Соціологія – Танчин I.3. – 4.2.4. Соціальні організації

Організації – це великі групи людей, створені для того, аби щось робити – заробляти гроші, виховувати дітей, вести війну, або виробляти товари. Соціальними організаціями є: підприємства, школи, ресторани, банки, контори тощо (соціальні організації ще

Соціологія – Танчин I.3. – Бюрократичні організації

Організації – це великі групи людей, створені для того, аби щось робити – заробляти гроші, виховувати дітей, вести війну, або виробляти товари. Соціальними організаціями є: підприємства, школи, ресторани, банки, контори тощо (соціальні організації ще

Соціологія – Танчин I.3. – Недоліки бюрократії

На практиці, однак, бюрократія далеко не завжди функціонує так формально і знеособлено, як це описав у “ідеальному типові бюрократії” Макс Вебер. Між членами організації виникають особисті зв’язки, що призводить до використання інших каналів влади,

Соціологія – Танчин I.3. – 4.2.5. Соціальні інститути

Елементи соціальної структури пов’язані між собою. Великі групи складаються з менших груп, групи складаються зі статусів. Ці елементи соціальної структури вибудовуються завдяки соціальним інститутам. Кожне суспільство має дбати про задоволення різноманітних потреб своїх членів,

Соціологія – Танчин I.3. – Тема 4.3 СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ І СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ

4.3.1. Соціальна диференціація і соціальна нерівність Нерівність властива для всіх типів людського суспільства. Навіть у примітивних суспільствах, де не існує майнової різниці, є нерівність між різними індивідами, між чоловіками і жінками, між молодими і

Соціологія – Танчин I.3. – 4.3.1. Соціальна диференціація і соціальна нерівність

4.3.1. Соціальна диференціація і соціальна нерівність Нерівність властива для всіх типів людського суспільства. Навіть у примітивних суспільствах, де не існує майнової різниці, є нерівність між різними індивідами, між чоловіками і жінками, між молодими і

Соціологія – Танчин I.3. – Вимірювання стратифікації

Усі соціологи погоджуються, що в основі стратифікаційної будови суспільства закладено соціальну нерівність. Але якими є базові критерії соціальної стратифікації? Стосовно цього існують різні точки зору, адже подібно до сузір’їв, планет чи невідомих островів, які

Соціологія – Танчин I.3. – Середній клас

Усі соціологи погоджуються, що в основі стратифікаційної будови суспільства закладено соціальну нерівність. Але якими є базові критерії соціальної стратифікації? Стосовно цього існують різні точки зору, адже подібно до сузір’їв, планет чи невідомих островів, які

Соціологія – Танчин I.3. – 4.3.2. Соціальна мобільність та її види

У межах соціальної структури відбувається постійне переміщення як індивідів, так і груп – з однієї страти в іншу, а також і в межах тієї самої страти. Соціальна мобільність виявляється під час руху індивідів та

Соціологія – Танчин I.3. – Армія

У межах соціальної структури відбувається постійне переміщення як індивідів, так і груп – з однієї страти в іншу, а також і в межах тієї самої страти. Соціальна мобільність виявляється під час руху індивідів та

Соціологія – Танчин I.3. – Церква

У межах соціальної структури відбувається постійне переміщення як індивідів, так і груп – з однієї страти в іншу, а також і в межах тієї самої страти. Соціальна мобільність виявляється під час руху індивідів та

Соціологія – Танчин I.3. – Школа, освіта

У межах соціальної структури відбувається постійне переміщення як індивідів, так і груп – з однієї страти в іншу, а також і в межах тієї самої страти. Соціальна мобільність виявляється під час руху індивідів та

Соціологія – Танчин I.3. – Власність

У межах соціальної структури відбувається постійне переміщення як індивідів, так і груп – з однієї страти в іншу, а також і в межах тієї самої страти. Соціальна мобільність виявляється під час руху індивідів та

Соціологія – Танчин I.3. – Сім’я і шлюб

Згадаймо повість Марка Вовчка “Козачка” у якій описано пониження місця в соціальній ієрархії козачки, яка, вийшовши заміж за кріпака, перетворилася на кріпачку. Історія знає і протилежні приклади: відомий соціаліст-утопіст Роберт Суен значну частину коштів

