Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 4. Підстави, форми і функції застосування норм права
Підстави застосування норм права:
1) неможливість безпосередньо, без допомоги владних структур, реалізувати свої права (право на навчання; право на нарахування і виплату пенсії);
2) необхідність вирішити спір про право (у майнових відносинах, при оподаткуванні), коли сторони самі не можуть виробити узгоджене рішення про наявність або міру суб’єктивних прав і юридичних обов’язків (розподіл майна між подружжям, вирішення спорів між учасниками цивільного договору);
3) необхідність вдатися до примусових заходів, визначити міру юридичної відповідальності у разі вчинення правопорушень, невиконання обов’язків, перешкоджання у здійсненні прав (стягнення штрафу, конфіскація майна).
4) необхідність офіційно встановити наявність чи відсутність юридичних фактів або конкретних документів (установлення факту батьківства, смерті, розірвання шлюбу).
5) необхідність здійснити виконавчо-розпорядчу діяльність органів держави і органів місцевого самоврядування – вирішення кадрових питань (зарахування до штату, підвищення на посаді), організація або ліквідація структурних ланок органу держави, виділення фінансів, приміщень, нагородження, присвоєння звань, почесних посад тощо;
6) необхідність установити статус суб’єкта права (реєстрація уповноваженим органом громадських, державних і комерційних об’єднань);
7) необхідність вирішити організаційні питання (ухвалення постанови парламенту про порядок висвітлення роботи сесії та ін.) тощо.
Форми правозастосовної діяльності:
O оперативно-виконавська – владна оперативна розпорядча діяльність державних органів з виконання приписів правових норм, зокрема, здійснення адміністративних послуг, з метою позитивного впливу на суспільні відносини (видача свідоцтва про реєстрацію шлюбу; рішення про будівництво промислового об’єкта; нарахування та виплата пенсії);
O правоохоронна – владна діяльність державних органів і окремих недержавних інститутів з охорони норм права від будь-яких порушень, прав і свобод людини, законності і правопорядку (нагляд за додержанням законів, попередження правопорушення; здійснення охоронних повноважень посадовими особами з моменту складання процесуальних документів з фактом правопорушення тощо);
O правозахисна – владна діяльність уповноважених органів (передусім правосудна діяльність загальних і спеціалізованих судів) і окремих недержавних інститутів щодо винесення рішень з питань відновлення (компенсації) прав, покарання правопорушників, чим здійснюється захист прав і свобод постраждало}’ особи, суспільства і самого правопорушника від зазіхань з боку інших учасників провадження у справі про правопорушення (тобто забезпечується недоторканність усіх учасників судового провадження – правопорушника, потерпілого, свідків тощо).
Функції застосування норм права (що виходять з природи правозастосування):
O індивідуального правового регулювання – видання конкретизованих та індивідуалізованих владних приписів (у вироку суду на основі норми права правопорушнику встановлюється конкретна міра покарання);
Related posts:
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 3. Застосування норм права як опосередкований спосіб правореалізації Застосування норм права (правозастосовна діяльність) – владно-організаційна діяльність уповноважених державних органів, організацій і посадових осіб, яка здійснюється в процедурно-процесуальному порядку і полягає у реалізації норм права шляхом винесення юридичних рішень щодо конкретних суб’єктів з конкретних питань. З погляду формальної логіки, це підведення конкретного життєвого випадку під загальну правову норму і винесення на цій підставі акта […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Розділ 20. Безпосередня реалізація і застосування норм права 1. Реалізація норм права, її поняття та основні ознаки Реалізація норм права – втілення правових норм і принципів у правомірній поведінці суб’єктів права, у їх практичній діяльності. її можна розглядати як процес і як кінцевий результат. Реалізувати норми права, що містяться в приписах законів та інших нормативно-правових актів, у судових прецедентах, нормативно-правових договорах та інших […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 7. Акти застосування норм права, їх ознаки та види Акти застосування норм права (правозастосовні акти) – індивідуальні правові акти-волевиявлення (рішення) уповноваженого компетентного державного органу або посадової особи, які на основі юридичних норм установлюють (змінюють, припиняють) права і обов’язки учасників конкретних правовідносин або міру відповідальності конкретних осіб за вчинене ними правопорушення. Ознаки актів застосування норм права: 1) є результатами вирішення юридичних справ і підсумками процесу […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 2. Форми і способи безпосередньої реалізації норм права 1. Реалізація норм права, її поняття та основні ознаки Реалізація норм права – втілення правових норм і принципів у правомірній поведінці суб’єктів