Соціологія – Танчин I.3
Соціологія – Танчин I.3. – Розділ 1. Соціологія – Наука про суспільство
ТЕМА 1.1. Соціологія як наука. Протосоціологічне та буденне знання про суспільство ТЕМА 1.2. З історії розвитку соціологі ТЕМА 1.1. Соціологія як наука. Протосоціологічне та буденне знання про суспільство Соціологія (від лат. – суспільство та
Соціологія – Танчин I.3. – ТЕМА 1.1. Соціологія як наука. Протосоціологічне та буденне знання про суспільство
ТЕМА 1.1. Соціологія як наука. Протосоціологічне та буденне знання про суспільство ТЕМА 1.2. З історії розвитку соціологі ТЕМА 1.1. Соціологія як наука. Протосоціологічне та буденне знання про суспільство Соціологія (від лат. – суспільство та
Соціологія – Танчин I.3. – 1.1.1. Передумови виникнення соціологічної науки
Протягом багатьох сотень років люди, живучи у феодальному суспільстві, займалися тим самим видом діяльності (землеробством), працювали за допомогою знарядь праці, які майже не змінювалися, використовували ті самі технології, а тому життя багатьох поколінь людей
Соціологія – Танчин I.3. – Економічні передумови
Протягом багатьох сотень років люди, живучи у феодальному суспільстві, займалися тим самим видом діяльності (землеробством), працювали за допомогою знарядь праці, які майже не змінювалися, використовували ті самі технології, а тому життя багатьох поколінь людей
Соціологія – Танчин I.3. – Політичні передумови
Протягом багатьох сотень років люди, живучи у феодальному суспільстві, займалися тим самим видом діяльності (землеробством), працювали за допомогою знарядь праці, які майже не змінювалися, використовували ті самі технології, а тому життя багатьох поколінь людей
Соціологія – Танчин I.3. – Наукові передумови
Протягом багатьох сотень років люди, живучи у феодальному суспільстві, займалися тим самим видом діяльності (землеробством), працювали за допомогою знарядь праці, які майже не змінювалися, використовували ті самі технології, а тому життя багатьох поколінь людей
Соціологія – Танчин I.3. – 1.1.2. Місце соціології у системі суспільствознавства
Протягом тривалого часу самостійне місце соціології серед інших наук піддавалося серйозним сумнівам. Деякі вчені вважали, що – соціологія це звичайна сума досягнень інших (конкретних) наук, які нагромаджують свій матеріал за допомогою спостереження за фактами
Соціологія – Танчин I.3. – Історія
Протягом тривалого часу самостійне місце соціології серед інших наук піддавалося серйозним сумнівам. Деякі вчені вважали, що – соціологія це звичайна сума досягнень інших (конкретних) наук, які нагромаджують свій матеріал за допомогою спостереження за фактами
Соціологія – Танчин I.3. – Політологія
Протягом тривалого часу самостійне місце соціології серед інших наук піддавалося серйозним сумнівам. Деякі вчені вважали, що – соціологія це звичайна сума досягнень інших (конкретних) наук, які нагромаджують свій матеріал за допомогою спостереження за фактами
Соціологія – Танчин I.3. – Психологія
Протягом тривалого часу самостійне місце соціології серед інших наук піддавалося серйозним сумнівам. Деякі вчені вважали, що – соціологія це звичайна сума досягнень інших (конкретних) наук, які нагромаджують свій матеріал за допомогою спостереження за фактами
Соціологія – Танчин I.3. – 1.1.3. Об’єкт і предмет соціології
Як і будь-яка наука, соціологія неможлива без об’єкта і предмета свого вивчення. Об’єктом науки є вибраний, вмотивовано обмежений елемент реальності, який вирізняється у навколишньому середовищі. Інакше кажучи, – це елемент навколишньої дійсності, на який
Соціологія – Танчин I.3. – 1.1.4. Структура соціології
