Організації – це великі групи людей, створені для того, аби щось робити – заробляти гроші, виховувати дітей, вести війну, або виробляти товари. Соціальними організаціями є: підприємства, школи, ресторани, банки, контори тощо (соціальні організації ще
Організації – це великі групи людей, створені для того, аби щось робити – заробляти гроші, виховувати дітей, вести війну, або виробляти товари. Соціальними організаціями є: підприємства, школи, ресторани, банки, контори тощо (соціальні організації ще
На практиці, однак, бюрократія далеко не завжди функціонує так формально і знеособлено, як це описав у “ідеальному типові бюрократії” Макс Вебер. Між членами організації виникають особисті зв’язки, що призводить до використання інших каналів влади,
Елементи соціальної структури пов’язані між собою. Великі групи складаються з менших груп, групи складаються зі статусів. Ці елементи соціальної структури вибудовуються завдяки соціальним інститутам. Кожне суспільство має дбати про задоволення різноманітних потреб своїх членів,
4.3.1. Соціальна диференціація і соціальна нерівність Нерівність властива для всіх типів людського суспільства. Навіть у примітивних суспільствах, де не існує майнової різниці, є нерівність між різними індивідами, між чоловіками і жінками, між молодими і
4.3.1. Соціальна диференціація і соціальна нерівність Нерівність властива для всіх типів людського суспільства. Навіть у примітивних суспільствах, де не існує майнової різниці, є нерівність між різними індивідами, між чоловіками і жінками, між молодими і
Усі соціологи погоджуються, що в основі стратифікаційної будови суспільства закладено соціальну нерівність. Але якими є базові критерії соціальної стратифікації? Стосовно цього існують різні точки зору, адже подібно до сузір’їв, планет чи невідомих островів, які
Усі соціологи погоджуються, що в основі стратифікаційної будови суспільства закладено соціальну нерівність. Але якими є базові критерії соціальної стратифікації? Стосовно цього існують різні точки зору, адже подібно до сузір’їв, планет чи невідомих островів, які
У межах соціальної структури відбувається постійне переміщення як індивідів, так і груп – з однієї страти в іншу, а також і в межах тієї самої страти. Соціальна мобільність виявляється під час руху індивідів та
У межах соціальної структури відбувається постійне переміщення як індивідів, так і груп – з однієї страти в іншу, а також і в межах тієї самої страти. Соціальна мобільність виявляється під час руху індивідів та
У межах соціальної структури відбувається постійне переміщення як індивідів, так і груп – з однієї страти в іншу, а також і в межах тієї самої страти. Соціальна мобільність виявляється під час руху індивідів та
У межах соціальної структури відбувається постійне переміщення як індивідів, так і груп – з однієї страти в іншу, а також і в межах тієї самої страти. Соціальна мобільність виявляється під час руху індивідів та
У межах соціальної структури відбувається постійне переміщення як індивідів, так і груп – з однієї страти в іншу, а також і в межах тієї самої страти. Соціальна мобільність виявляється під час руху індивідів та
Згадаймо повість Марка Вовчка “Козачка” у якій описано пониження місця в соціальній ієрархії козачки, яка, вийшовши заміж за кріпака, перетворилася на кріпачку. Історія знає і протилежні приклади: відомий соціаліст-утопіст Роберт Суен значну частину коштів
Згадаймо повість Марка Вовчка “Козачка” у якій описано пониження місця в соціальній ієрархії козачки, яка, вийшовши заміж за кріпака, перетворилася на кріпачку. Історія знає і протилежні приклади: відомий соціаліст-утопіст Роберт Суен значну частину коштів
Із поняттями горизонтальної і вертикальної соціальної мобільності також тісно пов’язане поняття міграції. Міграція – це процес зміни постійного місця проживання індивідів чи соціальних груп: переміщення в інший регіон країни або в іншу країну. Міграцією
Більшість західних соціологів вважає, що радянське суспільство носило закритий характер, йому була властива станово-статусна структура. Хоча, як уже зазначалося вище, закритим воно було швидше у сенсі політологічному, а за рівнем вертикальної мобільності у певні
Тема 5.1 Соціальні зміни та модернізація 5.1.1. Причини соціальних змін Соціальне життя – це безперервний процес, який постійно самооновлюється, перебудовується і змінюється. Фундаментальні зміни, які відбуваються з плином часу із базовими елементами культури” структури
