Макросоціологічні концепції особистості. З погляду макросоціології, яку цікавить, насамперед, суспільство в цілому, а не його частини, і між групова взаємодія, а не міжособистісна – особистість є продуктом суспільства (культури, історії тощо) і формується вона
Мікросоціологія розглядає проблематику особистості безпосередньо у контексті міжособистісної взаємодії, тому процес соціалізації у галузі мікросоціології розглядається через призму набуття людиною різних соціальних ролей. Коли люди жили в простих суспільствах і діяли все життя у
Світ, у якому ми живемо, постійно змінюється, вимагаючи постійних змін і від нас. Людина не може один раз в дитинстві остаточно сформуватися так, щоб уже більше ніколи не змінюватися. Життя – це постійне пристосування
Агенти соціалізації – конкретні люди, які навчають людину культурним нормам і допомагають засвоювати соціальні ролі. Агенти первинної соціалізації – люди, які складають найближче оточення особи (батьки, родичі, друзі). Вони виконують багато функцій (батько –
Чому ж діти, які виросли у тій самій сім’ї, так сильно відрізняються одне від одного, навіть якщо вони мали подібний груповий досвід, тобто на них впливали ті самі агенти соціалізації? Тому що у них
Чому ж діти, які виросли у тій самій сім’ї, так сильно відрізняються одне від одного, навіть якщо вони мали подібний груповий досвід, тобто на них впливали ті самі агенти соціалізації? Тому що у них
Чому ж діти, які виросли у тій самій сім’ї, так сильно відрізняються одне від одного, навіть якщо вони мали подібний груповий досвід, тобто на них впливали ті самі агенти соціалізації? Тому що у них
Чому ж діти, які виросли у тій самій сім’ї, так сильно відрізняються одне від одного, навіть якщо вони мали подібний груповий досвід, тобто на них впливали ті самі агенти соціалізації? Тому що у них
У дитячому віці рання соціалізація індивіда, як правило, відбувається плавно, без різких змін, але при вступі у доросле життя і в процесі дорослої, або так званої продовженої соціалізації виділяють такі етапи, як: Десоціалізація –
3.2.1. Девіантна та делінквентна поведінка Більшість людей, зазвичай, намагаються пристосовуватися до суспільних норм. Адже – це норми засвоєні і сприйняті ними у процесі соціалізації. У дитинстві (в сім’ї, школі, у спілкуванні з однолітками та
3.2.1. Девіантна та делінквентна поведінка Більшість людей, зазвичай, намагаються пристосовуватися до суспільних норм. Адже – це норми засвоєні і сприйняті ними у процесі соціалізації. У дитинстві (в сім’ї, школі, у спілкуванні з однолітками та
3.2.1. Девіантна та делінквентна поведінка Більшість людей, зазвичай, намагаються пристосовуватися до суспільних норм. Адже – це норми засвоєні і сприйняті ними у процесі соціалізації. У дитинстві (в сім’ї, школі, у спілкуванні з однолітками та
3.2.1. Девіантна та делінквентна поведінка Більшість людей, зазвичай, намагаються пристосовуватися до суспільних норм. Адже – це норми засвоєні і сприйняті ними у процесі соціалізації. У дитинстві (в сім’ї, школі, у спілкуванні з однолітками та
3.2.1. Девіантна та делінквентна поведінка Більшість людей, зазвичай, намагаються пристосовуватися до суспільних норм. Адже – це норми засвоєні і сприйняті ними у процесі соціалізації. У дитинстві (в сім’ї, школі, у спілкуванні з однолітками та
У давні часи девіантну поведінку пояснювали втручанням надприродних сил. Люди порушували заведені правила, бо їх “лихий попутав”. Згодом така концепція перестала відповідати вимогам часу і з’явилися наукові теорії. Проте, на рівні соціальних уявлень, “побутових
У давні часи девіантну поведінку пояснювали втручанням надприродних сил. Люди порушували заведені правила, бо їх “лихий попутав”. Згодом така концепція перестала відповідати вимогам часу і з’явилися наукові теорії. Проте, на рівні соціальних уявлень, “побутових
Усі соціологічні теорії наголошують на відсутності чітко визначеної межі між злочинною і респектабельною поведінкою, а також на тому, що у формуванні злочинної поведінки дуже важливу роль відіграє контекст – соціальне навчання та соціальне оточення.
