Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 3. Галузі права
Галузь права – відносно самостійна сукупність норм права, що регулює якісно однорідну сферу (рід) суспільних відносин і володіє тільки їй властивим режимом правового регулювання (тобто предметом, методом, метою, способами, типом правового регулювання) і є підсистемою системи права.
Ознаки галузі права:
1) охоплює певну якісно однорідну сферу суспільних відносин;
2) має відносно самостійну сукупність юридичних норм – диспозицій (прав і обов’язків), що визначають умови їх реалізації, та своєрідних санкцій;
3) відзначається своєрідністю обсягу, кількістю інститутів, що її складають; наявністю чи відсутністю підгалузей права;
4) володіє лише їй властивим режимом правового регулювання, котрим забезпечується ефективність дії як галузі в цілому, так і підгалузей та інститутів права, що утворені в її складі;
5) є стійкою і автономною у своєму функціонуванні підсистемою системи права.
За фундаментальністю норм, сконцентрованих у галузях права, їх можна поділити на:
O базові (фундаментальні) – містять вихідні норми права, які регулюють первинні суспільні відносини, та володіють вихідними юридичними режимами правового регулювання, що мають особливу значущість для інших галузей права і використовуються ними (конституційне – провідне; цивільне; адміністративне; кримінальне);
O профілюючі (спеціальні, конкретизуючі) – містять норми права, які регулюють сфери суспільних відносин, що пов’язані з первинними суспільними відносинами, і спрямовані на конкретизацію і підсилення дії певних норм базових галузей права. Сфери і режими регулювання профілюючих галузей права “відокремлюються” від сфер і режимів регулювання базових галузей права, але без зв’язку з ними існувати не можуть (трудове, сімейне, земельне, кримінально-виконавче, фінансове та ін.);
O комплексні – містять норми права, що регулюють сфери державного й господарського життя (господарське, аграрне, екологічне, морське право й ін.), виникають на основі подальшого розвитку комплексних інститутів права, що утворюються на стику суміжних галузей права і користуються режимами, які належать цим галузям (господарське, аграрне, екологічне, житлове, транспортне право). Режим комплексної галузі права може складатися: а) з режимів декількох основних інститутів чи підгалузей права, що функціонують “на рівних” (інтегральний режим); б) з режимів кількох інститутів, де один з них є основним (спеціальний режим).
Галузі права за субординацією в правовому регулюванні;
Галузі матеріального права – містять норми права, що прямо регулюють суспільні відносини (конституційне, цивільне, адміністративне, кримінальне та ін.).
Галузі процесуального права – містять норми права, що визначають процедуру здійснення матеріального права і похідні від нього (адміністративно-процесуальне, цивільно-процесуальне, господарсько-процесуальне та ін.).
Related posts:
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 4. Галузі та інститути законодавства Вищим рівнем галузевої (горизонтальної) структури системи законодавства, найбільшим об’єднанням нормативних актів та їх частин з певних сфер правового регулювання є галузь законодавства. Галузь законодавства – сукупність (група) нормативно-правових актів, що об’єднані спільною належністю до одного виду або сфери правового регулювання і характеризуються єдністю змісту, форми і системних зв’язків нормативних приписів, логічно поділених на інститути законодавства. […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 5. Інститути права. Підгалузі права Окремими взаємозалежними елементами галузі є інститути права, інститут права – сукупність відносно відособлених правових норм у рамках певної галузі (галузей) права, що регулюють певну групу (вид) взаємозалежних суспільних відносин. Ознаки інституту галузі права: 1) регулює не всю сукупність якісно однорідних суспільних відносин, а окремі видові особливості (сторони, ознаки) одного роду суспільних відносин або здійснює особливі […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 3. Предмет, сфера і межі правового регулювання Предмет правового регулювання – сукупність якісно однорідних суспільних відносин, урегульованих правовими нормами. Предмет правового регулювання вказує, на яку сферу (або коло) суспільних відносин спрямований вплив норм права, зокрема їх диспозицій (прав і обов’язків). Предмет правового регулювання – умовне виокремлення відособленого кола (сукупності) суспільних відносин, що мають єдину якість і потребують упорядкування. Це дає змогу узагальнити […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 5. Тип правового регулювання. Режим правового регулювання Тип правового регулювання суспільних відносин – це різновид проявів впливу права на суспільні відносини, що має загальні ознаки через використання в однаковому поєднанні правових