Тема 5.1 Соціальні зміни та модернізація 5.1.1. Причини соціальних змін Соціальне життя – це безперервний процес, який постійно самооновлюється, перебудовується і змінюється. Фундаментальні зміни, які відбуваються з плином часу із базовими елементами культури” структури
Тема 5.1 Соціальні зміни та модернізація 5.1.1. Причини соціальних змін Соціальне життя – це безперервний процес, який постійно самооновлюється, перебудовується і змінюється. Фундаментальні зміни, які відбуваються з плином часу із базовими елементами культури” структури
Тема 5.1 Соціальні зміни та модернізація 5.1.1. Причини соціальних змін Соціальне життя – це безперервний процес, який постійно самооновлюється, перебудовується і змінюється. Фундаментальні зміни, які відбуваються з плином часу із базовими елементами культури” структури
Тема 5.1 Соціальні зміни та модернізація 5.1.1. Причини соціальних змін Соціальне життя – це безперервний процес, який постійно самооновлюється, перебудовується і змінюється. Фундаментальні зміни, які відбуваються з плином часу із базовими елементами культури” структури
Еволюційна модель. Більшість соціологічних теорій XIX ст. виходили з ідеї, що соціальна еволюція аналогічна еволюції біологічній. Так, Герберт Спенсер, наполягав на тому, що держава не повинна втручатися у суспільне життя, щоб не порушити вільного
Еволюційна модель. Більшість соціологічних теорій XIX ст. виходили з ідеї, що соціальна еволюція аналогічна еволюції біологічній. Так, Герберт Спенсер, наполягав на тому, що держава не повинна втручатися у суспільне життя, щоб не порушити вільного
Еволюційна модель. Більшість соціологічних теорій XIX ст. виходили з ідеї, що соціальна еволюція аналогічна еволюції біологічній. Так, Герберт Спенсер, наполягав на тому, що держава не повинна втручатися у суспільне життя, щоб не порушити вільного
Еволюційна модель. Більшість соціологічних теорій XIX ст. виходили з ідеї, що соціальна еволюція аналогічна еволюції біологічній. Так, Герберт Спенсер, наполягав на тому, що держава не повинна втручатися у суспільне життя, щоб не порушити вільного
Еволюційна модель. Більшість соціологічних теорій XIX ст. виходили з ідеї, що соціальна еволюція аналогічна еволюції біологічній. Так, Герберт Спенсер, наполягав на тому, що держава не повинна втручатися у суспільне життя, щоб не порушити вільного
У соціології під терміном модернізація розуміють перехід від традиційного аграрного суспільства до світського, урбанізованого, індустріального; перехід від стабільного суспільства, до суспільства, яке безперервно змінюється. Існує також ширше розуміння цього терміна, суть якого полягає у
У соціології під терміном модернізація розуміють перехід від традиційного аграрного суспільства до світського, урбанізованого, індустріального; перехід від стабільного суспільства, до суспільства, яке безперервно змінюється. Існує також ширше розуміння цього терміна, суть якого полягає у
У соціології під терміном модернізація розуміють перехід від традиційного аграрного суспільства до світського, урбанізованого, індустріального; перехід від стабільного суспільства, до суспільства, яке безперервно змінюється. Існує також ширше розуміння цього терміна, суть якого полягає у
У 70-х рр. XX ст., після майже двадцятирічного панування теорії конвергенції, домінуючою стала теорія узалежнення. ЇЇ засновником вважають Андре Франка. Він відкидав колишні уявлення про те, що напівфеодальні, відсталі суспільства країн Третього світу під
У 70-х рр. XX ст., після майже двадцятирічного панування теорії конвергенції, домінуючою стала теорія узалежнення. ЇЇ засновником вважають Андре Франка. Він відкидав колишні уявлення про те, що напівфеодальні, відсталі суспільства країн Третього світу під
Виходячи із трактування модернізації як процесу переходу від традиційного аграрного суспільства до світського, урбанізованого, індустріального, можемо зазначити, що модернізація в різних регіонах України відбувалася неоднаково і неодночасно. У Західній, під австрійській Україні модернізація припала
5.2.1. Поняття масової поведінки Поведінка людини визначається культурними нормами суспільства. Але не завжди ії поведінка є прогнозованою. Іноді люди поводяться непередбачувано, в певних ситуаціях вони втрачають критерії правильності і не прогнозують наслідків своїх дій.
5.2.1. Поняття масової поведінки Поведінка людини визначається культурними нормами суспільства. Але не завжди ії поведінка є прогнозованою. Іноді люди поводяться непередбачувано, в певних ситуаціях вони втрачають критерії правильності і не прогнозують наслідків своїх дій.