У процесі розвитку соціологічної науки вчені-соціологи опинилися у парадоксальній ситуації. Суспільство неможливо вивчати тільки емпіричними методами, оскільки неможливо вивчити й узагальнити всі соціальні події і факти – їх надто багато, щоб можна було їх
Соціологія – Танчин I.3. – 1.1.5. Методи соціології
У процесі розвитку соціологічної науки вчені-соціологи опинилися у парадоксальній ситуації. Суспільство неможливо вивчати тільки емпіричними методами, оскільки неможливо вивчити й узагальнити всі соціальні події і факти – їх надто багато, щоб можна було їх
Соціологія – Танчин I.3. – Опитування
Анкетування. Анкета (з фр.- розслідування) – упорядкований за змістом і формою набір питань та висловлювань, що вміщені на одному чи кількох аркушах паперу. Анкетою не можна назвати будь-який перелік запитань. Так, запитання журналіста не
Соціологія – Танчин I.3. – Анкетування
Анкетування. Анкета (з фр.- розслідування) – упорядкований за змістом і формою набір питань та висловлювань, що вміщені на одному чи кількох аркушах паперу. Анкетою не можна назвати будь-який перелік запитань. Так, запитання журналіста не
Соціологія – Танчин I.3. – Інтерв’ювання
Анкетування. Анкета (з фр.- розслідування) – упорядкований за змістом і формою набір питань та висловлювань, що вміщені на одному чи кількох аркушах паперу. Анкетою не можна назвати будь-який перелік запитань. Так, запитання журналіста не
Соціологія – Танчин I.3. – Аналіз документів
Анкетування. Анкета (з фр.- розслідування) – упорядкований за змістом і формою набір питань та висловлювань, що вміщені на одному чи кількох аркушах паперу. Анкетою не можна назвати будь-який перелік запитань. Так, запитання журналіста не
Соціологія – Танчин I.3. – Експеримент
Анкетування. Анкета (з фр.- розслідування) – упорядкований за змістом і формою набір питань та висловлювань, що вміщені на одному чи кількох аркушах паперу. Анкетою не можна назвати будь-який перелік запитань. Так, запитання журналіста не
Соціологія – Танчин I.3. – 1.1.6. Функції соціології
Функція (з лат. – виконання, відповідність, здійснення, відображення) – обов’язок, значення, призначення, роль. Зв’язки соціології з життям суспільства, її соціальна роль визначається, насамперед, тими функціями, які вона виконує. У соціологічній літературі використовують різні критерії
Соціологія – Танчин I.3. – Тема 1.2. З ІСТОРІЙ РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЇ
1.2.1. Початки наукової соціології. Видатні соціологи XIX – початку XX ст. Як уже зазначалося у попередньому розділі, виникнення соціології стало результатом поєднання ряду інтелектуальних і соціальних чинників, що відбулося у Західній Європі у першій
Соціологія – Танчин I.3. – 1.2.1. Початки наукової соціології. Видатні соціологи XIX – початку XX ст
1.2.1. Початки наукової соціології. Видатні соціологи XIX – початку XX ст. Як уже зазначалося у попередньому розділі, виникнення соціології стало результатом поєднання ряду інтелектуальних і соціальних чинників, що відбулося у Західній Європі у першій
Соціологія – Танчин I.3. – Огюст Конт
1.2.1. Початки наукової соціології. Видатні соціологи XIX – початку XX ст. Як уже зазначалося у попередньому розділі, виникнення соціології стало результатом поєднання ряду інтелектуальних і соціальних чинників, що відбулося у Західній Європі у першій
Соціологія – Танчин I.3. – Герберт Спенсер
(1820-1903) – англійський вчений, продовжувач позитивістської лінії у соціології. Він, як і Огюст Конт, поклав в основу свого світорозуміння принцип еволюції розвитку суспільства і природи. У 1860 р. з’явилася його перша праця “Соціальна статистика.
