Вікова та педагогічна психологія – Видра О. Г. – Тема № 8. Психологічна культура вчителя технологій

Мета: З’ясувати психологічні особливості педагогічної та виховної діяльності вчителя технологій; розглянути та проаналізувати поняття про психологічну культуру вчителя технологій; навчитись визначати рівень розвиненості комунікативних та організаторських здібностей.

Завдання:

1) ознайомтесь, проаналізуйте, зробіть конспект, та вивчіть теоретичні відомості з теми. Виконайте завдання для самостійної роботи. Розкрийте і занотуйте основні поняття теми;

2) виконайте дослідження комунікативних та організаторських здібностей, зробіть висновки й захистіть результати вивчення цієї теми.

Основні поняття теми: Вчитель технологій, педагогічна діяльність, педагогічні здібності, стиль педагогічної діяльності, цінність праці, професійна культура, психологічна культура вчителя технологій.

Тематичні питання

1. Психологічний зміст педагогічної діяльності вчителя технологій.

2. Педагогічні здібності та стилі педагогічної діяльності.

3. Специфіка психологічної культури вчителя технологій.

Завдання для самостійної роботи

Проаналізуйте, вивчіть та законспектуйте професіографічні вимоги до особистості вчителя технологій [6, с. 25-34]. Зверніть увагу на компоненти професіограми, зміст психограми. Зробіть висновок щодо відповідності професіографічних вимог вчителя технологій вашим можливостям та особистісним якостям.

Орієнтовні теоретичні відомості

Вчитель – це особистість, яка виконує Педагогічну діяльність –

Цілеспрямований виховний та навчальний вплив на учнів, з метою їх особистісного, інтелектуального та діяльнісного розвитку, що стає основою саморозвитку і самовдосконалення особистості.

Вчитель технологій (в минулому вчитель трудового навчання) розвиває учня як особистість в процесі опанування і виконання ним трудових операцій і прийомів, тобто праці. Він відіграє головну роль у донесенні до свідомості учнівської молоді таких цінностей, як праця, людина як особистість, яка працює.

Педагогічна діяльність має ті ж самі характеристики, що й інші види людської діяльності: цілеспрямованість, вмотивованість та предметність.

Психологічний зміст педагогічної діяльності Включає мотиви, мету, предмет, засоби, продукт та Результат.

Мотиви Педагогічної діяльності бувають різні, але всі поділяються на Зовнішні (мотиви праці, престиж, статус, гроші…) та Внутрішні (особистісно-професійне зростання, реалізація своїх особистісних якостей, самоактуалізація). Важливо, щоб у вчителя домінували гуманістичні мотиви діяльності і аж ніяк не пов’язані з владою, домінуванням, підкоренням тощо.

Метою Педагогічної діяльності вчителя технологій є трудове виховання та навчання учнів.

Предметом Педагогічної діяльності вчителя технологій є організація учбової діяльності учнів, яка пов’язана з працею.

Засобами Педагогічної діяльності вчителя технологій є наукові теоретичні та емпіричні знання, які передаються учням за допомогою слова вчителя, демонстрації ним умінь, трудових операцій та прийомів, дослідів, шляхом читання учнями підручників, а також за допомогою технічних засобів навчання та наочності.

Продуктом Педагогічної діяльності вчителя технологій є індивідуально сформований досвід учня, його підготовленість до життя і активної трудової діяльності, професійне самовизначення, вихована культура та цінність праці.

Результатом Педагогічної діяльності вчителя технологій повинен бути особистісний індивідуальний розвиток учня, його вдосконалення.

Педагогічні здібності розглядали багато вчених психологів і педагогів. На сьогоднішній день ними вважаються 11 основних видів. Розглянемо їх.

1. Дидактичні здібності Полягають у вмінні доступно передавати учням учбовий матеріал, розкривати матеріал, як проблему, ясно і зрозуміло, викликати інтерес до предмета, спонукати учнів до активного, самостійного мислення.

2. Академічні здібності – здібності до відповідної галузі знань (технологій виробництва, математики, фізики, біології, літератури і т. д.).

3. Перцептивні здібності – здібності проникати у внутрішній світ учня, психологічна спостережливість, яка пов’язана з глибоким розумінням особистості учня, його тимчасових психічних станів.

