Регіональна економіка – Манів З. О. – 3.1. Економічне районування як науковий метод територіальної організації народного господарства
3.1. Економічне районування як науковий метод територіальної організації народного господарства
Розвиток галузей народного господарства, виробничих комплексів, соціально-виробничої інфраструктури, а також господарств економічних регіонів став однією з найважливіших економічних і екологічних проблем не тільки в Україні, але й в інших країнах світу. Територіальна організація господарювання вимагає обгрунтування наукових засад розміщення виробництва і підприємств з урахуванням їх економічної доцільності і ефективності та можливої екологічної шкідливості.
Економічне районування – об’єктивна основа територіальної організації виробництва. Економічний район – це територіально цілісна частина народного господарства країни, яка характеризується такими ознаками:
Спеціалізація як основна народногосподарська функція, тобто спеціалізація району на певних виробництвах і послугах, що відповідає його географічному розташуванню, природним, економічним і соціальним умовам та спирається на соціальний поділ праці з іншими районами;
Комплексність-у широкому розумінні це як взаємопов’язаність найважливіших складників економічної й територіальної структур району;
Керованість – наявність певних галузей і територіальних структур, які є матеріальною основою взаємопов’язаності складних частин, що дозволяє характеризувати район як цілісну систему та організаційний осередок територіального управління народним господарством.
У загальному розумінні економічний район визначається як поняття, яке широко використовується в різних галузях знань і означає територію, що вирізняється своїми специфічними особливостями: природними, історичними, соціально-економічними тощо. Таким чином можна стверджувати, що економічний район – це певна об’єктивна реальність. У реальній дійсності виникнення і розвиток економічних районів пов’язані зі способом виробництва, рівнем розвитку і особливостями розміщення продуктивних сил. Основою формування економічних районів є територіальний поділ праці, що зумовлює виробничу спеціалізацію окремих територій і розвиток міжнародної кооперації.
У розробленні проблеми економічного районування колишнього СРСР особлива увага приділялась визначенню сутності поняття економічного району. Серед низки визначень найбільш удалим є трактування економічного району П. Алампієвим. За його визначенням, економічний район – це географічно цілісна територіальна частина народного господарства країни, яка має свою виробничу спеціалізацію, міцні внутрішні економічні зв’язки і нерозривно пов’язана з ним частинами суспільного територіального поділу праці. Є й інші визначення поняття економічного району, але спільними для них є такі ознаки: територіальна цілісність, спеціалізоване господарство, його комплексність, тісні внутрішньорайонні і міжрайонні економічні зв’язки, особливість економіко-географічного положення.
Узагальнюючи вище наведене, можна в цілому визначити, що економічний район – це форма територіальної організації народного господарства, що утворюється на основі суспільного територіального поділу праці, виникнення і формування районних територіальних виробничих комплексів. Виходячи з позиції діалектичного підходу до розвитку і розміщення продуктивних сил і об’єктивності процесів формування економічних районів, наукою визначені районоутворюючі фактори, принципи і критерії виділення економічних районів та їх основні типи.
