Існують два найпоширеніших типи сім’ї: нуклеарна та розширена. Нуклеарна сім’я є найбільш поширеним типом сім’ї в сучасному індустріальному суспільстві. Вона складається із дружини, чоловіка та їхніх дітей. Протягом життя індивід, як правило, буває членом
Сім’я перебуває у центрі уваги багатьох дослідників. Найпоширеніші підходи – функціоналістський і конфліктологічний. Функціоналістський підхід до проблеми сім’ї. Функціоналісти (Джордж Мердок, Толкотт Парсонс) зосереджують увагу на тих функціях, які є типовими для усіх сімей.
Протягом кількох останніх десятиліть у західному суспільстві, а від недавнього часу і в Україні, з’явилося і набуло поширення багато альтернативних форм сімейних структур і способів життя. Незареєстровані шлюби. Останнім часом зросла кількість дорослих людей,
Загальні ознаки. Українська сім’я є моногамною. У її розвитку протягом XX ст. можна виділити такі історичні стадії: Переважання селянських сімей, усі члени яких працювали разом; Разом із процесом індустріалізації все більшого поширення набуває індустріальна
6.2.1. Вік і суспільство Вік є одним із базових критеріїв соціальної стратифікації в усіх суспільствах. Він має істотний вплив на людську поведінку і є важливою підставою певних соціальних очікувань щодо його носія. Вікова соціологія
6.2.1. Вік і суспільство Вік є одним із базових критеріїв соціальної стратифікації в усіх суспільствах. Він має істотний вплив на людську поведінку і є важливою підставою певних соціальних очікувань щодо його носія. Вікова соціологія
6.2.1. Вік і суспільство Вік є одним із базових критеріїв соціальної стратифікації в усіх суспільствах. Він має істотний вплив на людську поведінку і є важливою підставою певних соціальних очікувань щодо його носія. Вікова соціологія
Вікова дискримінація (“ейджизм”) грунтується на переконанні, що певні вікові категорії є гірші за інші. Від цього потерпають переважно старші люди. У сучасному суспільстві представників старшого покоління стало багато, більше, ніж у будь-яку попередню епоху,
Вікова дискримінація (“ейджизм”) грунтується на переконанні, що певні вікові категорії є гірші за інші. Від цього потерпають переважно старші люди. У сучасному суспільстві представників старшого покоління стало багато, більше, ніж у будь-яку попередню епоху,
Огюст Конт у своєму “Курсі позитивної філософії” сформулював гіпотезу, згідно з якою темп суспільних змін залежить від швидкості ротації поколінь. Молодь є важливим елементом у процесі суспільного розвитку і культурних перетворень. Сучасні соціологи в
Соціологічний аналіз бунту молоді. Проблема наступності і конфліктів у стосунках “батьків” і “дітей” може розглядатися як взаємодія зустрічних потоків інформації і діяльності, як особливості передання культурних цінностей від покоління до покоління. Як каже арабська
Вікова структура населення України характеризується постійним зростанням частки осіб пенсійного віку. В 1989 р. кількість населення, у віці старшому за працездатний, становила 21,2 %, а в 1998 – 23,3 %. Загальна кількість населення нашої
Вікова структура населення України характеризується постійним зростанням частки осіб пенсійного віку. В 1989 р. кількість населення, у віці старшому за працездатний, становила 21,2 %, а в 1998 – 23,3 %. Загальна кількість населення нашої
6.3.1. Розвиток міст. Риси сучасного урбанізму Людина як біологічний вид існує понад 3 млн. років. Сучасна людина як окремий вид сформувалася приблизно 200 тис. років тому. Але тільки трохи більше ніж 6 тис. років
6.3.1. Розвиток міст. Риси сучасного урбанізму Людина як біологічний вид існує понад 3 млн. років. Сучасна людина як окремий вид сформувалася приблизно 200 тис. років тому. Але тільки трохи більше ніж 6 тис. років
Теорії розвитку міст. Перші соціологічні теорії розвитку міст були розроблені групою вчених-соціологів із Чиказького університету, представників так званої Чиказької соціологічної школи (Роберт Парк, Ентоні Верджес, Льюїс Вірт та ін.). Модель концентричних зон. Роберт Парк
Теорії розвитку міст. Перші соціологічні теорії розвитку міст були розроблені групою вчених-соціологів із Чиказького університету, представників так званої Чиказької соціологічної школи (Роберт Парк, Ентоні Верджес, Льюїс Вірт та ін.). Модель концентричних зон. Роберт Парк
