Соціологія – Танчин I.3. – Ендогамія і екзогамія

Існують два найпоширеніших типи сім’ї: нуклеарна та розширена. Нуклеарна сім’я є найбільш поширеним типом сім’ї в сучасному індустріальному суспільстві. Вона складається із дружини, чоловіка та їхніх дітей. Протягом життя індивід, як правило, буває членом

Соціологія – Танчин I.3. – 6.1.2. Теоретичний аналіз сім’ї і шлюбу

Сім’я перебуває у центрі уваги багатьох дослідників. Найпоширеніші підходи – функціоналістський і конфліктологічний. Функціоналістський підхід до проблеми сім’ї. Функціоналісти (Джордж Мердок, Толкотт Парсонс) зосереджують увагу на тих функціях, які є типовими для усіх сімей.

Соціологія – Танчин I.3. – 6.1.3. Альтернативні форми сім’ї і шлюбу

Протягом кількох останніх десятиліть у західному суспільстві, а від недавнього часу і в Україні, з’явилося і набуло поширення багато альтернативних форм сімейних структур і способів життя. Незареєстровані шлюби. Останнім часом зросла кількість дорослих людей,

Соціологія – Танчин I.3. – 6.1.4. Сім’я і шлюб в Україні

Загальні ознаки. Українська сім’я є моногамною. У її розвитку протягом XX ст. можна виділити такі історичні стадії: Переважання селянських сімей, усі члени яких працювали разом; Разом із процесом індустріалізації все більшого поширення набуває індустріальна

Соціологія – Танчин I.3. – Тема 6.2 ВІК І СУСПІЛЬСТВО. СОЦІОЛОГІЯ МОЛОДІ

6.2.1. Вік і суспільство Вік є одним із базових критеріїв соціальної стратифікації в усіх суспільствах. Він має істотний вплив на людську поведінку і є важливою підставою певних соціальних очікувань щодо його носія. Вікова соціологія

Соціологія – Танчин I.3. – 6.2.1. Вік і суспільство

6.2.1. Вік і суспільство Вік є одним із базових критеріїв соціальної стратифікації в усіх суспільствах. Він має істотний вплив на людську поведінку і є важливою підставою певних соціальних очікувань щодо його носія. Вікова соціологія

Соціологія – Танчин I.3. – Проблеми соціальної геронтології

6.2.1. Вік і суспільство Вік є одним із базових критеріїв соціальної стратифікації в усіх суспільствах. Він має істотний вплив на людську поведінку і є важливою підставою певних соціальних очікувань щодо його носія. Вікова соціологія

Соціологія – Танчин I.3. – 6.2.2. Нерівність у трактуванні вікових категорій

Вікова дискримінація (“ейджизм”) грунтується на переконанні, що певні вікові категорії є гірші за інші. Від цього потерпають переважно старші люди. У сучасному суспільстві представників старшого покоління стало багато, більше, ніж у будь-яку попередню епоху,

Соціологія – Танчин I.3. – 6.2.3. Молодь у соціологічному контексті

Вікова дискримінація (“ейджизм”) грунтується на переконанні, що певні вікові категорії є гірші за інші. Від цього потерпають переважно старші люди. У сучасному суспільстві представників старшого покоління стало багато, більше, ніж у будь-яку попередню епоху,

Соціологія – Танчин I.3. – Теорія поколінь

Огюст Конт у своєму “Курсі позитивної філософії” сформулював гіпотезу, згідно з якою темп суспільних змін залежить від швидкості ротації поколінь. Молодь є важливим елементом у процесі суспільного розвитку і культурних перетворень. Сучасні соціологи в

Соціологія – Танчин I.3. – Конфлікт поколінь

Соціологічний аналіз бунту молоді. Проблема наступності і конфліктів у стосунках “батьків” і “дітей” може розглядатися як взаємодія зустрічних потоків інформації і діяльності, як особливості передання культурних цінностей від покоління до покоління. Як каже арабська

Соціологія – Танчин I.3. – 6.2.4. Вікова структура населення України. Молоде покоління України

Вікова структура населення України характеризується постійним зростанням частки осіб пенсійного віку. В 1989 р. кількість населення, у віці старшому за працездатний, становила 21,2 %, а в 1998 – 23,3 %. Загальна кількість населення нашої