Related posts:
- Регіональна економіка – Манів З. О. – Глава 3. Економічне районування та територіальна організація господарства 3.1. Економічне районування як науковий метод територіальної організації народного господарства Розвиток галузей народного господарства, виробничих комплексів, соціально-виробничої інфраструктури, а також господарств економічних регіонів став однією з найважливіших економічних і екологічних проблем не тільки в Україні, але й в інших країнах світу. Територіальна організація господарювання вимагає обгрунтування наукових засад розміщення виробництва і підприємств з урахуванням їх […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – 3.10. Удосконалення територіальної організації і структури народного господарства Вдосконалення територіальної структури народногосподарського комплексу країни передбачає подальший розвиток внутрітериторіального економічного районування, яке зводиться до виділення районів і внутрішньорайонних територіальних виробничих комплексів, оскільки межі економічного району визначаються його об’єктивною основою – системою форм територіального зосередження виробництва і зв’язками між ними. Однією з найбільш важливих проблем подальшого комплексного розвитку економічних районів і областей є зближення рівнів […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – 3.5. Форми територіальної організації продуктивних сил економічних районів Об’єктивний характер формування економічного району полягає у тому, що він охоплює найголовніше в структурі територіально-господарських зв’язків країни і є головною ланкою територіального поділу праці в масштабі держави. Разом з тим він є важливим засобом територіальної організації виробництва і об’єктом народногосподарського планування. У науковій літературі обгрунтовується і використовується ряд факторів і принципів економічного районування. До основних […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – 3.7. Економічне районування і його практичне значення Економічне районування України на державній організаційній основі розпочалося у 1921 р. за проектом Держплану територія була поділена на два економічні райони: Південний гірничопромисловий, з розвинутим землеробством і гірничозаводською промисловістю; Південно-західний (Правобережжя України), в основному сільськогосподарський. У довоєнний період для внутріреспубліканського планування територію України було поділено на частини на основі об’єднання великої групи адміністративних округів, але […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – 3.2. Наука про економічне районування Економічне районування є об’єктом територіального планування, яке передбачає розробку схем розвитку і розміщення галузей господарства, продуктивних сил областей та економічних районів. Світовий досвід стверджує, що сучасний розвиток економіки неможливий без економічного районування та без відповідних досліджень його стану і рівня розвитку та потреб населення і всього суспільства як в товарах, так і в соціальних потребах. […]...
- Регіональна економіка – Качан Є. П. – Розділ 5. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ Й ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСТВА 5.1. Економічне районування: поняття, суть, види й основні ознаки Економічне районування розглядається передусім як метод наукового дослідження, що використовується для оптимізації територіальної організації господарства. Суть економічного районування полягає в науково обгрунтованому поділі праці на окремі таксони, виходячи з об’єктивної закономірності територіального поділу праці, комплексного розвитку господарства та пропорційного розміщення продуктивних сил. Найбільш поширене визначення економічного […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – 3.4. Принципи економічного районування Об’єктивний характер формування економічного району полягає у тому, що він охоплює найголовніше в структурі територіально-господарських зв’язків країни і є головною ланкою територіального поділу праці в масштабі держави. Разом з тим він є важливим засобом територіальної організації виробництва і об’єктом народногосподарського планування. У науковій літературі обгрунтовується і використовується ряд факторів і принципів економічного районування. До основних […]...
- Регіональна економіка – Шевчук Л. Т. – Розділ 6. Економічне та соціально-економічне районування 1. Актуальність вивчення теми. Без загальноприйнятого на національному рівні соціально-економічного районування неможливе здійснення ефективної регіональної політики, отже, й оптимізація розвитку національного комплексу країни. 2. Провідна ідея теми. Соціально-економічне районування є фактором і наслідком територіальної організації продуктивних сил. 3. Головні завдання в освоєнні матеріалу. Навчитися працювати з різними схемами районування в пізнавальних цілях; виробити власне бачення […]...
- Регіональна економіка – Качан Є. П. – 5.1. Економічне районування: поняття, суть, види й основні ознаки 5.1. Економічне районування: поняття, суть, види й основні ознаки Економічне районування розглядається передусім як метод наукового дослідження, що використовується для оптимізації територіальної організації господарства. Суть економічного районування полягає в науково обгрунтованому поділі праці на окремі таксони, виходячи з об’єктивної закономірності територіального поділу праці, комплексного розвитку господарства та пропорційного розміщення продуктивних сил. Найбільш поширене визначення економічного […]...