4. Мовленнєві здібності – здібності ясно і чітко висловлювати свої думки і почуття за допомогою мовлення, а також міміки і пантоміміки.

5. Організаторські здібності – це здібності організовувати учнівський колектив, об’єднувати його, надихати на вирішення важливих задач, а також здібності правильно організовувати свою роботу.

6. Авторитарні здібності – здібність безпосереднього емоційно-вольового впливу на учнів і вміння на цій основі завойовувати у них авторитет.

7. Комунікативні здібності – здібності до спілкування з дітьми, вміння знайти правильний підхід до учнів, встановити з ними доцільні, з педагогічної точки зору, взаємини, наявність педагогічного такту.

8. Педагогічна уява (прогностичні здібності) – це спеціальні здібності, які проявляються у передбаченні своїх дій, у виховному проектуванні особистості учнів, пов’язаному з уявленнями про кінцевий результат їх виховання та навчання.

9. Здібність до розподілу уваги Одночасно між кількома видами діяльності в процесі навчання.

10. Гностичні здібності Проявляються у швидкому та творчому оволодінні методами навчання учнів, винахідливості способів навчання. Вони забезпечують накопичення інформації вчителя про учнів та самого себе.

11. Конструктивні здібності Проявляються у створенні творчої робочої атмосфери співробітництва, діяльності, вмінні побудувати урок, який найбільше відповідає поставленій меті розвитку та саморозвитку учня.

Педагогічна діяльність вчителя характеризується певним Стилем – це індивідуальне своєрідне поєднання прийомів та способів, які забезпечують найкраще виконання діяльності.

Традиційно стилі педагогічної діяльності поділять на Авторитарний, демократичний та Ліберальний.

Авторитарний стиль Педагогічної діяльності полягає в тому, що учень розглядається як об’єкт педагогічного впливу, а не рівноправний партнер. Вчитель особисто вирішує, приймає рішення, встановлює жорсткий контроль за виконанням своїх вимог, використовує свої права без врахування ситуації та думок учнів, не пояснює свої дії учням. Головними методами впливу такого вчителя є наказ та повчання. Для вчителя характерна низька задоволеність професією та професійна нестійкість. Вчителі з цим стилем керівництва головну увагу звертають на методичну культуру, в педагогічному колективі займають позицію лідера.

Демократичний стиль Проявляється в тому, що учень розглядається як рівноправний партнер по спілкуванню, колега у спільному пошуку знань. Вчитель приймає рішення разом з учнями, враховує їх думку, підтримує самостійність суджень, враховує не тільки рівень навчальних досягнень, але й особистісні якості учнів. Методами впливу є спонукання до дій, порада, прохання. У вчителів з демократичним стилем керівництва школярі частіше відчувають стан спокійного задоволення, високої самооцінки. Вчителі цього стилю більше уваги звертають на свої психологічні уміння, для них характерна велика професійна стійкість, задоволення своєю професією.

Ліберальний стиль Педагогічної діяльності виявляється у відстороненні вчителя від прийняття рішення, він передає ініціативу учням, колегам. Організацію та контроль діяльності учнів здійснює без системи, проявляє нерішучість, коливання. При даному стилі в класі стає нестійким мікроклімат, з’являються замасковані конфлікти.

Також вчені розрізняють поняття індивідуального стилю діяльності педагога і виокремлюють його види. Це питання ви можете розглянути самостійно [8, с. 411; 38, с. 437].

Однією з найважливіших якісних характеристик особистості будь-якого вчителя є розвинена психологічна культура, яка разом з педагогічною складають його професійну культуру.

Психологічна культура є відносно новим поняттям у психології, яке з’явилось у 70-х роках ХХ століття, хоча і має досить тривалі історичні передумови виникнення і розвитку як наукової категорії з часів Стародавньої Греції до сьогодення.

За сучасним поняттям Психологічна культура вчителя – це якісно-професійна характеристика його особистості, в основі якої знаходиться система усвідомлених спеціальних психологічних цінностей, що творчо використовуються та примножуються в процесі професійної діяльності.

Психологічна культура кожного вчителя визначається системою професійно-психологічних цінностей, яка відповідає його кваліфікації.

Центральними складовими психологічної культури вчителя технологій є цінність праці та цінність особистості, яка працює. Він єдиний з вчителів, хто формує і розвиває такі цінності в учнів.

