Соціологія – Танчин I.3. – Макросоціологічні концепції особистості

Макросоціологічні концепції особистості. З погляду макросоціології, яку цікавить, насамперед, суспільство в цілому, а не його частини, і між групова взаємодія, а не міжособистісна – особистість є продуктом суспільства (культури, історії тощо) і формується вона

Соціологія – Танчин I.3. – Мікросоціологічні концепції особистості

Мікросоціологія розглядає проблематику особистості безпосередньо у контексті міжособистісної взаємодії, тому процес соціалізації у галузі мікросоціології розглядається через призму набуття людиною різних соціальних ролей. Коли люди жили в простих суспільствах і діяли все життя у

Соціологія – Танчин I.3. – 3.1.3. Соціалізація – становлення соціального “Я”

Світ, у якому ми живемо, постійно змінюється, вимагаючи постійних змін і від нас. Людина не може один раз в дитинстві остаточно сформуватися так, щоб уже більше ніколи не змінюватися. Життя – це постійне пристосування

Соціологія – Танчин I.3. – Агенти та інститути соціалізації

Агенти соціалізації – конкретні люди, які навчають людину культурним нормам і допомагають засвоювати соціальні ролі. Агенти первинної соціалізації – люди, які складають найближче оточення особи (батьки, родичі, друзі). Вони виконують багато функцій (батько –

Соціологія – Танчин I.3. – Унікальний індивідуальний досвід

Чому ж діти, які виросли у тій самій сім’ї, так сильно відрізняються одне від одного, навіть якщо вони мали подібний груповий досвід, тобто на них впливали ті самі агенти соціалізації? Тому що у них

Соціологія – Танчин I.3. – Соціальна комунікація

Чому ж діти, які виросли у тій самій сім’ї, так сильно відрізняються одне від одного, навіть якщо вони мали подібний груповий досвід, тобто на них впливали ті самі агенти соціалізації? Тому що у них

Соціологія – Танчин I.3. – Невербальна комунікація

Чому ж діти, які виросли у тій самій сім’ї, так сильно відрізняються одне від одного, навіть якщо вони мали подібний груповий досвід, тобто на них впливали ті самі агенти соціалізації? Тому що у них

Соціологія – Танчин I.3. – Визначення ситуації

Чому ж діти, які виросли у тій самій сім’ї, так сильно відрізняються одне від одного, навіть якщо вони мали подібний груповий досвід, тобто на них впливали ті самі агенти соціалізації? Тому що у них

Соціологія – Танчин I.3. – Етапи соціалізації

У дитячому віці рання соціалізація індивіда, як правило, відбувається плавно, без різких змін, але при вступі у доросле життя і в процесі дорослої, або так званої продовженої соціалізації виділяють такі етапи, як: Десоціалізація –

Соціологія – Танчин I.3. – Тема 3.2 ДЕВІАЦІЯ І СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

3.2.1. Девіантна та делінквентна поведінка Більшість людей, зазвичай, намагаються пристосовуватися до суспільних норм. Адже – це норми засвоєні і сприйняті ними у процесі соціалізації. У дитинстві (в сім’ї, школі, у спілкуванні з однолітками та

Соціологія – Танчин I.3. – 3.2.1. Девіантна та делінквентна поведінка

3.2.1. Девіантна та делінквентна поведінка Більшість людей, зазвичай, намагаються пристосовуватися до суспільних норм. Адже – це норми засвоєні і сприйняті ними у процесі соціалізації. У дитинстві (в сім’ї, школі, у спілкуванні з однолітками та

Соціологія – Танчин I.3. – Відносність девіації

3.2.1. Девіантна та делінквентна поведінка Більшість людей, зазвичай, намагаються пристосовуватися до суспільних норм. Адже – це норми засвоєні і сприйняті ними у процесі соціалізації. У дитинстві (в сім’ї, школі, у спілкуванні з однолітками та

Соціологія – Танчин I.3. – Порушення формальних суспільних норм називають делінквентною поведінкою

3.2.1. Девіантна та делінквентна поведінка Більшість людей, зазвичай, намагаються пристосовуватися до суспільних норм. Адже – це норми засвоєні і сприйняті ними у процесі соціалізації. У дитинстві (в сім’ї, школі, у спілкуванні з однолітками та