- Регіональна економіка – Качан Є. П. – 5.3. Еволюція економічного районування. Інтегральне районування Теорія економічного районування набула особливої актуальності вже в перші роки радянської влади, оскільки розміри території колишнього СРСР потребували диференційованого підходу щодо визначення пріоритетних регіонів першочергового освоєння. Так, у 1921 р. комісія Держплану Росії під керівництвом І. Г. Александрова поділила тогочасну Російську федерацію на економічні райони. Територія України була поділена на два великі економічні райони: Південний […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – 2.7. Основні напрями формування та вдосконалення територіальної організації виробництва У сучасних умовах розвитку територіальної організації продуктивних сил основною проблемою є вдосконалення методів формування та управління територіально-виробничими комплексами. Для обгрунтування основних напрямів розвитку нових територіально-виробничих комплексів потрібно вирішити ряд принципових науково-методичних питань. Різні підходи до створення цих комплексів повинні мати основний напрямок – вдосконалення структури виробництва та досягнення більш високої продуктивності праці на основі інтенсифікації […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – 8.6.1. Роль населення у розвитку народного господарства України 8.6.1. Роль населення у розвитку народного господарства України Усі матеріальні і духовні цінності суспільства створюються працею людей, їх головною продуктивною силою – трудовим ресурсним потенціалом. Населення – це історично складена і безперервно відтворювальна сукупність людей, яка проживає на певній території (материк, країни, області, міста, села тощо). Властивістю населення є його відтворення шляхом постійної зміни поколінь […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – Глава 1. Предмет, метод і завдання дисципліни “Регіональна економіка” Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ Глава 1. Предмет, метод і завдання дисципліни “Регіональна економіка” 1.1. Визначення предмету курсу Розвиток будь-якого регіону і країни в цілому залежить від наявного економічного, природно-ресурсного і трудового потенціалу, розміщеного в тому чи іншому регіоні (території), тобто він залежить від наявних продуктивних сил. Вони є національним багатством, визначають перспективу і […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – 8.5. Ресурсозабезпечення і його значення для розвитку народного господарства країни За даними Українського науково-дослідного інституту та науково-технічної інформації Міністерства економіки України, із надр України щорічно добувається понад 1,5 млрд. м3 гірничої маси, з якої 50-70 % йде у відвали. Для розміщення відвалів гірських порід щорічно відводяться сільськогосподарські угіддя у 1,0 тис. га. Заданими досліджень, проведених науковцями, сьогодні в країні заскладовано понад 30 млрд. гірничопромислових та […]...
- Регіональна економіка – Качан Є. П. – 5.2. Принципи і чинники економічного районування 5.1. Економічне районування: поняття, суть, види й основні ознаки Економічне районування розглядається передусім як метод наукового дослідження, що використовується для оптимізації територіальної організації господарства. Суть економічного районування полягає в науково обгрунтованому поділі праці на окремі таксони, виходячи з об’єктивної закономірності територіального поділу праці, комплексного розвитку господарства та пропорційного розміщення продуктивних сил. Найбільш поширене визначення економічного […]...