права, у їх практичній діяльності. її можна розглядати як процес і як кінцевий результат. Реалізувати норми права, що містяться в приписах законів та інших нормативно-правових актів, у судових прецедентах, нормативно-правових договорах та інших […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 6. Основні стадії застосування норм права Основні вимоги правильного застосування норм права – система правил (принципів і норм), що підлягають виконанню в процесі правозастосовної діяльності. Основні вимоги правильного застосування норм права: 1. Правова законність – належне додержання юридичної підстави справи: а) засновувати рішення справи на конкретній нормі права чи сукупності норм, які прямо стосуються справи; б) діяти в межах своєї компетенції; […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 9. Прогалини в законодавстві та способи їх подолання. Аналогія закону. Аналогія права. Субсидіарне застосування норм права Прогалини у законодавстві – повна або часткова відсутність (пропуск) необхідних юридичних норм у чинних законодавчих актах, якими, виходячи з принципів права, мають бути врегульовані певні суспільні відносини. Причини виникнення прогалин у законодавстві: 1) невміння відобразити в нормативних актах усе різноманіття сучасних життєвих ситуацій, що потребують правового регулювання і можуть бути врегульовані правом; 2) відставання нормотворчості […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 5. Основні вимоги правильного застосування норм права Основні вимоги правильного застосування норм права – система правил (принципів і норм), що підлягають виконанню в процесі правозастосовної діяльності. Основні вимоги правильного застосування норм права: 1. Правова законність – належне додержання юридичної підстави справи: а) засновувати рішення справи на конкретній нормі права чи сукупності норм, які прямо стосуються справи; б) діяти в межах своєї компетенції; […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 5. Підстави притягнення та звільнення Від юридичної відповідальності Співвідношення суб’єкта правопорушення і суб’єкта відповідальності Підстави юридичної відповідальності – сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою (притягнення до відповідальності) і об’єктивно необхідною (настання відповідальності). Підстави притягнення до юридичної відповідальності – сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою: 1) наявність складу правопорушення (фактична підстава); 2) наявність норми права, що прямо […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 1. Реалізація норм права, її поняття та основні ознаки 1. Реалізація норм права, її поняття та основні ознаки Реалізація норм права – втілення правових норм і принципів у правомірній поведінці суб’єктів права, у їх практичній діяльності. її можна розглядати як процес і як кінцевий результат. Реалізувати норми права, що містяться в приписах законів та інших нормативно-правових актів, у судових прецедентах, нормативно-правових договорах та інших […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 8. Норми матеріального і процесуального права. Особливість процедурних норм матеріального права За субординацією у правовому регулюванні розрізняють норми права: 1) матеріальні (первинний регулятор суспільних відносин) – закріплюють права і обов’язки суб’єктів права, на підставі яких можливо вирішити справу за суттю (право на сумлінну конкуренцію); 2) процесуальні (вторинний регулятор суспільних відносин) – містять правила про порядок реалізації норм матеріального права та вирішення справи за суттю (порядок розслідування […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.47. Поняття застосування норм права Форма реалізації норм права залежить від особливостей гіпотез і диспозицій норм права, специфіки суспільних відносин, які ними регулюються, характеру поведінки суб’єктів, які реалізують норми права. Відповідно до цього розрізняють такі форми реалізації норм права: додержання (дотримання), виконання, використання та застосування норм права. Дотримання (додержання) норм права – це така форма реалізації забороняючих юридичних норм, яка […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 5. Акти офіційного тлумачення норм права Акти офіційного тлумачення норм права (інтерпретаційно-правові акти) – правові акти-документи, прийняті уповноваженими органами, що містять роз’яснення змісту норм права або порядку їх застосування та мають обов’язкову силу для всіх, хто застосовують норми, котрі роз’яснюються. Норма тлумачення – своєрідна “тінь” норми, яка тлумачиться; вона не існує окремо від самої норми і може бути реалізована на практиці […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 6. Відмінності норм права від норм-звичаїв первісного суспільства Такими ознаками публічної влади первіснообщинного ладу є: 1) соціальна однорідність общини, відсутність антагоністичних суперечностей слугують підставою формування публічної влади (общинного самоврядування); 2) наявність публічної влади (общинного самоврядування), яка безпосередньо збігається з