інструментів. Залежно від пріоритету мінімальних правових способів впливу на суспільні відносини (дозволів і заборон) розрізняють два типи правового регулювання: Загально-дозвільний – тип правового регулювання, що грунтується на загальному дозволі (“дозволено все, […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 4. Право, правова законність, демократія і правовий порядок Право, правова законність, правовий порядок, демократія – взаємообумовлені явища, що не можуть повноцінно існувати одне без одного. Якщо право, правова законність, правовий порядок – це певні рівні, зрізи правової матерії, які можна розглядати як її початок, динамічну частину (розвиток) і результат, то демократія є умовою для їх якісного функціонування. Право і правовий порядок – співвідносяться […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 9. Спеціалізовані (нетипові) норми права В залежності від функцій, що виконують норми права в механізмі правового регулювання, їх поділяють на основні (правила поведінки), і допоміжні – спеціалізовані (нетипові). Останні є приписами “нестандартного” характеру і здатні нести регулювальне навантаження лише в поєднанні з основними нормами права (регулятивними, охоронними, захисними). За допомогою спеціалізованих норм права закріплюються правові категорії і поняття, визначаються цілі, […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Частина п’ята. Теорія правового регулювання суспільних відносин Розділ 12. Правове регулювання як вид соціального регулювання 1. Поняття і ознаки соціального та правового регулювання Соціальне регулювання є ширшим поняттям, ніж правове регулювання. Соціальне регулювання (від лат. regulo – правило, що означає упорядкування) – здійснюване громадянським суспільством за допомогою усієї сукупності соціальних засобів упорядкування суспільних відносин, подолання конфліктів і забезпечення компромісу між людьми та […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Частина шоста. Теорія системи права і системи законодавства. Типологія правових систем світу Розділ 14. Право як системне утворення 1. Поняття системи права, її структура Система права – це об’єктивно зумовлений системою суспільних відносин комплекс взаємопов’язаних і взаємодіючих чинних правових норм певної держави, логічно розподілених на відносно самостійні частини (галузі, підгалузі, інститути права), що характеризуються єдністю та узгодженістю. Ознаки системи права: 1) об’єктивна зумовленість – реально зумовлена особливостями […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 8. Норми матеріального і процесуального права. Особливість процедурних норм матеріального права За субординацією у правовому регулюванні розрізняють норми права: 1) матеріальні (первинний регулятор суспільних відносин) – закріплюють права і обов’язки суб’єктів права, на підставі яких можливо вирішити справу за суттю (право на сумлінну конкуренцію); 2) процесуальні (вторинний регулятор суспільних відносин) – містять правила про порядок реалізації норм матеріального права та вирішення справи за суттю (порядок розслідування […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 1. Поняття системи права, її структура Розділ 14. Право як системне утворення 1. Поняття системи права, її структура Система права – це об’єктивно зумовлений системою суспільних відносин комплекс взаємопов’язаних і взаємодіючих чинних правових норм певної держави, логічно розподілених на відносно самостійні частини (галузі, підгалузі, інститути права), що характеризуються єдністю та узгодженістю. Ознаки системи права: 1) об’єктивна зумовленість – реально зумовлена особливостями […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 1. Поняття і ознаки соціального та правового регулювання Розділ 12. Правове регулювання як вид соціального регулювання 1. Поняття і ознаки соціального та правового регулювання Соціальне регулювання є ширшим поняттям, ніж правове регулювання. Соціальне регулювання (від лат. regulo – правило, що означає упорядкування) – здійснюване громадянським суспільством за допомогою усієї сукупності соціальних засобів упорядкування суспільних відносин, подолання конфліктів і забезпечення компромісу між людьми та […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Розділ 14. Право як системне утворення Розділ 14. Право як системне утворення 1. Поняття системи права, її структура Система права – це об’єктивно зумовлений системою суспільних відносин комплекс взаємопов’язаних і взаємодіючих чинних правових норм певної держави, логічно розподілених на відносно самостійні частини (галузі, підгалузі, інститути права), що характеризуються єдністю та узгодженістю. Ознаки системи права: 1) об’єктивна зумовленість – реально зумовлена особливостями […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 2. Приватне і публічне право як правові спільності Розділ 14. Право