Стратегічне управління – Порохня В. М. – 3.4. Вивчення постачальників фірми-виробника
Постачальники – це господарські одиниці й окремі особи, що забезпечують фірму і її конкурентів матеріальними ресурсами, необхідними для виробництва конкретних товарів і послуг. При вивченні можливостей постачальників шукаються відповіді на ряд питань:
1. Що поставляється?
2. Від чого залежить обсяг, структура і періодичність постачань?
3. Як вибрати надійного постачальника?
Кожна фірма вибирає постачальників, виходячи зі своїх критеріїв і реалізованої стратегії. Але існують і деякі загальні вимоги до постачальників:
– продукція повинна поставлятися точно в термін за графіком відповідно до замовлення;
– продукція повинна відповідати обумовленим стандартам якості;
– дотримуватися необхідних обсягів поставок;
– оперативно відгукуватися на нові вимоги фірми-замовника;
– надавати необхідну супровідну документацію;
– витримувати погоджені ціни;
– зміни в номенклатурі продукції (сировини) повинні відповідати новим стандартам;
– надавати при необхідності додаткові послуги;
– доступність (територіальна, інформаційна, комунікаційна) постачальника.
Діяльність і перевагу постачальників оцінюють за такими показниками: репутація та імідж; надійність; якість продукції і відповідність її стандартам; дотримання термінів, графіків постачання; рівень ціни на продукцію (послуги); умови постачання і форма розрахунків; взаємовідносини із замовником (довірчі, довгострокові, формальні); додаткові послуги.
При формуванні стратегії фірми питання матеріально-технічного забезпечення програм і проектів, що є окремими розділами стратегічного плану, набувають важливого значення. Тому вивчення можливостей постачальників – відповідальний етап при їх виборі. Вибір постачальників – одне з найскладніших і відповідальних завдань, особливо гостро ця проблема постає перед новими фірмами чи фірмами, що здійснюють стратегію диверсифікованого зростання [11, с. 99-100].
Узагальнення галузевого і конкурентного аналізу робиться за допомогою форми табл.9 [5, с.25].
Таблиця 9
УЗАГАЛЬНЮЮЧА ФОРМА ГАЛУЗЕВОГО І КОНКУРЕНТНОГО АНАЛІЗУ
1. Основні економічні характеристики галузевого оточення (зростання ринку, географічні особливості, структура галузі, економічний стан, вимоги до інвестицій і т. ін.). |
2. Рушійні сили. |
3. Конкурентний аналіз. |
3.1. Суперництво серед конкуруючих продавців (сильне, помірне, слабке, знаряддя в конкуренції). |
3.2. Загроза потенційного входу (сильна, помірна, слабка, зміст бар’єрів входу). |
3.3. Конкуренція продуктів-замінників (сильна, помірна або слабка/чому). |
3.4. Здатність ” постачальників “торгуватися (сильна, помірна, слабка/чому?). |
3.5. Здатність “торгуватися” споживачів (сильна, помірна, слабка/чому?). |
4. Конкурентна позиція основних компаній /стратегічних груп. |
4.1. Сприятливе позиціонування (чому?). |
4.2. Несприятливе позиціонування (чому?). |
5. Конкурентний аналіз. |
5.1. Стратегічні підходи / можливі дії ключових конкурентів. |
5.2. Кого спостерігати і чому. |
6. Ключові чинники успіху. |
7. Перспективи галузі і загальна привабливість. |
7.1. Чинники, що роблять галузь привабливою. |
7.2. Чинники, що роблять галузь непривабливої. |
7.3. Специфічні галузеві результати / проблеми. |
7.4. Перспективи рентабельності ( сприятливі / несприятливі). |
Слід зазначити, що аналіз не є алгоритмом, який можна застосовувати бездумно. І підстановка початкових даних, і тлумачення результатів вимагають творчого осмислення. Такий аналіз не є також одиничною процедурою, а вимагає періодичного повторення з урахуванням реальних змін і результатів практики його вживання.