Соціологія – Танчин I.3. – Функції девіації

3.2.1. Девіантна та делінквентна поведінка Більшість людей, зазвичай, намагаються пристосовуватися до суспільних норм. Адже – це норми засвоєні і сприйняті ними у процесі соціалізації. У дитинстві (в сім’ї, школі, у спілкуванні з однолітками та

Соціологія – Танчин I.3. – 3.2.2. Соціологічні теорії девіантної поведінки і злочинності

У давні часи девіантну поведінку пояснювали втручанням надприродних сил. Люди порушували заведені правила, бо їх “лихий попутав”. Згодом така концепція перестала відповідати вимогам часу і з’явилися наукові теорії. Проте, на рівні соціальних уявлень, “побутових

Соціологія – Танчин I.3. – Біологічні і психологічні теорії

У давні часи девіантну поведінку пояснювали втручанням надприродних сил. Люди порушували заведені правила, бо їх “лихий попутав”. Згодом така концепція перестала відповідати вимогам часу і з’явилися наукові теорії. Проте, на рівні соціальних уявлень, “побутових

Соціологія – Танчин I.3. – Соціологічні теорії девіантної поведінки і злочинності

Усі соціологічні теорії наголошують на відсутності чітко визначеної межі між злочинною і респектабельною поведінкою, а також на тому, що у формуванні злочинної поведінки дуже важливу роль відіграє контекст – соціальне навчання та соціальне оточення.

Соціологія – Танчин I.3. – Теорія контролю

Усі соціологічні теорії наголошують на відсутності чітко визначеної межі між злочинною і респектабельною поведінкою, а також на тому, що у формуванні злочинної поведінки дуже важливу роль відіграє контекст – соціальне навчання та соціальне оточення.

Соціологія – Танчин I.3. – Теорії макрорівня

Усі соціологічні теорії наголошують на відсутності чітко визначеної межі між злочинною і респектабельною поведінкою, а також на тому, що у формуванні злочинної поведінки дуже важливу роль відіграє контекст – соціальне навчання та соціальне оточення.

Соціологія – Танчин I.3. – Теорія ярликів

Усі соціологічні теорії наголошують на відсутності чітко визначеної межі між злочинною і респектабельною поведінкою, а також на тому, що у формуванні злочинної поведінки дуже важливу роль відіграє контекст – соціальне навчання та соціальне оточення.

Соціологія – Танчин I.3. – 3.2.3. Соціальний контроль

Термін “Соціальний контроль” був запроваджений в науковий обіг французьким соціологом і соціальним психологом Габріелем Тардом. Він розглядав його як важливий засіб виправлення кримінальної поведінки. Згодом Тард розширив розуміння цього терміна і розглядав соціальний контроль

Соціологія – Танчин I.3. – Неформальний і формальний контроль

Термін “Соціальний контроль” був запроваджений в науковий обіг французьким соціологом і соціальним психологом Габріелем Тардом. Він розглядав його як важливий засіб виправлення кримінальної поведінки. Згодом Тард розширив розуміння цього терміна і розглядав соціальний контроль

Соціологія – Танчин I.3. – Розділ 4. СУСПІЛЬСТВО

Тема 4.1 СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА 4.1.1. Поняття суспільства Людина – це соціальне явище. У тому сенсі, що поведінка людини визначається не біологічно (інстинктом), а під впливом інших людей, визначається певним типом культури. Люди пов’язані

Соціологія – Танчин I.3. – Тема 4.1 СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА

Тема 4.1 СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА 4.1.1. Поняття суспільства Людина – це соціальне явище. У тому сенсі, що поведінка людини визначається не біологічно (інстинктом), а під впливом інших людей, визначається певним типом культури. Люди пов’язані

Соціологія – Танчин I.3. – 4.1.1. Поняття суспільства

Тема 4.1 СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА 4.1.1. Поняття суспільства Людина – це соціальне явище. У тому сенсі, що поведінка людини визначається не біологічно (інстинктом), а під впливом інших людей, визначається певним типом культури. Люди пов’язані