Соціологія – Танчин I.3. – Маргінальність

Згадаймо повість Марка Вовчка “Козачка” у якій описано пониження місця в соціальній ієрархії козачки, яка, вийшовши заміж за кріпака, перетворилася на кріпачку. Історія знає і протилежні приклади: відомий соціаліст-утопіст Роберт Суен значну частину коштів

Соціологія – Танчин I.3. – 4.3.3. Міграція

Із поняттями горизонтальної і вертикальної соціальної мобільності також тісно пов’язане поняття міграції. Міграція – це процес зміни постійного місця проживання індивідів чи соціальних груп: переміщення в інший регіон країни або в іншу країну. Міграцією

Соціологія – Танчин I.3. – 4.3.4. Тенденції розвитку соціальної структури в сучасній Україні

Більшість західних соціологів вважає, що радянське суспільство носило закритий характер, йому була властива станово-статусна структура. Хоча, як уже зазначалося вище, закритим воно було швидше у сенсі політологічному, а за рівнем вертикальної мобільності у певні

Соціологія – Танчин I.3. – Розділ 5. СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ ТА СУСПІЛЬНІ РУХИ

Тема 5.1 Соціальні зміни та модернізація 5.1.1. Причини соціальних змін Соціальне життя – це безперервний процес, який постійно самооновлюється, перебудовується і змінюється. Фундаментальні зміни, які відбуваються з плином часу із базовими елементами культури” структури

Соціологія – Танчин I.3. – Тема 5.1 Соціальні зміни та модернізація

Тема 5.1 Соціальні зміни та модернізація 5.1.1. Причини соціальних змін Соціальне життя – це безперервний процес, який постійно самооновлюється, перебудовується і змінюється. Фундаментальні зміни, які відбуваються з плином часу із базовими елементами культури” структури

Соціологія – Танчин I.3. – 5.1.1. Причини соціальних змін

Тема 5.1 Соціальні зміни та модернізація 5.1.1. Причини соціальних змін Соціальне життя – це безперервний процес, який постійно самооновлюється, перебудовується і змінюється. Фундаментальні зміни, які відбуваються з плином часу із базовими елементами культури” структури

Соціологія – Танчин I.3. – Чинники соціальних змін

Тема 5.1 Соціальні зміни та модернізація 5.1.1. Причини соціальних змін Соціальне життя – це безперервний процес, який постійно самооновлюється, перебудовується і змінюється. Фундаментальні зміни, які відбуваються з плином часу із базовими елементами культури” структури

Соціологія – Танчин I.3. – Рівні та характер соціальних змін

Тема 5.1 Соціальні зміни та модернізація 5.1.1. Причини соціальних змін Соціальне життя – це безперервний процес, який постійно самооновлюється, перебудовується і змінюється. Фундаментальні зміни, які відбуваються з плином часу із базовими елементами культури” структури

Соціологія – Танчин I.3. – 5.1.2. Теорії соціальних змін

Еволюційна модель. Більшість соціологічних теорій XIX ст. виходили з ідеї, що соціальна еволюція аналогічна еволюції біологічній. Так, Герберт Спенсер, наполягав на тому, що держава не повинна втручатися у суспільне життя, щоб не порушити вільного

Соціологія – Танчин I.3. – Еволюційна модель

Еволюційна модель. Більшість соціологічних теорій XIX ст. виходили з ідеї, що соціальна еволюція аналогічна еволюції біологічній. Так, Герберт Спенсер, наполягав на тому, що держава не повинна втручатися у суспільне життя, щоб не порушити вільного

Соціологія – Танчин I.3. – Циклічна модель

Еволюційна модель. Більшість соціологічних теорій XIX ст. виходили з ідеї, що соціальна еволюція аналогічна еволюції біологічній. Так, Герберт Спенсер, наполягав на тому, що держава не повинна втручатися у суспільне життя, щоб не порушити вільного

Соціологія – Танчин I.3. – Функціоналістська модель

Еволюційна модель. Більшість соціологічних теорій XIX ст. виходили з ідеї, що соціальна еволюція аналогічна еволюції біологічній. Так, Герберт Спенсер, наполягав на тому, що держава не повинна втручатися у суспільне життя, щоб не порушити вільного

Соціологія – Танчин I.3. – Конфліктологічна модель

Еволюційна модель. Більшість соціологічних теорій XIX ст. виходили з ідеї, що соціальна еволюція аналогічна еволюції біологічній. Так, Герберт Спенсер, наполягав на тому, що держава не повинна втручатися у суспільне життя, щоб не порушити вільного