Соціологія – Танчин I.3. – Молоде покоління сучасної України

Вікова структура населення України характеризується постійним зростанням частки осіб пенсійного віку. В 1989 р. кількість населення, у віці старшому за працездатний, становила 21,2 %, а в 1998 – 23,3 %. Загальна кількість населення нашої

Соціологія – Танчин I.3. – Тема 6.3 СОЦІОЛОГІЯ МІСТА

6.3.1. Розвиток міст. Риси сучасного урбанізму Людина як біологічний вид існує понад 3 млн. років. Сучасна людина як окремий вид сформувалася приблизно 200 тис. років тому. Але тільки трохи більше ніж 6 тис. років

Соціологія – Танчин I.3. – 6.3.1. Розвиток міст. Риси сучасного урбанізму

6.3.1. Розвиток міст. Риси сучасного урбанізму Людина як біологічний вид існує понад 3 млн. років. Сучасна людина як окремий вид сформувалася приблизно 200 тис. років тому. Але тільки трохи більше ніж 6 тис. років

Соціологія – Танчин I.3. – 6.3.2. Теорії розвитку міст і міського способу життя

Теорії розвитку міст. Перші соціологічні теорії розвитку міст були розроблені групою вчених-соціологів із Чиказького університету, представників так званої Чиказької соціологічної школи (Роберт Парк, Ентоні Верджес, Льюїс Вірт та ін.). Модель концентричних зон. Роберт Парк

Соціологія – Танчин I.3. – Теорії розвитку міст

Теорії розвитку міст. Перші соціологічні теорії розвитку міст були розроблені групою вчених-соціологів із Чиказького університету, представників так званої Чиказької соціологічної школи (Роберт Парк, Ентоні Верджес, Льюїс Вірт та ін.). Модель концентричних зон. Роберт Парк

Соціологія – Танчин I.3. – Модель концентричних зон

Теорії розвитку міст. Перші соціологічні теорії розвитку міст були розроблені групою вчених-соціологів із Чиказького університету, представників так званої Чиказької соціологічної школи (Роберт Парк, Ентоні Верджес, Льюїс Вірт та ін.). Модель концентричних зон. Роберт Парк

Соціологія – Танчин I.3. – Модель секторів

Теорії розвитку міст. Перші соціологічні теорії розвитку міст були розроблені групою вчених-соціологів із Чиказького університету, представників так званої Чиказької соціологічної школи (Роберт Парк, Ентоні Верджес, Льюїс Вірт та ін.). Модель концентричних зон. Роберт Парк

Соціологія – Танчин I.3. – Модель багатьох центрів

Ченеі Гарріс і Едвард Ульманн висловили ідею про те, що з розвитком комунікацій міста набувають нового виду: у них розвиваються окремі центри, пов’язані а певними видами діяльності. Є відпочинкові дільниці, фінансові, торгові, житлові та

Соціологія – Танчин I.3. – Модерністський і постмодерністський підходи до розуміння ролі і вигляду сучасних міст

Ченеі Гарріс і Едвард Ульманн висловили ідею про те, що з розвитком комунікацій міста набувають нового виду: у них розвиваються окремі центри, пов’язані а певними видами діяльності. Є відпочинкові дільниці, фінансові, торгові, житлові та

Соціологія – Танчин I.3. – Теорії міського способу життя

Ченеі Гарріс і Едвард Ульманн висловили ідею про те, що з розвитком комунікацій міста набувають нового виду: у них розвиваються окремі центри, пов’язані а певними видами діяльності. Є відпочинкові дільниці, фінансові, торгові, житлові та

Соціологія – Танчин I.3. – 6.3.3. Феномен напівміської культури

Напівміська культура – це особлива формація культури, яка відповідає проміжному типові свідомості – між сільською і міською. Дослідником цього феномену на пострадянському просторі є Григорій Каганов. Усі суттєві властивості напівміської культури визначаються саме її

Соціологія – Танчин I.3. – 6.3.4. Урбанізм в Україні

Напівміська культура – це особлива формація культури, яка відповідає проміжному типові свідомості – між сільською і міською. Дослідником цього феномену на пострадянському просторі є Григорій Каганов. Усі суттєві властивості напівміської культури визначаються саме її

Соціологія – Танчин I.3. – Тема 6.4 ЕТНОСОЦЮЛОГІЯ

Попри потужні інтеграційні тенденції, які домінують у сучасному світі, наприклад створення Європейського Союзу, національна проблематика продовжує перебувати в центрі уваги політиків і вчених. Виникають нові національні держави (і6 незалежних держав на місці СРСР, Чехія

