Ринок праці – Волкова О. В. – Тести поточного контролю знань по темі 8
1. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про зайнятість населення”, зайнятість – це:
А) діяльність громадян, пов’язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб, і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі;
Б) діяльність працездатного населення зі створення суспільного продукту або національного доходу;
В) сукупність відносин щодо участі людей в суспільному виробництві і пов’язана із забезпеченням масштабів, умов і форм включення людей у суспільно корисну працю, з процесами формування, розподілу й використання трудових ресурсів; .
Г) всі види корисної діяльності, такі як навчання, служба в армії, зайнятість в домашньому господарстві, виховання дітей, догляд за хворими і людьми похилого віку, участь в роботі громадських організацій.
2. Відношення кількості зайнятих до загальної чисельності населення, виражене у відсотках – це:
А) рівень (коефіцієнт) зайнятості населення професіональною фаховою працею;
Б) рівень зайнятості працездатного населення у суспільному господарстві;
В) коефіцієнт розподілу зайнятих за сферами суспільно корисної праці у відсотках;
Г) норма безробіття.
3. До зайнятого населення в Україні відносяться такі категорії найманих працівників:
А) працюючі по найму на умовах повного робочого дня (тижня) на підприємствах України;
Б) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях в Україні;
В) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях в Україні, незалежно від форм власності;
Г) працюючі до найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном.
4. До самозайнятих в Україні відносяться:
А) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві;
Б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою і працювали хоча б 3 години протягом обстежуваного тижня, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві;
В) підприємці, особи, зайняті творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві;
Г) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих творчою діяльністю, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.
5. Крім найманих працівників та самозайнятих до зайнятих, відповідно до Закону України “Про зайнятість населення”, відносять:
А) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об’єднаннях; військовослужбовці;
Б) особи, що проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах;
В) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, пов’язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.
Г) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов’язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.
6. Концептуально виділяють такі види зайнятості:
А) повна, ефективна, раціональна та нераціональна;
Б) повна, неповна, ефективна та неефективна;
В) повна та неповна, раціональна та нераціональна;
Г) повна, ефективна, раціональна та глобальна.
7. Створення матеріально-технічних, організаційних, соціально-економічних умов, які забезпечили б можливість працевлаштування працездатного населення передбачає така концепція зайнятості:
А) повна;
Б) ефективна;
В) раціональна;
Г) нераціональна.
8. Відповідно до якої концепції зайнятості кожен, хто хоче й може працювати, має бути забезпечений роботою; не повинні пустувати пахотні землі, простоювати обладнання й машини і т. п.:
А) повна;
Б) ефективна;
В) раціональна;
Г) нераціональна.
9. Баланс між попитом і пропозицією робочої сили, відповідність наявної кількості робочих місць професійно-кваліфікаційній робочій силі передбачає така концепція зайнятості:
А) повна;
Б) ефективна;
В) раціональна;
Г) нераціональна.
10. Зорієнтована на скорочення ручної, непрестижної та важкої праці, розподіл трудових ресурсів у територіальному та галузевому розрізах, за сферами прикладання праці та видами діяльності, який дає змогу в кожний момент одержувати найбільший приріст матеріальних і духовних благ і передбачає ефективне використання в трудовому процесі кожного зайнятого, така концепція зайнятості:
А) повна;
Б) ефективна;
В) раціональна;
Г) нераціональна.
11. Враховує всі види економічної та суспільно корисної діяльності й формулюється як залучення всіх осіб працездатного віку до розширеної сфери економічно і суспільно корисної трудової діяльності така концепція зайнятості:
А) повна;
Б) неповна;
В) раціональна;
Г) глобальна.
12. Поєднання повної і ефективної зайнятості створює:
А) глобальну зайнятість;
Б) раціональну зайнятість;
В) неефективну зайнятість;
Г) неповну зайнятість.
13. Право розпоряджатись своєю здатністю до праці, здійснювати або не здійснювати будь-яку, не заборонену законом, діяльність, у тому числі не пов’язану з виконанням оплачуваної роботи, надання кожній людині підходящої для неї роботи з одночасною відміною будь-яких форм примусу до праці передбачає:
А) повна зайнятість;
Б) раціональна зайнятість;
В) добровільна зайнятість;
Г) глобальна зайнятість.
14. За характером діяльності виділяють:
А) економічно-господарську зайнятість, тобто всі види діяльності зі створення валового продукту й національного доходу; службову зайнятість, пов’язану зі службою в Збройних силах, роботою на вибраних, назначених посадах; соціальну зайнятість, яка пов’язана з виконанням функцій соціального характеру (творча, інтелектуальна зайнятість, навчання, релігія, а також догляд за дітьми, людьми похилого віку та інвалідами);
Б) робітників, службовців, управлінський персонал (менеджери); фермерів, підприємців;
В) зайнятість у матеріальному виробництві; невиробничій сфері; окремих крупних галузях народного господарства.
Г) зайнятість на підприємствах і в організаціях, які відносяться до різних видів власності: державної, приватної, або колективної.
15. За формами організації робочого часу розрізняють:
А) повну й неповну зайнятість;
Б) первинну (основну) зайнятість і вторинну (додаткову) зайнятість;
В) стандартну і нестандартну зайнятість;
Г) постійну і тимчасову зайнятість.
16. Сукупність правових, організаційних та економічних заходів, які проводить держава з метою зниження рівня безробіття: профорієнтація, професійна підготовка та перепідготовка населення, організація громадських робіт, сприяння у пошуках роботи, кредитування малого підприємства, фінансова підтримка підприємств у збереженні (або створенні) робочих місць, розвиток системи органів служби зайнятості тощо – це:
А) активна політика зайнятості;
Б) пасивна політика зайнятості;
В) державне регулювання зайнятості;
Г) інфраструктура ринку праці.
17. Сукупність заходів, які направлені на згладжування негативних наслідків безробіття: грошова допомога безробітним і членам їх сімей, пільги, передбачає:
А) активна політика зайнятості;
Б) пасивна політика зайнятості;
В) державне регулювання зайнятості;
Г) інфраструктура ринку праці.
18. Передбачає скорочення числа зайнятих при підвищенні виробництва праці, що призводить до росту доходу, дорогу систему допомог для великої кількості безробітних така модель державної політики зайнятості:
А) Європейська модель;
Б) Скандинавська модель;
В) Американська модель;
Г) Українська модель.
19. Забезпечення зайнятості практично всіх трудящих шляхом утворення робочих місць в державному секторі середніми умовами оплати праці передбачає:
А) Європейська модель;
Б) Скандинавська модель;
В) Американська модель;
Г) Українська модель.
20. Орієнтується на утворення робочих місць для значної частини економічно активного населення, які не потребують високої продуктивності:
А) Європейська модель;
Б) Скандинавська модель;
В) Американська модель;
Г) Українська модель.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)