет) Передовсім декрет проголосив об’єднання військових організацій та військового командування. Втім, відомий український історик зі Львова Я. Дашкевич слушно зауважував, що декрет від 1 червня 1919 р. був документом, виданим постфактум: той час українських військових формувань вже не було. А Українська радянська армія (лише за назвою, бо вона також входила до складу загальноросійських збройних сил) проіснувала аж… 8 днів – від 27 грудня 1918р. до 4 січня 1919 року.
Related posts:
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – “Воєнно-політичний союз” як правова форма відтворення Російської імперії Де-юре, радянська Україна до кінця 1922 р. вважалася суверенною державою. Назовні УСРР зберігала державну самостійність. Де-факто, московський центр поступово опановував головні сфери українського життя, чим зводив суверенітет радянізованої України до паперового. Причому громадськість завжди інформувалась так, начебто сама Україна в особі свого радянського уряду була ініціатором певних заходів, спрямованих на об’єднання радянських республік. Спочатку це […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – “Доба договірних відносин”: взаємовідносини між УСРР і РСФРР У третьому радянському періоді Радянська Росія з мстою забезпечення свого впливу в Україні розмістила тут шість армій, загальна чисельність яких перевищувала мільйон бійців (С. Кульчицький). Разом з органами державної безпеки і міліції вони утворювали потужне силове поле, в якому ніхто не міг кинути виклик силоміць насадженій диктатурі. Проте пролетарські вожді розуміли, що утримувати тільки силою […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Державно-правовий статус УСРР у складі Союзу РСР Проголошення утворення СРСР призвело до певних (хоча і формальних) змін у структурі владних органів центру (федерації) і суб’єкті Союзу. Вони були закріплені першою Конституцією СРСР (січень 1924 р.) та у її республіканському варіанті – новій редакції Конституції УСРР, прийнятій на IX Всеукраїнському з’їзді Рад (травень 1925 p.). На рівні федерації зміни владної структури фактично зводилися […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Форма державно-правових зв’язків між Україною і Московською державою Усвідомивши безперспективність намірів будувати Українську державу як автономію у складі Польщі, Б. Хмельницький, проводячи активну й багатосторонню дипломатичну діяльність, остаточно зважився на новий план – союз із Москвою, тобто спробу побудувати Українську державу під протекторатом Москви. З укладанням Переяславського договору розпочався новий етап юридичного закріплення (визнання) української державності, але вже у межах Московської держави. Положення […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Особливості проведення в Україні Першої кодифікації законодавства УСРР Вітчизняна наука “історія держави і права” свідчить про закріплення в Україні 1920-х років радянської державності. Це спричинилося до якісного щабля у розвитку системи радянського права – перших кодифікаційних робіт в УСРР. Проведення таких робіт об’єктивно було викликано, передовсім, необхідністю зафіксувати правові форми нових суспільних відносин, покликаних до життя непом. Крім того, необхідність проведення в УСРР […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Тенденції розвитку основних галузей права УСРР Розвиток українського радянського права 1920-х років характеризується суперечливими тенденціями. З одного боку, кодифікація, що проводилася, мала на меті забезпечити ефективне здійснення непу, а з іншого – після проголошення утворення СРСР на території УСРР чинними ставали загальносоюзні законодавчі акти. Попри те, що союзні органи влади і управління мали приймати правові нормативні акти в межах, передбачених ст. […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Створення позаконституційного механізму державного управління радянізованою Україною Структури радянської державності в Україні формувалися з “голови”, тобто через Раднарком УСРР і персонально тотожний з ним ЦК КП(б)У. Дослідники (С. Кульчицький) наголошують, що основа більшовицької державності – ради існували здебільшого в губернських центрах. На початковій стадії більшовицької інтервенції в Україні створювались різні надзвичайні форми радянської влади: революційні штаби, революційні “трійки”, “шістки”, “сімки” та “дев’ятки”. […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Розвиток тенденції централізації та уніфікації державної влади