Соціологія – Танчин I.3. – Суспільство є системою

Тема 4.1 СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА 4.1.1. Поняття суспільства Людина – це соціальне явище. У тому сенсі, що поведінка людини визначається не біологічно (інстинктом), а під впливом інших людей, визначається певним типом культури. Люди пов’язані

Соціологія – Танчин I.3. – Системно-механічне уявлення

Тема 4.1 СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА 4.1.1. Поняття суспільства Людина – це соціальне явище. У тому сенсі, що поведінка людини визначається не біологічно (інстинктом), а під впливом інших людей, визначається певним типом культури. Люди пов’язані

Соціологія – Танчин I.3. – Синтетичне уявлення

Тема 4.1 СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА 4.1.1. Поняття суспільства Людина – це соціальне явище. У тому сенсі, що поведінка людини визначається не біологічно (інстинктом), а під впливом інших людей, визначається певним типом культури. Люди пов’язані

Соціологія – Танчин I.3. – 4.1.2. Теорії походження суспільства

“Стихійні соціологи” зазвичай називають три гіпотези походження суспільства: еволюційну (“праця створила людину”, перетворивши стадо в співтовариство виробників); теологічну (“Бог створив людину і заповів їй Закон”); космічну (“все це справа рук інопланетян”). Усі ці теорії

Соціологія – Танчин I.3. – Інструментальна

“Стихійні соціологи” зазвичай називають три гіпотези походження суспільства: еволюційну (“праця створила людину”, перетворивши стадо в співтовариство виробників); теологічну (“Бог створив людину і заповів їй Закон”); космічну (“все це справа рук інопланетян”). Усі ці теорії

Соціологія – Танчин I.3. – Сексуальна

“Стихійні соціологи” зазвичай називають три гіпотези походження суспільства: еволюційну (“праця створила людину”, перетворивши стадо в співтовариство виробників); теологічну (“Бог створив людину і заповів їй Закон”); космічну (“все це справа рук інопланетян”). Усі ці теорії

Соціологія – Танчин I.3. – Кратична

“Стихійні соціологи” зазвичай називають три гіпотези походження суспільства: еволюційну (“праця створила людину”, перетворивши стадо в співтовариство виробників); теологічну (“Бог створив людину і заповів їй Закон”); космічну (“все це справа рук інопланетян”). Усі ці теорії

Соціологія – Танчин I.3. – Гендерна

“Стихійні соціологи” зазвичай називають три гіпотези походження суспільства: еволюційну (“праця створила людину”, перетворивши стадо в співтовариство виробників); теологічну (“Бог створив людину і заповів їй Закон”); космічну (“все це справа рук інопланетян”). Усі ці теорії

Соціологія – Танчин I.3. – Семантична

“Стихійні соціологи” зазвичай називають три гіпотези походження суспільства: еволюційну (“праця створила людину”, перетворивши стадо в співтовариство виробників); теологічну (“Бог створив людину і заповів їй Закон”); космічну (“все це справа рук інопланетян”). Усі ці теорії

Соціологія – Танчин I.3. – 4.1.3. Соціальна еволюція і соціальний прогрес

“Стихійні соціологи” зазвичай називають три гіпотези походження суспільства: еволюційну (“праця створила людину”, перетворивши стадо в співтовариство виробників); теологічну (“Бог створив людину і заповів їй Закон”); космічну (“все це справа рук інопланетян”). Усі ці теорії

Соціологія – Танчин I.3. – 1.Еволюційні (оптимістичні) теорії

1. Еволюційні (оптимістичні) теорії – суспільство послідовно проходить певні стадії розвитку, стаючи все досконалішим. Так, Огюет Конт виділяв: теологічну (до 1300 р.), метафізичну (до середини XIX ст.) і позитивну стадії (період від середини XIX

Соціологія – Танчин I.3. – 2. Циклічні (песимістичні) теорії

1. Еволюційні (оптимістичні) теорії – суспільство послідовно проходить певні стадії розвитку, стаючи все досконалішим. Так, Огюет Конт виділяв: теологічну (до 1300 р.), метафізичну (до середини XIX ст.) і позитивну стадії (період від середини XIX