Соціологія – Танчин I.3. – 5.1.3. Модернізація і розвиток

У соціології під терміном модернізація розуміють перехід від традиційного аграрного суспільства до світського, урбанізованого, індустріального; перехід від стабільного суспільства, до суспільства, яке безперервно змінюється. Існує також ширше розуміння цього терміна, суть якого полягає у

Соціологія – Танчин I.3. – 5.1.4. Теорії модернізації

У соціології під терміном модернізація розуміють перехід від традиційного аграрного суспільства до світського, урбанізованого, індустріального; перехід від стабільного суспільства, до суспільства, яке безперервно змінюється. Існує також ширше розуміння цього терміна, суть якого полягає у

Соціологія – Танчин I.3. – Теорія конвергенції

У соціології під терміном модернізація розуміють перехід від традиційного аграрного суспільства до світського, урбанізованого, індустріального; перехід від стабільного суспільства, до суспільства, яке безперервно змінюється. Існує також ширше розуміння цього терміна, суть якого полягає у

Соціологія – Танчин I.3. – Теорія узалежнення

У 70-х рр. XX ст., після майже двадцятирічного панування теорії конвергенції, домінуючою стала теорія узалежнення. ЇЇ засновником вважають Андре Франка. Він відкидав колишні уявлення про те, що напівфеодальні, відсталі суспільства країн Третього світу під

Соціологія – Танчин I.3. – Теорія глобального суспільства

У 70-х рр. XX ст., після майже двадцятирічного панування теорії конвергенції, домінуючою стала теорія узалежнення. ЇЇ засновником вважають Андре Франка. Він відкидав колишні уявлення про те, що напівфеодальні, відсталі суспільства країн Третього світу під

Соціологія – Танчин I.3. – 5.1.5. Соціальні зміни в Україні

Виходячи із трактування модернізації як процесу переходу від традиційного аграрного суспільства до світського, урбанізованого, індустріального, можемо зазначити, що модернізація в різних регіонах України відбувалася неоднаково і неодночасно. У Західній, під австрійській Україні модернізація припала

Соціологія – Танчин I.3. – Тема 5.2 МАСОВА ПОВЕДІНКА І СУСПІЛЬНІ РУХИ

5.2.1. Поняття масової поведінки Поведінка людини визначається культурними нормами суспільства. Але не завжди ії поведінка є прогнозованою. Іноді люди поводяться непередбачувано, в певних ситуаціях вони втрачають критерії правильності і не прогнозують наслідків своїх дій.

Соціологія – Танчин I.3. – 5.2.1. Поняття масової поведінки

5.2.1. Поняття масової поведінки Поведінка людини визначається культурними нормами суспільства. Але не завжди ії поведінка є прогнозованою. Іноді люди поводяться непередбачувано, в певних ситуаціях вони втрачають критерії правильності і не прогнозують наслідків своїх дій.

Соціологія – Танчин I.3. – 5.2.2. Форми масової поведінки

5.2.1. Поняття масової поведінки Поведінка людини визначається культурними нормами суспільства. Але не завжди ії поведінка є прогнозованою. Іноді люди поводяться непередбачувано, в певних ситуаціях вони втрачають критерії правильності і не прогнозують наслідків своїх дій.

Соціологія – Танчин I.3. – 5.2.3. Натовп. Теорії натовпу

Натовп і публіка. Найбільш дослідженою формою масової поведінки є натовп – тимчасове і неорганізоване зібрання людей, які перебувають у безпосередній фізичній близькості і мають спільний об’єкт зацікавлення. Публіка становить групу людей зі спільними інтересами,

Соціологія – Танчин I.3. – Натовп і публіка

Натовп і публіка. Найбільш дослідженою формою масової поведінки є натовп – тимчасове і неорганізоване зібрання людей, які перебувають у безпосередній фізичній близькості і мають спільний об’єкт зацікавлення. Публіка становить групу людей зі спільними інтересами,

Соціологія – Танчин I.3. – Пояснення поведінки натовпу

Натовп і публіка. Найбільш дослідженою формою масової поведінки є натовп – тимчасове і неорганізоване зібрання людей, які перебувають у безпосередній фізичній близькості і мають спільний об’єкт зацікавлення. Публіка становить групу людей зі спільними інтересами,