Соціологія – Танчин I.3. – Еміль Дюркгейм
(1858-1917) – соціолог, засновник французької соціологічної школи, яка розвивалася при заснованому ним журналі “Аннали соціології”. Перший професор соціології в університеті м. Бордо, Франція (1887). Найбільш відомі праці: “Правила соціологічного методу” (1896), “Самогубство” (1897) та
Соціологія – Танчин I.3. – Макс Вебер
(1864-1920) – німецький соціолог, який виявив величезний вплив на сучасну соціологію – як в плані методологічному, так і в плані нагромадження соціологічного знання. Серед його основних праць такі, як: “Протестантська етика і дух капіталізму”
Соціологія – Танчин I.3. – 1.2.2. Сучасні соціологічні теорії
Сучасна соціологія базується на теоріях, описаних вище. Однак, із розвитком соціологічної науки, зростає її спеціалізація. Соціальна реальність є дуже складною і різноплановою, а тому існує багато різних шляхів для її розуміння і жоден з
Соціологія – Танчин I.3. – Теорії макрорівня (макросоціологія)
Сучасна соціологія базується на теоріях, описаних вище. Однак, із розвитком соціологічної науки, зростає її спеціалізація. Соціальна реальність є дуже складною і різноплановою, а тому існує багато різних шляхів для її розуміння і жоден з
Соціологія – Танчин I.3. – Теорія структурного функціоналізму
Сучасна соціологія базується на теоріях, описаних вище. Однак, із розвитком соціологічної науки, зростає її спеціалізація. Соціальна реальність є дуже складною і різноплановою, а тому існує багато різних шляхів для її розуміння і жоден з
Соціологія – Танчин I.3. – Теорія конфлікту
Альтернативою для структурно функціоналістських поглядів є теорія конфлікту. П засновником вважається Карл Маркс, який наголошував на взаємній боротьбі антагоністичних суспільних класів. Сучасні теоретики Ральф Дарендорф (нар. 1929), Чарльз Райт Міллз (1916-1962), Льюїс Козер (1918-2003)
Соціологія – Танчин I.3. – Теорії мікрорівня (мікросоціологія)
Альтернативою для структурно функціоналістських поглядів є теорія конфлікту. П засновником вважається Карл Маркс, який наголошував на взаємній боротьбі антагоністичних суспільних класів. Сучасні теоретики Ральф Дарендорф (нар. 1929), Чарльз Райт Міллз (1916-1962), Льюїс Козер (1918-2003)
Соціологія – Танчин I.3. – Символічний інтеракціоиізм
Альтернативою для структурно функціоналістських поглядів є теорія конфлікту. П засновником вважається Карл Маркс, який наголошував на взаємній боротьбі антагоністичних суспільних класів. Сучасні теоретики Ральф Дарендорф (нар. 1929), Чарльз Райт Міллз (1916-1962), Льюїс Козер (1918-2003)
Соціологія – Танчин I.3. – Етнометодологія
Засновниками цієї теорії вважають австрійсько-американського вченого Альфреда Шюца (1889-1961) та американського соціолога Гарольда Гарфінкеля (нар. 1917). Сам термін “етнометодологія” було введено у науковий обіг Гарфінкелем за аналогією з терміном “етнонаука”, яким в культурній антропології
Соціологія – Танчин I.3. – 1.2.3. Основні етапи розвитку соціологічної думки в Україні
Соціологічна думка в Україні розвивається як частина світової. У її розвитку можна виділити три основні етапи: перший – з кінця 70-х рр. XIX ст. до 1918 р.; другий – від 1918 р. до кінця
Соціологія – Танчин I.3. – Розділ 2. КУЛЬТУРА
ТЕМА 2.1. КУЛЬТУРА І її ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНЕ ЖИТТЯ 2.1.1. Культура як соціальне явище Сучасний термін “культура” походить від латинської, що спершу означало “обробляти землю”. Давньоримський мислитель Марк Туллій Ціцерон (106-43 рр. до н.
Соціологія – Танчин I.3. – ТЕМА 2.1. КУЛЬТУРА І її ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНЕ ЖИТТЯ
ТЕМА 2.1. КУЛЬТУРА І її ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНЕ ЖИТТЯ 2.1.1. Культура як соціальне явище Сучасний термін “культура” походить від латинської, що спершу означало “обробляти землю”. Давньоримський мислитель Марк Туллій Ціцерон (106-43 рр. до н.
Соціологія – Танчин I.3. – 2.1.1. Культура як соціальне явище
ТЕМА 2.1. КУЛЬТУРА І її ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНЕ ЖИТТЯ 2.1.1. Культура як соціальне явище Сучасний термін “культура” походить від латинської, що спершу означало “обробляти землю”. Давньоримський мислитель Марк Туллій Ціцерон (106-43 рр. до н.
Соціологія – Танчин I.3. – Функції культури
ТЕМА 2.1. КУЛЬТУРА І її ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНЕ ЖИТТЯ 2.1.1. Культура як соціальне явище Сучасний термін “культура” походить від латинської, що спершу означало “обробляти землю”. Давньоримський мислитель Марк Туллій Ціцерон (106-43 рр. до н.