Усі соціологічні теорії наголошують на відсутності чітко визначеної межі між злочинною і респектабельною поведінкою, а також на тому, що у формуванні злочинної поведінки дуже важливу роль відіграє контекст – соціальне навчання та соціальне оточення.
Усі соціологічні теорії наголошують на відсутності чітко визначеної межі між злочинною і респектабельною поведінкою, а також на тому, що у формуванні злочинної поведінки дуже важливу роль відіграє контекст – соціальне навчання та соціальне оточення.
Усі соціологічні теорії наголошують на відсутності чітко визначеної межі між злочинною і респектабельною поведінкою, а також на тому, що у формуванні злочинної поведінки дуже важливу роль відіграє контекст – соціальне навчання та соціальне оточення.
Термін “Соціальний контроль” був запроваджений в науковий обіг французьким соціологом і соціальним психологом Габріелем Тардом. Він розглядав його як важливий засіб виправлення кримінальної поведінки. Згодом Тард розширив розуміння цього терміна і розглядав соціальний контроль
Термін “Соціальний контроль” був запроваджений в науковий обіг французьким соціологом і соціальним психологом Габріелем Тардом. Він розглядав його як важливий засіб виправлення кримінальної поведінки. Згодом Тард розширив розуміння цього терміна і розглядав соціальний контроль
Тема 4.1 СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА 4.1.1. Поняття суспільства Людина – це соціальне явище. У тому сенсі, що поведінка людини визначається не біологічно (інстинктом), а під впливом інших людей, визначається певним типом культури. Люди пов’язані
Тема 4.1 СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА 4.1.1. Поняття суспільства Людина – це соціальне явище. У тому сенсі, що поведінка людини визначається не біологічно (інстинктом), а під впливом інших людей, визначається певним типом культури. Люди пов’язані
Тема 4.1 СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА 4.1.1. Поняття суспільства Людина – це соціальне явище. У тому сенсі, що поведінка людини визначається не біологічно (інстинктом), а під впливом інших людей, визначається певним типом культури. Люди пов’язані
Тема 4.1 СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА 4.1.1. Поняття суспільства Людина – це соціальне явище. У тому сенсі, що поведінка людини визначається не біологічно (інстинктом), а під впливом інших людей, визначається певним типом культури. Люди пов’язані
Тема 4.1 СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА 4.1.1. Поняття суспільства Людина – це соціальне явище. У тому сенсі, що поведінка людини визначається не біологічно (інстинктом), а під впливом інших людей, визначається певним типом культури. Люди пов’язані
Тема 4.1 СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА 4.1.1. Поняття суспільства Людина – це соціальне явище. У тому сенсі, що поведінка людини визначається не біологічно (інстинктом), а під впливом інших людей, визначається певним типом культури. Люди пов’язані
“Стихійні соціологи” зазвичай називають три гіпотези походження суспільства: еволюційну (“праця створила людину”, перетворивши стадо в співтовариство виробників); теологічну (“Бог створив людину і заповів їй Закон”); космічну (“все це справа рук інопланетян”). Усі ці теорії
“Стихійні соціологи” зазвичай називають три гіпотези походження суспільства: еволюційну (“праця створила людину”, перетворивши стадо в співтовариство виробників); теологічну (“Бог створив людину і заповів їй Закон”); космічну (“все це справа рук інопланетян”). Усі ці теорії
“Стихійні соціологи” зазвичай називають три гіпотези походження суспільства: еволюційну (“праця створила людину”, перетворивши стадо в співтовариство виробників); теологічну (“Бог створив людину і заповів їй Закон”); космічну (“все це справа рук інопланетян”). Усі ці теорії
“Стихійні соціологи” зазвичай називають три гіпотези походження суспільства: еволюційну (“праця створила людину”, перетворивши стадо в співтовариство виробників); теологічну (“Бог створив людину і заповів їй Закон”); космічну (“все це справа рук інопланетян”). Усі ці теорії
“Стихійні соціологи” зазвичай називають три гіпотези походження суспільства: еволюційну (“праця створила людину”, перетворивши стадо в співтовариство виробників); теологічну (“Бог створив людину і заповів їй Закон”); космічну (“все це справа рук інопланетян”). Усі ці теорії