Соціологія – Танчин I.3. – 4.1.4. Руйнування суспільства. Аномія

Якщо суспільство розвивається, то воно неминуче повинно і занепадати, руйнуватися. Руйнування суспільства – це втрата ним здатності до самовідтворення, знецінення своєї якісної визначеності, ідентичності. Якщо, скажімо, проаналізувати розпад Австро-Угорщини у 1918 р. чи СРСР

Соціологія – Танчин I.3. – 4.1.5. Типологія суспільств

Типологія – виділення певних типів суспільств за певними подібними ознаками або критеріями. Не варто забувати, що будь-яка типологія суспільства є нічим іншими, як створенням “ідеальних типів”, конструкцій, складених соціологами на підставі аналізу різноманітних змін

Соціологія – Танчин I.3. – Традиційне суспільство

Традиційне суспільство (до індустріальне) – це най триваліша із трьох стадій, її історія нараховує тисячі років. Більшість своєї історії людство провело саме у традиційному суспільстві. Це суспільство з аграрним укладом, мало динамічними соціальними структурами

Соціологія – Танчин I.3. – Індустріальному суспільству

Традиційне суспільство (до індустріальне) – це най триваліша із трьох стадій, її історія нараховує тисячі років. Більшість своєї історії людство провело саме у традиційному суспільстві. Це суспільство з аграрним укладом, мало динамічними соціальними структурами

Соціологія – Танчин I.3. – Постіндустріальне суспільство

Традиційне суспільство (до індустріальне) – це най триваліша із трьох стадій, її історія нараховує тисячі років. Більшість своєї історії людство провело саме у традиційному суспільстві. Це суспільство з аграрним укладом, мало динамічними соціальними структурами

Соціологія – Танчин I.3. – Тема 4.2 СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА

4.2.1. Сутність і основні елементи соціальної структури Суспільство організоване таким чином, що кожна особа має визначене місце щодо інших людей і, як власник цього місця, вона розуміє чого від неї очікують інші особи і

Соціологія – Танчин I.3. – 4.2.1. Сутність і основні елементи соціальної структури

4.2.1. Сутність і основні елементи соціальної структури Суспільство організоване таким чином, що кожна особа має визначене місце щодо інших людей і, як власник цього місця, вона розуміє чого від неї очікують інші особи і

Соціологія – Танчин I.3. – 4.2.2. Соціальні статуси і ролі

4.2.1. Сутність і основні елементи соціальної структури Суспільство організоване таким чином, що кожна особа має визначене місце щодо інших людей і, як власник цього місця, вона розуміє чого від неї очікують інші особи і

Соціологія – Танчин I.3. – Соціальний статус

4.2.1. Сутність і основні елементи соціальної структури Суспільство організоване таким чином, що кожна особа має визначене місце щодо інших людей і, як власник цього місця, вона розуміє чого від неї очікують інші особи і

Соціологія – Танчин I.3. – Соціальна роль

4.2.1. Сутність і основні елементи соціальної структури Суспільство організоване таким чином, що кожна особа має визначене місце щодо інших людей і, як власник цього місця, вона розуміє чого від неї очікують інші особи і

Соціологія – Танчин I.3. – 4.2.3. Соціальні групи

Соціальна група – це сукупність людей, виділена за соціально значимими критеріями (стать, вік, раса, національність, професія, місце проживання, дохід, влада, освіта та ін.). Вона є своєрідним посередником між окремою людиною і суспільством. За визначенням

Соціологія – Танчин I.3. – Класифікація соціальних груп

Соціальна група – це сукупність людей, виділена за соціально значимими критеріями (стать, вік, раса, національність, професія, місце проживання, дохід, влада, освіта та ін.). Вона є своєрідним посередником між окремою людиною і суспільством. За визначенням

Соціологія – Танчин I.3. – Референтні групи

Соціальна група – це сукупність людей, виділена за соціально значимими критеріями (стать, вік, раса, національність, професія, місце проживання, дохід, влада, освіта та ін.). Вона є своєрідним посередником між окремою людиною і суспільством. За визначенням