Соціологія – Танчин I.3. – 2.1.2. Компоненти культури
Культура є складним феноменом, у якому можна виділити ряд елементів. Насамперед, культуру поділяють на: “духовну”, або, як її ще називають “нематеріальну” (норми, цінності, зразки поведінки, вірування, мова та ін.) та “матеріальну” (знаряддя праці, архітектура,
Соціологія – Танчин I.3. – Норми
У перекладі з лат. – правило, взірець. У Стародавньому Римі “нормою” називали тягарець на ниточці, за допомогою якого мулярі звіряли вертикальність стіни. Фактично, подібне значення це слово зберегло і в сучасній українській мові у
Соціологія – Танчин I.3. – 2.1.3. Єдність і різноманітність культур
Форми культури відрізняються у різних суспільствах, але вони також є різними і в межах одного суспільства. Різниця культур у різних суспільствах. Різниця у матеріальній культурі очевидна і впадає в око: архітектура, одяг, прикраси, транспорт
Соціологія – Танчин I.3. – Різниця культур у різних суспільствах
Форми культури відрізняються у різних суспільствах, але вони також є різними і в межах одного суспільства. Різниця культур у різних суспільствах. Різниця у матеріальній культурі очевидна і впадає в око: архітектура, одяг, прикраси, транспорт
Соціологія – Танчин I.3. – Етноцентризм і культурний релятивізм
Форми культури відрізняються у різних суспільствах, але вони також є різними і в межах одного суспільства. Різниця культур у різних суспільствах. Різниця у матеріальній культурі очевидна і впадає в око: архітектура, одяг, прикраси, транспорт
Соціологія – Танчин I.3. – Культурні універсали
Форми культури відрізняються у різних суспільствах, але вони також є різними і в межах одного суспільства. Різниця культур у різних суспільствах. Різниця у матеріальній культурі очевидна і впадає в око: архітектура, одяг, прикраси, транспорт
Соціологія – Танчин I.3. – 2.1.4. Форми культури
У межах одного суспільства існують різні форми культури. Залежно від того, хто створює культуру, і який її рівень, соціологи розрізняють три форми культури: елітарну, народну і масову. Елітарна культура – створюється привілейованою частиною суспільства
Соціологія – Танчин I.3. – 2.1.5. Культурні процеси в сучасній Україні
Процес формування Української держави тривав протягом століть й завершився тільки в 1964 р., коли Крим увійшов до складу Української РСР. Але навіть якщо залишити кримську проблему осторонь, Схід і Захід України жили в різних
Соціологія – Танчин I.3. – Розділ 3. ОСОБИСТІСТЬ
ТЕМА 3.1. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ. СОЦІАЛІЗАЦІЯ 3.1.1. Особистість як категорія соціології Людина як біологічний вид існує понад 3 млн. років. Увесь цей час тривала її біологічна еволюція. Сучасна людина (за класифікацією Карла Ліннея – людина
Соціологія – Танчин I.3. – ТЕМА 3.1. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ. СОЦІАЛІЗАЦІЯ
ТЕМА 3.1. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ. СОЦІАЛІЗАЦІЯ 3.1.1. Особистість як категорія соціології Людина як біологічний вид існує понад 3 млн. років. Увесь цей час тривала її біологічна еволюція. Сучасна людина (за класифікацією Карла Ліннея – людина
Соціологія – Танчин I.3. – 3.1.1. Особистість як категорія соціології
ТЕМА 3.1. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ. СОЦІАЛІЗАЦІЯ 3.1.1. Особистість як категорія соціології Людина як біологічний вид існує понад 3 млн. років. Увесь цей час тривала її біологічна еволюція. Сучасна людина (за класифікацією Карла Ліннея – людина
Соціологія – Танчин I.3. – Біологічне і соціальне
ТЕМА 3.1. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ. СОЦІАЛІЗАЦІЯ 3.1.1. Особистість як категорія соціології Людина як біологічний вид існує понад 3 млн. років. Увесь цей час тривала її біологічна еволюція. Сучасна людина (за класифікацією Карла Ліннея – людина
Соціологія – Танчин I.3. – 3.1.2. Макросоціологічні та мікросоціологічні концепції особистості
Макросоціологічні концепції особистості. З погляду макросоціології, яку цікавить, насамперед, суспільство в цілому, а не його частини, і між групова взаємодія, а не міжособистісна – особистість є продуктом суспільства (культури, історії тощо) і формується вона