общиною, виражає і захищає інтереси всіх її членів; 3) поширення публічної влади общини лише на кровних родичів внаслідок кровнородинного поділу населення; 4) відсутність у […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 7. Види норм права Норма права – це загальнообов’язкове правило поведінки, сформоване в суспільстві відповідно до визнаної в ньому справедливої міри свободи і рівності та формально визначене (встановлене чи санкціоноване) і забезпечене державою з метою регулювання, охорони та захисту суспільних відносин. Зазначимо, що природні права людини, якщо вони не закріплені у формах права (тобто формально не визначені), є також […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 10. Структура норми права і нормативно-правового припису. Особливості структури процесуальних норм і норм міжнародних договорів Попередньо вкажемо, що норма права є первинним елементом системи права, а нормативно-правовий припис є первинним елементом законів, підзаконних актів, нормативно-правових договорів та інших джерел права. Структура (внутрішня форма) норми права – це внутрішня будова норми права, що виражається в її поділі на складові елементи, нерозривно пов’язані між собою. Три елементи норми права, у єдності, відображають […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.46. Поняття та форми безпосередньої реалізації норм права Форма реалізації норм права залежить від особливостей гіпотез і диспозицій норм права, специфіки суспільних відносин, які ними регулюються, характеру поведінки суб’єктів, які реалізують норми права. Відповідно до цього розрізняють такі форми реалізації норм права: додержання (дотримання), виконання, використання та застосування норм права. Дотримання (додержання) норм права – це така форма реалізації забороняючих юридичних норм, яка […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Розділ 21. Тлумачення норм права 1. Поняття та об’єктивна необхідність тлумачення норм права Тлумачення норм права (інтерпретація норм права) – інтелектуально-вольова пізнавальна діяльність, що полягає у встановленні точного змісту (смислу) норм права і здійснюється за допомогою певних способів (прийомів) з метою правильного їх застосування та безпосередньої реалізації*65. Етапи правотлумачної діяльності: А)з’ясування – розкриття змісту правових норм (8 окремих елементів) “для […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 1. Поняття та об’єктивна необхідність тлумачення норм права 1. Поняття та об’єктивна необхідність тлумачення норм права Тлумачення норм права (інтерпретація норм права) – інтелектуально-вольова пізнавальна діяльність, що полягає у встановленні точного змісту (смислу) норм права і здійснюється за допомогою певних способів (прийомів) з метою правильного їх застосування та безпосередньої реалізації*65. Етапи правотлумачної діяльності: А)з’ясування – розкриття змісту правових норм (8 окремих елементів) “для […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 4. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту – завершальний етап (результат) тлумачення значення і змісту норм права, що настає після застосування способів тлумачення (граматичного, систематичного, телеологічного, історико-політичного, функціонального) і полягає у встановленні ступеня відповідності змісту (смислу, мети) правової норми її текстовому оформленню і вираженню, у з’ясуванні співвідношення буквального значення юридичного тексту (“букви” закону) і […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 2. Способи тлумачення норм права Способи тлумачення норм права – сукупність однорідних прийомів та засобів, за допомогою яких установлюється зміст юридичних норм, об’єктивованих у нормативно-правових приписах відповідних джерел (форм) права. Основні способи тлумачення норм права: 1. Граматичний (філологічний, лексичний, текстовий) – з’ясування змісту норми права на підставі засобів граматичного і лексичного аналізу її словесного формулювання. Його ознаки: а) грунтується на […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 3. Види тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту – завершальний етап (результат) тлумачення значення і змісту норм права, що настає після застосування способів тлумачення (граматичного, систематичного, телеологічного, історико-політичного, функціонального) і полягає у встановленні ступеня відповідності змісту (смислу, мети) правової норми її текстовому оформленню і вираженню, у з’ясуванні співвідношення буквального значення юридичного тексту (“букви” закону) і […]...
- Теорія держави та права – Гіда Є. O. – 2.1.6.2. Застосування як особлива форма реалізації норм права Дотримання, виконання та використання є основними формами реалізації норм права. Разом з тим, існує також і особлива форма реалізації норм права – правозастосування. Останнє за своїм обсягом є найбільш об’ємною ланкою в юридичному процесі. Воно спрямоване на Індивідуальне регулювання суспільних відносин. Застосування являє собою опосередковану форму реалізації норм права, що суттєво та формально відрізняється від […]...
