Ринок праці – Волкова О. В. – Тести модульного контролю 2
1. Індивідуальну пропозицію праці можна виразити у вигляді формули: Si = Т Кя Kі, де Кя – коефіцієнт якості праці, Кі – коефіцієнт інтенсивності праці, Т – це:
А) кількість працюючих протягом обстежуваного періоду;
Б) кількість безробітних, що пропонують свою працю На ринку;
В) кількість економічно активного населення країни, регіону, галузі, підприємства;
Г) кількість робочих годин на тиждень, місяць, рік, протягом яких індивід бажає працювати, перебуваючи на ринку праці.
2. Крива байдужості індивіда на ринку праці має вигляд:
А) спадаючої кривої;
Б) вертикальної прямої;
В) прямої із зворотнім нахилом;
Г) гіперболи.
3. Зображення процесу відмови індивіда від певної величини доходу для отримання додаткового часу відпочинку на графіку кривої байдужості індивіда на ринку праці відображається:
А) переміщенням по кривій байдужості знизу вверх;
Б) переміщенням по кривій байдужості зверху вниз;
В) переміщенням кривої байдужості вверх;
Г) переміщенням кривої байдужості вниз.
4. Сукупність комбінацій дохід-дозвілля, характерний для різних рівнів корисності для індивіда відображає:
А) крива байдужості;
Б) карта кривих байдужості;
В) бюджетне обмеження;
Г) бюджетне обмеження із урахуванням нетрудового доходу.
5. Більш привабливими є комбінації дохід-дозвілля, розташовані на карті кривих байдужості:
А) на початку координат;
Б) на кривій байдужості, розташованій якомога ближче до початку координат;
В) на кривій байдужості, розташованій якомога далі від початку координат;
Г) між початком координат і кривими байдужості.
6. Наявність нетрудового доходу надає можливість індивіду більше споживати при тому ж рівні годин праці, дозволяє отримувати блага, не приносячи в жертву години дозвілля. Графічно наявність нетрудового доходу відображається так:
А) лінія бюджетного обмеження пересувається вниз;
Б) переміщуються криві байдужості на карті кривих байдужості;
В) лінія бюджетного обмеження пересувається вверх;
Г) переміщення відбувається на лінії бюджетного обмеження.
Порядковий номер індивідуальної пропозиції, N – це:
А) кількість індивідуальних продавців на ринку праці;
Б) кількість економічно активного населення країни;
В) кількість працездатного населення країни;
Г) кількість населення країни – міграційне сальдо.
8. Крива сукупної пропозиції має вигляд:
А) позитивно нахиленої прямої;
Б) загнутої у зворотну сторону кривої;
В) спадаючої кривої;
Г) вертикальної лінії.
9. Закон пропозиції праці відображає взаємозв’язок між пропозицією праці та:
А) кількістю продавців на ринку праці;
Б) рівнем заробітної плати;
В) діяльністю на ринку праці профспілок;
Г) напрямом міграції населення.
10. Зниження рівня заробітної плати призводить до:
А) переміщення кривої сукупної пропозиції вліво;
Б) переміщення по кривій сукупної пропозиції вгору;
В) переміщення по кривій сукупної пропозиції вниз;
Г) переміщення кривої сукупної пропозиції вправо.
11. Збільшення чисельності економічно активного населення, покращення статево-вікової структури населення вплине на обсяг сукупної пропозиції, переміщуючи криву сукупної пропозиції:
А) вправо-вниз;
Б) вліво-вгору;
В) вліво-вниз;
Г) вправо-вгору.
12. Кількість праці, що може бути куплена при певній ціні праці та у визначений час – це:
А) потреба в праці;
Б) пропозиція праці;
В) працеспроможність суспільства;
Г) попит на працю.
13. Пропозиція праці для окремої фірми на конкурентному
Ринку відповідатиме: .
А) кількості осіб, що бажають працювати на даній фірмі (КБ);
Б) кількості безробітних необхідної професії та кваліфікації (Б);
В) ринковій ціні праці та, відповідно, граничним витратам на цей ресурс (W=MRС);
Г) середнім витратам на працю (ARC).
14. Попит на працю для фірми визначається:
А) кривою граничного продукту (MRP) в грошовому вираженні;
Б) кривою середнього продукту (ARP) в грошовому вираженні;
В) ринковій ціні праці та, відповідно, граничним витратам на цей ресурс (W= MRC);
Г) середнім витратам на працю (ARC).
15. Чи завжди є вірним вираз: “Чим меншим є рівень заробітної плати, тим привабливішим є фактор праці для фірми”:
А) завжди;
Б) ніколи;
В) до певної межі, поки MRP > MRC;
Г) до певної межі, поки MRC > MRP;
16. Графік сукупної пропозиції має вигляд:
А) прямої вертикальної лінії;
Б) прямої горизонтальної лінії;
В) спадної кривої;
Г) зростаючої кривої.
А) коефіцієнт цінової еластичності попиту на працю;
Б) коефіцієнт цінової еластичності пропозиції праці;
В) перехресна еластичність попиту на працю;
Г) перехресна еластичність пропозиції праці.
18. Збільшення попиту на працю під дією ефекту масштабу на графіку відображається так:
А) крива попиту переміститься вправо;
Б) крива попиту переміститься вліво;
В) переміщення відбудеться вгору по кривій попиту;
Г) переміщення відбудеться вниз по кривій попиту.
19. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про зайнятість населення”, зайнятість – це:
А) діяльність громадян, пов’язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб, і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі;
Б) діяльність працездатного населення зі створення суспільного продукту або національного доходу;
В) сукупність відносин щодо участі людей в суспільному виробництві і пов’язана із забезпеченням масштабів, умов і форм включення людей у суспільно корисну працю, з процесами формування, розподілу й використання трудових ресурсів;
Г) всі види корисної діяльності, такі як навчання, служба в армії, зайнятість в домашньому господарстві, виховання дітей, догляд за хворими і людьми похилого віку, участь в роботі громадських організацій.
20. Концептуально виділяють такі види зайнятості:
А) повна, ефективна, раціональна та нераціональна;
Б) повна, неповна, ефективна та неефективна;
В) повна та неповна, раціональна та нераціональна;
Г) повна, ефективна, раціональна та глобальна.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)