Інституціонально-інформаційна економіка – Чухно А. А. – Розділ 10 ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
10.1. Інституціональні основи створення держави довіри
У всіх країнах чесність і довіра завжди відігравали важливу позитивну роль у суспільному розвиткові. І навпаки, значне поширення відносин нечесності та недовіри до держави негативно відображається на цивілізаційному розвиткові і суспільному відтворенні. У міру низки обставин особливо велике значення мають відносини чесності та довіри у перехідній економіці. Для України питання створення держави, якій можна довіряти, є питанням створення ефективних вертикальних відносин між державою і громадянином – активним економічним агентом. Для кожної зі сторін властивий позитивний зворотний зв’язок, що безпосередньо впливає і на економічний розвиток. Проголошений перехід до сучасної, соціально орієнтованої ринкової економіки, що грунтується на новітніх технологіях та інформації, потребує розвитку трудової активності й активної життєвої позиції працівників. Прийдешній соціально-економічний устрій України, який має стати результатом трансформованої та постіндустріальної економік, характеризуватиметься новими цінностями і стимулами діяльності людини-творця і посиленням ролі держави як виробника суспільних благ, своєрідної соціальної технології і як наймогутнішого інвестора у ключових для постіндустріального розвитку галузях. Для України довіра до держави – фундамент для створення умов реалізації Цих цінностей і мотивів (самореалізації, визнання результатів творчості, вільного гармонійного розвитку особистості та ін.).
Саме такий тип громадянина нашої держави, з одного боку, може бути активним економічним агентом – творцем нового типу державної (економічної, соціальної та ін.) організації, з іншого – відтворюватиметься нею. Формування єдиного макросередовища в Україні, заснованого на демократичних, а не авторитарних началах є вимогою часу. Ефективні горизонтальні зв’язки, що грунтуються на чесності та довірі, дадуть змогу значно повніше реалізувати всі основні імперативи і потреби майбутньої постіндустріальної економіки.
Аналізуючи становище довіри у постсоціалістичних країнах до держави, Р. Хардін вживає термін “ліберальна недовіра”. На нашу думку, у процесі реалізації основних принципів так званого Вашингтонського консенсусу в українському середовищі укріпилась і відтворюється саме така недовіра до держави.
Безсумнівно, що більшість українських політиків мають благородні наміри, керуються почуттям патріотизму і високими ідеями або чесно представляють інтереси окремих регіонів України, груп, районів чи своїх виборців. Досвід, набутий під час періоду становлення демократичних інститутів держави, свідчить, що благородні наміри значної частини політиків можуть поєднуватися з менш благородними, наприклад: намагання за будь-яких обставин досягти влади або її утримати; популізм з метою максимізації кількості поданих за них (політиків) голосів; завоювання політичної та економічної клієнтури; збільшення доходів як власне політиків, так і їх сімей, друзів або прихильників політичних поглядів. Останні інституціональні зміни в Україні у зв’язку з політичною реформою засвідчують, що значна частина політиків усіх рівнів не спроможна бути об’єктивною внаслідок політичних переконань і політичної лояльності.
Досліджуючи процес формування сучасного українського суспільства і держави, слід персоніфікувати ще один тип – бюрократа. Не розглядаючи детально особистості, зазначимо, що багато з них подібні до образу ідеального бюрократа, охарактеризованого ще М. Вебером, – компетентного, чесного державного службовця, який керується професійними переконаннями і суспільними інтересами. На практиці поведінка багатьох українських бюрократів визначається не тільки цими чинниками, але й намаганням відстоювати інтереси бюрократії (або й окремої групи). Можливість отримати матеріальну, грошову чи іншу вигоди спокушає значну частину українських бюрократів, і є основою корупції в суспільстві (хто має гроші, той має владу). Для українських представників політичної еліти це питання особливо актуальне, оскільки є однією з головних причин зменшення довіри до держави як між її громадянами, так і світовою спільнотою. Довіра до держави серед громадян України майже у 4 рази менша ніж в Угорщині, Чехії або Польщі.
Бюрократія – система економічного, соціального, політичного та адміністративного управління, що грунтується на відокремленні виконавчої влади від волі членів суспільства, ігноруванні чинного законодавства, на сукупності зв’язків чиновників у різних сферах діяльності державних і недержавних організацій.
Зазначені вище обставини негативно впливають на загальний суспільний розвиток, особливо на зміцнення держави. Тому державні та суспільні інститути в Україні варто створювати таким чином, щоб реалістично враховувати негативні аспекти поведінки політиків і бюрократів. Високий ступінь недовіри до держави з боку українських громадян потребує формування інститутів для їх захисту і захисту їхніх організацій. З цього погляду політичне суперництво в Україні та законодавче оформлення діяльності опозиції сприятиме ефективнішій роботі інституту представницької демократії – парламенту.
У світовій практиці для захисту інтересів громадян є й інші інструменти та інститути. Питання їх впливу на соціально-економічний розвиток суспільства і зміцнення довіри до держави розглянуті у працях С. Роуза-Акермана. Скориставшись його окремими ідеями теоретичного плану, перенесемо їх на українське середовище1.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)