- Теорія держави та права – Гіда Є. O. – Акти застосування норм права в механізмі правового регулювання За допомогою правовідносин відбувається індивідуалізація положень відповідної норми права, конкретизуються суб’єктивні права і юридичні обов’язки певних суб’єктів, їх повноваження та міра можливої юридичної відповідальності за неправомірні дії. Зміст прав, обов’язків, повноважень і відповідальності (а звідси й особливості правовідносин) багато в чому залежать від характеру регулюючого впливу норм права, в результаті якого складаються різні види правовідносин […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 6. Функції права Функції права – основні напрями впливу права на суспільні відносини та поведінку особи з метою їх упорядкування, охорони і захисту. Ознаки функцій права: 1) виражають універсальні ознаки права, його соціальне призначення в різних сферах суспільного життя; 2) відображають напрями активного впливу права на суспільні відносини; 3) характеризуються безперервністю і тривалістю дії та водночас гнучкістю змісту […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 9. Форми здійснення функцій держави її органами Органи держави здійснюють державні функції у правових і організаційних формах: * правові – формально визначена діяльність органів держави, спрямована на здійснення її функцій, яка полягає у виконанні юридично значущих дій та операцій у межах компетенції, виданні відповідних правових актів, що спричинюють юридичні наслідки; O організаційні – діяльність органів держави, яка полягає у виконанні фактичних дій, […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 10. Юридичні факти як підстави виникнення правовідносин Об’єкти правовідносин – матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких суб’єкти вступають у правовідносини, здійснюють свої суб’єктивні права і юридичні обов’язки. Розрізняють такі види об’єктів правовідносин: 1) матеріальні блага: а) предмети природи в їх природженому стані (земля, надра, водні ресурси та ін.); б) штучно створені предмети в процесі трудової діяльності – речі рухомі і нерухомі […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 3. Мета і функції юридичної відповідальності Принципи юридичної відповідальності – загальноприйняті Норми-ідеї найвищого авторитету, які слугують основними засадами імперативного характеру, на підставі яких компетентні органи застосовують санкції правових норм до правопорушників з метою забезпечення правового порядку. Ці принципи є різновидом міжгалузевих принципів права, відображають його глибинні стійкі закономірні зв’язки. Юридична відповідальність грунтується на принципах: 1) законності – полягає в тому що […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 1. Поняття і ознаки правовідносин. Взаємозв’язок норм права і правовідносин Розділ 19. Правовідносини як форма існування та реалізації прав і обов’язків 1. Поняття і ознаки правовідносин. Взаємозв’язок норм права і правовідносин Правовідносини – це врегульовані нормами права і забезпечувані державою вольові суспільні відносини, що виражаються в конкретному зв’язку між суб’єктами – правомочними (носіями суб’єктивних прав) і зобов’язаними (носіями обов’язків). Ознаки правовідносин: 1) є специфічним видом […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.48. Процес застосування норм права Правозастосування починається з ініціативи правозастосувача – уповноваженого органу або іншого зацікавленого суб’єкта, у тому числі і громадянина. Залежно від конкретної справи, застосування здійснюється шляхом відповідних юридичних дій його учасників, які в сукупності становлять процес застосування. Застосування юридичних норм – це єдиний процес вирішення конкретної справи, який умовно поділяється на кілька етапів: 1) встановлення та аналіз […]...