УСРР-У PCP у 1930-ті роки В умовах утвердження тоталітарного режиму Україна продовжувала втрачати елементи своєї суверенності. Насамперед це виявлялося у посиленні тенденції до централізації та уніфікації центральних органів державної влади і управління. До середини 1930-х років згідно з Конституцією УСРР 1929 p., центральними органами влади визнавалися Всеукраїнський з’їзд Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, Всеукраїнський Центральний виконавчий комітет (ВУЦВК), Президія […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Особливості розвитку адміністративно-політичного устрою УСРР Проголошення утворення СРСР безпосередньо позначилося на адміністративно-політичному устрої українських земель. Насамперед виникла необхідність реформування адміністративно-територіального устрою держави та реорганізації системи державного управління на місцях. Керівництво УСРР, відчуваючи незручності старої адміністративної схеми, зіткнулося з проблемою обгрунтування нових принципів територіальної організації управління. Разом з цим офіційна ідеологія недооцінювала соціальні аспекти, особливості розселення, а тому організація адміністративно-територіального устрою, […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Російські державні установи для управління Україною Фактично після укладення “Березневих статей” розпочався процес поступового поширення в Україну влади, законів, розпоряджень і контрольних функцій російських органів державного управління, які стали дієвим важелем обмеження козацько-гетьманської автономії та руйнування традиційного політичного укладу. Хронологічно першою, що була спеціально створена для управління козацькою Україною, російською установою був Малоросійський приказ (1663-1722 рр.), що діяв у структурі Посольського […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Державне управління Україною Державне управління Україною основувалося на адміністративно-територіальному устрої, а в системі центральних органів державної влади підпорядковувалось імператорові та міністерствам Серед останніх провідна роль належала Міністерству внутрішніх справ, також галузевим міністерствам, що мали свої органи в системі місцевого управління Україною. Місцевий адміністративний апарат у генерал-губернаторстві очолював генерал-губернатор. Його призначав імператор і, відповідно, залежав він тільки від імператора. […]...
- Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Державна прокуратура УСРР Нова економічна політика вимагала перебудови судової системи. Правовою основою судової реформи стала постанова ВУЦВ К від 16 грудня 1922 року, яка затвердила “Положення про судоустрій УСРР”. Цей документ був майже точною копією “Положення про судоустрій РСФРР” від 31 жовтня 1922 року. Згідно з Положенням в Україні створювалась єдина система судових органів: народний суд, губернський суд, […]...
- Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Цивільний кодекс УСРР 1922 року Цивільне право було тією галуззю права, яка в першу чергу забезпечувала проведення нової економічної політики. Кодифікація цивільного права розпочалася відразу ж після проголошення курсу на неп. Але до прийняття цивільного кодексу необхідно було законодавчо вирішити ряд проблем щодо запровадження принципу матеріальної зацікавленості суб’єктів підприємницької діяльності шляхом надання їм більшої самостійності в господарській діяльності. На базі […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Основні риси врегулювання цивільно-правових відносин Головна увага цивільно-правового регулювання в добу Києво-Руської держави, як, зрештою, і в наступні періоди державно-політичного розвитку України, зосереджувалася на інституті права власності. “Руська правда” та інші юридичні пам’ятки дають нам певне уявлення про інститут власності періоду княжої доби. Правова дійсність доби “Руської правди” розрізняла право власності й право володіння. У випадку неправочинного володіння річчю власник […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Поширення в Україну радянської (більшовицької) державності На процес поширення в Україну радянської (більшовицької) державності вирішальний вплив мали кілька чинників – існуючі на українській території ради й більшовицькі організації з їх воєнізованими підрозділами – з одного боку, а з іншого – військові сили радянської Росії. Упродовж 1917-1920 рр. відбулися три спроби встановлення більшовицької влади в Україні, кожна з яких започатковувала окремий період […]...
- Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Конституція УСРР 1919 року Головною особливістю формування радянської правової системи в Україні було те, що вона складалася, як однорідна система права в більшовицькій Росії. Це була рецепція в її найбільш простій формі – пристосування права однієї держави до умов іншої. При відсутності тієї чи іншої правової норми як головне джерело права використовували революційну правосвідомість. Пріоритет революційної правосвідомості над іншими […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Організація конституційних органів державної влади Формально органами державної влади в Україні, від часу її проголошення радянською республікою, ставали Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, а найвищим органом радянської влади оголошувався Всеукраїнський з’їзд Рад. Зазначалося що у період між з’їздами вся повнота влади повинна була належати обраному Центральному Виконавчому Комітету України, однією з функцій якого було визначено вибори уряду як вищого […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Конституційно-правове оформлення радянської форми державності в Україні Правовим оформленням радянської форми державності в Україні стала перша українська радянська Конституція (березень 1919 р.). Принципове рішення – при опрацюванні Основного закону радянської України – взяти за основу Конституцію радянської Росії (липень 1918 р.) – було прийнято на 111 з’їзді КП(б)У. І вже через кілька днів, 10 березня 1919 р., на зібраному з цією метою […]...
- Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Кодекс законів про народну освіту УСРР Освіту більшовицька партія вважала “знаряддям комуністичної перебудови суспільства”. Мабуть тому така увага приділялася вихованню і освіті підростаючого покоління і всіх трудящих. 22 листопада 1922 року приймається Кодекс законів про народну освіту УСРР. Цікаво, що подібного кодексу в РСФРР на той час не існувало. Хоча, знову ж таки, в основу цього Кодексу були покладені законодавчі акти […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Союзний договір 1922 p.: історико-правова оцінка Логічним завершенням кількарічних зусиль державної влади РСФРР щодо реалізації своєї політичної доктрини щодо УСРР після укладення “Військово-політичного союзу” і т. зв. “Робітничо-селянського союзу” стало “добровільне” об’єднання в складі Союзу PCP. У сучасній вітчизняній науковій літературі (Я. Брицький, Я. Дашкевич, С. Кульчицький, С. Юрійчук) обгрунтовано наголошується, що історія утворення СРСР густо насичена ідеологічними штампами. Попри те, […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – “Воєнний комунізм” як організаційно-правова форма здійснення соціально-економічної політики радянської України Насадження радянської державності призвело до кардинальних змін життя українського суспільства у соціально-економічній сфері формах власності та виробництва, методах розподілу націонал його продукту в промисловому та аграрному секторах економію. Цей процес, який фактично призвів до руйнування в Україні форм господарювання, здійснювався на основі нової політики російських більшовиків, що дістала назву “воєнного комунізму”. Розроблена В. Леніним (квітень […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Адвокатура Організація і діяльність нотаріату (нотаріальних контор) в УРСР як державних органів, що мали обов’язок посвідчувати безспірні права і факти, котрі мали юридичне значення, регулювалися законодавством. Правові основи нотаріату радянського періоду заклало перше Положення про державний нотаріат (1922 p.), прийняте Раднаркомом РСФРР. Згодом аналогічні положення були прийняті у всіх радянських республіках, зокрема в Україні (1923 і […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Нотаріат Організація і діяльність нотаріату (нотаріальних контор) в УРСР як державних органів, що мали обов’язок посвідчувати безспірні права і факти, котрі мали юридичне значення, регулювалися законодавством. Правові основи нотаріату радянського періоду заклало перше Положення про державний нотаріат (1922 p.), прийняте Раднаркомом РСФРР. Згодом аналогічні положення були прийняті у всіх радянських республіках, зокрема в Україні (1923 і […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Формування в Україні радянської міліції У початковий період існування радянської державності в Україні, тобто наприкінці 1917 – початку 1918 рр., єдиної системи органів охорони правопорядку на українській території, що контролювалася більшовиками, не існувало. На організаційно-правовому