Психологічна культура вчителя технологій має свою Структуру. Її зміст полягає в тому, що психолого-педагогічна взаємодія особистості вчителя і особистості учня відбувається через 7 компонентів психологічної культури: комунікативний, мотиваційний, характерологічній, рефлекссивний, досвідний, інтелектуальний, психофізіологічний. У вчителя технологій кожен з цих компонентів має бути сформований, вихований і розвинений у вигляді відповідних Цінностей, усвідомлений, А також творчо використовуватись та примножуватись у професійній діяльності.

Зміст компонентів психологічної культури особистості вчителя технологій Є наступним:

1) комунікативний: визнання професійного спілкування як цінності; усвідомлення наявного і потрібного рівня розвитку комунікативних здібностей; створення ефективних моделей спілкування; творча взаємодія;

2) мотиваційний: інтерес до професії вчителя, цінування праці педагога, відданість гуманістичним ідеалам, любов до праці, дітей; самоаналіз своїх мотивів навчально-професійної діяльності; творчі мотиви трудової, технічної, психолого-педагогічної діяльності;

3) характерологічний: цінування таких рис характеру як любов до праці, наполегливість, акуратність, дисциплінованість, емоційна врівноваженість; осмислення своїх найцінніших рис характеру як важливих факторів ефективної навчально-професійної діяльності; створення нових ефективних характерологічних програм поведінки та діяльності;

4) рефлексивний: усвідомлення особистості та її внутрішнього світу як найвищої цінності; усвідомлення образу професії вчителя технологій, розвинений самоаналіз; створення індивідуальних технік самоусвідомлення;

5) досвідний: визнання психологічних знань, умінь, навичок, якостей своєї особистості та учня як вищих цінностей; усвідомлення свого рівня професійної компетентності; психологічна мудрість вчинків, поведінки у професійній діяльності; індивідуальний професійно-психологічний світогляд;

6) інтелектуальний: цінування інтелектуальних здібностей і властивостей, повага до інтелектуальної праці; усвідомлення наявного і потрібного рівнів розвитку інтелекту та мислення; творче використання інтелекту, мислення у професійній діяльності та особистіс-ному розвитку;

7) психофізіологічний: усвідомлення значення психофізіологічних особливостей у своїй діяльності й діяльності учнів; усвідомлення особливостей свого типу вищої нервової діяльності й темпераменту; гнучкий індивідуальний стиль діяльності, відповідний своєму типу темпераменту.

Шляхом експериментальних досліджень було з’ясовано, що слід розрізняти елементарну, базову і високу психологічну культуру

Вчителів технологій.

Про елементарну психологічну культуру вчителя технологій свідчать низькі показники розвитку більшості її компонентів. При цьому, можливі такі два варіанти: 1) низький рівень розвитку усіх компонентів, що свідчить про доволі стійку елементарну психологічну культуру; 2) низький рівень п’яти – шести компонентів і середній або високий рівень одного – двох компонентів, що вказує на дисгармонію розвитку психологічної культури.

Базову психологічну культуру Вчителів технологій характеризують середні рівні розвитку більшості її компонентів. Можливі також варіанти стійкої базової психологічної культури і певного ступеня дисгармонії її розвитку.

Висока психологічна культура Характеризується високим рівнем розвитку більшості її компонентів у вчителів технологій. Можливе допущення середніх рівнів декількох компонентів, але за умови, що це компенсується розвитком інших професійних якостей та здібностей.

Висока психологічна культура не є кінцевим результатом розвитку. Адже це, по своїй суті, є безкінечний процес і постійний процес наближення до гармонійного стану і культурного функціонування. Культура живе і розвивається доки існує людина, в даному випадку – доки існує професія.

Дізнатися про свій рівень розвиненості психологічної культури ви можете, здійснивши аналіз результатів досліджень, які були проведені на заняттях з даної навчальної дисципліни.

Більш докладніше про психологічну культуру вчителя технологій, а також про інші психологічні особливості цієї професії ви можете дізнатись з монографії “Психологічна культура особистості майбутнього вчителя трудового навчання” [6], де також знаходиться відповідь на питання, яке відведене на самостійне опрацювання: слід зробити короткий схематичний конспект основної інформації з про-фесіограми вчителя технологій (трудового навчання).