- Теорія держави та права – Гіда Є. O. – 2.1.6.1. Реалізація норм права: поняття та форми 2.1.6.1. Реалізація норм права: поняття та форми Сформульовані в законах та інших нормативно-правових актах норми права тільки тоді виконують своє соціальне призначення, коли вони втілюються в дійсність, реалізуються у свідомо-вольових діях суб’єктів. Реалізація норм права їх адресатами завершує процес правового регулювання. Реалізація норм права – це втілення розпоряджень правових норму правомірній поведінці суб’єктів права тобто […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Розділ 13. Норми права в системі соціальних норм 1. Соціальні норми Соціальні норми – система правил поведінки загального характеру, що складаються у відносинах між людьми в певному суспільстві у зв’язку з виявом їх волі (інтересу) і забезпечуються різними засобами соціального впливу. Це не просто правила, оскільки правила існують і в несоціальних утвореннях, таких, наприклад, як математика, граматика, техніка й інші (технічні норми), а […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.51. Вимоги до правильного застосування норм права Застосування норм права досягає ефекту в разі виконання правозастосовчими органами відповідних вимог. Вимоги до застосування норм права – це юридичні правила (умови), за допомогою яких правозастосовчий орган втілює в життя принципи права. Юридичною літературою визначаються методичні, юридичні, моральні види вимог до правозастосовчої діяльності. При цьому до юридичних вимог відносять значну кількість різноманітних принципів та вимог. […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.49. Акт застосування норм права: поняття та його різновиди. Співвідношення з нормативно-правовим актом Правозастосування починається з ініціативи правозастосувача – уповноваженого органу або іншого зацікавленого суб’єкта, у тому числі і громадянина. Залежно від конкретної справи, застосування здійснюється шляхом відповідних юридичних дій його учасників, які в сукупності становлять процес застосування. Застосування юридичних норм – це єдиний процес вирішення конкретної справи, який умовно поділяється на кілька етапів: 1) встановлення та аналіз […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.20. Співвідношення нормативно-правового акта з актом застосування та актом тлумачення норм права Нормативно-правовий акт – це офіційний акт-документ компетентних суб’єктів правотворчості, який містить норми права, що забезпечуються державою. Він є однією з форм існування та вираження норм права, є основною формою права для багатьох правових систем сучасності. Ознаки нормативно-правового акта: – приймається уповноваженими суб’єктами правотворчості (державними правотворчими органами або народом); – виражає державну волю домінантної частини населення […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 2. Функції нормотворчості Розділ 17. Нормотворчість 1. Поняття та ознаки нормотворчості У цьому і в наступних параграфах цього розділу основну увагу зосереджено на висвітленні питання про закріплення чи встановлення норм права у формі нормативно-правого акта (закону), котрий став основною формою права сучасних держав світу. Таку нормотворчість називають нормативно-актною. Зміст і значення інших форм (джерел) права розкриваються в розділі […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 3. Функції правосвідомості Функції правосвідомості – основні напрями оволодіння правовими знаннями та їх вплив на правові явища, правову систему в цілому. Правосвідомість – елемент правової системи, що перебуває у глибокій єдності з її іншими елементами: системою права, системою законодавства, юридичною практикою; визначає розвиненість правової культури. Основні функції правосвідомості: 1) пізнавальна (гносеологічна, когнітивна, інформативна) – передбачає нагромадження знань про […]...
- Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 3.50. Застосування норм права за аналогією Процес вибору нормативного припису, який повинен бути застосованим до конкретного випадку, іноді виявляє відсутність такого припису, тобто прогалину в законодавстві. Прогалина в праві – це відсутність або неповнота правових норм, необхідних для ефективного регулювання суспільних відносин. Причинами виникнення прогалин у праві може бути відставання нормотворчості від розвитку суспільного життя, а також упущення під час підготовки […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 3. Функції і принципи правового порядку Функції правового порядку – основні напрями формування і підтримання стабільного правового стану системи суспільних відносин. Функції правопорядку визначаються як призначенням самого права, так і самостійним впливом правопорядку на функціонування суспільства і права: 1) стабілізаційна – непохитність і протистояння зовнішнім впливам руйнівного характеру (правовий нігілізм, волюнтаризм, правопорушення, зловживання правом та ін.), збереження і розвиток власної якісної […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – Розділ 10. Утворення права в державно організованому суспільстві. Форми (джерела) права Розділ 10. Утворення права в державно організованому суспільстві. Форми (джерела) права 1. Поняття і основні етапи (рівні) утворення права в державно-організованому суспільстві Утворення права (правоутворення) – це складний, тривалий, багатофакторний соціальний процес формування (виникнення, розвитку і зміни) норм права, що починається з узагальнення соціальних відносин, поведінки, договорів тощо, в яких відображаються потреби й інтереси більшості […]...
- Теорія права і держави – Скакун О. Ф. – 3. Підстави виникнення правовідносин. Структура правовідносин Правові відносини виникають, змінюються і припиняються на певних підставах. Виділяють два види підстав виникнення правовідносин: 1) матеріальні (загальні): а) наявність суб’єктів права (не менше двох) як учасників правовідносин; б) наявність об’єкта правовідносин – матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких (володіння ними, їх охорона та захист) суб’єкти права вступають у взаємовідносини; 2) юридичні (спеціальні): а) […]...