Соціологія – Танчин I.3. – 5.2.4. Типи суспільних рухів

Суспільні рухи – це об’єднання великої кількості людей, мобілізованих для підтримки або опору культурним або соціальним змінам. Вони становлять наймасовішу і найорганізова-нішу форму поведінки великих груп. Ознаки суспільних рухів. Головними ознаками суспільних рухів є

Соціологія – Танчин I.3. – Ознаки суспільних рухів

Суспільні рухи – це об’єднання великої кількості людей, мобілізованих для підтримки або опору культурним або соціальним змінам. Вони становлять наймасовішу і найорганізова-нішу форму поведінки великих груп. Ознаки суспільних рухів. Головними ознаками суспільних рухів є

Соціологія – Танчин I.3. – Рухи, націлені на індивіда

Суспільні рухи – це об’єднання великої кількості людей, мобілізованих для підтримки або опору культурним або соціальним змінам. Вони становлять наймасовішу і найорганізова-нішу форму поведінки великих груп. Ознаки суспільних рухів. Головними ознаками суспільних рухів є

Соціологія – Танчин I.3. – Рухи, націлені на суспільство

Суспільні рухи – це об’єднання великої кількості людей, мобілізованих для підтримки або опору культурним або соціальним змінам. Вони становлять наймасовішу і найорганізова-нішу форму поведінки великих груп. Ознаки суспільних рухів. Головними ознаками суспільних рухів є

Соціологія – Танчин I.3. – 5.2.5. Особистісна сприйнятливість соціальних рухів

У стабільному суспільстві із незначною соціальною напруженістю дуже рідко виникають соціальні рухи, а якщо й виникають, то рідко стають масовими. Але у нестабільному та дезорганізованому суспільстві багато людей відчувають несправедливість і незадоволення. Недовіра до

Соціологія – Танчин I.3. – 5.2.6. Теорії суспільних рухів

Теорія депривації (знедолення). Суспільний рух виникає тоді, коли відносно велика кількість індивідів відчуває себе позбавленою того, що вважає за необхідне для свого щастя і добробуту. Теорія Маркса грунтувалася на запропонованій ним моделі суспільного розвитку

Соціологія – Танчин I.3. – Розділ 6. СОЦІАЛЬНІ ТА ГАЛУЗЕВІ СОЦІОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ

Тема 6.1 СОЦІОЛОГІЯ СІМ’Ї І ШЛЮБУ 6.1.1. Сім’я і шлюб: основні поняття Сім’я є одним із найголовніших соціальних інститутів у всіх суспільствах. Оскільки ми живемо у сім’ї і не мислимо себе поза сім’єю, то

Соціологія – Танчин I.3. – Тема 6.1 СОЦІОЛОГІЯ СІМ’Ї І ШЛЮБУ

Тема 6.1 СОЦІОЛОГІЯ СІМ’Ї І ШЛЮБУ 6.1.1. Сім’я і шлюб: основні поняття Сім’я є одним із найголовніших соціальних інститутів у всіх суспільствах. Оскільки ми живемо у сім’ї і не мислимо себе поза сім’єю, то

Соціологія – Танчин I.3. – 6.1.1. Сім’я і шлюб: основні поняття

Тема 6.1 СОЦІОЛОГІЯ СІМ’Ї І ШЛЮБУ 6.1.1. Сім’я і шлюб: основні поняття Сім’я є одним із найголовніших соціальних інститутів у всіх суспільствах. Оскільки ми живемо у сім’ї і не мислимо себе поза сім’єю, то

Соціологія – Танчин I.3. – Сім’я як соціальний інститут

Тема 6.1 СОЦІОЛОГІЯ СІМ’Ї І ШЛЮБУ 6.1.1. Сім’я і шлюб: основні поняття Сім’я є одним із найголовніших соціальних інститутів у всіх суспільствах. Оскільки ми живемо у сім’ї і не мислимо себе поза сім’єю, то

Соціологія – Танчин I.3. – Типи сім’ї

Існують два найпоширеніших типи сім’ї: нуклеарна та розширена. Нуклеарна сім’я є найбільш поширеним типом сім’ї в сучасному індустріальному суспільстві. Вона складається із дружини, чоловіка та їхніх дітей. Протягом життя індивід, як правило, буває членом