- Географія – Олійник Я. Б. – 50. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ 50.1. Сутність економічного районування та його значення Економіко-географічне районування – це науково обгрунтований поділ країни або – окремого її регіону на економіко-географічні райони. Економіко-географічне районування має політичну, господарську, соціальну та організаційну функції. Воно використовується у практиці правління господарством, під час розроблення схем розвитку й розміщення продуктивних сил, проектів районного планування, схем розселення населення, територіальних комплексних […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – 3.6. Типи економічних районів Вивчення територіально-господарських відмінностей у межах країни зумовлює потребу систематизації різних економічних районів. Науково-обгрунтованим є об’єктивне існування двох типів економічних районів: Галузевих; Багатогалузевих (інтегральних). Галузеве (спеціальне) економічне районування потрібне для вивчення особливостей розміщення і проблем розвитку окремих галузей виробництва. Цей тил економічних районів виникає під впливом закономірності територіальної концентрації підприємств окремої галузі народного господарства і пов’язаних […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – 3.8. Особливості районування та сучасна мережа економічних районів Особливості районування полягають у тому, що в нинішніх умовах господарювання змінюється структура виробничої діяльності і форми власності основних виробничих фондів, а звідси і всього економічного потенціалу. При досліджені і науковому підході розробки моделі нового економічного районування необхідно враховувати наявні заміни, які відбулися за останні 15 років: проведення приватизації у всіх сферах соціально-економічного життя, спад виробництва […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – Закономірність територіальної концентрації розміщення і розвитку продуктивних сил Характеризується дією закону усуспільнення виробництва і праці, який відображає об’єктивну тенденцію зосередження виробництва в обмеженому просторі і проявляється в економії витрат за рахунок агломераційного ефекту (взаємне розміщення спільних об’єктів в одній точці). Концентрація різногалузевих об’єктів виробництва дозволяє підвищити коефіцієнт забудови території, створювати міжгалузеві допоміжні господарства, єдині комунальні об’єкти (очисні споруди, водопровідно-каналізаційні системи), формувати єдину виробничу […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – 3.3. Економічний район, його головні ознаки, районоутворюючі фактори Ще наприкінці XIX ст. М. Драгоманов, а у 1926 р. С. Рудницький поділяли Україну на Правобережну, Лівобережну та Південну. В основі цього поділу лежав історико-географічний принцип, зокрема та обставина, що у 1686 р. у ся тогочасна Україна була поділена між Росією та Польщею по Дніпру. У складі Російської імперії найбільш тривалим був поділ України на […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – 17.3. Стратегічні напрями розвитку галузей народного господарства та забезпечення охорони природно-ресурсного потенціалу Стратегією на найближчу перспективу розвитку галузей народного господарства є недопущення збільшення рівня забруднення природних та природно-антропогенних екосистем. Вирішення проблем техногенно-екологічної безпеки здійснюватиметься шляхом: Технічного переозброєння виробничого комплексу на основі впровадження новітніх наукових досягнень; Енерго – і ресурсозберігаючих технологій та екологічно безпечних технологічних процесів; Застосування відновних і нетрадиційних джерел енергії; Використання та знешкодження всіх видів відходів […]...
- Регіональна економіка – Качан Є. П. – Поняття про територіальну організацію господарства та її форми Територіальна організація господарства (ТОГ) є результатом і проявом територіального поділу праці (ТПП) і складається із територіальних процесів і територіальних структур. Територіальні процеси ідентифікуються як явища територіальної диференціації (спеціалізації) та інтеграції (кооперування і комбінування), територіальної концентрації, суть яких була розглянута вище. До цього слід ще додати деякі зауваження з приводу концентрації виробництва. Безумовно, вона має значний […]...
- Регіональна економіка – Качан Є. П. – 1.3.2. Концепції й теорії територіальної організації господарств Циклічно-динамічні теорії розвитку і розміщення Серед теорій розвитку світової економіки і розміщення виробництва провідні позиції займає теорія циклів (“довгих хвиль”) Н. Д. Кондратьєва (1892-1938). Він кількісно обгрунтував, розрахував за часом та інтенсивністю, зобразив графічно наявність трьох великих циклів економічної кон’юнктури [2,208-216; 45,53-57]. Наявність циклів Кондратьєва було підтверджено дослідженнями Й. Шумпетера, В. Мітчела, Г. Менша та […]...