“Стихійні соціологи” зазвичай називають три гіпотези походження суспільства: еволюційну (“праця створила людину”, перетворивши стадо в співтовариство виробників); теологічну (“Бог створив людину і заповів їй Закон”); космічну (“все це справа рук інопланетян”). Усі ці теорії
“Стихійні соціологи” зазвичай називають три гіпотези походження суспільства: еволюційну (“праця створила людину”, перетворивши стадо в співтовариство виробників); теологічну (“Бог створив людину і заповів їй Закон”); космічну (“все це справа рук інопланетян”). Усі ці теорії
1. Еволюційні (оптимістичні) теорії – суспільство послідовно проходить певні стадії розвитку, стаючи все досконалішим. Так, Огюет Конт виділяв: теологічну (до 1300 р.), метафізичну (до середини XIX ст.) і позитивну стадії (період від середини XIX
1. Еволюційні (оптимістичні) теорії – суспільство послідовно проходить певні стадії розвитку, стаючи все досконалішим. Так, Огюет Конт виділяв: теологічну (до 1300 р.), метафізичну (до середини XIX ст.) і позитивну стадії (період від середини XIX
Якщо суспільство розвивається, то воно неминуче повинно і занепадати, руйнуватися. Руйнування суспільства – це втрата ним здатності до самовідтворення, знецінення своєї якісної визначеності, ідентичності. Якщо, скажімо, проаналізувати розпад Австро-Угорщини у 1918 р. чи СРСР
Типологія – виділення певних типів суспільств за певними подібними ознаками або критеріями. Не варто забувати, що будь-яка типологія суспільства є нічим іншими, як створенням “ідеальних типів”, конструкцій, складених соціологами на підставі аналізу різноманітних змін
Традиційне суспільство (до індустріальне) – це най триваліша із трьох стадій, її історія нараховує тисячі років. Більшість своєї історії людство провело саме у традиційному суспільстві. Це суспільство з аграрним укладом, мало динамічними соціальними структурами
Традиційне суспільство (до індустріальне) – це най триваліша із трьох стадій, її історія нараховує тисячі років. Більшість своєї історії людство провело саме у традиційному суспільстві. Це суспільство з аграрним укладом, мало динамічними соціальними структурами
Традиційне суспільство (до індустріальне) – це най триваліша із трьох стадій, її історія нараховує тисячі років. Більшість своєї історії людство провело саме у традиційному суспільстві. Це суспільство з аграрним укладом, мало динамічними соціальними структурами
4.2.1. Сутність і основні елементи соціальної структури Суспільство організоване таким чином, що кожна особа має визначене місце щодо інших людей і, як власник цього місця, вона розуміє чого від неї очікують інші особи і
4.2.1. Сутність і основні елементи соціальної структури Суспільство організоване таким чином, що кожна особа має визначене місце щодо інших людей і, як власник цього місця, вона розуміє чого від неї очікують інші особи і
4.2.1. Сутність і основні елементи соціальної структури Суспільство організоване таким чином, що кожна особа має визначене місце щодо інших людей і, як власник цього місця, вона розуміє чого від неї очікують інші особи і
4.2.1. Сутність і основні елементи соціальної структури Суспільство організоване таким чином, що кожна особа має визначене місце щодо інших людей і, як власник цього місця, вона розуміє чого від неї очікують інші особи і
4.2.1. Сутність і основні елементи соціальної структури Суспільство організоване таким чином, що кожна особа має визначене місце щодо інших людей і, як власник цього місця, вона розуміє чого від неї очікують інші особи і
Соціальна група – це сукупність людей, виділена за соціально значимими критеріями (стать, вік, раса, національність, професія, місце проживання, дохід, влада, освіта та ін.). Вона є своєрідним посередником між окремою людиною і суспільством. За визначенням
Соціальна група – це сукупність людей, виділена за соціально значимими критеріями (стать, вік, раса, національність, професія, місце проживання, дохід, влада, освіта та ін.). Вона є своєрідним посередником між окремою людиною і суспільством. За визначенням
Соціальна група – це сукупність людей, виділена за соціально значимими критеріями (стать, вік, раса, національність, професія, місце проживання, дохід, влада, освіта та ін.). Вона є своєрідним посередником між окремою людиною і суспільством. За визначенням