Основи охорони праці – Запорожець О. І. – 2.3. Розслідування професійних захворювань на виробництві
Роботодавець розслідує причини виникнення професійних захворювань, з цією метою він наказом призначає комісію, до складу якої входять:
– представник санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії);
– представник лікувально-профілактичного закладу;
– представник первинної організації профспілки, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці;
– представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. До розслідування, якщо потрібно, можуть залучатися представники інших органів.
– Професійне захворювання розслідується протягом десяти робочих днів після надходження повідомлення за формою П-3 (додаток 5).
– Комісія складає акт розслідування за формою П-4 (додаток 6) у шести примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування і надсилається роботодавцем:
– потерпілому;
– лікувально-профілактичному закладу, що обслуговує це підприємство;
– робочому органу виконавчої дирекції Фонду;
– первинній організації профспілки.
Примірник акта надсилається державній санітарно-епідеміологічній службі для аналізу і контролю за виконанням заходів.
Роботодавець у п’ятиденний термін розглядає матеріали розслідування професійного захворювання та видає наказ про заходи щодо уникнення таких захворювань і притягнення до відповідальності осіб, які допустили порушення санітарних норм і правил, що стали причиною цього захворювання.
Коли заходи щодо запобігання професійним захворюванням виконані, роботодавець письмово інформує установу державної санітарно-епідеміологічної служби, протягом зазначеного в акті П-4 строку.
Реєстрація професійних захворювань здійснюється на підприємстві, у робочих органах виконавчої дирекції Фонду, у лікувально-профілактичних закладах в журналі (додаток 7).
2.4. Розслідування аварій на виробництві
Розслідування аварії проводиться коли сталася:
1) аварія першої категорії, під час якої:
– загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;
– спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства;
– збільшилася концентрація забруднюючих речовин більше, ніж у 10 разів;
– зруйновано будівлі, споруди або конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників чи населення;
2) аварія другої категорії, внаслідок якої:
– загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;
– зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників цеху, дільниці підприємства з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше.
Якщо з приводу розслідування аварії, що не спричинила нещасні випадки, не прийнято спеціальне рішення Кабінету Міністрів України, розслідування проводиться комісією:
– у разі аварії першої категорії наказом центрального органу виконавчої влади;
– у разі аварії другої категорії наказом керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство.
Комісія протягом десяти робочих днів зобов’язана розслідувати причини аварії та скласти акт за формою Н-5.. Зазначений строк може бути продовжений органом, який утворив комісію.
Роботодавець видає наказ, яким затверджує заходи щодо запобігання подібним аваріям. Він також затверджує:
– план запобігання надзвичайним ситуаціям;
– план ліквідації аварій;
– дії посадових осіб і працівників підприємства у разі їх настання;
– обов’язки аварійно-рятувальних служб.
Посадові особи, які проводили розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій несуть відповідальність за своєчасне і об’єктивне їх розслідування та обгрунтованість прийнятих рішень.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)