як системне утворення 1. Поняття системи права, її структура Система права – це об’єктивно зумовлений системою суспільних відносин комплекс взаємопов’язаних і взаємодіючих чинних правових норм певної держави, логічно розподілених на відносно самостійні частини (галузі, підгалузі, інститути права), що характеризуються єдністю та узгодженістю. Ознаки системи права: 1) об’єктивна зумовленість – реально зумовлена особливостями […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 6. Види правового регулювання суспільних відносин Види правового регулювання можна класифікувати за такими критеріями: За використаним правовим інструментарієм і “обсягом” суспільних відносин, на які поширюється правове регулювання. Розрізняють нормативне (загальне) і піднормативне (індивідуальне) регулювання. O Нормативне правове регулювання – це регламентація загальних суспільних відносин правовими нормами, закріпленими в нормативно-правових актах, нормативно-правових договорах та інших формах права, які (норми) розраховані на багаторазове […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 7. Механізм правового регулювання суспільних відносин, його стадії Механізм правового регулювання – процес переведення нормативності права в упорядкованість суспільних відносин, здійснюваний суб’єктами правового регулювання за допомогою системи правових засобів, способів і форм з метою задоволення публічних і приватних інтересів учасників суспільних відносин, забезпечення правопорядку (“належне” у праві стає “сущим”, тобто норми права перетворюються на правомірну поведінку й іншу правову діяльність суб’єктів права). Ознаки […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Розділ 12. Правове регулювання як вид соціального регулювання Розділ 12. Правове регулювання як вид соціального регулювання 1. Поняття і ознаки соціального та правового регулювання Соціальне регулювання є ширшим поняттям, ніж правове регулювання. Соціальне регулювання (від лат. regulo – правило, що означає упорядкування) – здійснюване громадянським суспільством за допомогою усієї сукупності соціальних засобів упорядкування суспільних відносин, подолання конфліктів і забезпечення компромісу між людьми та […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 6. Функції права Функції права – основні напрями впливу права на суспільні відносини та поведінку особи з метою їх упорядкування, охорони і захисту. Ознаки функцій права: 1) виражають універсальні ознаки права, його соціальне призначення в різних сферах суспільного життя; 2) відображають напрями активного впливу права на суспільні відносини; 3) характеризуються безперервністю і тривалістю дії та водночас гнучкістю змісту […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 3. Структура системи законодавства та її види Система права і система законодавства співвідносяться як зміст і форма; вплив і залежність між ними є взаємними. Законодавство держави – форма життя “законодавчого права”, тобто права, що сформувалося в суспільстві і сформульоване (санкціоноване і деталізоване) вищим законодавчим органом держави. Якщо поняття системи права характеризує сутнісну внутрішню сторону права – його зміст, то поняття системи законодавства […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 4. Загальна характеристика галузей права Усі галузі права є необхідними і важливими. Назвемо деякі матеріальні і процесуальні галузі права. Матеріальні галузі права: Конституційне (державне) право – сукупність правових норм, що регулюють правове положення особи, основи організації суспільного і державного ладу, системи органів держави і місцевого самоврядування, механізми здійснення державної влади. Крізь призму конституційного права можна сприйняти правовий образ держави як […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 9. Прогалини в законодавстві та способи їх подолання. Аналогія закону. Аналогія права. Субсидіарне застосування норм права Прогалини у законодавстві – повна або часткова відсутність (пропуск) необхідних юридичних норм у чинних законодавчих актах, якими, виходячи з принципів права, мають бути врегульовані певні суспільні відносини. Причини виникнення прогалин у законодавстві: 1) невміння відобразити в нормативних актах усе різноманіття сучасних життєвих ситуацій, що потребують правового регулювання і можуть бути врегульовані правом; 2) відставання нормотворчості […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 4. Методи і способи правового регулювання суспільних відносин Метод правового регулювання – це сукупність засобів і способів правового впливу на суспільні відносини. Він несе основне навантаження в динаміці, у “роботі” права, показує, як регулюються суспільні відносини, якими засобами і способами. Метод допомагає в межах галузі права виділити підгалузі й інститути права, установити межі правового втручання, поділити