Соціологія – Танчин I.3. – 6.5.5. Соціологія електоральної поведінки

Одним із найважливіших напрямів досліджень, які привертають до себе постійну увагу політологів і соціологів, є електоральна (від лат. – виборець) поведінка різних груп населення. Соціологія електоральної поведінки – це галузь соціологічної науки, яка займається

Соціологія – Танчин I.3. – Тема 6.6 СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАЦІ

6.6.1. Об’єкт і предмет економічної соціології Сфера економічного життя є однією з найважливіших для суспільства. Найголовніші проблеми, з якими стикається людство – використання природних багатств, перероблення їх у товари широкого вжитку, а відтак –

Соціологія – Танчин I.3. – 6.6.1. Об’єкт і предмет економічної соціології

6.6.1. Об’єкт і предмет економічної соціології Сфера економічного життя є однією з найважливіших для суспільства. Найголовніші проблеми, з якими стикається людство – використання природних багатств, перероблення їх у товари широкого вжитку, а відтак –

Соціологія – Танчин I.3. – 6.6.2. Базові елементи економіки та економічний устрій

6.6.1. Об’єкт і предмет економічної соціології Сфера економічного життя є однією з найважливіших для суспільства. Найголовніші проблеми, з якими стикається людство – використання природних багатств, перероблення їх у товари широкого вжитку, а відтак –

Соціологія – Танчин I.3. – Економічний устрій

6.6.1. Об’єкт і предмет економічної соціології Сфера економічного життя є однією з найважливіших для суспільства. Найголовніші проблеми, з якими стикається людство – використання природних багатств, перероблення їх у товари широкого вжитку, а відтак –

Соціологія – Танчин I.3. – Доіндустріальна економіка

6.6.1. Об’єкт і предмет економічної соціології Сфера економічного життя є однією з найважливіших для суспільства. Найголовніші проблеми, з якими стикається людство – використання природних багатств, перероблення їх у товари широкого вжитку, а відтак –

Соціологія – Танчин I.3. – Індустріальна економіка

З середини ХУІП ст. в Англії, а пізніше і в інших країнах Західної Європи (Голландія, Бельгія, Північна Німеччина, Франція) почалася промислова революція – процес переходу від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики,

Соціологія – Танчин I.3. – Постіндустріальна економіка

З середини ХУІП ст. в Англії, а пізніше і в інших країнах Західної Європи (Голландія, Бельгія, Північна Німеччина, Франція) почалася промислова революція – процес переходу від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики,

Соціологія – Танчин I.3. – Мотивація трудової діяльності

З середини ХУІП ст. в Англії, а пізніше і в інших країнах Західної Європи (Голландія, Бельгія, Північна Німеччина, Франція) почалася промислова революція – процес переходу від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики,

Соціологія – Танчин I.3. – 6.6.3. Основні типи господарських організацій

Сучасний американський соціолог Амітай Етціоні за способом підпорядкування членів виділяв три головних типи господарських організацій: Примусові – опираються на пряме фізичне насильство над особою або на загрозу його застосування. Типовими прикладами таких організацій є

Соціологія – Танчин I.3. – 6.6.4. Соціологічні теорії управління

У науковій літературі типово виділяти дві основні школи, які, виникнувши раніше ніж інші, стали безпосередніми предтечами усіх сучасних теорій управління. Це “школа наукового менеджменту”, засновником якої був американський інженер-підприємець Фредерік Тейлор (1856-1915) і “школа

Соціологія – Танчин I.3. – Теорія людських відносин

Підставою для цієї концепції стали експерименти, проведені на початку 30-х рр. XX ст. у компанії “Вестерн Електрик” біля Чикаго і пов’язується вона, як правило, з іменем Елтона Мейо – за професією психолога-клініциста. Хоча цей

Соціологія – Танчин I.3. – 6.6.5. Безробіття

Тривалий час в економічній теорії панував погляд на безробіття як на явище, зумовлене тим, що люди відмовляються працювати за пропонований їм рівень оплати. Австрійська школа економіки (К. Менгер (1840-1921) та його послідовники. Бем-Баверк (1851-1914)

Соціологія – Танчин I.3. – Тема 6.7 СОЦІОЛОГІЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

6.7.1. Предмет соціології громадської думки Громадська думка є одним із найцікавіших феноменів суспільного життя. Особливо важливе значення громадської думки у сучасному суспільстві. Численні факти свідчать, що у демократичних країнах неможливо ігнорувати думку громадськості, а

Соціологія – Танчин I.3. – 6.7.1. Предмет соціології громадської думки

6.7.1. Предмет соціології громадської думки Громадська думка є одним із найцікавіших феноменів суспільного життя. Особливо важливе значення громадської думки у сучасному суспільстві. Численні факти свідчать, що у демократичних країнах неможливо ігнорувати думку громадськості, а

Соціологія – Танчин I.3. – 6.7.2. Структура громадської думки

Розрізняють сутнісну і динамічну структуру (цикл розвитку) громадської думки. У сутнісній структурі громадської думки виділяють такі компоненти: Раціональний (пізнавальний, інтелектуальний) компонент – це знання людей про події і факти, явища і процеси, які стали

Соціологія – Танчин I.3. – 6.7.3. Громадська думка як соціальний інститут

Розрізняють сутнісну і динамічну структуру (цикл розвитку) громадської думки. У сутнісній структурі громадської думки виділяють такі компоненти: Раціональний (пізнавальний, інтелектуальний) компонент – це знання людей про події і факти, явища і процеси, які стали

Соціологія – Танчин I.3. – 6.7.4. Канали висловлення громадської думки

Особливості механізму взаємодії громадської думки з державними, політичними, економічними та іншими соціальними інститутами залежать від каналів її висловлення. Серед найголовніших каналів висловлення громадської думки виділяють такі: Через поведінку під час виборів усіх рівнів (президентські,

Соціологія – Танчин I.3. – 6.7.5. Вплив на громадську думку

Ще раз згадаємо, що громадська думка є оцінкою певної проблеми, з боку якоїсь соціальної спільноти, установкою певної соціальної спільноти щодо цієї проблеми. Установки можуть бути позитивними негативними і нейтральними (“мені байдуже” – тобто відсутність

Соціологія – Танчин I.3. – 6.7.6. Маніпулювання громадською думкою

Термін “маніпуляція” (від лат. – рука – наповнювати) раніше використовувався щодо мистецтва демонстрування фокусів, а також картярських ігор, у яких застосовуються відволікаючі прийоми, приховування істинних намірів, створення ілюзій. Згодом, коли термін почали вживати стосовно

Соціологія – Танчин I.3. – СЛОВНИК СПЕЦІАЛЬНИХ ТЕРМІНІВ

АБСТРАГУВАННЯ – теоретичний метод – сходження від конкретного до абстрактного, від емпіричного до теоретичного. Цей метод має такі форми: 1)А. за допомогою відволікання – розгляд окремих рис або властивостей об’єкта (без зв’язку з іншими