5.2.1. Поняття масової поведінки Поведінка людини визначається культурними нормами суспільства. Але не завжди ії поведінка є прогнозованою. Іноді люди поводяться непередбачувано, в певних ситуаціях вони втрачають критерії правильності і не прогнозують наслідків своїх дій.
Натовп і публіка. Найбільш дослідженою формою масової поведінки є натовп – тимчасове і неорганізоване зібрання людей, які перебувають у безпосередній фізичній близькості і мають спільний об’єкт зацікавлення. Публіка становить групу людей зі спільними інтересами,
Натовп і публіка. Найбільш дослідженою формою масової поведінки є натовп – тимчасове і неорганізоване зібрання людей, які перебувають у безпосередній фізичній близькості і мають спільний об’єкт зацікавлення. Публіка становить групу людей зі спільними інтересами,
Натовп і публіка. Найбільш дослідженою формою масової поведінки є натовп – тимчасове і неорганізоване зібрання людей, які перебувають у безпосередній фізичній близькості і мають спільний об’єкт зацікавлення. Публіка становить групу людей зі спільними інтересами,
Суспільні рухи – це об’єднання великої кількості людей, мобілізованих для підтримки або опору культурним або соціальним змінам. Вони становлять наймасовішу і найорганізова-нішу форму поведінки великих груп. Ознаки суспільних рухів. Головними ознаками суспільних рухів є
Суспільні рухи – це об’єднання великої кількості людей, мобілізованих для підтримки або опору культурним або соціальним змінам. Вони становлять наймасовішу і найорганізова-нішу форму поведінки великих груп. Ознаки суспільних рухів. Головними ознаками суспільних рухів є
Суспільні рухи – це об’єднання великої кількості людей, мобілізованих для підтримки або опору культурним або соціальним змінам. Вони становлять наймасовішу і найорганізова-нішу форму поведінки великих груп. Ознаки суспільних рухів. Головними ознаками суспільних рухів є
Суспільні рухи – це об’єднання великої кількості людей, мобілізованих для підтримки або опору культурним або соціальним змінам. Вони становлять наймасовішу і найорганізова-нішу форму поведінки великих груп. Ознаки суспільних рухів. Головними ознаками суспільних рухів є
У стабільному суспільстві із незначною соціальною напруженістю дуже рідко виникають соціальні рухи, а якщо й виникають, то рідко стають масовими. Але у нестабільному та дезорганізованому суспільстві багато людей відчувають несправедливість і незадоволення. Недовіра до
Теорія депривації (знедолення). Суспільний рух виникає тоді, коли відносно велика кількість індивідів відчуває себе позбавленою того, що вважає за необхідне для свого щастя і добробуту. Теорія Маркса грунтувалася на запропонованій ним моделі суспільного розвитку
Тема 6.1 СОЦІОЛОГІЯ СІМ’Ї І ШЛЮБУ 6.1.1. Сім’я і шлюб: основні поняття Сім’я є одним із найголовніших соціальних інститутів у всіх суспільствах. Оскільки ми живемо у сім’ї і не мислимо себе поза сім’єю, то
Тема 6.1 СОЦІОЛОГІЯ СІМ’Ї І ШЛЮБУ 6.1.1. Сім’я і шлюб: основні поняття Сім’я є одним із найголовніших соціальних інститутів у всіх суспільствах. Оскільки ми живемо у сім’ї і не мислимо себе поза сім’єю, то
Тема 6.1 СОЦІОЛОГІЯ СІМ’Ї І ШЛЮБУ 6.1.1. Сім’я і шлюб: основні поняття Сім’я є одним із найголовніших соціальних інститутів у всіх суспільствах. Оскільки ми живемо у сім’ї і не мислимо себе поза сім’єю, то
Тема 6.1 СОЦІОЛОГІЯ СІМ’Ї І ШЛЮБУ 6.1.1. Сім’я і шлюб: основні поняття Сім’я є одним із найголовніших соціальних інститутів у всіх суспільствах. Оскільки ми живемо у сім’ї і не мислимо себе поза сім’єю, то
Існують два найпоширеніших типи сім’ї: нуклеарна та розширена. Нуклеарна сім’я є найбільш поширеним типом сім’ї в сучасному індустріальному суспільстві. Вона складається із дружини, чоловіка та їхніх дітей. Протягом життя індивід, як правило, буває членом