Практична частина роботи

Одними з важливих здібностей в структурі особистості вчителя технологій, а також його психологічної культури є комунікативні та організаторські здібності. До них пред’являються досить високі вимоги з боку цієї професії. З метою діагностики даних здібностей вченими Б. О. Федоришиним та В. В. Синявським була розроблена методика під назвою КОЗ-2.

Методика містить 40 питань, на кожне з який потрібно дати відповідь “так” чи “ні” у спеціальному бланку (табл. 1). Час виконання методики 10-15 хвилин. При цьому окремо визначається рівень комунікативних і організаторських здібностей особистості.

Стимульний матеріал до проведення методики

1. У мене є багато друзів, з якими я часто спілкуюсь.

2. У більшості випадків я здатен переконати своїх товаришів у своїй правоті.

3. У більшості випадків я дуже довго переживаю заподіяну мені образу.

4. Мені дуже часто буває не під силу розібратися у складних ситуаціях, що виникають серед моїх знайомих (наприклад, у причинах погіршання стосунків між ними, сварках тощо).

5. Я відчуваю в собі прагнення до встановлення знайомств з різними цікавими для мене людьми.

6. Мені подобається виконувати громадську роботу, вона мене майже не обтяжує.

7. Мені простіше і приємніше проводити час за будь-якими особистими заняттями, ніж серед людей.

8. Я досить легко відмовляюсь від своїх намірів, якщо трапляються перешкоди для їх здійснення.

9. Мені зовсім не важко спілкуватись з людьми, які набагато старші.

10. Буває, що саме я організую різні ігри або розваги із своїми товаришами.

11. Трапляється, що я відчуваю в собі деякі незручності, труднощі, коли мені доводиться ввійти в нову для мене компанію.

12. Я часто відкладаю виконання своїх справ на інші дні.

13. Мені зовсім не важко спілкуватись з незнайомими мені людьми.

14. У більшості випадків я намагаюсь, щоб мої товариші діяли так, як я вважаю за потрібне.

15. Мені не так просто включитися в нову, не зовсім знайому для мене групу людей.

16. В мене дуже рідко виникають конфлікти з товаришами, якщо вони не виконують своїх обіцянок або обов’язків.

17. Буває, що в мене виникає прагнення познайомитися з новою для мене людиною.

18. При вирішені різних питань я досить часто беру ініціативу на себе.

19. Досить часто мені хочеться побути на самоті.

20. У більшості випадків я відчуваю себе невпевнено серед незнайомих мені людей.

21. Мені подобається бути серед людей.

22. Мене трохи турбує, якщо мені не вдається завершити почату справу.

23. Я почуваю себе невпевнено, якщо потрібно познайомитись з новою людиною.

24. Мене трохи стомлює часте спілкування з товаришами.

25. Мені подобається брати участь у групових іграх.

26. Я досить часто виявляю ініціативу у вирішенні питань, які стосуються інтересів моїх товаришів.

27. Я відчуваю себе невпевнено серед малознайомих мені людей.

28. Я рідко прагну до доведення моєї правоти будь-кому з моїх знайомих.

29. Я відчуваю себе зовсім вільно у будь-якій, навіть у незнайомій мені компанії.

30. Я займався громадською роботою (наприклад, у школі).

31. Я прагну до обмеження кола моїх знайомих.

32. У більшості випадків я не прагну відстоювати свою думку, своє рішення.

33. Я відчуваю себе добре у будь-якій компанії.

34. Я із задоволенням організовую різні заходи для своїх товаришів.

35. Я відчуваю себе ніяково, якщо доводиться виступати перед великою групою людей.

36. Я досить часто запізнююсь на заплановані зустрічі.

37. У мене багато друзів.

38. Я часто потрапляю у центр уваги моїх товаришів.

39. Під час спілкування із мало знайомими мені людьми я почуваю себе незручно.

40. Я відчуваю себе не зовсім впевнено, не зовсім вільно, коли опиняюсь у великій групі своїх товаришів.

Обробка результатів

1. Зіставити відповіді випробуваного з дешифратором і підрахувати кількість збігів окремо по комунікативних і організаторських здібностях.