Теорії розвитку міст. Перші соціологічні теорії розвитку міст були розроблені групою вчених-соціологів із Чиказького університету, представників так званої Чиказької соціологічної школи (Роберт Парк, Ентоні Верджес, Льюїс Вірт та ін.). Модель концентричних зон. Роберт Парк
Теорії розвитку міст. Перші соціологічні теорії розвитку міст були розроблені групою вчених-соціологів із Чиказького університету, представників так званої Чиказької соціологічної школи (Роберт Парк, Ентоні Верджес, Льюїс Вірт та ін.). Модель концентричних зон. Роберт Парк
Ченеі Гарріс і Едвард Ульманн висловили ідею про те, що з розвитком комунікацій міста набувають нового виду: у них розвиваються окремі центри, пов’язані а певними видами діяльності. Є відпочинкові дільниці, фінансові, торгові, житлові та
Ченеі Гарріс і Едвард Ульманн висловили ідею про те, що з розвитком комунікацій міста набувають нового виду: у них розвиваються окремі центри, пов’язані а певними видами діяльності. Є відпочинкові дільниці, фінансові, торгові, житлові та
Ченеі Гарріс і Едвард Ульманн висловили ідею про те, що з розвитком комунікацій міста набувають нового виду: у них розвиваються окремі центри, пов’язані а певними видами діяльності. Є відпочинкові дільниці, фінансові, торгові, житлові та
Напівміська культура – це особлива формація культури, яка відповідає проміжному типові свідомості – між сільською і міською. Дослідником цього феномену на пострадянському просторі є Григорій Каганов. Усі суттєві властивості напівміської культури визначаються саме її
Напівміська культура – це особлива формація культури, яка відповідає проміжному типові свідомості – між сільською і міською. Дослідником цього феномену на пострадянському просторі є Григорій Каганов. Усі суттєві властивості напівміської культури визначаються саме її
Попри потужні інтеграційні тенденції, які домінують у сучасному світі, наприклад створення Європейського Союзу, національна проблематика продовжує перебувати в центрі уваги політиків і вчених. Виникають нові національні держави (і6 незалежних держав на місці СРСР, Чехія
Попри потужні інтеграційні тенденції, які домінують у сучасному світі, наприклад створення Європейського Союзу, національна проблематика продовжує перебувати в центрі уваги політиків і вчених. Виникають нові національні держави (і6 незалежних держав на місці СРСР, Чехія
Центральними категоріями етносоціології є терміни “етнос” і “нація”. Щоправда в науці не існує однозначного трактування цих понять. При визначенні поняття “етнос” наголошують на домінуючій ролі культурно-історичних зв’язків у житті етнічних спільнот. Це дозволяє трактувати
Центральними категоріями етносоціології є терміни “етнос” і “нація”. Щоправда в науці не існує однозначного трактування цих понять. При визначенні поняття “етнос” наголошують на домінуючій ролі культурно-історичних зв’язків у житті етнічних спільнот. Це дозволяє трактувати
Конструктивістський напрямок в етносоціології зародився пізніше, ніж примордіалістський. Прихильники цього напрямку вважають, що етноси і нації є історичними спільнотами, які виникли на певному етапі розвитку людства на засадах не стільки спільного походження, скільки спільної
Як зазначив один із етносоціологів, національності утворюються із етнографічних та політичних елементів тоді, коли націоналізм вдихає життя у форму, побудовану попередніми століттями. Націоналізм та національність тісно пов’язані. У радянській суспільно-політичній практиці, а під її
Життя довело хибність думки про можливість остаточного вирішення національного питання, тобто проблем, які виникають у зв’язку зі справжніми чи уявними несправедливостями при міжнаціональному спілкуванні. Більшість дослідників схиляється до того, що національне питання існуватиме постійно,
Життя довело хибність думки про можливість остаточного вирішення національного питання, тобто проблем, які виникають у зв’язку зі справжніми чи уявними несправедливостями при міжнаціональному спілкуванні. Більшість дослідників схиляється до того, що національне питання існуватиме постійно,
Життя довело хибність думки про можливість остаточного вирішення національного питання, тобто проблем, які виникають у зв’язку зі справжніми чи уявними несправедливостями при міжнаціональному спілкуванні. Більшість дослідників схиляється до того, що національне питання існуватиме постійно,
