Вікова та педагогічна психологія – Видра О. Г. – Особливості психічного розвитку в ранньому дитинстві
Ранній дитячий вік охоплює період від 1 до 3 років. Найпершим, чим характеризується даний вік – зміною Соціальної ситуації розвитку, оскільки Емоційне спілкування з дорослими стає все рідшим, поступаючись місцем ситуативно-дійовому спілкуванню, практичному співробітництву, спільним діям з предметами. Тому Соціальна ситуація розвитку дитини раннього віку Має наступну структуру:
Дитина <-> Предмет (предметна діяльність з елементами гри) <->
<-> Дорослий
Соціальна ситуація спільної діяльності дитини раннього віку і дорослого породжує протиріччя: спосіб дії з предметом, зразок дії належить дорослому, а дитина в той же час повинна виконувати індивідуальні дії. Це Протиріччя вирішується в новому типі Провідної діяльності – Предметній діяльності З елементами гри (в якій дитина відтворює те, що роблять дорослі), що спрямована на засвоєння суспільно вироблених способів дій з предметами.
Емоційне спілкування перестає бути провідною діяльністю в ранньому дитинстві, воно інтенсивно розвивається, стає мовним та використовується дитиною в предметній діяльності.
Ранній дитячий вік є Сенситивним (сприятливим) періодом для розвитку мовлення. На початку другого року життя в активній мові дитини є 10-12 слів, у два роки – близько 300 слів, у три роки словник складає 1200-1500 слів. Автономне мовлення зникає. Дитина оволодіває мовленнєвим диханням, засвоює майже всі звуки рідної мови, використовує прості речення з 5-6 слів.
До основних новоутворень у ранньому дитинстві належать наступні:
1) поява символічних дій – створення нових відношень між предметом і його використанням (використання предметів не за їх призначенням);
2) поява наслідування: у грі дитина починає активно наслідувати людей, які її оточують (в основному наслідує моторні дії);
3) перші прояви Самопізнання: Малюки починають підпорядковувати поведінку інших людей своїм потребам, пов’язаним з особис-тісним розвитком, а також порівнювати себе з іншими людьми;
4) поява найпростішої форми Самосвідомості – дитина впізнає себе, називає своє ім’я в різних варіантах, говорить про себе в першій особі (“Я”), здатна виражати засобами мови окремі стани і потреби (“Я хочу”, “Я буду”) та позитивно забарвлене твердження про себе (“Я гарний”), позитивно ставиться до похвали дорослого, намагається самостійно повторити позитивну дію, прагне до активних самостійних дій;
5) розвиваються початкові форми Мислення.
Наприкінці третього року життя (іноді дещо раніше) діти починають відстоювати своє право на незалежну поведінку ініціативними заявами “Я сам”. Це є причиною повного розпаду попередньої соціальної ситуації і появи Кризи трьох років. Дана криза зумовлена становленням самосвідомості дитини і Проявляється В Негативізмі, впертості, непокірності, свавіллі, протесті, деспотизмі (розкрийте ці поняття самостійно [8, с. 100]).
Кризі трьох років властиве руйнування попередніх стосунків дитини з дорослими, яких вона починає сприймати як носіїв зразків дій і стосунків у навколишньому світі. Для успішного Вирішення Кризи батькам дитини потрібно змінити до неї ставлення. Якщо батьки заохочують самостійність дитини у правильних межах, то труднощі у взаєминах з нею швидко минають.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)