рівні правоохоронні функції утворених в містах різних (за назвою) органів поєднувалися з функціями збройного захисту радянської держави Одним з перших (за О. Олійником) органів охорони […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Вищі органи виконавчої державної влади Єдиним вищим виконавчим органом влади в УНР доби Директорії була Рада Народних Міністрів (РНМ). її було створено, згідно з наказом Директорії (26 грудня 1918 р.), з метою забезпечення виконання політичної стратегії й тактики Директорії. Статус і функції Ради Народних Міністрів у прийнятих Директорією документах чітко не визначалися. Натомість широко декларувалися головні пріоритети й завдання уряду. […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Захоплення Румунією етнічних українських земель Захоплення Румунією етнічних українських земель мало певні особливості. Румунська експансія основувалася на ідеологічних засадах і так само, як і у Польщі, здійснювалася усупереч волевиявленню місцевих українців та за дипломатичного сприяння країн Антанти. Ідеологічні засади політики правлячих кіл Румунії щодо українських земель від початку XX ст. базувалися на концепції об’єднання усіх “румунських історичних провінцій” в “унітарну […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Формування основ системи радянського права в Україні Формування в Україні основ радянського права як і радянської правової системи в цілому безпосередньо пов’язується з поширенням на її територію радянської влади (державності) і будівництвом радянського державного апарату. За спостереженнями дослідників (В. Грищук), впровадження нового типу права (названого згодом “соціалістичним”) в Україні однозначно було підпорядковане правотворчій і правозастосувальній практиці РРФСР. Ідейні засади формування в Росії […]...
- Історія України – Левицька Н. М. – Союзний договір між Росією і Україною 28 грудня 1920 р Перемир’я між Німеччиною й Державами Згоди заключено. Найкривавіша війна скінчилась, і перед народами всього світу стоїть складне завдання утворити основи нового життя. Серед решти частин багатостраждальної Росії на долю України випала порівнюючи більш щаслива доля. При дружній допомозі Центральних Держав вона зберегла спокій аж до нинішнього дня. Ставлячись із великим почуттям до всіх терпінь, які […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Організаційно-правові засади створення і діяльності в Україні радянської судової системи Внаслідок жовтневого перевороту 1917 р. попередній судоустрій Російської імперії був, як одна із “форм класового панування поміщиків і капіталістів”, скасований і замінений “революційним правосуддям” (декрет про суд РСФРР від 24 листопада 1917 р.). Надалі такий підхід до судоустрою разом з радянською державністю поширився і на Україну. Отож, принципи організації нового радянського суду в Україні були […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Входження Закарпаття до складу Чехо-Словаччини Одразу після розпаду Австро-Угорщини частина українського населення виявила бажання до об’єднання з Українською Народною Республікою. Проте через відсутність об’єктивних можливостей такого об’єднання представники політичних сил краю, під впливом активної позиції в цьому питанні закарпатської еміграції в США і намірів країн Антанти, вирішили орієнтуватися на новоутворену ЧСР, яку справедливо вважали меншим злом. Про намір об’єднання краю […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Формування в Україні інших радянських каральних структур (органів державної Безпеки) та спеціальних військових формувань Чільне місце в структурі силових органів радянської держави належало репресивно-каральному апарату, що мав основним завданням забезпечення державної безпеки. Саме у репресивно-каральних органах зосереджувалася реальна влада у тогочасній Україні. На сам перед таким органом була Всеросійська надзвичайна комісії боротьби з контрреволюцією та саботажем (ВНК, рос. ВЧК). її голова – Ф. Дзержинський – обіймав ключову тоді посаду […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Закріплення в Україні радянської державності і права (1923-1929 рр.) Організаційно-правові засади реалізації “нової економічної політики” як засобу врегулювання соціально-економічних відносин Декілька перших років панування в Україні радянської (більшовицької) репресивної системи підірвали її економіку і наприкінці 1920 р. призвели країну до краю прірви, що викликало невдоволення політикою радянської влади широких верств трудового населення України. Тому, побоюючись втратити владу, монопольно