Життя довело хибність думки про можливість остаточного вирішення національного питання, тобто проблем, які виникають у зв’язку зі справжніми чи уявними несправедливостями при міжнаціональному спілкуванні. Більшість дослідників схиляється до того, що національне питання існуватиме постійно,
З другої половини 80-х рр. XX ст. Україна, як і інші республіки Радянського Союзу, вступає в епоху так званого етнічного ренесансу. Головними причинами етнічного відродження стала політика перебудови, демократизації і гласності, яку взялися проводити
6.5.1. Предмет, об’єкт і суб’єкт соціології політики На певному етапі розвитку суспільства в результаті його диференціації і появи різних соціальних груп із відмінними інтересами, виникає необхідність виокремлення політики як особливого виду соціального регулювання. її
6.5.1. Предмет, об’єкт і суб’єкт соціології політики На певному етапі розвитку суспільства в результаті його диференціації і появи різних соціальних груп із відмінними інтересами, виникає необхідність виокремлення політики як особливого виду соціального регулювання. її
6.5.1. Предмет, об’єкт і суб’єкт соціології політики На певному етапі розвитку суспільства в результаті його диференціації і появи різних соціальних груп із відмінними інтересами, виникає необхідність виокремлення політики як особливого виду соціального регулювання. її
Цей процес починається із виділення статусно-рольових груп, які покликані керувати життям суспільства. У родоплемінному суспільстві глава роду чи вождь племені був просто “першим серед рівних” – він виконував таку саму роботу, як і решта
Цей процес починається із виділення статусно-рольових груп, які покликані керувати життям суспільства. У родоплемінному суспільстві глава роду чи вождь племені був просто “першим серед рівних” – він виконував таку саму роботу, як і решта
Це найдавніший тип легітимності влади. Він грунтується на звичаях і глибоко вкорінених культурних традиціях. Монархи володарюють, успадковуючи це право від своїх предків. Навіть, якщо якийсь певний конкретний монарх може бути визнаний недолугим чи злочинцем,
Це найдавніший тип легітимності влади. Він грунтується на звичаях і глибоко вкорінених культурних традиціях. Монархи володарюють, успадковуючи це право від своїх предків. Навіть, якщо якийсь певний конкретний монарх може бути визнаний недолугим чи злочинцем,
Це найдавніший тип легітимності влади. Він грунтується на звичаях і глибоко вкорінених культурних традиціях. Монархи володарюють, успадковуючи це право від своїх предків. Навіть, якщо якийсь певний конкретний монарх може бути визнаний недолугим чи злочинцем,
Центральним і головним елементом політичної організації суспільства є держава. Держава – це форма політичної організації суспільства, головне знаряддя політичної влади. Теорії походження держави. Існує досить велика кількість теорій походження держави. Серед них найпоширенішими є:
Центральним і головним елементом політичної організації суспільства є держава. Держава – це форма політичної організації суспільства, головне знаряддя політичної влади. Теорії походження держави. Існує досить велика кількість теорій походження держави. Серед них найпоширенішими є:
Центральним і головним елементом політичної організації суспільства є держава. Держава – це форма політичної організації суспільства, головне знаряддя політичної влади. Теорії походження держави. Існує досить велика кількість теорій походження держави. Серед них найпоширенішими є:
Політична партія (від лат. – частина, група) – це ідеологічна організація, яка об’єднує найактивнішу і найбільш організовану частину соціальної спільноти, виражає і захищає інтереси цієї спільноти і здійснює практичну роботу для їх задоволення. Партії
Політична партія (від лат. – частина, група) – це ідеологічна організація, яка об’єднує найактивнішу і найбільш організовану частину соціальної спільноти, виражає і захищає інтереси цієї спільноти і здійснює практичну роботу для їх задоволення. Партії
Політична партія (від лат. – частина, група) – це ідеологічна організація, яка об’єднує найактивнішу і найбільш організовану частину соціальної спільноти, виражає і захищає інтереси цієї спільноти і здійснює практичну роботу для їх задоволення. Партії
Політична партія (від лат. – частина, група) – це ідеологічна організація, яка об’єднує найактивнішу і найбільш організовану частину соціальної спільноти, виражає і захищає інтереси цієї спільноти і здійснює практичну роботу для їх задоволення. Партії