- Регіональна економіка – Качан Є. П. – Розділ 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ І ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА”. ТЕОРІЇ ТА КОНЦЕПЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ І ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА Реформування економіки передбачає зміни як галузевої, так і просторової структури господарства України і потребує нових підходів до регіональної політики держави. Вивчення просторових аспектів розвитку господарства покладається на навчальну дисципліну “Регіональна економіка”, що належить до циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки галузевого стандарту вищої освіти Міністерства освіти і науки України і є нормативною для підготовки бакалаврів за […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – Модуль І. Регіональна економіка Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ Глава 1. Предмет, метод і завдання дисципліни “Регіональна економіка” 1.1. Визначення предмету курсу Розвиток будь-якого регіону і країни в цілому залежить від наявного економічного, природно-ресурсного і трудового потенціалу, розміщеного в тому чи іншому регіоні (території), тобто він залежить від наявних продуктивних сил. Вони є національним багатством, визначають перспективу і […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – 1.6. Структура курсу. “Регіональна економіка” Навчальний курс “Регіональна економіка” відповідає найновішій освітньо-професійній програмі, затвердженій у червні 2006 р. Міністерством освіти і науки України для підготовки спеціалістів з напрямку “Економіка і підприємництво”. Він включає 4 розділи із 22-маосновними темами, які передбачені цією програмою. Перший розділ навчального курсу – “Теоретичні засади регіональної економіки” – охоплює теми, які розкривають сутність предмету, методу і […]...
- Регіональна економіка – Качан Є. П. – 5.5. Проблеми реформування адміністративно-територіального устрою та економічного районування України У сучасних умовах об’єктом досліджень більшості науковців є інтегральне районування, актуальність якого зростає в умовах виокремлення регіональної економіки як науки. Для практичних потреб все актуальнішими стають дослідження територіальних систем на різних ієрархічних рівнях районоутворення: макро – мезо-, мікрорайонування. Макрорайонування передбачає виокремлення у межах держави великих економічних районів, які виділяються спеціалізацією господарства, тобто відіграють домінуючу роль […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – 3.9. Територіальна структура виробничо-територіального комплексу економічного району При розробці науковцями мережі економічних районів було виявлено дві тенденції різновидних процесів та явищ: – тенденція до членування виробництва, що проявлялась у поділі праці, спеціалізації і кооперації виробництва; – тенденція до інтеграції початково порізнених частин, тобто необхідності посилення виробничих взаємозв’язків у процесі виготовлення продукції. Таким чином, ускладнення територіальної структури народного господарства вимагало подальшого розвитку теорії […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – Закономірність пропорційного розміщення продуктивних сил Випливає із спеціального економічного закону економії праці, який регулює затрати на подолання просторової незбалансованості між регіонами видобутку, виробництва і споживання продукції. В першу чергу ця закономірність пов’язана із значною територіальною диференціацією в розміщенні природно-сировинних ресурсів і населення. Це спонукає на додаткові витрати транспортування сировини, палива, готової продукції внаслідок територіальної віддаленості між окремими елементами виробництва. Раціональна […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – 1.1. Визначення предмету курсу Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ Глава 1. Предмет, метод і завдання дисципліни “Регіональна економіка” 1.1. Визначення предмету курсу Розвиток будь-якого регіону і країни в цілому залежить від наявного економічного, природно-ресурсного і трудового потенціалу, розміщеного в тому чи іншому регіоні (території), тобто він залежить від наявних продуктивних сил. Вони є національним багатством, визначають перспективу і […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – Закономірність раціонального розміщення виробництва Випливає із спеціального економічного закону економії праці, який регулює затрати на подолання просторової незбалансованості між регіонами видобутку, виробництва і споживання продукції. В першу чергу ця закономірність пов’язана із значною територіальною диференціацією в розміщенні природно-сировинних ресурсів і населення. Це спонукає на додаткові витрати транспортування сировини, палива, готової продукції внаслідок територіальної віддаленості між окремими елементами виробництва. Раціональна […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – Закономірність планомірності розміщення продуктивних сил Випливає із