Інституціонально-інформаційна економіка – Чухно А. А

Забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України як однієї із найбільших держав Європи пов’язане із вирішенням таких важливих питань, як розбудова сучасної соціально-орієнтованої економіки, відродження вітчизняного виробництва, відновлення соціальної захищеності населення. У практичному вирішенні цих найгостріших

Розділ 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ 1.1. Предмет інституціональної економіки Економічна діяльність людей має суспільний характер. її здійснюють не в ізольованому просторі, а в певному суспільному середовищі шляхом індивідуальних і колективних дій.

У процесі багатовікової еволюції цивілізації відбувається формування та розвиток нових інститутів, які відображають органічну єдність економічного, правового, соціального і політичного в суспільно-економічному житті суспільства. Представники інституціоналізму звертають особливу увагу на потребу вивчення цієї єдності,

У системі сучасного економічного знання поєднання економічної теорії та практики все більше усвідомлюють як проблему. Відповідно в методології економічної науки більше уваги почали приділяти дослідженню питань взаємовідносин теорії та практики економічних рішень і дій.

2.1. Місце і роль сучасної інституціональної теорії у розвитку економічної науки За останнє десятиліття у світовій та вітчизняній економічних науках значно збільшився інтерес дослідників до інституціональної теорії, а особливо до її неоінституціонального напряму. Представники

Загальновизнано, що традиційний (“старий”) інституціоналізм формувався наприкінці XIX – на початку XX ст. насамперед у США, а неоінституціоналізм – у 1960-1970 рр. Його основоположником був видатний американський учений, лауреат Нобелівської премії з економіки (1991)

Характерними ознаками розвитку економічної науки першої половини XX ст. є : плюралізм її структури, множинність теорій, шкіл і напрямів, боротьба між ними. Сфера цієї боротьби – різні рівні та складові економічної теорії (мікро-, мезо-,

З’ясування питань, пов’язаних із предметом і методологією інституціоналізму, етапами його становлення і розвитку, структурою, визначенням місця і ролі в сучасній економічній науці тощо, важливо завершити розкриттям сучасного стану і перспектив розвитку інституціональної економічної теорії

3.1. Ринки як інституціональна угода Дослідження ринку та його стану – одна із провідних тем економічної науки. В економічній літературі, включаючи навчальну, є численні визначення ринку. Існує багато математичних моделей ринкових феноменів і обширна

Доказом формування змісту та меж інститутів ринку є аукціон. Для досягнення угоди про ціну під час аукціонного торгу передбачені специфічні методи, звичаї або рутина. Наприклад, англійський і голландський аукціони (табл. 3.1). Така рутина надає

Щоб зрозуміти категорії ринку в інституціональному значенні, важливо з’ясувати: чи може товарний обмін відбуватися без участі будь-якого ринку? Ринок охоплює загальний механізм встановлення і обнародування цін та сприяння продажу товарів і послуг. Але в

Для соціально-економічного розвитку характерні такі основні типи ринку: нерозвинений, вільний, регульований та деформований. Нерозвинений ринок – це ринкове господарство, для якого властиві випадкові ринкові відносини, найчастіше, вони мають товарний (бартерний) характер. Проте навіть і

Розділ 4 ТЕОРІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА – ГЛОБАЛЬНА МЕТОДОЛОГІЧНА ПАРАДИГМА 4.1. Формування і розвиток теорії інформаційного постіндустріального суспільства Термін “постіндустріальне суспільство” виник на початку XX ст., але не давав визначення нового етапу суспільно-економічного розвитку.

Розділ 4 ТЕОРІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА – ГЛОБАЛЬНА МЕТОДОЛОГІЧНА ПАРАДИГМА 4.1. Формування і розвиток теорії інформаційного постіндустріального суспільства Термін “постіндустріальне суспільство” виник на початку XX ст., але не давав визначення нового етапу суспільно-економічного розвитку.

5.1. Взаємозв’язок науково-технологічного розвитку з інституціональними змінами суспільства Класична політична економія і марксизм наголошували на тому, що предметом економічної теорії є виробничі відносини, тобто відносини між людьми в процесі виробництва, обміну, розподілу, споживання. Проте

Фактор виробництва визначає найголовнішу ознаку економіки і суспільства. Коли поряд із працею та землею з’явився новий фактор виробництва – капітал, то економіка і суспільство стали капіталістичними. Інформація та знання як новий визначальний чинник виробництва

Одним із ключових понять, що виражає сутнісні процеси у техніко-еко-номічному розвитку, є технологічний спосіб виробництва. Це техніко-технологічний комплекс, який становить основу економічного розвитку протягом певного і довготривалого історичного періоду суспільно-економічного прогресу. Формування поняття відбувалося

6.1. Інституціональні умови формування моделі економічної та соціальної людини Проблема людини в соціально-економічному розвитку суспільства завжди посідала важливе місце в економічній теорії. Проте людина, як і суспільство, його економічні та соціальні відносини, змінюється, розвивається,

Збільшення ролі та значення людського капіталу – важлива складова закономірного процесу переходу від людини економічної до людини творчої, від індустріального суспільства до сучасного інформаційного (постіндустріального). У новій моделі суспільного розвитку важливого значення у діяльності

У сучасній економічній науці набуває поширення ресурсно-орієнтований підхід у теорії фірми, важливим компонентом якого є “людське вимірювання”. Його основи започатковані у праці Е. Пенроуз “Теорія зростання фірми” (1959). Подальший розвиток теоретичної ідеї у напрямі

Інтелектуальна власність – категорія історична. Вона виникла із формуванням знань людини, її духовного розвитку. Важливим аспектом на цьому шляху є досягнення людством такого рівня продуктивності праці, коли поряд із необхідним продуктом почали виробляти додатковий,

І світовий досвід, і досвід колишнього Союзу свідчать, що система інтелектуальної власності, особливо винахідництва, її існування, розвиток та ефективність значною мірою залежать від держави, її законодавчого регулювання і виконавчого управління. У таких країнах, як

На сучасному етапі інтелектуальна праця набуває все більшого значення і в процесі виробництва, і в процесі обміну. Поступово вона перетворюється на самостійну складову ринкової структури, що створює і визначає попит та пропозицію інтелектуального продукту.

Серед нових явищ і категорій, що з’явилися в умовах становлення та діяльності постіндустріального суспільства, чільне місце посідає інтелектуальний капітал. Подібно до інтелектуальної власності інтелектуальний капітал та категорія, що його відображає, не виникли несподівано, адже

Перехід до постіндустріального етапу розвитку як вищого ступеня цивілізаційного прогресу розв’язав суперечність між новим, прогресивним, властивим вищій стадії, і тим старим, що характерне для індустріальної епохи. Це стосується соціально-економічних відносин, організаційно-економічної структури виробництва та