права і обов’язки між суб’єктами права за […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Нормативна, або “чиста”, теорія права (П. Лабанд, К. Бергбом – у Німеччині; Д. Остін – в Англії; Г. Шершеневич – у Росії та ін., друга половина XIX ст.) відкинула поділ права на природне і позитивне, визнавала і вихваляла позитивне право, а виникнення права вбачала в системі юридичних норм, створених державою. Отже, право – похідне від держави, вторинне, не існує без […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Частина восьма. Теорія реалізації права Розділ 19. Правовідносини як форма існування та реалізації прав і обов’язків 1. Поняття і ознаки правовідносин. Взаємозв’язок норм права і правовідносин Правовідносини – це врегульовані нормами права і забезпечувані державою вольові суспільні відносини, що виражаються в конкретному зв’язку між суб’єктами – правомочними (носіями суб’єктивних прав) і зобов’язаними (носіями обов’язків). Ознаки правовідносин: 1) є специфічним видом […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 2. Співвідношення системи права і системи законодавства Система права і система законодавства співвідносяться як зміст і форма; вплив і залежність між ними є взаємними. Законодавство держави – форма життя “законодавчого права”, тобто права, що сформувалося в суспільстві і сформульоване (санкціоноване і деталізоване) вищим законодавчим органом держави. Якщо поняття системи права характеризує сутнісну внутрішню сторону права – його зміст, то поняття системи законодавства […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 7. Види норм права Норма права – це загальнообов’язкове правило поведінки, сформоване в суспільстві відповідно до визнаної в ньому справедливої міри свободи і рівності та формально визначене (встановлене чи санкціоноване) і забезпечене державою з метою регулювання, охорони та захисту суспільних відносин. Зазначимо, що природні права людини, якщо вони не закріплені у формах права (тобто формально не визначені), є також […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 6. Норма права, її ознаки Норма права – це загальнообов’язкове правило поведінки, сформоване в суспільстві відповідно до визнаної в ньому справедливої міри свободи і рівності та формально визначене (встановлене чи санкціоноване) і забезпечене державою з метою регулювання, охорони та захисту суспільних відносин. Зазначимо, що природні права людини, якщо вони не закріплені у формах права (тобто формально не визначені), є також […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Розділ 1. Теорія права і держави як юридична наука і навчальна дисципліна Розділ 1. Теорія права і держави як юридична наука і навчальна дисципліна 1. Теорія права і держави, її об’єкт і предмет Теорія права і держави – фундаментальна юридична наука, що є системою наукових знань про визначальні загальні закономірності становлення, оформлення, функціонування права і держави (як юридичного явища) та про відправні типові юридичні поняття і категорії, […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 5. Ознаки держави, якими вона відрізняється від публічної влади первіснообщинного ладу Такими ознаками публічної влади первіснообщинного ладу є: 1) соціальна однорідність общини, відсутність антагоністичних суперечностей слугують підставою формування публічної влади (общинного самоврядування); 2) наявність публічної влади (общинного самоврядування), яка безпосередньо збігається з общиною, виражає і захищає інтереси всіх її членів; 3) поширення публічної влади общини лише на кровних родичів внаслідок кровнородинного поділу населення; 4) відсутність у […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 4. Види законів Види законів за юридичною силою (або за значущістю регульованих суспільних відносин): 1. Конституція – основний закон громадянського суспільства і держави, який має найвищу юридичну силу, прийнятий народом шляхом референдуму або від його імені парламентом, що регламентує основи суспільного, політичного, економічного життя суспільства, права і свободи громадян, визначає межі здійснення державної влади і слугує юридичною базою […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Теорія юридичного позитивізму (П. Лабанд, К. Бергбом – у Німеччині; Д. Остін – в Англії; Г. Шершеневич – у Росії та ін., друга половина XIX ст.) відкинула поділ права на природне і позитивне, визнавала і вихваляла позитивне право, а виникнення права вбачала в системі юридичних норм, створених державою. Отже, право – похідне від держави, вторинне, не існує без […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Норми права в державі Такими ознаками публічної влади первіснообщинного ладу є: 1) соціальна однорідність общини, відсутність антагоністичних суперечностей слугують підставою формування публічної влади (общинного самоврядування); 2) наявність