Соціологія – Танчин I.3. – 6.4.1. Об’єкт і предмет етносоціології

Попри потужні інтеграційні тенденції, які домінують у сучасному світі, наприклад створення Європейського Союзу, національна проблематика продовжує перебувати в центрі уваги політиків і вчених. Виникають нові національні держави (і6 незалежних держав на місці СРСР, Чехія

Соціологія – Танчин I.3. – 6.4.2. Методологічні підходи до вивчення етнічних спільнот

Центральними категоріями етносоціології є терміни “етнос” і “нація”. Щоправда в науці не існує однозначного трактування цих понять. При визначенні поняття “етнос” наголошують на домінуючій ролі культурно-історичних зв’язків у житті етнічних спільнот. Це дозволяє трактувати

Соціологія – Танчин I.3. – Примордіалістський підхід до визначення етносу і нації

Центральними категоріями етносоціології є терміни “етнос” і “нація”. Щоправда в науці не існує однозначного трактування цих понять. При визначенні поняття “етнос” наголошують на домінуючій ролі культурно-історичних зв’язків у житті етнічних спільнот. Це дозволяє трактувати

Соціологія – Танчин I.3. – Конструктивістський підхід до визначення етносу і нації

Конструктивістський напрямок в етносоціології зародився пізніше, ніж примордіалістський. Прихильники цього напрямку вважають, що етноси і нації є історичними спільнотами, які виникли на певному етапі розвитку людства на засадах не стільки спільного походження, скільки спільної

Соціологія – Танчин I.3. – 6.4.3. Націоналізм і його типи

Як зазначив один із етносоціологів, національності утворюються із етнографічних та політичних елементів тоді, коли націоналізм вдихає життя у форму, побудовану попередніми століттями. Націоналізм та національність тісно пов’язані. У радянській суспільно-політичній практиці, а під її

Соціологія – Танчин I.3. – 6.4.4. Міжнаціональні конфлікти

Життя довело хибність думки про можливість остаточного вирішення національного питання, тобто проблем, які виникають у зв’язку зі справжніми чи уявними несправедливостями при міжнаціональному спілкуванні. Більшість дослідників схиляється до того, що національне питання існуватиме постійно,

Соціологія – Танчин I.3. – Концепція внутрішнього колоніалізму (Томас Нейрн)

Життя довело хибність думки про можливість остаточного вирішення національного питання, тобто проблем, які виникають у зв’язку зі справжніми чи уявними несправедливостями при міжнаціональному спілкуванні. Більшість дослідників схиляється до того, що національне питання існуватиме постійно,

Соціологія – Танчин I.3. – Етніцистська концепція (Ентоні Сміт, Бенедикт Андер-сен)

Життя довело хибність думки про можливість остаточного вирішення національного питання, тобто проблем, які виникають у зв’язку зі справжніми чи уявними несправедливостями при міжнаціональному спілкуванні. Більшість дослідників схиляється до того, що національне питання існуватиме постійно,

Соціологія – Танчин I.3. – Неоетніцистська концепція (Джордж Ротшильд, Ральф Премдас)

Життя довело хибність думки про можливість остаточного вирішення національного питання, тобто проблем, які виникають у зв’язку зі справжніми чи уявними несправедливостями при міжнаціональному спілкуванні. Більшість дослідників схиляється до того, що національне питання існуватиме постійно,

Соціологія – Танчин I.3. – 6.4.5. Національно-етнічні процеси в Україні

З другої половини 80-х рр. XX ст. Україна, як і інші республіки Радянського Союзу, вступає в епоху так званого етнічного ренесансу. Головними причинами етнічного відродження стала політика перебудови, демократизації і гласності, яку взялися проводити

Соціологія – Танчин I.3. – Тема 6.5 СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ

6.5.1. Предмет, об’єкт і суб’єкт соціології політики На певному етапі розвитку суспільства в результаті його диференціації і появи різних соціальних груп із відмінними інтересами, виникає необхідність виокремлення політики як особливого виду соціального регулювання. її