Дешифратор: Комунікативні здібності:

– позитивні відповіді – питання першої строки (табл. 11);

– негативні відповіді – питання третьої строки (табл. 11). Організаторські здібності:

– позитивні відповіді – питання другої строки (табл. 11);

– негативні відповіді – питання четвертої строки (табл. 11).

2. Обчислити коефіцієнти комунікативних (КК) і організаторських (КО) здібностей як відношення кількості співпадаючих відповідей по комунікативних здібностям (КХ) і організаторським здібностям (ОХ) до максимально можливого числа збігів (20), за формулами, що наведені в таблиці 11.

Таблиця 11

Бланк фіксування відповідей до методики КОЗ-2

Для якісної оцінки результатів необхідно зіставити отримані коефіцієнти зі шкальними оцінками (табл. 12).

Таблиця 12

Шкала оцінок комунікативних і організаторських здібностей

Інтерпретація результатів

1. Оцінка “1” свідчить про низький рівень прояву комунікативних і організаторських здібностей.

2. Оцінка “2” свідчить про те, що комунікативні й організаторські здібності наявні на рівні нижче середнього. Особистість не прагне до спілкування, почуває себе невпевнено в новій компанії, колективі, воліє проводити час наодинці, обмежує свої знайомства, має труднощі у встановленні контактів з людьми і, виступаючи перед аудиторією, погано орієнтується в незнайомій ситуації, не обстоює свою думку, важко переживає образи, прояв ініціативи в суспільній діяльності вкрай занижено, у багатьох справах воліє уникати прийняття самостійних рішень.

3. Оцінка “3” свідчить про характерний середній рівень прояву комунікативних і організаторських здібностей. Такі люди прагнуть до контактів з іншими, не обмежують коло своїх знайомств, обстоюють свою думку, планують свою роботу, однак потенціал їхніх здібностей не відрізняється високою стійкістю. Така особистість має потребу в подальшій серйозній і планомірній виховній роботі з формування й розвитку комунікативних та організаторських здібностей.

4. Оцінка “4” характеризує особистість з високим рівнем прояву комунікативних і організаторських здібностей. Такі люди не губляться в нових умовах, швидко знаходять друзів, постійно прагнуть розширити коло своїх знайомих, займаються суспільною діяльністю, допомагають близьким, друзям, виявляють ініціативу в спілкуванні, із задоволенням беруть участь в організації суспільних заходів, здатні прийняти самостійне рішення у важкій ситуації. Усе це вони роблять невимушено, а відповідно до внутрішніх переконань.

5. Оцінка “5” свідчить про дуже високий рівень прояву комунікативних та організаторських здібностей особистості. Такі люди відчувають потребу в комунікативній і організаторській діяльності й активно прагнуть до неї, швидко орієнтуються у важких ситуаціях, невимушено поводяться в новому колективі, ініціативні, надають перевагу у важливій справі чи в складній ситуації, що створилася, приймають самостійні рішення, обстоюють свою думку і домагаються, щоб вона була прийнята товаришами, можуть внести пожвавлення в незнайому компанію, люблять організовувати всілякі заходи, наполегливі в діяльності, що їх захоплює. Вони самі шукають такі справи, які б задовольняли їхні потреби в комунікації та організаторській діяльності.

Зробіть висновки орієнтуючись на такі питання та вказівки:

– Надайте грунтовну характеристику своїх результатів.

– У чому і як саме проявляється ваш рівень комунікативних та організаторських здібностей у навчанні?

– Надайте методичні рекомендації для розвитку своїх комунікативних та організаторських здібностей, якщо результати виявились низьким або середніми.

Питання для самоконтролю та захисту практичної роботи

1. Що таке педагогічна діяльність?

2. Розкрийте психологічний зміст педагогічної діяльності вчителя технологій.

3. Назвіть та охарактеризуйте основні педагогічні здібності.

4. Охарактеризуйте основні стилі педагогічної діяльності вчителя.

5. З якою метою і які саме використовує способи активізації учбової діяльності школярів вчитель?

6. Що таке психологічна культура вчителя?

7. У чому полягає особливість психологічної культури вчителя технологій?

8. Яка структура психологічної культури вчителя технологій?

9. Охарактеризуйте компоненти психологічної культури вчителя технологій.

10. Назвіть і охарактеризуйте рівні розвиненості психологічної культури вчителя технологій.

(2 votes, average: 4,50 out of 5)