публічної влади (общинного самоврядування), яка безпосередньо збігається з общиною, виражає і захищає інтереси всіх її членів; 3) поширення публічної влади общини лише на кровних родичів внаслідок кровнородинного поділу населення; 4) відсутність у […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Марксистська теорія права (П. Лабанд, К. Бергбом – у Німеччині; Д. Остін – в Англії; Г. Шершеневич – у Росії та ін., друга половина XIX ст.) відкинула поділ права на природне і позитивне, визнавала і вихваляла позитивне право, а виникнення права вбачала в системі юридичних норм, створених державою. Отже, право – похідне від держави, вторинне, не існує без […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Психологічна теорія права (П. Лабанд, К. Бергбом – у Німеччині; Д. Остін – в Англії; Г. Шершеневич – у Росії та ін., друга половина XIX ст.) відкинула поділ права на природне і позитивне, визнавала і вихваляла позитивне право, а виникнення права вбачала в системі юридичних норм, створених державою. Отже, право – похідне від держави, вторинне, не існує без […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 10. Структура норми права і нормативно-правового припису. Особливості структури процесуальних норм і норм міжнародних договорів Попередньо вкажемо, що норма права є первинним елементом системи права, а нормативно-правовий припис є первинним елементом законів, підзаконних актів, нормативно-правових договорів та інших джерел права. Структура (внутрішня форма) норми права – це внутрішня будова норми права, що виражається в її поділі на складові елементи, нерозривно пов’язані між собою. Три елементи норми права, у єдності, відображають […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 1. Поняття і ознаки правової системи 1. Поняття і ознаки правової системи Правова система – це складне сумарне багатопланове поняття, через яке прямо відображається зв’язок права з усією структурою суспільства і держави. Правові явища й процеси в кожній державі можуть перебувати в багатозначних станах, однак при цьому зберігати в специфічній формі відносини правової спільності, цілісності, комплексності, що й дозволяє говорити про […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 8. Ефективність механізму правового регулювання суспільних відносин Ефективність механізму правового регулювання – це міра досягнення очікуваного результату правового регулювання, тобто співвідношення між установленою метою правового регулювання суспільних відносин і реальними результатами (м е т а – р е з у л ь т а т). Ефективність правового регулювання є одним із визначальних показників його якості поряд з цінністю (задоволення потреб, інтересів, розвитку […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 5. Правосвідомість і право, їх взаємозалежність. Роль правосвідомості у нормотворчості і правореалізації Право і правосвідомість перебувають у зустрічній залежності: з одного боку, розвиток правосвідомості зумовлений правом, з другого – право перебуває у значній залежності від рівня правосвідомості суспільства. Загальне у правосвідомості і праві: 1) є правовими явищами однієї й тієї ж правової системи; 2) зумовлені одними й тими ж економічними і соціально-культурними чинниками; 3) мають регулятивне призначення […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Примиренська (інтегрована, інтегральна) теорія права (Р. Ієринг, Є. Ерліх, Г. Канторович, Р. Паунд та ін., кінець XIX – друга половина XX ст.) мала девізом вивчення права в дії, у житті (“функціоналізм”), шукала витоки права у суспільстві, у фактичних суспільних відносинах. Іншими словами, правовідносини вважалися первинними, а правові норми вторинними; законодавець – не творець нової норми, а лише фіксатор її після […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 4. Підстави, форми і функції застосування норм права Підстави застосування норм права: 1) неможливість безпосередньо, без допомоги владних структур, реалізувати свої права (право на навчання; право на нарахування і виплату пенсії); 2) необхідність вирішити спір про право (у майнових відносинах, при оподаткуванні), коли сторони самі не можуть виробити узгоджене рішення про наявність або міру суб’єктивних прав і юридичних обов’язків (розподіл майна між подружжям, […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Розділ 18. Нормативно-правові акти та їх систематизація 1. Нормативно-правовий акт, його ознаки та співвідношення з піднормативними актами Нормативно-правовий акт – офіційний акт-документ, ухвалений уповноваженими суб’єктами нормотворчості у визначеній формі і порядку, який встановлює (змінює, доповнює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин. Нормативно-правовий акт виконує дві рівнозначні функції: функцію юридичного джерела права і функцію форми права, тобто виступає як спосіб існування […]...