Соціологія – Танчин I.3. – 6.5.1. Предмет, об’єкт і суб’єкт соціології політики

6.5.1. Предмет, об’єкт і суб’єкт соціології політики На певному етапі розвитку суспільства в результаті його диференціації і появи різних соціальних груп із відмінними інтересами, виникає необхідність виокремлення політики як особливого виду соціального регулювання. її

Соціологія – Танчин I.3. – 6.5.2. Влада – ключове поняття соціології політики

6.5.1. Предмет, об’єкт і суб’єкт соціології політики На певному етапі розвитку суспільства в результаті його диференціації і появи різних соціальних груп із відмінними інтересами, виникає необхідність виокремлення політики як особливого виду соціального регулювання. її

Соціологія – Танчин I.3. – Інституалізація політичної влади

Цей процес починається із виділення статусно-рольових груп, які покликані керувати життям суспільства. У родоплемінному суспільстві глава роду чи вождь племені був просто “першим серед рівних” – він виконував таку саму роботу, як і решта

Соціологія – Танчин I.3. – Легітимність влади

Цей процес починається із виділення статусно-рольових груп, які покликані керувати життям суспільства. У родоплемінному суспільстві глава роду чи вождь племені був просто “першим серед рівних” – він виконував таку саму роботу, як і решта

Соціологія – Танчин I.3. – Традиційний тип легітимності

Це найдавніший тип легітимності влади. Він грунтується на звичаях і глибоко вкорінених культурних традиціях. Монархи володарюють, успадковуючи це право від своїх предків. Навіть, якщо якийсь певний конкретний монарх може бути визнаний недолугим чи злочинцем,

Соціологія – Танчин I.3. – Раціонально-легальний тип легітимності

Це найдавніший тип легітимності влади. Він грунтується на звичаях і глибоко вкорінених культурних традиціях. Монархи володарюють, успадковуючи це право від своїх предків. Навіть, якщо якийсь певний конкретний монарх може бути визнаний недолугим чи злочинцем,

Соціологія – Танчин I.3. – Харизматичний тип легітимності

Це найдавніший тип легітимності влади. Він грунтується на звичаях і глибоко вкорінених культурних традиціях. Монархи володарюють, успадковуючи це право від своїх предків. Навіть, якщо якийсь певний конкретний монарх може бути визнаний недолугим чи злочинцем,

Соціологія – Танчин I.3. – 6.5.3. Соціологія держави

Центральним і головним елементом політичної організації суспільства є держава. Держава – це форма політичної організації суспільства, головне знаряддя політичної влади. Теорії походження держави. Існує досить велика кількість теорій походження держави. Серед них найпоширенішими є:

Соціологія – Танчин I.3. – Теорії походження держави

Центральним і головним елементом політичної організації суспільства є держава. Держава – це форма політичної організації суспільства, головне знаряддя політичної влади. Теорії походження держави. Існує досить велика кількість теорій походження держави. Серед них найпоширенішими є:

Соціологія – Танчин I.3. – Форми держави

Центральним і головним елементом політичної організації суспільства є держава. Держава – це форма політичної організації суспільства, головне знаряддя політичної влади. Теорії походження держави. Існує досить велика кількість теорій походження держави. Серед них найпоширенішими є:

Соціологія – Танчин I.3. – 6.5.4. Соціологія політичних партій

Політична партія (від лат. – частина, група) – це ідеологічна організація, яка об’єднує найактивнішу і найбільш організовану частину соціальної спільноти, виражає і захищає інтереси цієї спільноти і здійснює практичну роботу для їх задоволення. Партії

Соціологія – Танчин I.3. – Функції політичних партій

Політична партія (від лат. – частина, група) – це ідеологічна організація, яка об’єднує найактивнішу і найбільш організовану частину соціальної спільноти, виражає і захищає інтереси цієї спільноти і здійснює практичну роботу для їх задоволення. Партії

Соціологія – Танчин I.3. – Типологія політичних партій

Політична партія (від лат. – частина, група) – це ідеологічна організація, яка об’єднує найактивнішу і найбільш організовану частину соціальної спільноти, виражає і захищає інтереси цієї спільноти і здійснює практичну роботу для їх задоволення. Партії

Соціологія – Танчин I.3. – Партійні системи

Політична партія (від лат. – частина, група) – це ідеологічна організація, яка об’єднує найактивнішу і найбільш організовану частину соціальної спільноти, виражає і захищає інтереси цієї спільноти і здійснює практичну роботу для їх задоволення. Партії