правляча більшовицька партія визнала за необхідне […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Правові засади діяльності правоохоронних (каральних) структур Правові основи діяльності правоохоронних (каральних) структур в УСРР закладалися нормативно-правовими актами, що приймалися на рівні союзних ЦВК та уряду і ВУЦВК та Раднаркому УСРР. Крім того, на визначення компетенції, дисциплінарних основ діяльності органів міліції та державної безпеки була спрямована також нормотворча діяльність НКВС та ДПУ. Дослідники (О. Олійник, І. Усенко) підкреслюють, що така діяльність НКВС […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Національна політика Румунської держави щодо українського населення Румунський окупаційний режим був жорсткішим за польський. У період румунської окупації (1918-1940 pp.) усі автономні права Буковини (за Австро-Угорщини буковинські українці мали представництво у Віденському парламенті, впливові позиції в місцевому самоуправлінні, систему українського шкільництва тощо) були скасовані (до 1927 p.), а її перетворено на звичайну провінцію Румунії. Запроваджений в 1918-1928 і 1937-1940 роках надзвичайний стан […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Земельне законодавство Перший офіційно прийнятий сімейний кодекс УСРР – Кодекс законів про сім’ю, опіку, шлюб та акти громадянського стану – було затверджено у травні 1926 року. У Кодексі по-новому вирішувалось питання про фактичні шлюбні відносини: безспірним доказом шлюбу вважалася тільки його реєстрація. Питання реєстрації шлюбів і розлучень були повністю віднесені до компетенції органів Запису актів громадянського стану […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Організаційно-правові засади створення та діяльності органів прокуратури Започатковані непом нові форми відносин передбачалося yen-1 лити на основі запровадження в життя принципу законності (“революційної законності”) і захисту інтересів громадян у судовою порядку. Ці функції покладалися на створені органи прокуратури адвокатуру та реформовану судову систему. Прокуратура в УСРР була запроваджена після введення інституту Державної прокуратури в РСФРР, і розбудовувалася на запозичених в останньої політико-правових […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Реалізація конституційних прав автономії Закарпаття. Проголошення Карпатської України Фактично від початку створення юридичних передумов для реалізації автономії Закарпаття, її нормальному розвиткові перешкоджали міжнародні події. 2 листопада 1938 р., згідно з рішенням міністрів закордонних справ фашистських Німеччини та Італії, Й. Ріббентропа та графа Г. Чаяно (“Віденський арбітраж”), південна частина Закарпаття з переважаючим угорським населення та містами Ужгород, Мукачеве та Берегово відійшли до Угорщини. Столицю […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Становлення в Україні радянської державності і права (1917-1922 рр.) Вочевидь, радянська держава в Україні була не питомо українською національною, не “місцевою” етнокультурною, а силоміць привнесеною ззовні, урізаною автономною державністю в рамках “іншої” тоталітарної державності та системи права. В Україну радянська (більшовицька) державність активно експортувалася з ініціативи більшовицької партії сусідньої Росії. У період національно-демократичної революції основним засобом її поширення на українську територію стали українсько-більшовицькі війни. […]...
- Історія України – Коваль М. В. – § 13. Внутрішня політика Раднаркому УСРР § 13. Внутрішня політика Раднаркому УСРР Утворення українського Раднаркому На початку 1919 p., коли означилися перші успіхи у боротьбі більшовиків з Директорією, постало питання про формування в Україні органів радянської державності. Зміна державного устрою розпочалася з термінології. 6 січня Тимчасовий робітничо-селянський уряд відмовився од визначеної Центральною Радою назви держави -” Українська Народна Республіка. Встановлювалася інша […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Держава і право Західноукраїнської Народної Республіки (1918-1923 рр.) Утворення та розбудова у 1918-1919 рр. Західноукраїнської Народної Республіки (далі – ЗУНР) стала закономірним результатом і складовою розвитку загальноукраїнського національно-визвольного руху першої чверті XX ст., в тому числі – Української національно-демократичної революції 1917-1920 рр. Водночас тогочасні революційні події на західноукраїнських землях були ключовими і мали довготривалі наслідки для історії Східної і Центральної Європи. Безпосередній і […]...