спеціального економічного закону економії праці, який регулює затрати на подолання просторової незбалансованості між регіонами видобутку, виробництва і споживання продукції. В першу чергу ця закономірність пов’язана із значною територіальною диференціацією в розміщенні природно-сировинних ресурсів і населення. Це спонукає на додаткові витрати транспортування сировини, палива, готової продукції внаслідок територіальної віддаленості між окремими елементами виробництва. Раціональна […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – 4.2. Спеціалізація економічних районів та методики її оцінки Серед галузей господарської діяльності, що формують комплекс економічного району, головна роль належить галузям спеціалізації. Ці галузі визначають господарський напрямок району і основні риси територіальних відмінностей між районами. Щодо визначення спеціалізації господарства районних комплексів серед науковців існує декілька точок зору. Більшість вчених вважає, що спеціалізацію економічних районів найповніше характеризують показниками територіального зосередження або локалізації виробництва в […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – 11.1.3. Територіальна і галузева структура господарства регіону Донецький економічний район спеціалізується на промисловому виробництві і є індустріально-аграрним регіоном. Структура територіального господарського комплексу Донбасу порівняно з Україною в цілому характеризується значно вищою часткою промисловості у валовій додатковій вартості (ВДВ). Питома вага усіх інших галузей матеріального виробництва ВДВ району нижча від середніх показників по країні, при цьому частка сільськогосподарської продукції ВДВ району вдвічі нижча, […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – 11.2.3. Територіальна і галузева структура господарства регіону Як і в Донецькому економічному регіоні, тут великою мірою переважає промислово-господарське виробництво над сільськогосподарським, співвідношення яких у структурі випуску товарів і послуг становить 6:1, а у створенні валової доданої вартості – 5:1. У структурі регіону випуск промислової продукції становить 62,3 %; сільське господарство – 9,8 %; будівництво – 3,3 %; транспорт і зв’язок – 6,7 […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ Глава 1. Предмет, метод і завдання дисципліни “Регіональна економіка” 1.1. Визначення предмету курсу Розвиток будь-якого регіону і країни в цілому залежить від наявного економічного, природно-ресурсного і трудового потенціалу, розміщеного в тому чи іншому регіоні (території), тобто він залежить від наявних продуктивних сил. Вони є національним багатством, визначають перспективу і […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – 1.2. Місце курсу в системі наукових дисциплін Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ Глава 1. Предмет, метод і завдання дисципліни “Регіональна економіка” 1.1. Визначення предмету курсу Розвиток будь-якого регіону і країни в цілому залежить від наявного економічного, природно-ресурсного і трудового потенціалу, розміщеного в тому чи іншому регіоні (території), тобто він залежить від наявних продуктивних сил. Вони є національним багатством, визначають перспективу і […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – 11.5.3. Територіальна і галузева структура господарства регіону Найкращі показники у територіальний структурі суспільного виробництва спостерігаються у Чернігівській області. Тут за виробництвом усієї промислової продукції (валової додаткової вартості) частка області у загальному обсязі України становить 2,3 %, Житомирської -2,2 %, Волинської -1,5%, Рівенська -1,9 %, а всього регіон випускає 7,9 % обсягу виробництва в Україні. Аналіз показує, що рівень розвитку промислового виробництва нижчий […]...
- Регіональна економіка – Манів З. О. – 11.6.3. Територіальна і галузева структура господарства регіону Як уже було сказано, Подільський економічний район займає вигідне центральне територіальне розташування на Правобережній Україні. Цей регіон вносить значну частку валової додаткової продукції, особливо сільськогосподарського призначення, в загальний обсяг виробництва України. Його внесок і, зокрема, кожної області регіону у виробництво валової додаткової вартості показано у табл. 11.6.3.1. Промисловість В загальному обсязі виробництва товарної продукції на […]...
- Географія промислових комплексів – Іщук С. І. – 1.1. Сутність територіальної організації промисловості 1.1. Сутність територіальної організації промисловості У сучасній економічній і суспільно-географічній науках широко використовують таке поняття, як “територіальна організація промисловості”. Впровадження його в наукову термінологію пов’язане з процесами спеціалізації та інтеграції промислового виробництва, поглибленим вивченням закономірностей, принципів і факторів формування промислових комплексів. Територіальна організація промисловості розглядається як одна з форм суспільної організації виробництва. Вона полягає у […]...